Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

быть+помехой

  • 101 женатый

    жонатий, одружений. Быть -тым на ком - держати кого. Он женат на сестре моего мужа - він держить мого чоловіка сестру.
    * * *
    одру́жений, жона́тий; оже́нений

    Русско-украинский словарь > женатый

  • 102 живой

    I. см. Жив.
    II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];
    2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];
    3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;
    4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].
    * * *
    живи́й; живу́щий

    в \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти

    \живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту

    на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч

    Русско-украинский словарь > живой

  • 103 жизнь

    життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.
    * * *
    життя́; (период существования кого-л.; век) вік, -у; диал. живо́ття

    впервы́е (пе́рвый раз) в \жизнь ни — уперше (пе́рший раз) в житті́ (на віку́); ( до смерти) дові́ку, по́ки [й] віку (життя́)

    дать \жизнь нь кому́ — ( родить) да́ти життя́ кому́, народи́ти (породи́ти) кого́

    Русско-украинский словарь > жизнь

  • 104 жить

    живать
    1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;
    2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].
    * * *
    1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

    жил-былфольк. був собі́, жив-був

    \житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким

    2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > жить

  • 105 заблуждение

    помилка, помилкова (неправдива) думка, помилковий (неправдивий) шлях, омилення, зблукання, (гал. и стар.) блуд, облуд, заблуд (-ду), зблуда. [Треба розвіяти його помилку (помилкову думку). І блудів накопичуються гори, що й правду нам навіки закривають (Куліш). Він ціле життя ніс тяжку кару за своє хвилеве зблукання]. Вводить, ввести в -ние - омиляти, омилити, змилити кого, при(з)водити, при(з)вести до помилки, до облуди, на хибний шлях ставити (поставити), збивати (збити) з правдивого шляху, дурити, піддурити, здурити кого, (гал.) блудом повести кого. Введение в -ние кого - омилення кого, призведення до помилки кого, дуріння кого. Быть в -нии - помилятися, бути омиленим, (гал.) блудом іти (піти). [Вельми кохали тато маму і багато де в чому були про неї омилені (Кониськ.)]. Впасть в -ние - помилитися, омилитися. Вывести из -ния кого - з'ясувати комусь його помилку, очі розкрити кому.
    * * *
    по́милка и поми́лка; ( ошибочное мнение) помилко́ва (хи́бна) ду́мка, помилко́вий (хи́бний) по́гляд (-у); ( состояние обманувшегося) ома́на

    впасть в \заблуждение ние — помили́тися, -милю́ся, -ми́лишся, припусти́тися по́милки

    Русско-украинский словарь > заблуждение

  • 106 заботиться

    позаботиться о ком, о чём (стараться) дбати, подбати про (за) кого, про (за) що, клопотатися, поклопотатися ким или про (за) кого, за що, турбуватися, потурбуватися про (за) кого, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побиватися, журитися, пожуритися за (про) кого, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнувати чого; (иметь попечение (о ком, о чём) піклуватися, попіклуватися ким, чим, про кого, про що, опікуватися ким, кохати кого, що. [Вона дбає за старого, старий за ню дбає (Рудан.). Про вишукання коштів на ремонт нехай подбає господарча управа. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й про дрова дбай (Номис). Усе клопотався, щоб тим людям краще жити було (Грінч.). Поки не женивсь - нічим не журивсь, а як оженивсь, то всім зажуривсь: і ложкою, і мискою, і третьою колискою (Пісня). І про одежу чого побиваєтеся? (Єв. Мт.). Він дуже кохає своє здоров'я. Кому-ж і піклуватися про діти, як не батькові та матері? З обов'язку мого я повинен піклуватися за вас. Якщо я дітьми опікуюся, то це тільки моя ласка (Крим.)]. Я об этом не забочусь - я про це не турбуюся (цим не журюся), мене це не обходить; байдуже мені до того. -ться о здоровьи - дбати про здоров'я. Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) - занедбовувати и занедбувати, занедбати кого, що, занехаювати, занеха(я)ти кого, що, нехтувати що. [Занедбовуєш, сину, господарство, і воно-ж за тебе не дбатиме. Тільки хоч і як він нехтував своє тіло, та все не міг його зовсім подужати (Грін.)]. Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) - ні про віщо не дбати, нічим не піклуватися, занедбати все; і гадки ні про що не мати. Не -тся кто - не піклується, не дбає хто, і гадки не має хто. Заботящийся - (прич.) що дбає, клопочеться и т. д.; (как прил.) см. Заботливый. Ни о чём не -щийся - до всього (про все) недбалий.
    * * *
    1) ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( хлопотать) клопота́тися; ( радеть) дба́ти (про (за) кого-що); ( печаловаться) жури́тися, (про кого-що, за ким-чим, ким-чим); (проявлять особое внимание к кому-чему-л.) побива́тися (за ким-чим, за кого-що, ким-чим)
    2) (проявлять внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); стара́тися (про кого-що); (относиться с особым уважением, нежностью) шанува́ти (кого-що), диал. жа́лувати, -лую, -луєш (кого)

