Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

більш+пізній

  • 21 стріла часу

    СТРІЛА ЧАСУ - введена Еддингтоном метафора для виразу таких характеристик часу, як напрямок та необоротність З. міст С.ч. визначається другим законом термодинаміки, згідно з яким ентропія Всесвіту прагне до максимуму. Саме ентропія є показником самодовільної еволюції системи: з двох етапів системи більш пізньому відповідає більш висока ентропія, більш ранньому - більш низький рівень ентропії, завдяки чому можна визначити напрямок С.ч.

    Філософський енциклопедичний словник > стріла часу

  • 22 more

    1. adj (comp від much / many)
    1) більший; більш численний (значний, інтенсивний)

    eight is two more than six — вісім на два більше, ніж шість

    2) додатковий
    2. adv (comp від much)
    1) більше, ще
    2) знову; ще

    more or less — більше чи менше; приблизно

    the more he has the more he wants — чим більше він має, тим більше йому хочеться

    the more the better — чим більше, тим краще

    * * *
    I [mxː] a
    1) compar від much 2, much 3, many much 2
    2) більший; значний,
    II [mxː] adv
    1) compar від much 2 II більше
    2) ще; знову; на додаток
    3) служить для утворення багатоскладових прикметників, прислівників більш

    more or less — більш-менш; певною мірою

    English-Ukrainian dictionary > more

  • 23 under

    1. n
    1) те, що не відповідає стандарту (визначеному розміру, визначеній нормі)
    2) радіопрограма (телепередача), яка зайняла менше часу, ніж було відведено
    3) військ. недоліт (снаряда тощо)
    2. adj
    1) нижчий; підлеглий; підкорений; підпорядкований; нижчестоящий; який займає нижче становище
    2) нижній; що перебуває внизу; що знаходиться під (чимсь); покритий (чимсь)
    3) тихий, приглушений (про звук)
    4) менший; нижчий за встановлену норму; що не відповідає стандарту (нормі)
    3. adv
    1) униз
    2) унизу, нижче; нижче рівня води
    3) далі
    4) під
    5) за обрій, за обрієм; за горизонтом)

    the sun went under an hour ago — сонце сховалося за обрієм годину тому; сонце зайшло годину тому

    6) менше

    to keep under — а) пригнічувати; б) не давати поширюватися

    to knuckle under — підкорятися, поступатися

    4. prep
    1) під

    under the sun — під сонцем, на цьому світі

    2) біля, коло
    3) у, в, під
    4) за, при, в епоху, за часів
    5) під, в, у (про становище)
    6) за (домовленістю, згодою)
    7) менш як, нижче, до
    8) під (ім'ям)

    to be under a cloud — а) перебувати під підозрою; б) бути у скрутному становищі

    * * *
    I a
    1) нижній, що знаходиться внизу, під (чим-н.); покритий (чим-н.); under jaw нижня щелепа
    2) тихий, приглушений ( про звук)
    3) підлеглий, нижчестоящий, що зайає нижче становище
    4) менший; що не відповідає стандарту або нормі
    5) cл. безвихідне положення

    to get out from under — виплутатися; розв'язатися з ким-н., чим-н.

    II = ; adv
    1) рух до низу, під який-н. предмет вниз

    get under quick! — лізь скоріше донизу!; положення нижче чого-н. внизу, нижче; місце, що знаходиться далі в книзі, статті нижче, далі as under як сказано нижче; положення нижче рівня води или рух під воду под; положенняе за горизонтом або рух за горизонт (про сонце) за. горизонтом

    ten dollars or under — десять доларів або (навіть) менше; більш молодий вік молодіше

    3) встановлення контролю над чим-н. або ліквідацію чого-н

    to keep under — не давати розповсюджуватись; пригнічувати, тримати під гнітом

    III = under IV a
    1) що-н., що не відповідає стандарту, що не відповідає встановленому розміру
    2) радіо- або телепрограма, що зайняля менше часу, ніж було відведено
    3) вiйcьк. недоліт
    V prep
    1) знахождення під яким-н. предметом під

    under the bed — під ліжком; розташоване нижче якого-н. предмету або безпосредньо під ним під

    the village lies under a mountain — село розташоване у підніжжя гори; знахождення поруч з чим-н. біля, під

    under the very pole — біля самого полюса; знахождення під поверхнею чого-н. або нижче якого-н. рівня під; рух під яким-н. предмет або проходження під яким-н. предметом під

    2) знахождення під тягарем, важкістю, тиском, загрозою під

    under pressure — під тиском; вимушенність, зв'язанність обіцянкою під, по; знахождення під яким-н. впливом; під, в

    under the impression that — під враженням того, що

    3) знахождення під командуванням, керівництвом, наглядом, покровительством кого-н. під, в, у

    to fight under smb — битися під чиїм-н. командуванням; віднесення до якого-н. громадськоиу ладу, епосі, правлінню під, за; в ( епоху), в часи

