бульба

in spite of a person's advanced age, he is still active, full of energy, able to accomplish things etc (used by the speaker to express surprise or admiration when an old person accomplishes sth. he was not expected to be able to do

there is life in the old dog (boy, girl) yet

• ПРЕДАВАТЬ/ПРЕДАТЬ ОГНЮ И МЕЧУ кого-что lit

[VP; subj: human or collect; obj: usu. землю, страну etc]

=====

⇒ to ravage sth. mercilessly, destroying and burning everything:

- X-ы предали Y огню и мечу≈ Xs wreaked destruction upon Y;

- Xs laid Y waste with fire and sword;

- Xs reduced Y to rubble and ashes.

     ♦ "...Ты идешь со своими сотнями, как Тарас Бульба... и всё предаёшь огню и мечу и казаков волнуешь. Ты остепенись, пожалуйста, пленных смерти не предавай, а направляй к нам" (Шолохов 4)... You are riding with your squadrons like Taras Bulba...laying everything waste with fire and sword, and alarming the Cossacks. Steady up, please and stop putting prisoners to death; send them to us instead" (4a).

• ПРЕДАВАТЬ/ПРЕДАТЬ ОГНЮ И МЕЧУ кого-что lit

[VP; subj: human or collect; obj: usu. землю, страну etc]

=====

⇒ to ravage sth. mercilessly, destroying and burning everything:

- X-ы предали Y огню и мечу≈ Xs wreaked destruction upon Y;

- Xs laid Y waste with fire and sword;

- Xs reduced Y to rubble and ashes.

     ♦ "...Ты идешь со своими сотнями, как Тарас Бульба... и всё предаёшь огню и мечу и казаков волнуешь. Ты остепенись, пожалуйста, пленных смерти не предавай, а направляй к нам" (Шолохов 4)... You are riding with your squadrons like Taras Bulba...laying everything waste with fire and sword, and alarming the Cossacks. Steady up, please and stop putting prisoners to death; send them to us instead" (4a).

• ЕСТЬ ЕЩЕ ПОРОХ В ПОРОХОВНИЦАХ

[sent; Invar; fixed WO]

=====

⇒ in spite of a person's advanced age, he is still active, full of energy, able to accomplish things etc (used by the speaker to express surprise or admiration when an old person accomplishes sth. he was not expected to be able to do; also, used by an old person himself to express satisfaction upon accomplishing sth., or to reassure those who question his abilities):

- there is life in the old dog <boy, girl> yet;

- one still has a lot of steam.

—————

бот. (дерево) груша (р. -ші); (плод) грушка, груша (р. -ші). Земляная груша - бульба.

* * *

1) гульливий;

2) бот. - бульба.

* * *

диал. см. гуляка

1) земляний, земний. -ной пол - долівка, діл (р. долу). -ные работы - грабарські, зем(ля)ні роботи;

2) (земельный) земельний. -ная груша, бот. - бульба, волоська ріпа.

* * *

скоса, скрива, зукоса, ускосом, косяка. [Не дивись на мене скоса, бо вискочить бульба з носа (Приказка). Зо злобою гидкою він погляда на людське щастя скрива (Грінч.). А сам зирк та зирк зукоса на Охріма (М. Вовч.). Здалека сідає, вскосом дивиться (Сл. Гр.)]. Взглянуть -са - глянути скрива (скоса). Посматривать -са - скоса, зизом поглядати на кого, зизим оком накривати кого. Смотреть -са - кривим оком глядіти, зизом дивитися на кого.

* * *

картопля, (провинц.) картофля, картохля, (зап.) бульба, бараболя. -фель в мундирах - картопля в мундирах, в лушпинах, в лушпинні, в лушпах. Жареный -фель - смажена картопля. Печёный -фель - печена картопля. Чистить -фель - обирати картоплю.

* * *

1) (из картофеля) картопляний. -ная ботва - картоплиння. -ная водка - картоплянка, (реже) картоплівка. -ная кожура - картопляні лушпайки (-йок), лушпина, лушпиння, лушпа. -ный куст - картопляний корч (кущ); ковбах, кубах, каліво. -ный нос - бульба, картоплястий ніс. -ный плуг (выкапывающий) - картоплярка. -ное поле - см. Картофельник 4. -ные семенные плоды - бубляхи (-хів), бомбулька, бомбівка. -ный склад - картоплярня. -ный суп - см. Картофельница 4. -ные посадки - картоплі (р. -пель). [Тут у нас проса, а там - картоплі];

2) (относ. к картофелю) картопельний.

* * *

1) см. Картофель;

2) (одна) картоплинка; см. Картофелина. Любовь не -шка, не выкинешь из лукошка - кохання не жарт; любов не голка, що взяв та й вистромив; згадай та охни, мовчи та сохни (Приказка);

3) (перен. о носе) кирпа, бульба.

* * *

бульбак (-ка), бульба. [Коли картопля жене в стовбур, то бульбаків не буде (Крим.)].

* * *

миляний, мильний. -ная вода - (з)милини (-лин), миловиння (-ння), змилки (- лок и -лків); срв. Обмылки. -ный остаток - змилок, недомилок (-лка). -ная пена - миляний шум (-му). -ный пузырь - миляна банька (булька, бульба, бульбашка). Пускать -ные пузыри - баньки дути. -ный камень - см. Мыляк. -ный корень (цвет); см. Мыльник 1. -ная трава, бот. Salsola Kali L. - курай (-раю) (поташевий), поташник, колючка, солонець (-нцю), зольник (-ку), перекоти-поле.

* * *

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

1) пузир (-ря), міхур (-ра). Плавательный -зырь - плавальний пузир, пухир (-ря). Жёлчный -зырь - жовчний міхур. Мочевой -зырь - сечовий пузир (міхур), сечник, (диал.) бордюг (-га), пуздро (-дра);

2) (волдырь) пузир (-ря), ум. пузирчик, пухир (-ря), ум. пухирчик, (диал.) піхур (-ря), ум. піхурчик, міхур (-ра), ум. міхурець (-рця), (наполненный гнойной жидкостью) гноянка, (с бесцветной жидкостью) водянка. [Впіймав за руку - подряпану, з пухирями од кропиви і гарячу (Васильч.). На пальчиках піхурчики намуляти (Грінч. III). Нащо-ж тобі, моя мила, працювати, на пальчиках міхурчики намуляти (Пісня)]. - зырь вскочил - пузир, пухир набіг. -зыри появились на чём, покрыли что - скидало (обкидало) пузирями, пухирями що. [Усю пику йому скидало пузирями (Миргор. п.). Скидало пухирями (Хорол. п.)]. Покрыться -рём, -рями - пузирем, пузирями, пухирем, пухирями знятися, взятися. [Мале… до половини пузирем знялося (Г. Барв.)];

3) (водяной или мыльный) бульбашка, булька, бульбах, бульба, бульбочка, банька, брижа. [То до гори ногами ходять, то стовбура перекидаються, то бульбахи дмуть (Квітка). А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Грінч. III). Як каменюка пішла на дно, аж тільки бульбашки забулькотіли (Квітка). Бульбашки скачуть од крапель скрізь по воді (Коцюб.). Мов бульбашки у чавуні клекочуть (Гул.-Арт.). Аж бульки на воді стають (Франко, Пр.). Чоловік на світі, як банька на воді (Номис). Налляв він у чарку того вина, в чарці стали брижі, аж кипить (Звин.)]. Пускать мыльные -зыри - бульбахи, баньки дути;

4) (малыш) капшук (-ка).

* * *

1) пузи́р, -а; ( нажидкости) бу́лька, бу́льбашка, ба́нька

2) ( волдырь) пухи́р, -я

3) анат. міху́р, -а

4) (перен.: ласкательно о малыше) капшу́к, -а

* * *