    Русско-украинский словарь > заботиться

  • 107 забрасывать

    забросать чем
    I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.
    II. Забрасывать, забросить -
    1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];
    2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];
    3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -
    1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;
    2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).
    * * *
    I несов.; сов. - заброс`ать
    закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти
    II несов.; сов. - забр`осить
    1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти
    2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати
    3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

    Русско-украинский словарь > забрасывать

  • 108 заброс

    занедбання, занехаяння. В -се кто, что - занедбано кого, що; занедбаний хто, занедбане що.
    * * *
    зане́дбаність, -ності, занеха́яність; ( запущенность) запу́щеність

    быть — в

    \заброссе — бу́ти зане́дбаним (занеха́яним, запу́щеним), занеха́ятися

    Русско-украинский словарь > заброс

  • 109 забывать

    забыть кого, что забувати, забути, (о мног.) позабувати кого, що; о ком, о чём - забувати, забути, забуватися, забутися про кого, про що, за кого, за що, на кого, на що, чого. [Забудь зрадливу дівчину. Крамарі, забувши на покупців, лишали свої крамниці на божу ласку (Коцюб.). Доки сидиш за цим-о ділом, доти забуваєш геть за все лихо (Крим.). Обіцянки не забувайся (Котл.). Забувсь, як і двері у вас одчиняються]. -быть что за сном - заспати що. [Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати (Г. Барв.)]. -быть свои обязанности перед кем - забути (занедбати) свою повинність до кого. -дем прошлое - забудьмо минуле, не згадуймо про минуле: хай воно піде в непам'ять. Забытый - забутий, позабутий. Несколько -тый (подзабытый) - призабутий.
    * * *
    несов.; сов. - заб`ыть
    забува́ти, забу́ти, -бу́ду, -бу́деш и мног. позабува́ти; забува́тися, забу́тися и мног. позабува́тися, сов. позабу́ти; ( пренебрегая) занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти

    \забывать ы́ть го́ре — забу́ти го́ре (ли́хо, біду́); ки́нути ли́хом об зе́млю

    Русско-украинский словарь > забывать

  • 110 забываться

    забыться
    1) забуватися, забутися; (подвергаться забвению) іти, піти в непам'ять, западати, запасти в непам'ять. [Все на світі забувається: і щастя, і горе. Вже й імення царські почали западати в непам'ять (Л. Укр.)]. -лся кто сном - здрімався хто, трохи поспавсь;
    2) (быть дерзким перед кем) забуватися, забутися перед ким. [Не забувайся так! Я воїн старший за тебе (Куліш)]. Забывающийся -
    1) (забываемый) забутний;
    2) (дерзкий) зухвалий.
    * * *
    несов.; сов. - заб`ыться
    1) забува́тися, забу́тися; (сов.: задремать) задріма́ти

    \забываться быться сном — задріма́ти, упа́сти в сон, забу́тися сном

    \забываться быться во сне — забу́тися в сні

    2) ( терять чувство действительности) забува́тися, забу́тися; (сов.: замечтаться) замрі́ятися

