бідолаха!

1) нещасний, нещасливий

2) невдалий, невезучий, неталанний

3) плачевний an unfortunate lack of taste сташний несмак

1) невдачник; невдачниця; нещасливець; бідолаха

2) icт. проститутка

бідолаха, горопаха, горювальник (ж. р. горювальниця), сіромаха, сірома, побіденник [Вареники-побіденники, в окропі кипіли, муку терпіли], побідома, побідаха, неборак, неборака (общ. р.), бідага, бідаха, бідорака, бідораха, горяка, зазнайбіда, безталанник, бездольник (ж. р. - безталанниця, бездольниця). Ум. (общ. р.) - бідолашка, бідолашечка, бідашка, бідашечка, неборачка, горювальничок (горювальничка ж. р.), горюха (ж. р.) [Муха-горюха], безталанничок (ж. р. - безталанничка, безталанночка), бездольничка. Срв. Бедняга.

* * *

м., ж.

1) лиходійка, лиходійниця, ворог (-га); злозичливиця, дурисвітка, шахрайка;

2) бідолаха, сіромаха;

3) чмутовиха, чмутівка; любка, кохана (-ної); срвн. Лихоман 1 - 3;

4) лихоманка; см. Лихорадка.

* * *

диал. см. лихорадка 1)

любий (-бого), милий (-лого), мила, миленна людина; (бедняга) сердега, сердека, сердечний (-ного), бідолаха. [Ех, сердего, кепська твоя справа (Київщ.)].

* * *

м., ж.

нещасний, безщасний, (не только несчастливый) нещасливий, (бездольный) бездольний, (бесталанный) безталанний, (горемычный) бідолашний, (диал.). горопашний, (злополучный) сердешний, (жалкий, убогий) мізерний, нужденний, злиденний, жалюгідний. [Ой, я нещасний, що маю діяти? (Пісня). Ідіть на фабрики й заводи, нещасні торбарі! (П. Тичина). Прийдуть безщасним щасливії дні (Грінч.). Не забули вони нас безщасних (Дніпр. Ч.). Безщасний чоловік той, хто не знає латини (Яворн.). Хлопці з гіллям обдирають безщасні дерева (Грінч.). Летім у край мій нещасливий (Олесь). Що-ж я, бездольна, при старощах моїх, робитиму? (Грінч.). Для инших це особа ненавидна, а мені він видається тільки дуже безталанною людиною (Крим.). Люди добрі, пожалійте бідолашного піїту! (Самійл.). Почала бідолашна Русь нову криваву війну (Куліш). Сердешна дитина, обідрана, ледве-ледве несе ноженята (Шевч.). Гостей зачинених своїх сердешним чаєм напували (Шевч.). Од жаху горопашна дитина забилась у саму глибиню печери (Яворн.). Мій повелитель на всіх мізерних проливає милость (Куліш). Приїхало сюди воно таке миршаве, обшарпане, мізерне (Н.-Лев.). Приняв злиденного, як брата (Самійл.)]. -ный, -ная (как сщ.) -ный человек, -ная женщина - нещасний, -на, нещасливий, -лива, бідолашний, -на, сердешний (-ого), -на (-ої), (сщ.) нещасник, -ниця (ум. нещасничка), безщасник, -ниця, бідолаха, бідаха, сердега, горопаха (общ. р.), небога (ж. р.); срв. Несчастливец, -вица. [Русалоньки взяли… її, сердешную, та й залоскотали (Шевч.). Так били і товкли, аж кості хрускали в небоги (Самійл.)]. -ная головушка - бідна головонька. -ный день - нещасливий (недобрий) день. -ный случай - нещасливий випадок, пригода, лиха пригода, (диал.) лиховина. -ная судьба - лиха (нещаслива, безщасна, щербата, нужденна, гірка) доля, недоля, бездо[і]лля (-лля), безталання (-ння). Куда тебе -ному! - де (куди) тобі нещасному (мізерному, грішному)! Делать, сделать -ным кого - робити, зробити нещасним кого, унещасливлювати, унещасливити кого.

* * *

1) прил. неща́сний; ( несчастливый) нещасли́вий; ( о человеке - с сожалением) серде́шний, безща́сний, безтала́нний, бідола́шний, серде́чний; ( мизерный) прен. мізе́рний

2) ( приносящий несчастье) неща́сний, нещасли́вий; ( бедственный) лихи́й

3) в знач. сущ. неща́сний, -ого, нещасли́вий; серде́шний, серде́га, бідола́ха; диал. серде́га, сара́ка

измыкать

1) (весь лён) помикати (ввесь льон);

2) (одежду) - см. Истаскать;

3) -мыкать горе - лихо (біду) перебідувати, перетерпіти, (изжить) лиха (біди) позбутися. - ться -

1) бути помиканим;

2) (об одежде) - см. Истаскаться;

3) (похудеть от беганья, тасканья) збігатися. Канат -кался - мотуз розпрядо[и]вився. Горемыка -кался - бідолаха (сіромаха) звівся (бідуючи). Измыканный -

1) помиканий;

2) см. Истасканный (под Истаскать);

3) (о горе) перебідований, перетерплений; позбутий; (похуделый от беганья) збіганий.

1) лиходій (-дія), ворог, (зложелатель) злозичливець (-вця); (обманщик) дурисвіт (-та), (плут) шахрай (-рая), крутій (-тія);

2) (горемыка) бідолаха, сіромаха;

3) (проказник) чмут (-та), чмутник; (зазноба) любчик, коханий (-ного).

бідолаха

безталанний

бідолаха

бідолашний

знедолений

бідолаха

неборака

бідолаха

неборака

 с бідолаха

 ч бідняк; бідолаха

 ч неборак, бідолаха, сердега

нещасний, жалюгідний, безпомічний, бідолаха; пор. зевалы.

ніч, уночі СБ; бу заваллы т'ечесин кӱндӱз этий, сачын сибирт' и этий — четин-уҗун т'етирельмей цей бідолаха перетворив свою ніч на день (працює цілодобово), волосся — на віник (занедбав себе), а звести кінці з кінцями не може СБЧ; пор. геҗе, д'еҗе, җеҗе, йеҗе.