-
1 біженець
-
2 біженець
fugitive, refugee -
3 біженець за розрахунком
Українсько-англійський юридичний словник > біженець за розрахунком
-
4 двоєженець
male bigamist, bigamist -
5 двоєженець
ч -
6 біженець
-нця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. біженці -
7 двоєженець
- нцядвоеже́нец -
8 троєженець
- нцятроеже́нец -
9 біженець
-
10 біженець
ლტოლვილი, დევნილი -
11 біженець
qaçaq -
12 bigamist
nдвоєженець; двоємужниця* * *nдвоєженець; двомужниця -
13 fugitive
1. n1) утікачa fugitive from justice — особа, що ховається від правосуддя
2) біженець; вигнанець3) дезертир4) бурлака, бродяга; мандрівник5) нестійка фарба6) щось невловиме2. adj1) збіглий, утеклий2) швидкоплинний, минущий3) неміцний, нестійкий; летючий4) недовговічний; що має скороминущий інтерес5) бродячий, мандрівний6) вигнаний* * *I n1) утікач; біженець; вигнанець2) мандрівник; волоцюгаII a1) збіглий, утеклий; змушений покинути свій дім; біженський, переміщений2) короткочасний, скороминущий; неміцний, нестійкий; летучий, леткий, фугітивний4) мандрівний, бродячий -
14 trigamist
-
15 беженец
-нка біженець, біженка, утікач, -чка.* * *бі́женець, -нця, утіка́ч, -а -
16 asylum seeker
біженець, який просить (політичного) притулку -
17 bigamist
двоєженець, двомужниця -
18 de facto refugee
нелегальний емігрант, емігрант без права на проживання; фактичний (нелегальний) біженець -
19 enter as a refugee
-
20 fugitive
1) втікач (з в'язниці, з-під варти); особа, яка переховується від правосуддя; біженець2) який втік, який переховується (від правосуддя)•- fugitive from justicefugitive from a case before the court — особа, яка втекла з-під суду
- fugitive from trial
- fugitive Nazi
- fugitive offender
- fugitive person
- fugitive retrieval
- fugitive suspect
- fugitive's extradition
- fugitive's photograph
См. также в других словарях:
біженець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
біженець — див. біженці … Український тлумачний словник
двоєженець — нця, ч. Той, хто одружений одночасно з двома жінками … Український тлумачний словник
троєженець — нця, ч. Той, хто одружився втретє або перебуває в шлюбі з трьома жінками одночасно … Український тлумачний словник
біженець — [б’і/жеинеиц ] н ц а, ор. нцеим, м. (на) нцеив і/ н ц у, мн. н ц і, н ц іў … Орфоепічний словник української мови
двоєженець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
троєженець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Миженец — село Миженец Міженець Флаг … Википедия
Зоротовичи — Село Зоротовичи укр. Зоротовичі Страна УкраинаУкраина … Википедия
Стороневичи — Село Стороневичи укр. Стороневичі Страна УкраинаУкраина … Википедия
біженський — а, е. Прикм. до біженець, біженці … Український тлумачний словник