    Русско-украинский словарь > забываться

  • 111 зависимость

    залежність (-ности); (подчинённость) підлеглість, підневільність (-ости). Крепостная -сть - кріпацтво, підданство, панщанна залежність. В -сти от чего - в залежності від чого, залежно від чого; (смотря по чему) як до чого. [І народоправний лад усяко впорядкований буває, як до краю і народу (Єфр.)]. Віршування буває не однакове у кожного народу, а як до його мови (Єфр.)]. Быть в -сти - бути залежним від кого; (быть подчинённым) бути підлеглим (підвладним, підневільним) кому. Быть в ленной (платёжно- вассальной) -сти - (стар.) голдувати кому. -мость предложений - залежність речень.
    * * *
    зале́жність, -ності

    в \зависимостьти от чего́ — зале́жно від чо́го

    Русско-украинский словарь > зависимость

  • 112 загон

    1) (действие) загін (-гону), заганяння, загоніння, загнання;
    2) (полоса пашни) загін (- гону), ум. загінець (-нця). [Добрий жнець не питається, чи широкий загінець (Приказка)];
    3) (для скота) загін, загорода, обора;
    4) охот. - нагінка, облав (-ву), облава;
    5) жить в -не - в зневазі жити, поневірятися.
    * * *
    1) ( действие) заганя́ння
    2) ( огороженное место для скота) загі́н, за́города, обо́ра; ( для овец) коша́ра; ( для волов) бичня́
    3) (полоса, участок поля) загі́н, загі́нка

    быть в \загон не — (о пренебрежении, заброшенности) бу́ти зане́дбаним (зане́дбуваним)

    Русско-украинский словарь > загон

  • 113 заметный

    помітний, примітний, прикмі[е]тний, (легко распознаваемый) знатний, знатий, (значительный) значний. [Ярочок ледве примітний серед широкого степу (Н.-Лев.). Межа знатна буде навіки (Кониськ.). Знаті були міщани раз уже з того, що не носили шабель, - тілько ніж коло пояса (Куліш). Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця (Куліш)]. Быть едва -ным вдали - мріти, бриніти. [А під лісом край дороги либонь курінь мріє (Шевч.). Орел під хмарою тільки бринів (Сл. Гр.)]. Становиться, стать -ным - позначатися, позначитися, визначатися, визначитися. [Вплив книг все дужче позначався на йому (М. Грінч.)]. Следы -ны - сліди знати.
    * * *
    помі́тний; ( приметный) примі́тний, прикме́тний; ( значительный) значни́й; ( выдающийся) визначни́й; ( известный) відо́мий

    Русско-украинский словарь > заметный

  • 114 замечание

    1) (чего) помічання, постерегання чого;
    2) -ние (по поводу чего) - увага, зауваження, заувага. [Читали книжки дорослим людям, вислухували їх уваги і часом ті уваги записували (Грінч.). Поробив зауваження до протоколу]. Бросить, обронить -ние - кинути увагу. [Дехто кинув увагу про дощ (Коцюб.)]. Вставлять -ния, сопровождать -ями - докидати слово, увагу, зауважати; доточувати уваги до чого. [Слухали повість уважно і чимало дечого говорили, доточуючи мало не до кожного вчинку героїв свої уваги (Грінч.)];
    3) -ние кому (выговор) - увага, зауваження, (сильнее) догана, (упрёк) закид (-ду) кому. Сделать -ние кому - зробити увагу, зауваження кому, зауважити кому. [Мені зауважено, що неретельно працюю (Київ). Дозвольте зробити вам одну увагу]. Получить -ние - здобутися зауваження. Он получил строгое -ние - йому зроблено гостру увагу. Попасть на -ние - стати на (лихій) прикметі. [Бережися, щоб не став на лихій прикметі в начальства].
    * * *
    1) ( краткое суждение) заува́ження, ува́га
    2) ( порицание) заува́ження
    3) ( наблюдение) спостереження

