Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

быть+помехой

  • 341 пастух

    пастух. Помощник -ха - підпасач, підпасич, підпасок (-ска). Старший над -хами, чаще старший -тух овец - ватаг, отаман, личман, отагас, (гал.) бац. -тух овец - вівчар, чабан, гайдар (-ря), гайдай, (-дая), ватажник, югас; (младший -тух при чабане и личмане) тре(й)тяк. -тух баранов - баранник. -тух ягнят - ягнятник, янчар, (у гуцулов) ягничник. -тух коз - коза[я]р. -тух телят - телятник. -тух крупного рогатого скота - скотар (-ря), чередник, чередар (-ря), чердаш, (у черноморцев) товарчий, (коров, телят и пр.) коров'яр, корівник, (волов) волопас, воловик, (угор.) воловар, (гал.) волар, воляр. -тух лошадей - стадник, стадар, табунник, табунщик, коняр (-ра), конар. -тух свиней - свинопас, свинар (- ря). -тух гусей - гусятник, гусяр, гусій, дробинник. -тух ночной - ночліжанин, ночліжник, поночліжник. Без -ха (быть или обходиться) - самопас, самопаски, самопасом, самопасно, пустопаш, на-безбаш (безбач, безбеш). [Череда ходить самопас].
    * * *
    пасту́х, -а; ( овец) чаба́н, -а, вівча́р, -я, гайда́р, -я; ( крупного рогатого скота) чередни́к, -а, скота́р, -я; ( мелкого скота) вата́жник; (коз диал.) коза́р, -я; ( гусей) гусі́й, -сія́, гуся́тник

    Русско-украинский словарь > пастух

  • 342 перебывать

    I. во многих местах или много раз) побувати. Где только он не -вал, весь свет объездил - де тільки він не побував (бував), увесь світ об'їздив.
    II. и перебыть сов. перебути (реже перебувати), перевернутися. [Здається, не було хати в селі, де-б я не перебула наймичкою. За день скільки вас перебуде (перевернеться)]. -быть беду - перебути, перетривати біду (лихо). [Не родив мак - перебудемо й так].
    * * *
    I
    (несов.: о многих или много раз, во многих местах, всюду) перебува́ти, побува́ти, поперебува́ти
    II несов.; сов. - переб`ыть
    (переживать, пережидать) перебува́ти, перебу́ти; несов. пробу́ти

    Русско-украинский словарь > перебывать

  • 343 переминаться

    перемяться
    1) переминатися, перем'ятися, (о мног.) попереминатися, пом'ятися, бути перем'ятим, пом'ятим. [Перетреться, перемнеться, та й так минеться];
    2) -минаться - (быть с недоумении, в нерешимости) м'ятися, мулятися. [Кажи, не муляйся]. - наться с ноги на ногу - переступати, тупцюватися, тупцятися, топтатися.
    * * *
    несов.; сов. - перем`яться
    1) перемина́тися, перем'я́тися
    2) (несов.: быть в нерешительности) м'я́тися, перемина́тися

    перемина́ться с ноги́ на́ ногу — переступа́ти (перемина́тися) з ноги́ на но́гу; перето́птуватися [з ноги́ на но́гу], тупцюва́ти, ту́пцяти, тупцюва́тися, ту́пцятися

    Русско-украинский словарь > переминаться

  • 344 переписываться

    переписаться
    1) переписуватися, переписатися, бути переписаним, списуватися, списатися, бути списаним. [Та й довго-ж воно в тебе переписується];
    2) листуватися з ким, мінятися (зсилатися) листами з ким, (гал.) кореспондувати з ким. Мы с ним -ваемся - ми з ним листуємося.
    * * *
    несов.; сов. - перепис`аться
    1) (несов.: быть в переписке) листува́тися
    2) (записываться в другое место, в число других) перепи́суватися, переписа́тися
    3) страд. (несов.) перепи́суватися; спи́суватися; друкува́тися, передруко́вуватися

    Русско-украинский словарь > переписываться

  • 345 пестреть

    рябіти, майоріти. [Квітки рябіють (майорять) у траві].
    * * *
    I
    (наст. "пестреет" - выделяться пестротой) рябі́ти, пістря́віти; ряботі́ти, строка́тіти
    II
    1) (наст. "пестрит" - мелькать, часто попадаться) майорі́ти, рябі́ти; ряботі́ти
    2) (изобиловать чем-л.) рясні́ти
    3) ( быть слишком пестрым) бу́ти на́дто (зана́дто) строка́тим (пістря́вим, рябым: ряби́м)