    4) знахождення в якому-н. стані або яких-н. умовах під, в, при

    under such [any]conditions — в таких [в будь-яких]умовах; під рушницею

    5) здійснення дії під, на; разом з іменником передається часто особовою формою дієслова

    the matter is under discussion [consideration] — питання обговорюється [розглядається]

    under repair — в ремонті; ремонтується

    6) включення в главу, розділ під, в, на
    7) ім'я (часто вигадане), псевдонім під

    under an assumed name — під вигаданим /чужим/ ім'ям

    8) наявність підпису, дати за

    under smb 's signature — за чиїм-н. надписом

    9) менша кількість менше; нижче

    under Ј5 — менше п'яти фунтів; більш молодий вік до, молодше; відступ від якого-н. стандарту, встановленого розміру, кількості менше, нижче

    10) більш низький ранг, підпорядковане положення нижче

    a field under wheat [grass] — поле під пшеницею [травою], поле, засіяне пшеницею [травою]

    under one's nose — див. nose

    under one's breath — тихим голосом; пошепки

    English-Ukrainian dictionary > under

  • 24 which

    1. adj
    1) який; котрий

    she knew which were the best shops — вона знала, які магазини найкращі

    2) будь-який; той, який

    take which of these books you please — візьміть будь-яку книжку, яка вам подобається

    2. pron

    which will you take, milk or cream? — що ви візьмете (що вам дати) — молоко чи вершки?

    2) який з; котрий з (of — про речі); хто з (of — про людей)

    which would you like best? — який (з них) вам подобається більше?

    3. conj
    що, хто; який, котрий

    will you advise me which to take? — чи ви не порадите мені, який (з них) узяти?

    take the book which is on the table — візьміть книжку, яка лежить на столі

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що його значно затримало

    after which, upon which — після чого

    they are so alike, I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    * * *
    I a
    1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

    say which chapter you prefer — є скажіть, який розділ вам більш за все подобаєтьсяє

    which Miss Smith do you mean, the younger or the elder one — є котру міс Сміт ви маєте на увазі, молодшу чи старшує; який

    I shall complain to the colonel, which colonel by the way is my cousin — я буду скаржитися полковнику, а він, доречі, мій родич

    he stayed here two weeks, during which time he never left the house — он пробул тут два тижні, весь цей час ні разу не виходив з дому

    he was told to apply to a police station, which advice he followed — йому сказали звернутися в поліцію, що він, зробив; будь-який; той, який

    take which of these books you please — беріть будь-яку книгу, яка вам подобається

    II
    pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє
    Ex:
    which will you take, tea or coffee — є що ви будете пити, чай або кавує
    which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який
    tell me which of you did that — є скажіть мені, хто з вас це зробивє
    will you advise me which to take — є чи не порадите ви мені, який /котрий, що/ ( з них) вибратиє В rel
    1) який, яка, які

    take the book which is on the table — візміть книгу, яка лежить на столі

    the places to which we are going — ті містця, куди ми зараз їдемо

    the pen which I was writing with — ручка, якою я писав; який; котрий

    this fact, which I think you have forgotten, proves the contrary — цей факт, про який /котрий/, мені здається, ви забули, свідчить про зворотнє; використ. в якості підмету підрядного речення; що

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що /, це/ його значно затримало

    he was back in London, which I did not know — він вже повернувся в Лондон, про що я не знав

    he is a wise fellow and, which is more, an efficiency expert — він розумний хлопець,, більш того, спеціаліст з організації праці

    2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

    there is not any argument so absurd, which is daily received — немає більш абсурдних аргументів, ніж ті, котрі ми чуємо кожного дня

    3) в неправ. використ., де which зайве

    this is their due, and which ought to be rendered to them by all people — це їх заслуга, за це весь народ повинен віддати їм належне

    after which, upon which — після чого

    which is which — є котрий /який/ з них хтоє

    they are so alike I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    English-Ukrainian dictionary > which

  • 25 best

    I [best] n
    1) найкращий, найвищий ступінь ( чого-небудь)
    2) вихідне, святкове плаття
    3) кращі люди; найбільш кваліфіковані, знаючі працівники
    II [best] a
    1) superl від good 2
    2) кращий; найбільш підходящий
    4) основний, головний
    III [best] adv
    1) superl від well 5
    2) щонайкраще, найкраще
    IV [best] v
    1) завдати поразки; узяти гору ( над ким-небудь)
    2) ошукати, одурити, перехитрити

    English-Ukrainian dictionary > best

  • 26 plurality

    n
    2) безліч, велика кількість; cпeц. сукупність, ряд; деяке число, кількість; величезність, колосальність
    3) сумісництво; одночасне володіння декількома бенефіціями
    4) більшість; більшість голосів; cл. відносна більшість голосів

    English-Ukrainian dictionary > plurality

  • 27 under

    I a
    1) нижній, що знаходиться внизу, під (чим-н.); покритий (чим-н.); under jaw нижня щелепа
    2) тихий, приглушений ( про звук)
    3) підлеглий, нижчестоящий, що зайає нижче становище
    4) менший; що не відповідає стандарту або нормі
    5) cл. безвихідне положення

    to get out from under — виплутатися; розв'язатися з ким-н., чим-н.

