-
1 жерсть
-і
См. также в других словарях:
жерсть — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
жерсть — жересть, жерздь ж. толстая жердь , диал., наряду с жорость – то же, южн. (Шахматов, ИОРЯС 7, 1, 300). От жердь (см.) … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
жерсть — і, ж. Тонкий листовий метал, покритий оловом; бляха … Український тлумачний словник
жерстяний — а/, е/. 1) Прикм. до жерсть. || Зробл. з жерсті. 2) перен. Такий, як жерсть; який нагадує собою жерсть … Український тлумачний словник
жесть — I I., ж., укр. жерсть – то же. Заимств. из тюрк. или монг.: ср. казах. ǯez желтая медь, жесть , тат. ǯiz желтая медь , чагат.. алт., тел. čas жесть, бронза , кыпч. jäz желтая медь , алт., тел., леб. jäs медь , бар. jis (Радлов 3, 376, 528, 1909;… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
жерстепрокатний — а, е. Яким, на якому прокатують (вальцюють) жерсть … Український тлумачний словник
залізо — а, с. 1) Проста речовина хімічного елемента Феруму. Блискучий, сріблястий, пластичний метал. 2) розм. Жерсть, залізні штаби, смуги і т. ін. || збірн. Залізні вироби, конструкції, сукупність залізних предметів, машин і т. ін. || діал. Ланцюг. ||… … Український тлумачний словник