    Русско-украинский словарь > пестреть

  • 346 печать

    1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;
    2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;
    3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);
    4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.
    * * *
    1) печа́тка, печа́ть, -ті
    2) перен. печа́тка; ( отпечаток) відби́ток, -тку; ( знак) знак, -у; ( след) слід, -у
    3) ( печатание) дру́к, -у
    4) ( о шрифте) дру́к
    5) ( пресса) пре́са

    соломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка

    Русско-украинский словарь > печать

  • 347 пластун

    пластун. Быть, служить -ном - пластувати. [Він пластував у Чорноморії]. Звание -на - пластунство.
    * * *
    воен., ист.
    пласту́н, -а

    Русско-украинский словарь > пластун

  • 348 побегушки

    побігеньки, побіганки, побігашки, побігання. Быть на -ках -бути на (у) побігеньках, на побіганках, на побігашках, попихачем бути. Мальчик на -ках - побігун, побігач, побігай, побігущий, попихач. [Цілий день у побігеньках (Н.-Лев.)].
    * * *
    побіге́ньки, -ньок, побіга́нки, -нок, побіга́шки, -шок

    быть на побегу́шках — бу́ти на побіге́ньках (на побіга́нках, на побіга́шках); (быть человеком, которым помыкают) бу́ти попи́хачем

    Русско-украинский словарь > побегушки

  • 349 повар

    кухар (-ря), куховар (-ра). Быть -ром - за кухаря бути, кухарювати.
    * * *
    ку́хар, -я, кухова́р

    Русско-украинский словарь > повар

  • 350 поведение

    поводіння, поведінка, поводження, поступування, справування. [У кожного знайдеться негарне що в поводінні чи вдачі (Л. Укр.). Здивувала усіх своєю занадто вільною поведінкою. Несимпатичне поводження (Крил.). Не старався розбирати причини свого поступування (Франко)]. Он хорошего -ния - він добре поводиться (добре себе поводить), він шанується. Человека хорошего -ния все уважают - людину, що добре поводиться, статечну людину всі поважають. Этот мальчик дурного -ния - цей хлопчик погано (зле) поводиться, не шанується. Дурное -ние - погане, нестатечне поводження, погана поведінка. Быть дурного -ния - погано, нестатечно поводитися, не шануватися.
    * * *
    поведі́нка; (обхождение, манера держаться) пово́дження, поступува́ння

    Русско-украинский словарь > поведение

  • 351 погода

    1) погода, (хорошая) година, ум. погодонька, годинонька. [Година була ясна та тиха, як божий день (Звин.)]. Хорошая -да - година, погода, добра, хороша година, погода, годиняний час, (гал.) верем'я. [Якби була година, то треба-б сіно гребти, а то дощі та дощі (Грінч.). Чи в погоду чи в сльоту, веселий іду на роботу (Чуб.). По слоті верем'я (Франко)]. В хорошую, в тёплую -ду - (за) доброї, (за) теплої години, за години. [Доброї години не приїздила, а тепер куди-ж його їхати (Васильк. п.). Улітку, за теплої години, вийде на вулицю (Кониськ.)]. Благоприятная -да - погідна (погожа) година, (полетье) поліття. [Не на всяке літо добре поліття]. Дурная, ненастная -да - негода (ум. негодка, негодонька), негідь (-годи), негодиця, негоди (мн.), непогідь (-годи), негодяний час. [Пішли негоди, ударили холоди, - негодяна осінь (Васильк. п.)]. Дождливая -да - дощова погода, (осенью) сльота и сльоти (мн.), плюта. Мокрая -да - мочлива погода, моква, мокротеча. Пасмурная -да - хмарна погода, помрака, потемрява. Сухая ветряная -да - суховітриця. Переменчивость -ды - мінливість погоди. Какая теперь -да? - як тепер надворі? -да установилась - на годині стало. Стоит хорошая -да - на годині стоїть. Была хорошая -да - стояла година, стояло на годині. -да обещала быть хорошей - клалося (збиралося) на годину, заповідалася година. Наступать, наступить хорошей -де (проясняться) - безл. випогоджуватися, випогодитися, вигодинюватися, вигодинитися, розпогоджуватися, розпогодитися, розгодинюватися, розгодинитися, вияснятися, вияснитися, на годину кластися (збиратися). Прояснение -ды - розпогода. Наступить дурной -де (заненаститься) - занегодитися, занепогодитися. Наступает дождливая -да - на дощ іде (кладеться, збирається, заноситься). Наступила дождливая -да (задождило) - задощилося, засльотилося; сльоти взялися. Ждать у моря -ды - дожидати марно;
    2) негода, буря. Срв. Непогода. Поднялась сильная -да - знялася (схопилася; зчинилася, зірвалася) буря.
    * * *
    пого́да