    II = ; adv
    1) рух до низу, під який-н. предмет вниз

    get under quick! — лізь скоріше донизу!; положення нижче чого-н. внизу, нижче; місце, що знаходиться далі в книзі, статті нижче, далі as under як сказано нижче; положення нижче рівня води или рух під воду под; положенняе за горизонтом або рух за горизонт (про сонце) за. горизонтом

    ten dollars or under — десять доларів або (навіть) менше; більш молодий вік молодіше

    3) встановлення контролю над чим-н. або ліквідацію чого-н

    to keep under — не давати розповсюджуватись; пригнічувати, тримати під гнітом

    III = under IV a
    1) що-н., що не відповідає стандарту, що не відповідає встановленому розміру
    2) радіо- або телепрограма, що зайняля менше часу, ніж було відведено
    3) вiйcьк. недоліт
    V prep
    1) знахождення під яким-н. предметом під

    under the bed — під ліжком; розташоване нижче якого-н. предмету або безпосредньо під ним під

    the village lies under a mountain — село розташоване у підніжжя гори; знахождення поруч з чим-н. біля, під

    under the very pole — біля самого полюса; знахождення під поверхнею чого-н. або нижче якого-н. рівня під; рух під яким-н. предмет або проходження під яким-н. предметом під

    2) знахождення під тягарем, важкістю, тиском, загрозою під

    under pressure — під тиском; вимушенність, зв'язанність обіцянкою під, по; знахождення під яким-н. впливом; під, в

    under the impression that — під враженням того, що

    3) знахождення під командуванням, керівництвом, наглядом, покровительством кого-н. під, в, у

    to fight under smb — битися під чиїм-н. командуванням; віднесення до якого-н. громадськоиу ладу, епосі, правлінню під, за; в ( епоху), в часи

    4) знахождення в якому-н. стані або яких-н. умовах під, в, при

    under such [any]conditions — в таких [в будь-яких]умовах; під рушницею

    5) здійснення дії під, на; разом з іменником передається часто особовою формою дієслова

    the matter is under discussion [consideration] — питання обговорюється [розглядається]

    under repair — в ремонті; ремонтується

    6) включення в главу, розділ під, в, на
    7) ім'я (часто вигадане), псевдонім під

    under an assumed name — під вигаданим /чужим/ ім'ям

    8) наявність підпису, дати за

    under smb 's signature — за чиїм-н. надписом

    9) менша кількість менше; нижче

    under Ј5 — менше п'яти фунтів; більш молодий вік до, молодше; відступ від якого-н. стандарту, встановленого розміру, кількості менше, нижче

    10) більш низький ранг, підпорядковане положення нижче

    a field under wheat [grass] — поле під пшеницею [травою], поле, засіяне пшеницею [травою]

    under one's nose — див. nose

    under one's breath — тихим голосом; пошепки

    English-Ukrainian dictionary > under

  • 28 which

    I a
    1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

    say which chapter you prefer — є скажіть, який розділ вам більш за все подобаєтьсяє

    which Miss Smith do you mean, the younger or the elder one — є котру міс Сміт ви маєте на увазі, молодшу чи старшує; який

    I shall complain to the colonel, which colonel by the way is my cousin — я буду скаржитися полковнику, а він, доречі, мій родич

    he stayed here two weeks, during which time he never left the house — он пробул тут два тижні, весь цей час ні разу не виходив з дому

    he was told to apply to a police station, which advice he followed — йому сказали звернутися в поліцію, що він, зробив; будь-який; той, який

    take which of these books you please — беріть будь-яку книгу, яка вам подобається

    II
    pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє
    Ex:
    which will you take, tea or coffee — є що ви будете пити, чай або кавує
    which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який
    tell me which of you did that — є скажіть мені, хто з вас це зробивє
    will you advise me which to take — є чи не порадите ви мені, який /котрий, що/ ( з них) вибратиє В rel
    1) який, яка, які

    take the book which is on the table — візміть книгу, яка лежить на столі

    the places to which we are going — ті містця, куди ми зараз їдемо

    the pen which I was writing with — ручка, якою я писав; який; котрий

    this fact, which I think you have forgotten, proves the contrary — цей факт, про який /котрий/, мені здається, ви забули, свідчить про зворотнє; використ. в якості підмету підрядного речення; що

