-
41 grouchy
aбуркотливий, вічно незадоволений -
42 grouty
a; амер.сердитий, буркотливий, дратівливий -
43 grumbling
-
44 ill-natured
aзлий; злобний; недоброзичливий; завжди невдоволений, сварливий, буркотливий -
45 ill-tempered
aз поганим характером, сварливий, буркотливий -
46 murmurous
a1) приглушений ( про шум голосі)2) який дзюркотить; який шелестить; який дзижчить3) заст. який бурчить; буркотливий -
47 nagging
I nбурчання; причіпки; пилянняII aбуркотливий, докучливий; болісний; який мучить -
48 naggy
aбуркотливий, причепливий; сварливий -
49 nattered
= nattery; aбуркотливий, роздратований -
50 peevish
a1) сварливий, дратівливий, буркотливий2) важкий, невживчивий -
51 querulous
-
52 shrewish
aсварливий, буркотливий; злобний -
53 snappish
a1) прискіпливий, дратівливий; буркотливий, сварливий2) різкий, грубий, уривчастий ( про мову)3) злий, кусючий ( про собаку)4) неспокійний ( про море) -
54 sourish
-
55 testy
См. также в других словарях:
буркотливий — рідше буркітли/вий, а, е. 1) Схильний буркотати, бурчати; який буркоче, бурчить (про людину). || Який виражає невдоволення. 2) Який часто воркує, любить воркувати (про голубів) … Український тлумачний словник
буркотливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
буркітливий — див. буркотливий … Український тлумачний словник
буркотливість — рідше буркітли/вість, вості, ж. Абстр. ім. до буркотливий, буркітливий … Український тлумачний словник
буркотливо — рідше буркітли/во. Присл. до буркотливий, буркітливий … Український тлумачний словник
хнюруватий — а, е, зах. Понурий, буркотливий … Український тлумачний словник