    плоха́я \погода — пога́на пого́да; ( ненастье) него́да

    хорошая \погода — до́бра (га́рна) пого́да; ( вёдро) годи́на, пого́да

    Русско-украинский словарь > погода

  • 352 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 353 подвергаться

    подвергнуться чему підпадати, підпасти під що підлягати, підлягти чому, зазнавати, зазнати чого. [Підпадав під усякі переслідування. Маєтності вилученого від церкви підлягали конфіскаті (Ор. Левиц.). Обшліхтовування…. зазнає індивідуальний твір, з уст до уст переходячи (Єфр.)]. -ся опасности - наражатися на небезпеку. -ся наказанию - здобуватися, здобутися кари; підпадати, підпасти під кару. -ся чьему гневу - підпасти під чий гнів, зазнати чийого гніву. -ся изменениям - зазнавати, зазнати змін. -ся штрафу - підпадати, підпасти пені. -ся ответственности - підпадати, підпасти під відповідальність. -ся порицанию - зазнавати, зазнати догани. -ся влиянию - підпадати, підпасти під вплив. -ся участи тяжкой (скорбной) - зійти на тяжку (на скорботну) путь. Он -ется насмешкам - його беруть на глум, на глузи. Эта страна часто -ется наводнениям - цю країну часто заливає водою. -ся нападению - зазнавати, зазнати нападу. Подверженный - підпалий, підданий чому. Быть -ным чему - см. Подвергаться, подвергнуться. Он -жен припадкам головной боли - у його (його и йому) часами болить голова. Он -жен вспышкам гнева - його часто гнів нападає. Я -жен (часто -гаюсь) простуде - я легко застуджуюся (перестуджуюся).
    * * *
    несов.; сов. - подв`ергнуться
    1) ( чему) підляга́ти, підлягти́ (чому); ( подпадать) підпада́ти, підпа́сти (під що); ( испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого); (опасности, риску) наража́тися, нарази́тися (на що)
    2) ( подчиняться) кори́тися, підкори́тися

    Русско-украинский словарь > подвергаться

  • 354 подвыпить

    підпити, укинути трохи, бути напідпитку (під чаркою, під охотою), підхмелитися. Подвыпивший - підпилий, підхмелений, підчарчений, підохочений. Подвыпивши - на-підпитках, на-підпитку.
    * * *
    підпи́ти, підпия́чити, підхмели́тися; диал. піднапи́тися; ( быть навеселе) бу́ти напідпи́тку (під ча́ркою, під му́хою)

    Русско-украинский словарь > подвыпить

  • 355 подозрение

    підозріння (підозрювання), підозра, підзо[і]р (-зору), призра (приздра), приздріння, позір (-зору) (провинц.). Быть на -нии - бути в підозрі, в підзорі, в приздрінні и т. д. Иметь -ние на (против) кого-л. - призру (підозру, підзор) мати на кого. Возбуждать в ком-л. -ние против кого-л. - збуджувати підозру (підзор) в кому (су)проти кого. -ние падает (пало) на кого-л. - підозра и т. д. падає (впала) на кого. Оставить кого в -нии - залишити кого у підозрі, приздрінні и т. д. Он арестован по -нию в шпионстве, в воровстве - його заарештовано з підзору (з підозри) в шпигунстві, у злодійстві. Вызывающий -ние в ком - підозренний кому; см. Подозрительный 1.
    * * *
    підо́зра, підозрі́ння

    Русско-украинский словарь > подозрение

  • 356 подруга

    1) подруга, подружина, подружниця, приятелька, товаришка, (на свадьбе) дружка;
    2) (супруга) дружина, ум. дружинонька. Быть -гами с кем - подругувати з ким.
    * * *
    по́друга; по́сестра и посе́стра, посе́стрина, посе́стриця; други́ня; подру́жниця; ( приятельница) това́ришка; ( супруга) дружи́на