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що /, це/ його значно затримало

    he was back in London, which I did not know — він вже повернувся в Лондон, про що я не знав

    he is a wise fellow and, which is more, an efficiency expert — він розумний хлопець,, більш того, спеціаліст з організації праці

    2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

    there is not any argument so absurd, which is daily received — немає більш абсурдних аргументів, ніж ті, котрі ми чуємо кожного дня

    3) в неправ. використ., де which зайве

    this is their due, and which ought to be rendered to them by all people — це їх заслуга, за це весь народ повинен віддати їм належне

    after which, upon which — після чого

    which is which — є котрий /який/ з них хтоє

    they are so alike I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    English-Ukrainian dictionary > which

  • 29 нрав

    1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;
    2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;
    3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.
    * * *
    1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

    по \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́

    2)

    \нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови

    быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї

    Русско-украинский словарь > нрав

  • 30 паче

    нар. більш(е), найбільше, дужче, гірш, надто, особливо. Срв. Более. Паче чаяния - над сподівання, несподівано. Тем паче - тим паче, більш того.
    * * *
    нареч.
    1) па́че; ( больше) бі́льше, бі́льш
    2) (в знач. вводн. сл.: точнее) точні́ше, вірні́ше

    Русско-украинский словарь > паче

  • 31 положе

    1) прил. поло́гіший, більш поло́гий, більш поло́жистий
    2) нареч. поло́гіше, більш поло́го

    Русско-украинский словарь > положе

  • 32 generality

    n
    1. твердження загального характеру; pl загальні місця
    2. (the generality) більшість; переважна більшість
    - generality of voters більшість виборців, більша частина виборів
    - to come down from generality to particulars перейти від загальних роздумів до конкретних питань/ проблем/ справ
    - to confine oneself to vague generalities обмежитися загальними словами/ заявками

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > generality

  • 33 абсолютна істина

    АБСОЛЮТНА ІСТИНА - єдино правильна, безумовна істина. Первісним осередком її були релігії, кожна з яких лише себе вважала вірною, а всі інші невірними. Боротьба таких абсолютів була духовно-практичним відтворенням взаємовідносин етносів, яким вони належали. Позитивний сенс такого явища полягав у тому, що людина, яка відчувала себе істотою слабкою і несамодостатньою, потребувала зовнішньої духовної опори. Цією опорою, гарантом її існування виступав Бог. Без А.і. буття людини ставало для неї проблематичним (див. абсолют). А.і. в релігії досягається непохитною вірою. Філософія переосмислила це поняття у двох напрямах. До першого належали мислителі, які вважали за А.і. свої власні філософські вчення чи системи. Кожен з таких мислителів - Платон, Аристотель, Спіноза, Ляйбніц - вважав, що його картина світу і людини абсолютно істинна, тобто не залежить од часу, коли він живе, обставин його особистісного і соціального буття. Але згодом виявилося, що істина не статична, а розвивається, тобто що істина є процес. А.і. постала як завершальна стадія пізнання, як тотожність граничних протилежностей - суб'єктивного і об'єктивного (див. Фіхте), свідомої і несвідомої діяльності (див. Шеллінг), мислення і буття (див. Гегель). Аналогом цієї структури в математиці і природознавстві став "принцип відповідності", згідно з яким попередня система знання входить у більш розвинуту - як її граничний випадок. Таким є співвідношення евклідової і неевклідової геометрії, класичної механіки і теорії відносності тощо. Даний розвиток відбиває прогрес пізнання. Отже, вчення, які в свій час вважалися абсолютними, виявляються відносними, але абсолютне виникає на більш високому рівні. Другий напрям стосується історії пізнання, особливо природничонаукового, яке має кумулятивний характер. Його особливість полягає в тому, що до вже добутих істин додаються нові, підсумком чого стала формула - "абсолютна істина складається із суми відносних істин". Абсолютне тут постає як синонім повноти, тоді як у "принципі відповідності" воно має значення глибини пізнання. Попередні стадії пізнання, які виявилися відносними, зберігають атрибут абсолютності, але тепер в обмеженій сфері і обсязі. Напр., закони класичної механіки абсолютно істинні для малих швидкостей і деяких практичних потреб тощо. І навпаки, більш досконалі системи знання вбирають в себе відносні, менш досконалі. Отже, знання є певним поєднанням абсолютного і відносного. Його розмежування на абсолютну і відносну істини відбувається лише в часі, в процесі розвитку.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > абсолютна істина