    быть на \замечание нии у кого́ — бу́ти на замі́тці (на прикме́ті) в ко́го

    Русско-украинский словарь > замечание

  • 115 замечательный

    (примечательный) позначний, визначний, помітний, уваги вартий, прикметний чим, у чім, з чого, знаменитий, (знаменательный) знаменний, (удивительный) дивний. [Позначна річ, що ніхто йому не захтів одповідати. Він ще не виявив себе чимсь визначним (Єфр.). Він з дивною впертістю вертався до цієї ідеї (Корол.). Ось скатерть шльонськая нешпетна… найбільше в тім вона прикметна - на стіл як тільки постели… то всякі вродяться потрави (Котл.)]. Быть -ным чем - визначатися чим. -ное явление - диво, дивне з'явище, дивовижа. -ный певец, голос - знаменитий співак, голос.
    * * *
    1) чудо́вий; ( необыкновенный) надзвича́йний, незвича́йний; ( знаменитый) знамени́тий; ( выдающийся) визначни́й, видатни́й; ( удивительный) ди́вний, дивови́жний; ( славный) сла́вний; ( очень хороший) добря́чий
    2) ( заслуживающий внимания) ва́ртий ува́ги; ( знаменательный) знаме́нний

    Русско-украинский словарь > замечательный

  • 116 замок

    I. 1) (внутренний) замок (-мка), (висячий) колодка, замок. Под -ком - під ключем, під замком. Взять из-под -ка - з-під ключа, з запору взяти. -мки, соб. - колоддя. [Колоддя скрегоче при дверях (Франко)];
    2) (при деревянной постройке соединение брёвен в -мок) замок (Чуб.), каювання, окаювання (Мнж.), стик (-ку). Рубить в дереве -ки для связи - каювати (Мнж.);
    3) типогр. - брать набор в -мок - слюсувати, заслюсувати форму (Звин.);
    4) (у ружья) замок (-мка).
    II. замок (-мка), ум. замочок (-чка). Воздушный -мок - надхмарний, захмарний замок. Воздушные -ки строить - химери ганяти, у хмарах літати, надхмарні замки будувати. Место, где стоял -мок - замчище, замковище.
    * * *
    I з`амок
    за́мок, -мку
    II зам`ок
    замо́к, -мка́; (висящий диал.) коло́дка

    быть на \замок ке́ (под \замок ко́м) — бу́ти на замку́ (під замко́м)

    Русско-украинский словарь > замок

  • 117 заниматься

    заняться
    I. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;
    2) см. Заимствоваться.
    II. Заниматься, заняться -
    1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;
    2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;
    3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.
    * * *
    I
    позича́тися
    II несов.; сов. - зан`яться
    1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами

    \заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́

    \заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти

    \заниматься ться — ремесло́м

    сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти

    \заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти

    2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)

    \заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті

    3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тися
    III несов.; сов. - зан`яться
    1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься
    2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися

    \заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є

    Русско-украинский словарь > заниматься

  • 118 заносить

    занести
    I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;
    2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;
    3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];
    4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;
    5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].
    II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.
    * * *
    I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и
    1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити
    2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти
    3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

    Русско-украинский словарь > заносить

  • 119 занятый

    1) (о человеке) заклопотаний, (отвлекшийся) забавлений, (сущ.) працівник. [Він жив, заклопотаний власною думкою (Коцюб.) Владика, забавлений розмовою з князем- воєводою, не ввернув уваги на його ущипливість (Ор. Левиц.)]. Этой работой -то пять человек - на цій роботі стоять п'ятеро люду. Люди -тые на военном производстве - працівники в військовому виробництві (що стоять на військовому виробництві). -тые сельским хозяйством - працівники в сільському господарстві (що стоять на сільському господарстві). Быть -няту работой в хозяйстве - працювати в господарстві, поратися коло хазяйства (на господарстві). Все одним -няты - всі про одно думають; всі про одно клопочуться (дбають). -тый (о помещении и т. п.) - замешканий, залюднений, заселений. Быть не -тому - (о земле, помещении) гуляти, вакувати, галювати. [Чого в тебе город галює, - хіба нема чого посадити?]. -тый чем (предмет) - запорожнений чим, непорожній, в роботі. [Мішок запорожнений житом. Висип у миску. - Не можна: не порожня. А де друга миска? - Так само в роботі (Звин.). У мене руки непорожні - не можу більше взяти];
    2) см. под I,
    I. Занимать.
    * * *
    I
    пози́чений
    II
    1) прич. за́йнятий; захо́плений; за́браний; за́йнятий; заціка́влений, за́йнятий; захо́плений; запо́внений; заполо́нений; за́йнятий; розва́жений