    Русско-украинский словарь > подруга

  • 357 подходить

    подойти
    1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];
    2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];
    3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];
    4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];
    5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;
    6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;
    7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.
    * * *
    несов.; сов. - подойт`и
    підхо́дити, підійти́ и попідхо́дити; ( приближаться) підступа́ти, підступи́ти, приступа́ти, приступи́ти, підступа́тися, підступи́тися, приступа́тися, приступи́тися; (наступать: о времени, явлениях, событиях) надхо́дити, надійти́; (несов.: соответствовать) пасува́ти; (несов.: быть к лицу) ли́чити

    Русско-украинский словарь > подходить

  • 358 подчинение

    1) (покорение) кого, кому - підбивання, підгортання, підвертання, підхиляння, оконч. підбиття, підгорнення, підвернення, підхилення кого під кого, під що, підкоряння, оконч. підкорення кого кому, чому (и під кого, під що);
    2) (зависимость) підлягання кого кому, чому. [Способи підлягання капіталові];
    3) (повиновение, послушание) послухання кому, чому, послух, покора перед ким, перед чим. Находиться, быть в чьём-л. -нии - підлягати кому, чому, бути у чиїй волі. Канцелярия Академии Наук находится в -нии Непременного Секретаря - канцелярія Академії Наук підлягає Неодмінному Секретареві. Держать войско в -нии - тримати військо в покорі. -ние закону - послух перед законом, послухання закону (законові), праву, підлягання закону (-нові). -ние, грам. (подчинённость) - підрядність, підлеглість (-ости) чому; (действ.) підрядження чого.
    * * *
    1) ( действие) підко́рення, підкоря́ння; підпорядкува́ння, підпорядко́вування; упідле́глення
    2) ( состояние зависимости) підляга́ння; ( подчинённость) підпорядко́ваність, -ності, підле́глість, -лості; ( повиновение) поко́ра (кому-чому, перед ким-чим), підко́рення (кому-чому); ( послушание) по́слух, -у (перед ким-чим), послуха́ння
    3) грам. підпорядкува́ння, підпорядко́вування; ( подчинённость предложения) підря́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > подчинение

  • 359 подчиняться

    подчиниться
    1) (сред. з.) підлягати, підлягти, улягати, улягти кому, чому, підхилятися (хилитися), підхилитися, підклонятися, підклонитися кому, чому или під кого, під що, (повиноваться) коритися, підкорятися, підкоритися, с[у]корятися, с[у]коритися, піддаватися, піддатися кому, чому, послухати кого и кому, слухати, слухатися, послухатися кого, чого. [Не хочуть підлягати їхнім постановам. Тому чи иншому впливу підлягаючи (Єфр.). Підляг батьківській волі. Не всі йому піддавались (Свидн.). Годі вже нам дурням сидіти та коритися розумним глитаям (Грінч.). Я не вкорюсь нікому (Самійл.). Козаки слухають тільки того, кого своїм старшим сами узнають (Куліш)]. -няться власти, постановлению - підлягати владі, постанові. -няться закону, требованиям общества - підлягати закону (-нові), вимогам громади (суспільства);
    2) (стр. з.) підбиватися, підгортатися, підхилятися, бути підбитим, підгорнутим, підхиленим. -няться, грам. - підряджуватися, підрядитися, бути підрядженим чому.
    * * *
    несов.; сов. - подчин`иться
    1) ( повиноваться) корити́ся и підкоря́тися, підкори́тися, скоря́тися, скори́тися и поскоря́тися, підляга́ти, підлягти́, підхиля́тися, підхили́тися; диал. уляга́ти, улягти́
    2) ( быть в зависимости) підпорядко́вуватися, підпорядкува́тися; ( быть в подчинении) підляга́ти, підлягти́
    3) несов. грам. бу́ти підпорядко́ваним, підпорядко́вуватися; ( о предложении) бу́ти підря́дним
    4) страд. (несов.) підкори́тися; підпорядко́вуватися