  • 34 Віденський гурток

    ВІДЕНСЬКИЙ ГУРТОК - група філософів, математиків та інших вчених, яка була створена у 1925 р. за ініціативою Шліка і під його керівництвом проіснувала у Відні до кін. 30-х рр.; започаткувала основні принципи логічного позитивізму. В. г. перебував під інтелектуальним впливом "ранньої" філософії Вітгенштайна (періоду "Логіко-філософського трактату"). Філософська позиція В. г. була антиметафізичною і "науковою", що виявлялось у відстоюванні і пропаганді "принципу верифікації": значенням пропозиції є метод її верифікації. У 1929 р. В. г. публікує свій маніфест "Наукова концепція світу. Віденський гурток", який присвячує Шліку. Основні тези маніфесту: 1) заперечення метафізики як такої, що позбавлена сенсу; 2) заперечення філософії як основоположної або універсальної науки, що існує поруч або стоїть над різними галузями єдиної емпіричної науки; 3) обґрунтування тавтологічного характеру істинних пропозицій логіки і математики. До В. г., крім Шліка (лідера і засновника), Карнапа (найбільш відомого представника) і Нейрата (найбільш радикального члена), належали філософи Бергман, Фейгль, Крафт, Наткін, Радакович, Вайсман, математики Гьодель, Хан, Менгер, Хан-Нейрат (друга дружина Отто Нейрата і сестра Ганса Хана) і фізик Франк. Десять осіб зазначені як симпатики, серед яких найбільш відомими були Рейхецбах і Греллінг у Берліні, Кайла у Фінляндії, Рамсей в Англії. Ейнштейна, Рассела і Вітгенштайна згадують у маніфесті окремо як "визначних представників наукової концепції світу" (див. аналітична філософія, логічний позитивізм).

    Філософський енциклопедичний словник > Віденський гурток

  • 35 Грайс, Пол Герберт

    Грайс, Пол Герберт (1913 - 1988) - англ. філософ-аналітик. Од 1938 по 1967 р. - викладач Оксфордського ун-ту; потому - проф. філософії Каліфорнійського ун-ту в Берклі (США). Царина досліджень Г. - проблеми філософії мови і філософії свідомості. Найбільш дискутованою є т. зв. психосемантична концепція Г., пов'язана (в широкому значенні) із прагненням включити дослідження мови до більш загального контексту теорії раціональності, а також (у вужчому значенні) із вирішенням очевидної проблеми: яким чином мовець і слухач без особливих зусиль спілкуються, якщо між тим, що мовець має на увазі, і тим, що він фактично говорить, наявна значна відмінність? Г. звертає увагу на тісний зв'язок між інтенціями мовця і значенням висловлювання, а також на розрізнення між тим, що деяке речення означає саме по собі, і тим, що деякий мовець має на увазі, промовляючи це речення (суб'єктивне значення). Аналітикофілософська програма Г. передбачає побудову низки взаємозалежностей: інтенції (намір) - значення мовця (суб'єктивне значення; те, що мовець має на увазі за допомогою того, що він промовляє) - значення речення (те, що речення означає саме по собі). Кожний наступний елемент запропонованої взаємозалежності повинен експлікуватися за допомогою попереднього, який є більш фундаментальним у концептуальному відношенні. Згідно з Г., якщо мовець має намір сказати комусь, що йде дощ, то він промовляє речення "йде дощ" з інтенцією (1) переконати слухача в тому, що дощ іде з інтенцією (2), що слухач розпізнає інтенцію (1). Інтенціальний підхід до проблеми значення Г. поєднував із дослідженням певних раціональних принципів (і відповідних правил або максим) мовленевої комунікації, на які спираються її учасники. Напр., основним принципом Г. вважав принцип кооперації, який деталізують чотири правила: мовець повинен говорити не більше і не менше того, що є необхідним для мети діалогу (максима кількості); висловлювання повинні бути правдивими і щирими (максима якості); висловлювання повинні відповідати конкретній меті діалогу (максима відповідності); мовець повинен висловлюватись ясно (максима манери). Серед інших досліджень Г. важливе значення мав аналіз каузальних теорій сприйняття.
    [br]
    Осн. тв.: "Дослідження способів використання слів" (1989).

    Філософський енциклопедичний словник > Грайс, Пол Герберт

  • 36 зв'язок

    ЗВ'ЯЗОК - синтетична єдність багатоманітного. Визначення Канта - "зв'язок є уява про синтетичну єдність багатоманітного" - стосується часткового випадку феномена З. у сфері ідеального Н. айбільш загальні форми З. - перехід, відображення (або рефлексія), розвиток - відкриті і систематично досліджені Гегелем. Це знайшло свій відбиток у відомому визначенні діалектики як вчення нро всезагальні З. і розвиток. У діалектиці найбільш з'ясований перехід кількісних змін у якісні, хоча насправді є і багато інших переходів (див. вузлова лінія відношень міри). Відображення існує між речами, між ними і свідомістю, в самій свідомості, в мисленні. Матеріалісти вивчали і вивчають переважно першу і другу форми відображення. В логіці останнє набуває вигляду рефлексії - співвідносності корелятивних категорій В. она характерна для пізнання сутності і явища і всіх більш детальних їхніх підрозділів. "Визначення сутності - це визначення рефлекси" (Гегель). Рефлексія - таке співвідношення протилежних категорій, коли кожна з них передбачає іншу, протистоїть їй, визначається нею Р. ефлексія - сама суть логічної діалектики. Тут діє діалектична суперечність, чи єдність протилежностей. Розвиток як форма З. здійснюється й описується в діалектиці законом заперечення заперечення. Розвиток відбувається згідно з рівнями дійсності. Як і в пізнанні, їх два - буття і сутність. Спочатку розвиток охоплює зовнішній шар дійсності, потім - сутнісний через функціонування і розв'язання суперечностей. Перехід, відображення, розвиток як види З. - предмети певних теорій чи концепцій. Тому діалектика як вчення про всезагальні З. складається з кількох частин: вчення про буття та структуру "якість - кількість - міра", теорії відображення, гносеології, логічної теорії рефлексії і теорії розвитку.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > зв'язок