    быть \занятый ым собо́й — бути за́йнятим собо́ю, приділя́ти собі́ (свої́й осо́бі) ува́гу (бага́то ува́ги)

    2) (в знач. прил.: несвободный) за́йнятий

    Русско-украинский словарь > занятый

  • 120 заправлять

    и Заправливать заправить
    1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;
    2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];
    3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];
    4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;
    5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.
    * * *
    несов.; сов. - запр`авить
    1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти
    2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш
    3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

    Русско-украинский словарь > заправлять

См. также в других словарях:

  • быть помехой — расстраивать, выбивать почву из под ног, являться помехой, мешаться, быть костью в горле, оказываться помехой, связывать по рукам и ногам, мешать, перебегать дорогу, путать карты, стоять на пути, являться препятствием, портить всю обедню, портить …   Словарь синонимов

  • быть костью в горле — оказываться препятствием, противодействовать, быть препятствием, путать карты, не давать, мешаться, перебегать дорогу, быть помехой, связывать по рукам и ногам, стоять на пути, оказываться помехой, срывать, чинить препятствия, стоять на дороге,… …   Словарь синонимов

  • оказываться помехой — стоять на дороге, расстраивать, мешаться, связывать по рукам и ногам, выбивать почву из под ног, являться помехой, перебегать дорогу, портить всю обедню, быть препятствием, быть костью в горле, путать планы, путаться под ногами, оказываться… …   Словарь синонимов

  • являться помехой — портить обедню, мешаться, расстраивать, связывать руки, мешать, стать на пути, путаться, портить всю обедню, путать карты, быть костью в горле, перебегать дорогу, путаться под ногами, стоять на дороге, путать планы, препятствовать, оказываться… …   Словарь синонимов

  • мешаться — См …   Словарь синонимов

  • перебегать дорогу — создавать препятствия, быть помехой, быть костью в горле, не допускать, связывать руки, путать карты, ставить преграды, вставлять палки в колеса, являться помехой, являться препятствием, оказываться препятствием, чинить препятствия, ставить… …   Словарь синонимов

  • портить обедню — портить всю обедню, быть препятствием, связывать руки, оказываться препятствием, путаться под ногами, не допускать, стоять на пути, ставить препоны, срывать, являться помехой, расстраивать, быть костью в горле, становиться на дороге, становиться… …   Словарь синонимов

  • препятствовать — См. удерживать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. препятствовать задерживать, затруднять, тормозить, мешать, останавливать, преграждать; противиться, возражать,… …   Словарь синонимов

  • путаться — См …   Словарь синонимов

  • расстраивать — См. портить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. расстраивать нарушать, портить; срывать, разрушать, дезорганизовать, разваливать, перебегать дорогу, огорчать, заставлять… …   Словарь синонимов

  • стоять на пути — стоять на дороге, портить всю обедню, выбивать почву из под ног, оказываться препятствием, мешать, препятствовать, портить обедню, расстраивать, мешаться, путаться под ногами, перебегать дорогу, связывать руки, быть препятствием, путать планы,… …   Словарь синонимов

Книги

  • Огилви о рекламе, Огилви Дэвид. О книге Это классика книг о рекламе, написанная одним из выдающихся специалистов, отцом современной рекламы - Дэвидом Огилви. Впервые книга была опубликована в СШАеще в 1983 году! В 2002-м ее… Подробнее  Купить за 1712 руб
  • О рекламе, Огилви Дэвид. О книгеЭто классика книг о рекламе, написанная одним из выдающихся специалистов, отцом современной рекламы - Дэвидом Огилви. Впервые книга была опубликована в США еще в 1983 году! В 2002-м ее… Подробнее  Купить за 666 грн (только Украина)
  • Моя краткая история, Хокинг С.. Британский асторофизик Стивен Хокинг, блестящий ученый и талантливейший популяризатор науки, известен не только смелостью идей, но также яркой и остроумной формойих изложения. Он увлекает… Подробнее  Купить за 323 руб
Другие книги по запросу «быть+помехой» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»