    Русско-украинский словарь > подчиняться

  • 360 пожалуй

    нар. надісь, мабуть що, мабуть чи не; (не)хай і так, сількись, гляди, глядіть, може. [З одного панського слова той Богдан, надісь, і рідного міг-би на шматки розірвати (Корол.). А туди буде верстов, гляди, десять (Звин.)]. По мне, -луй… - про мене, хай і так. Я это сделаю завтра, а -луй, и сегодня - я це зроблю завтра, а може й сьогодні. -луй, я тебя и видел-то - мабуть, що тебе (мабуть, чи не тебе) я й бачив. Вы этого хотите? -луй - ви того хочете? - Хай і так, може й так, мабуть, що й так. Мне, -луй, это больше нравится - мені це мабуть чи не більше подобається.
    * * *
    1) вводн. сл. жарг. ма́буть и мабу́ть; ( может быть) мо́же; ( возможно) можли́во
    2) ( частица - при выражении нерешительного согласия) хай і так, хай так; ( ладно) гара́зд, до́бре

    Русско-украинский словарь > пожалуй

См. также в других словарях:

  • быть помехой — расстраивать, выбивать почву из под ног, являться помехой, мешаться, быть костью в горле, оказываться помехой, связывать по рукам и ногам, мешать, перебегать дорогу, путать карты, стоять на пути, являться препятствием, портить всю обедню, портить …   Словарь синонимов

  • быть костью в горле — оказываться препятствием, противодействовать, быть препятствием, путать карты, не давать, мешаться, перебегать дорогу, быть помехой, связывать по рукам и ногам, стоять на пути, оказываться помехой, срывать, чинить препятствия, стоять на дороге,… …   Словарь синонимов

  • оказываться помехой — стоять на дороге, расстраивать, мешаться, связывать по рукам и ногам, выбивать почву из под ног, являться помехой, перебегать дорогу, портить всю обедню, быть препятствием, быть костью в горле, путать планы, путаться под ногами, оказываться… …   Словарь синонимов

  • являться помехой — портить обедню, мешаться, расстраивать, связывать руки, мешать, стать на пути, путаться, портить всю обедню, путать карты, быть костью в горле, перебегать дорогу, путаться под ногами, стоять на дороге, путать планы, препятствовать, оказываться… …   Словарь синонимов

  • мешаться — См …   Словарь синонимов

  • перебегать дорогу — создавать препятствия, быть помехой, быть костью в горле, не допускать, связывать руки, путать карты, ставить преграды, вставлять палки в колеса, являться помехой, являться препятствием, оказываться препятствием, чинить препятствия, ставить… …   Словарь синонимов

  • портить обедню — портить всю обедню, быть препятствием, связывать руки, оказываться препятствием, путаться под ногами, не допускать, стоять на пути, ставить препоны, срывать, являться помехой, расстраивать, быть костью в горле, становиться на дороге, становиться… …   Словарь синонимов

  • препятствовать — См. удерживать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. препятствовать задерживать, затруднять, тормозить, мешать, останавливать, преграждать; противиться, возражать,… …   Словарь синонимов

  • путаться — См …   Словарь синонимов

  • расстраивать — См. портить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. расстраивать нарушать, портить; срывать, разрушать, дезорганизовать, разваливать, перебегать дорогу, огорчать, заставлять… …   Словарь синонимов

  • стоять на пути — стоять на дороге, портить всю обедню, выбивать почву из под ног, оказываться препятствием, мешать, препятствовать, портить обедню, расстраивать, мешаться, путаться под ногами, перебегать дорогу, связывать руки, быть препятствием, путать планы,… …   Словарь синонимов

Книги

  • Огилви о рекламе, Огилви Дэвид. О книге Это классика книг о рекламе, написанная одним из выдающихся специалистов, отцом современной рекламы - Дэвидом Огилви. Впервые книга была опубликована в СШАеще в 1983 году! В 2002-м ее… Подробнее  Купить за 1712 руб
  • О рекламе, Огилви Дэвид. О книгеЭто классика книг о рекламе, написанная одним из выдающихся специалистов, отцом современной рекламы - Дэвидом Огилви. Впервые книга была опубликована в США еще в 1983 году! В 2002-м ее… Подробнее  Купить за 666 грн (только Украина)
  • Моя краткая история, Хокинг С.. Британский асторофизик Стивен Хокинг, блестящий ученый и талантливейший популяризатор науки, известен не только смелостью идей, но также яркой и остроумной формойих изложения. Он увлекает… Подробнее  Купить за 323 руб
Другие книги по запросу «быть+помехой» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»