-
1 бунда
тут, сюди ВН-СМ, Г, СЛ, СГ-СК; наз башлай тӱркӱ сӧлемеэ, чах бунда шитлий як почне співати пісні, аж тут чути СК; пор. бында, мда, мында, ымда. -
2 Надёвок
чумарчина, каптанина, (ирон.) лапсердак (-ка), бунда. -
3 адам
1. людина, чоловік; эр адам чоловік, мужчина, особа чоловічої статі П, Б, СК; адама чыхвиходити на люди Г;2. путній, доладний, повноцінний, довершений, завершений; адам дӧгӱльсӱз які ви недоладні СГ; адам ол- бути повноцінним; видужувати; энди бен адам олмам тепер уже не буде з мене діла СБ; бен бунда адам олмайым — йибериниз, т'итэйим тут я вже не видужаю — пустіть, я звідси поїду СГ; адам эт- доводити до пуття, до ладу, до діла, до розуму СБ, П, Б, К; мен адам эттим да пиширдим тавухну я довів курку до пуття і зварив СБФ. -
4 бу
цей, ця, це; бунуң СБ / бунун СБФ, СМ, Г, СГ / буун П-Б, Г, СЛ, СГ, СК / бун СГС; буңа ВН, СБ / буна Г, СГ, М; буну ВН, СБ, П, Б, Г, СГ; бунда ВНСМ, Г, СЛ, СГ-СК; бундан ВН, К-СК; булар СБ-СМ, У, Г, СГ / блар ВН, СБ, У, Г, СЛ / бунлар Г / буннарМ; бунлараМ, Кб.; бунлардан М; булары ці з них Г; буларын цих з них Г; буларыны цих (з них), їх П; бу оғлу билен хыз ӧсип т'ельйенлер цей його син і та дівчина виросли П; бу тарз таким чином Г; бу дӱнйа цей світ Г; башлай айтмаға буну починає це розказувати П; див. абу. -
5 бында
тут Г, СЛ, М; пор. бунда, мда, мында, ымда. -
6 дэгиль
не Б; тэк мында дэгиль не тільки тут Б; онлар бунда йазулу дэгильдир ці речі тут не записано К; пор. дӧгӱль, дӧль, дӧӱль, дӱгӱл, дӱгӱль, дӱд'ӱль, дэиль, дэйиль, д'ӱль II, тӱгӱл. -
7 дэне
1. зерно, зернина; бир дэне да т'етирмей ні зернини не приносить У; нар дэне зернятко граната СК.2. нумератив, лічильне слово штука, душа, голова; бир дэнеси он алты килоғрам одна штука шість кілограмів У; он алты дэне шістнадцятеро К; он дэне десятеро П; эт'и дэнейди авеле кӧйдэ, ойняаннар у селі було тільки двоє таких, що вміли грати СК.3. щось; сӧле, ама гӱзель дэне заспівай, але щось дуже гарне Г; … бир дэне а) один, єдиний, один-єдиний; бир дэне уланлары бар у них є один син П; бир дэнеси один з них СЛ; бир дэне ми, эт'и дэне ми чи один раз, чи, може, двічі СМ; бир дэнечик хызым вар дівчина в мене одна-єдина ВН; бунда тэк мен бир дэне халдым тут лишилася тільки я одна-єдина М; тэк бир дэне стий хоче тільки одного СМ; тэк бир дэне мағбет т'ерек олмаға тільки треба бути хоч трохи дружними Б; б) хто-небудь, хтось, щось, якийсь; бир дэне тэшик якась нора СМ; в) значний, великий, справжній, видатний, видний, помітний; бир дэне кӧтэк чыхты зчинилася ціла бійка ВН; бир дэне хырсыз справжній злодій СБ; йасайляр бир дэне балабан эв будують такий собі величезний будинок Б; о бир дэне йаш эди, гӱзель він був видним хлопцем, гарним У; о Хрисан бир дэне адам эди той Хрисантій був видатною людиною У; эт'и дэне двоє ВН; пор. дане, тэне. -
8 йыл
рік; эт'и йыл два роки ВН; йыл да боса П, йыл сайы К щороку; йӱз дохсан алты йыл олду бизим эв йасағанымыз з часу, як ми збудували нашу хату, минуло сто дев'яносто шість років Б; алтмыш бир йылға доғду він народився шістдесят першого року ВН; йыл йирим бир йылға двадцять першого року ВН; т'елеҗек йылға на наступний рік Б; отуз беш йылда за тридцять років СМ; не йылда кислелерни боздлар? якого року поламали церкви? Б; отуз сет' из йылда... отуз сет'из йылға мени йибердлер Москваға, выставка ға тридцять восьмого року мене послали до Москви на виставку Б; ӱч йылда за три роки Б; йылда да щороку СМ, У; мен энди бунда отуз ӱч йылдан бери отруйум я мешкаю тут уже тридцять три рокиМ; йылларнен роками Б; Йаңы йылбен ВН, Йаны йылнен К, Йылына кӱнӱне савлух илен СБ з Новим роком; о йылы того року К; он дохузун йылында в дев'ятнадцятому році СГ; йылындан через рік після того СЛ; хырх йединҗ и йылыче в сорок сьомому році СМ; йылын эт- поминати через рік, справляти роковини НБЄ. -
9 кӱн
I(кӱллер СБ)1. сонце ВН-К, СГ-СК; кӱн ал- засмагати на сонці НБЄ; кӱн ачылаҗах вахты на світанку К; эвин кӱн бети сонячний бік хатиК; кӱн доғ / тув- сходити сонцеві СЛ / СБ; кӱн доғмадан до сходу сонця СЛ; кӱн тамамундан від повноти світла (сонця, дня) М; кӱн тувушха на світанку НБЄ; кӱн хон- заходити сонцеві О; кӱнге харшы проти сонця ВН; кӱн хыздырый сонце пече СМ; кӱннер хайда хонаҗах? де зайде сонце? У; кӱн хонарға на заході сонця НБЄ.2. день ВН-К, СГ-СК; кӱн ара через день О; кӱнӱң берекетли болсун щасливого вам дня О; хайсы кӱнге т'етирий ахча якого дня принесе гроші ВН; кӱндэ (дэ) щодня ВН-К; кӱндэ дэ барйам щодня свято СБ; кӱндэ дэ барыс хоншуңа щодня йдеш до сусідів П; кӱндэ дэ сени аңайым я щодня згадую тебе У; бир кӱндэ певного дня ВН; бир кӱндэ болуй той да, бир кӱндэ болуй ӧлӱ дэ в той самий день буває й весілля, і покійник СМ; ӱч кӱндэн бери бунда уже три дні він тут СК; кӱнлердэн / кӱннердэн бир кӱн П / У, Г одного дня; кӱнме кӱндэн що не день, з кожним днем ВН; бир кӱнӱ одного дня СМ, Г; кӱнӱ бӱгӱн на сьогодні СБЧ; кӱн кӱнне К, кӱнӱн кӱнӱне СМ кожного дня; кӱн ӱле полудень, обідній час К; кӱн эт- переживати дні У; кӱн этамам не переживу й дня Б; бӱтӱн кӱн цілий день Г; доған кӱн день народження НКД; о кӱн на днях, днями О; ӧбӱр кӱн післязавтра Г; ӧтӧкӱн, ӧтэкӱн позавчора Г; пор. гӱн, див. кӱнбаты, кӱндоғу, кӱндоғуш (у), кӱн-йеҗе, кӱнтовуш, кӱнхонуш.IIревнощі НМ. -
10 мда
тут, сюди БТ, У; т'е мда, не айтайым іди сюди, я щось скажу БТ пор. бунда, бында, мында, ымда. -
11 мында
тут, сюди ВН-СГ; кӧчӱрген мында переселив сюди СБ; т'ель мында іди сюди П, СМ, Б, СЛ; ичем мында снен поп'юно я звідси Б; пор. бунда, бында, мда, ымда. -
12 сне
дав. в. сл. ім. ӱст на ньому; сне бек коп иш эди анда сне коло нього було багато роботи ВН; ат сне на коні ВН, П, СК; ӧкмек сне дэ йымырта хойулған а зверху на хліб покладено яйце СБ; йер сне на землі П; миний хайых сне сідає на човна СМ; софра сне на столі Б; софа сне мин- залазити, сідати на піл У; тахта сне на дошці У; таш сне отур- сидіти на камені У; тэпе сне на даху СГС; хафтан сне на куфайці У; кӱн хонмаа сне перед заходом сонця СЛ; саба сне вахты пізній ранок, передобідня пора СЛ; скаме сне на лаві СЛ; Мейерин башы сне хонай ао хуш той птах сідає на голову Меєра К; кӧпӱр сне на мосту СГ; балабан экмек, сне старвоз великий коровай, зверху хрест М; бунда сне д'еҗе-гӱндӱз чыхайым я виходжу на це місце вдень і вночі М; омузларын сне на своїх плечах СК; суфра сне на столі СК; пор. сине IV, сна, стне, див. ӱст. -
13 шитиль-
(шитлий) чутися, бути чутним, почутим, стати відомим СМ, БТ, Г-К, СК; маңа шитильди мені почулося БТ; чах бунда шитлий чути аж тут СК. -
14 ымда
тут СЛ; аз ым т'итти, чох ум т'итти, алтай бир кӱз ӱм т'итти чи мало йшов він, чи багато, півроку чи цілий рік СЛ; аз ым, чох ум т'итий, бу ат тохталый чи мало він їхав, чи багато, його кінь зупиняється К; атыш ым, тутуш ум стийсин? ти хочеш стрілятися чи битися? СГ; ана, меэм бабам бар ым йохсам йох ум? мамо, батько в мене є чи немає? СК; пор. бунда, бында, мда, мында.
См. также в других словарях:
бунда — и, ж., діал. Рід верхнього одягу … Український тлумачний словник
бунда — (унг. bunda) 1. крзнено палто 2. зимско палто поставено со крзно … Macedonian dictionary
бунда — Бунда: верхній одяг з сукна [20] верхній одяг, пальто із сукна [38] верхній чоловічий теплий одяг [VII] … Толковый украинский словарь
бунда — іменник жіночого роду діал … Орфографічний словник української мови
бунда — ди, ж. Пн. Верхнє, тепле дорожнє пальто, підшите кожухом … Словник лемківскої говірки
бунда — пальто … Лемківський Словничок
Бунда (наречие) — наречие, принадлежащее к западной ветви языков, на которых говорят жители Банту (см.). Это был язык народа, пришедшего из Кассанжа и покорившего население Анголы задолго до прибытия португальцев. Б. господствует теперь в Анголе от Луффуни до… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Бунда (плащ) — у венгерцев плащ из шерсти или овчинок … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Бунда (наречие) — наречие, принадлежащее к западной ветви языков, на которых говорят жители Банту (см.). Это был язык народа, пришедшего из Кассанжа и покорившего население Анголы задолго до прибытия португальцев. Б. господствует теперь в Анголе от Луффуни до… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Бунда (плащ) — у венгерцев плащ из шерсти или овчинок … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Бунда-хиш — Древний Восточный труд, в котором среди других вопросов в аллегорическом виде трактуется антропология. Источник: Теософский словарь … Религиозные термины