  • 37 інформаційне суспільство

    ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО - одне з чільних понять низки концепцій, які конкретизують теорію постіндустріального суспільства (Белл). Найбільш репрезентативними є концепція її "третьої хвилі" (Тоффлер) та І.с. (Лайон, Масуда). Проміжне місце між ними займає теорія технотронного суспільства (Бжезинський). Основна ідея концепцій І.с. полягає у тому, що суспільство, котре раніше позначалося як постіндустріальне, швидко набуло ознак, які дають підстави стверджувати, що воно є інформаційним. Це означає, що головною ознакою цього суспільства є виробництво і поширення інформації, перетворення її на головний вид послуг, на товар і навіть на владу. На швидке зростання обсягу інформації та її значення звернув увагу ще Белл у праці "Прихід постіндустрійного суспільства" (1973), хоча сам він термін І.с. не використовував. У межах концепцій І. с. існують дві протилежні тенденції щодо оцінки самого факту перетворення інформації у потужну соціальну силу. Згідно з першою, оптимістичною, інформатизація суспільства, зокрема, комп'ютеризація, становить безумовне соціальне благо. Напр., за Тоффлером, в І. с. створюються принципово нові умови для праці (індивідуальна праця, зазвичай, за комп'ютером), зростає рівень свободи та усвідомлення людиною своїх можливостей, більш виваженими та науково обґрунтованими стають політичні рішення, що справляють значний вплив на всі сфери життєдіяльності людини. Масуда також вважає, що І. с. приведе до формування принципово нового типу людини - більш "людяної", екологічно зорієнтованої. Еволюція людства зміниться на коеволюцію - обопільний розвиток - людства та природи. Представники іншої тенденції, песимістичної (насамперед Лайон), розглядають І. с. як суспільство маніпулятивне, до того ж, як таке, в якому рівень маніпулювання людиною швидко підвищується. Інформаційні технології дедалі ширше починають використовуватися у політиці, перетворюючись на політичні технології. Згідно з Лайоном, сфера комунікацій, що виникає внаслідок застосування цих технологій, призводить до того, що більша частина населення абсолютно не усвідомлює стану "реального розподілу влади й контролю в даному суспільстві".
    Т. Пархоменко

    Філософський енциклопедичний словник > інформаційне суспільство

  • 38 історія діалектики

    ІСТОРІЯ ДІАЛЕКТИКИ - складова частина історії філософії. Найбільш розвинутою і цілком свідомою І.д. постає в європейській історії філософії. Діалектика відображає рухливий, динамічний спосіб життя. Тому навіть в Європі в застійні Середні віки вона відсутня і характеризує лише античність і Новий час Р. озвиток діалектики визначається розвитком філософії взагалі. Основних етапів останньої три: на першому переважає філософія пізнання, свідомості, розуму В. ін триває від античності до класичної нім. філософії включно. Відтоді починається другий етап - зближення духа з дійсністю, практичною позитивною діяльністю, на основі чого виникають позитивізм, марксизм, філософія життя В. 20-ті рр. XX ст. починається третій етап - філософії людини (філософська антропологія, екзистенціалізм, персоналізм тощо). На першому етапі бачимо дві всесвітньо-історичні форми діалектики - давньогрецьк. і нім. класичну. В першій наявні три її форми: стихійна натурфілософська діалектика (Геракліт, Піфагор, Емпедокл). Це - діалектика становлення, або діалектика мінливого, плинного світу явищ. Крайнім її виразом є релятивізм Кратила. Друга форма - діалектика як пошук істини засобом "питань - відповідей", маєвтика, діалог, звідки походить і сам термін "діалектика" (Сократ, сократичні діалоги Платона). Третя форма - логічна, або категоріальна діалектика як пізнання сутності речей (Платон, Аристотель, неоплатоніки Прокл, Порфирій, Ямвліх) Н. айбільш загальні здобутки античної діалектики - розкриття структури процесу становлення, єдності протилежностей, тріадичної будови світу. Перехідною є діалектика епохи Відродження (Кузанський, Бруно). Основний принцип тут - збіг протилежностей конечного і безконечного, мінімуму і максимуму (coinsidentia oppositorum). Цей принцип виник завдяки осмисленню досягнень математики, астрономії у поєднанні з протилежностями релігійного світогляду і з усвідомленням єдності земного і небесного світів. Специфіка нім. класичної філософії - в побудові систем діалектики, а не лише окремих ідей чи принципів, як було у попередників. Діалектика Канта викладена в його "Критиці чистого розуму" і концентрується у вченні про антиномії, суперечності, які позначають межі людського пізнання. Його діалектика негативна, це не теорія пізнання, а скоріше теорія незнання, його обмеженості. Позитивну діалектику розробив Фіхте в "Основах загального науковчення". Діалектика Фіхте - система суб'єкт-об'єктних відношень, одночасно пізнавальних і діяльнісних. Загальний зміст суб'єкта і об'єкта втілений у протилежних категоріях, об'єднання яких здійснюється за допомогою "синтетичного методу". Зовнішня форма методу подається структурою "тезис-антитезис-синтез". Поєднання змісту протилежних категорій робиться завдяки їх кількісній подільності. Шеллінг відкрив нову форму їх поєднання - взаємоперетворення протилежностей. Це був новий принцип діалектики, але загальної системи її він не створив. У філософії природи Шеллінг сформулював "всезагальний принцип полярності", а в філософії історії - діалектику свободи і необхідності, розбіжність цілей і результатів людської діяльності. Найбільш масштабна і глибока система діалектики втілена в "Науці логіки" Гегеля. Діалектика Гегеля - це філософська логіка, або система категорій, побудована діалектичним методом. Основні з них - буття, сутність, поняття. Рух категорій здійснюється від абстрактних до конкретних і виражає основні щаблі пізнання. Тому у вченні Гегеля має місце принцип єдності діалектики, логіки і теорії пізнання. Свою логіку Гегель будував як узагальнення всієї історії європейської філософії і на цій підставі розробив принцип співпадання історичного і логічного. Діалектика Гегеля завершує і нім. класичну, і всю попередню філософію, тобто весь етап філософії пізнання. На другому етапі наявні декілька різновидів діалектики: діалектика марксизму з основною ідеєю про непримиренність, антагонізм протилежніх класів, з яких один знищується в ході революції; цей принцип переглянутий "реформізмом" (Бернштейн, Каутський та ін.) і замінений принципом співробітництва класів в еволюції суспільства; ленінізм, який посилив в теорії і на практиці силу і гостроту антагонізму, спрямувавши його, в особі держави, проти всіх класів, усього народу. В практично-духовній сфері значною є діалектика К'єркегора, вчення про несумісність протилежних стадій життя особистості: естетичної (чуттєвої) і моральної та релігійної, по яких здійснюється сходження духовного світу людини. Звідси принцип діалектики К'єркегора "або-або" ("Entweder-oder" - один з основних його творів). Практично-духовний зміст має і трагічна діалектика Ліберта - про остаточну нерозв'язність антиномії існуючого і належного (ідеалу) в історичному процесі. Навпаки, в "діалектиці відмінностей" Кроче обмежує саме поняття протилежності, як різновид поняття відмінності. В межах "філософії людини" помітними є три концепції діалектики: екзистенціальна діалектика Сартра; негативна діалектика Горкгаймера і Адорно. Найновіша її форма розробляється в останні роки в межах філософії ноосфери. Її ядро складають глобальні протиріччя, а основна проблема - проблема існування людини на землі.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > історія діалектики

