будівник

См. также в других словарях:

• будівник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• будівник — а/, ч. 1) Те саме, що будівельник. 2) чого, перен. Той, хто створює що небудь; творець …   Український тлумачний словник

• будівничий — I а, е. 1) Стос. до будівництва (у 1 знач.); будівельний. 2) перен. Який створює що небудь; творчий. II ого, ч. Будівник, архітектор …   Український тлумачний словник

• будівниця — і. Жін. до будівник …   Український тлумачний словник

• гідробудівник — а/, ч. Будівник гідроспоруд …   Український тлумачний словник

• енергобудівник — а/, ч. Будівник електростанцій і ліній електропередач …   Український тлумачний словник

• градобудівник — а/, ч. Архітектор, спеціаліст з планування та будівництва міст …   Український тлумачний словник

• дизелебудівник — а/, ч. Той, хто займається будівництвом дизелів …   Український тлумачний словник

• моторобудівник — а/, ч. Той, хто займається будівництвом, виготовленням моторів …   Український тлумачний словник

• тунелебудівник — а/, ч. Робітник, фахівець, що працює на будівництві тунелю …   Український тлумачний словник

• шахтобудівник — а/, ч. Фахівець, який споруджує шахти; той, хто працює на будівництві шахт (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник