Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

біць+з+гармат

  • 1 пушкарь

    гармаш (-ша), гарматій (-тія), пушкар (-ря). [Гей, гармаші! озвітесь із гармат (Куліш). Біля кожної гармати вже стояв гармаш (Грінч.)].
    * * *
    гарма́ш, -а, пушка́р, -я

    Русско-украинский словарь > пушкарь

  • 2 пушка

    гармата; пушка; рушніца
    * * *

    Русско-белорусский словарь > пушка

  • 3 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 4 дуло

    (ружейное, револьв.) - дуло, (неточно, вм. «ствол») рура, руля. [Підняв револьвер і притулив рулю до виска (Грінч.)]; (пушечное) дуло, жерло [Стирчали горласті жерла гармат (Мирн.)], горло.
    * * *
    ду́ло; ці́вка; диал. лю́фа; ( ружья) ру́ля

    Русско-украинский словарь > дуло

  • 5 жарить

    1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];
    2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].
    * * *
    1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити
    2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити
    3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш
    4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш)

    Русско-украинский словарь > жарить

  • 6 канонада

    канонада, стрілянина з гармат, гарматна стрілянина.
    * * *
    канона́да

    Русско-украинский словарь > канонада

  • 7 картечь

    картеч (-чі) и картеча (-чі). [Почали ляхи… з гармат картеччю обсипати (Куліш)].
    * * *
    воен.
    карте́ч, -і

    Русско-украинский словарь > картечь

  • 8 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 9 обстреливаться

    бути обстре[і]люваним. Город -ется двадцатью пушками - місто двацятьох гармат обстрілюють.
    * * *
    несов.; сов. - обстрел`яться
    обстрі́люватися, обстріля́тися

    Русско-украинский словарь > обстреливаться

  • 10 палить

    паливать
    1) (жечь, сожигать) палити. [Палити солому. Нащо ви свічку палите?]. Свинью -лить - свиню смалити. -лить кирпич - випалювати цеглу. См. Обжигать;
    2) (печь) пекти, палити. [Сонце палить, пече]. Палом -лить - палом палити;
    3) -лить, -вать, пальнуть (стрелять) - палити, пальнути, стріляти, стрельнути, бити, вдарити, бухати, бухнути, гатити, гатнути, гримати, гримнути, жарити, жарнути з чого. [З пістолів палити. Бухають з гармат]. Пли, пали, воен. - паль [Рота - паль!].
    * * *
    I пал`ить
    1) (птицу, тушу) смали́ти
    2) (сжигать, прожигать) пали́ти
    3) (обдавать жаром, зноем) пали́ти; ( о солнце) смали́ти, пра́жити, шква́рити
    II
    ( стрелять) пали́ти, смали́ти; ( садить) гати́ти

    Русско-украинский словарь > палить

  • 11 пальба

    стрілянина, стріляння, стрільба. Пушечная -ба - стрілянина з гармат, гарматна стрілянина. -ба рядами - огонь шеренгами, лавами.
    * * *
    пальба́; ( стрельба) стріляни́на, стрільба́

    Русско-украинский словарь > пальба

  • 12 прилив

    1) см. Приливание и Прилитие;
    2) приплив, прилив (-ву); (скопленье) наплив. [Чула в грудях приплив теплої хвилі (Коцюб.). В серці прилив ще чуття тремтить (Франко)]. -лив крови к сердцу, к голове - приплив крови до серця, до голови. -лив силы, энергии, чувства - приплив (прилив) сили, енергії, чуття. Морской -лив и отлив - морський приплив (реже прилив) і відплив. [При берегах морських вода правильно прибуває і убуває. Се зветься приплив, і відплив (Вахн.). І вітер і прилив не жарт на морі (Куліш)]. -лив народа в город - приплив (наплив) народу до міста. -лив денег в кассу - наплив грошей до скарбниці;
    3) литейн. - прилив. -лив у пушки - прилив у гарматі.
    * * *
    1) (морской и перен.) припли́в, -у; (перен.: наплыв) прили́в, -у, напли́в; (перен.: приступ) на́пад, -у
    2) ( крови) прили́в
    3) мет. прили́вок, -вка

    Русско-украинский словарь > прилив

  • 13 приступ

    I. 1) приступ, напад, штурм. [Враг мене візьми, коли-б я засурмив вам хоч на один приступ (Куліш). Гримнули гармати, відбито напад (Грінч.). Одинацять штурмів козаки відбили (Млака)]. Идти на -туп - іти на приступ, на штурм. Брать, взять -пом - (з)добувати, (з)добути (штурмом), штурмувати, виштурмувати. [Сірома хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш). Штурмом штурмували (Куліш)]. Сигнал на -туп - гасло до наступу, до штурму;
    2) (доступ) приступ, доступ. [Мав приступ до двору (Неч.- Лев.). Така пані стала, що ані приступу до неї. Усе таке дороге стало - ані приступу];
    3) (к делу, к работе) захід (-ходу), заходжування коло чого, (роз)починання чого. [Не робота страшна, а захід (Приказка)];
    4) (болезни, гнева и т. д.) напад, приступ, пароксизм; см. Припадок. [Сьогодні пропасниця мене двома нападами трусила];
    5) (грам.) приступ. [Початкові голосівки: а, о, у, дістали поперед себе в південно-руському наріччю придиховий приступ (Шах.)];
    6) (при тканье) надавлювання, натискання, виступ (на поножі, на підніжок).
    II. Приступок східець (-дня); примістка. См. Подножка. [Тисові сінці, яворові східці (Пісня). Примости примістку, щоб на піч вилазити (М. Грінч.)].
    * * *
    I пр`иступ
    1) при́ступ, -у; ( доступ) до́ступ, -у
    2) (атака, штурм) при́ступ
    3) (момент обострения, усиления чего-л.) на́пад, -у, при́ступ
    II прист`уп
    диал. см. приступок