  • 39 розвиток

    РОЗВИТОК - незворотна, спрямована, закономірна зміна матеріальних та ідеальних об'єктів; один із загальних видів зв'язку. В історії філософської думки вирізняють три основних тлумачення Р.: Р. - як збільшення і зменшення, що знайшло відображення в теоріях преформізму; Р. - як перехід можливості в дійсність, речі в собі в річ для себе, що було характерно для Гегеля, а в більш загальному вигляді - як розуміння руху взагалі - для Аристотеля і аристотелівської традиції філософування; Р. - як виникнення нового, втіленням чого можуть бути численні концепції прогресу в Новий час (Вольтер, Тюрго, Кондорсе та ін.). Як виникнення нового, Р. часто ототожнювали з прогресом, але Р. буває і прогресивний і регресивний, це дві його стадії, бо все, що виникає, приречене на загибель. Поєднання прогресу і регресу уподібнюється "спіралі" Р. З точки зору глибини і швидкості змін розрізняють стадії еволюції і революції: для першої характерні реформи, для другої - докорінні зміни. Якщо реформи відкидаються і абсолютизується революція, то виникає руїна, що є наслідком надмірного розриву з традиціями, заперечення спадкоємності в процесі Р. У світогляді й науці ідея Р. формувалася поступово. В античній думці великої ваги надавалося принципу становлення. Його найбільш виразним втіленням було гераклітівське "все тече, все змінюється" та розгляд виникнення Космосу з хаосу (що було притаманне міфології і натурфілософії). Останній вид становлення є Р., і його стародавній образ став архетипом, взірцем для більшості подальших космогоній. В Античності існувала ідея суспільного Р. - у вигляді ідеї регресу соціуму від золотого до залізного віку (Гесіод). У Новий час концепції Р. з'являються в космогонії (Кант, Лаплас), в історії (згадані концепції прогресу), в біології (Ламарк) та ін. В XIX ст. вони поглиблювались, а в XX ст. поширюються і на фізику та хімію (Вернадський та його послідовники). В еволюції ідеї Р. простежуються дві протилежні тенденції: з одного боку, рух від найзагальніших до часткових, спеціально-наукових розробок; з другого - синтезування, об'єднання останніх в глобальне ціле. Найбільш загальною теорією Р. в сучасному світогляді є теорія ноосфери С. ама ідея Р. по-новому актуалізується і модифікується феноменом глобальних проблем.
    В. Кизима

    Філософський енциклопедичний словник > розвиток

  • 40 фундаментальні і прикладні науки

    ФУНДАМЕНТАЛЬНІ і ПРИКЛАДНІ НАУКИ - підрозділи наукових дисциплін, що є наслідком традиційного поділу наук за принципом їх цілеспрямованості, відношення до практики, розв'язання соціально-практичних проблем Ф. ункція фундаментальних наук полягає у пізнанні основних законів реальної дійсності, що розкривають сутність складних процесів і явищ, організацію базисних структур неживої, живої та мислячої природи; функція прикладних наук - у дослідженні на основі законів, отриманих фундаментальними науками, більш конкретних форм їхнього прояву і вирішенні проблем соціально-практичного характеру. Фундаментальні науки покликані пояснювати предметний світ, а прикладні, спираючись на їхні досягнення, результати, - відповідно перетворювати, змінювати і водночас оберігати його. Провідне місце у системі наук належить фундаментальним наукам, які у своєму розвитку випереджають, як правило, прикладні науки, охоплюючи передній край досліджень. їхні закони і методи відзначаються більш загальним характером, ніж прикладних - більш спеціальних, конкретних. Власне, уже сама назва фундаментальних наук свідчить про те, що їхні базові досягнення становлять надійну основу для проведення різноманітних прикладних досліджень І. з зазначеного видно, що ці науки органічно пов'язані між собою, перебувають у тісній взаємодії, яка має тенденцію до невпинного посилення. Фундаментальні науки, відіграючи разом із соціальною практикою вирішальну роль у визначенні основних напрямів розвитку прикладних досліджень, значною мірою сприяють їх прогресу. Прикладні науки, у свою чергу, справляють зворотний вплив на фундаментальні науки, оскільки їхні результати можуть бути реалізовані на практиці тільки через прикладні науки. Об'єктивним критерієм ефективності фундаментальних наук виступав не тільки значний успіх у досягненні базових знань про об'єктивний світ, а й реальна чи потенціальна можливість практичного застосування цих знань. У свою чергу, ефективність прикладних наук визначається як міра задоволення практичних потреб, соціального замовлення та здатність пояснити процеси та явища довколишнього світу. Здійснюваний поділ наук на фундаментальні і прикладні є загальноприйнятим і має принципово важливе значення, особливо у плані регулювання оптимального співвідношення їхнього розвитку. Нерідко він здійснюється за принципом "теоретичне - емліричне". Існує також внутрішній поділ наук на фундаментальні й прикладні галузі. Особливо складна ієрархічна структура співвідношення фундаментальних і прикладних галузей має місце у сучасній фізиці, де квантовій теорії та термодинаміці відводиться фундаментальна роль, тоді як їх застосування у дослідженні конкретних предметних галузей утворює ряд наукових дисциплін, що належать до т. зв. теоретичних прикладних наук - фізики металів, фізики напівпровідників та ін. У свою чергу, використання їх у вирішенні проблем практичного характеру породжує відповідно ряд галузей - металознавство, напівпровідникову технологію тощо, що складають уже суто практичні прикладні науки, безпосередній зв'язок яких із соціальною практикою реалізується через відповідні конкретні практичні розробки.
    О. Мороз

    Філософський енциклопедичний словник > фундаментальні і прикладні науки

Страницы

См. также в других словарях:

  • Кёльш — поднос с кёльшем …   Википедия

  • більш — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • більш-менш — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • більшість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • завбільш — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • здебільш — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко …   Орфографічний словник української мови

  • найбільш — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • побільш — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • щонайбільш — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • якнайбільш — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • більш — див. більше …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»