    Русско-украинский словарь > приступ

  • 14 пробоина

    пробоїна, пробій (-бою). [В широких пробоях тих бойниць стирчали горласті жерла гармат (Мирн.). Шибки в вікнах поцвіли; жалібно вітер свистав у їх чорні пробоїни (Мирн.)].
    * * *
    пробо́їна, пробі́й, -бо́ю

    Русско-украинский словарь > пробоина

  • 15 пролом

    вило[і]м, проло[і]м (-лому), проломина, пробоїна, пробій (-бою); см. Брешь. [Вилом у мурі. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили (Котл.). З гармат бито і попробивано пробоїни в мурах]. Итти на -лом - іти на пробій, іти пробоєм, протепом. [Велів усьому свому війську іти на пробій (Маковой). Протепом ідуть на їх (Житом. пов.)].
    * * *
    1) ( действие) проло́млювання, прола́мування
    2) ( отверстие) проло́м, -у, прола́м, -у, ви́лом, -у; проло́мина

    Русско-украинский словарь > пролом

  • 16 пушечный

    гарматний. [Із королем гарматним боєм бився (Куліш). Закурений важким гарматним димом (Грінч.)]. -ная пальба - гарматна стрілянина, стрілянина з гармат. -ный выстрел - гарматний постріл. -ное мясо - гарматне м'ясо. [Ми ті оферми (отбросы), ті рекрути, гарматне м'ясо на війну (Франко)].
    * * *
    гарма́тний

    Русско-украинский словарь > пушечный

  • 17 пушка

    гармата, ум. гарматка, пушка, канона. [Обступили город Умань, поробили шанці та, й вдарили з семи гармат у середу вранці (Пісня). Лід кріпкий, хоч гармати коти (Номис). Козацькі пушки були менші і не несли так далеко, як турецькі, тому пушкарі вичікували догіднішої хвилини, коли турки підійдуть ближче (Маковей). Канони грають, кулі заспівають (Федьк.)]. Нацелить, прицеливать -ку - націлити, прицілювати гармату. По воробьям из -ки стрелять - з гармати на горобців стріляти.
    * * *
    гарма́та, пу́шка

    Русско-украинский словарь > пушка

  • 18 бить

    біць; капыціць; катаваць; лупцаваць; матлашыць; перыць; пляжыць; трушчыць; хрысціць; хрысьціць
    * * *
    несовер.
    1) в разн. знач. біць
    2) (наносить побои, избивать) біць
    разг. таўчы, лупіць
    3) (забивать — птицу, скот) забіваць, рэзаць, біць
    4) (трясти, приводить в дрожь) разг. трэсці, калаціць
    5) карт. біць, крыць
    6) (о поклонах) біць, адбіваць

    жизнь бьёт ключом — жыццё б'е крыніцай, жыццё кіпіць

    бить в (одну) точку — біць у (адну) кропку, біць у адно

    Русско-белорусский словарь > бить

  • 19 палить

    паліць; смаліць
    * * *
    I несовер.
    1) (обжигать тушу, ворс и т.п.) смаліць
    2) (жечь, сжигать) разг. паліць
    3) перен. паліць, пячы
    II несовер. (стрелять) паліць

    Русско-белорусский словарь > палить

См. также в других словарях:

  • Гарматій — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …   Орфографічний словник української мови

  • гарматій — я/, ч. Те саме, що гармаш …   Український тлумачний словник

  • гарматан — гармат ан, а …   Русский орфографический словарь

  • корегувальник — (коригува/льник), а, ч., військ. 1) Той, хто здійснює корегування під час стрільби з гармат. 2) Літак, з якого корегують стрільбу з гармат …   Український тлумачний словник

  • кавальєр — (польс., нім. < лат. грот, огорожа) 1. Високий насип для гармат всередині бастіону чи біля валгангу; відрізняють: траншейний кавальєр оборонне укріплення для стрілянини з рушниць (пізніше з появою далекобійних гармат перетворились у військові… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • розкат — 1. Насипний майданчик для розміщення старовинних гармат, які мали розкочуватися під час стрілянини. Влаштовувався під фортечним валом. 2. Невеликі виступи в кутах фортечних стін для однієї чи кількох гармат. 3. Траншея для облоги фортеці …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • Взятие Батурина — Великая Северная война …   Википедия

  • Разорение Батурина — Взятие Батурина Великая Северная война Памятник жертвам взятия Батурина, установленный правительством Украины в 2006 году Дата …   Википедия

  • Резня в Батурине — Взятие Батурина Великая Северная война Памятник жертвам взятия Батурина, установленный правительством Украины в 2006 году Дата …   Википедия

  • Штурм Батурина — Взятие Батурина Великая Северная война Памятник жертвам взятия Батурина, установленный правительством Украины в 2006 году Дата …   Википедия

  • грозныи — Грозный грозныи, ая, ое (2) 1. Устрашающий, наводящий ужас: Уже бо Сула не течетъ сребреными струями къ граду Переяславлю, и Двина болотомъ течетъ онымъ грознымъ Полочаномъ подъ кликомъ поганых. 33. И велми постогнавь, и грозными очима позрѣвь на …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»