-
1 будь-який
some, any; whichever, whichsoever, whatsoever -
2 будь-який
како́й-нибудь, како́й-либо; како́й уго́дно; како́й бы то ни́ было, любо́й; како́й попа́лобез будь-яки́х церемо́ній — без вся́ких церемо́ний
-
3 будь-який
bud'-jakyj -
4 будь-який
nasıldır (bir) -
5 який
(ж - яка, с - яке)1) питальн. займ. what; which?; what kind of?, howяка користь від цього? — what use ( good) it is?
яка погода сьогодні? — what is the weather ( like) today?
2) виг. what!яке щастя, — що… what a mercy that…
3) відносн. займ. ( про тварин і неживі предмети) which; ( про людей) who; that ( має обмежувальне значення)людина, про яку йдеться — the person in question
4) ( котрий) such as5) ( будь-який) whatever, whicheverякий завгодно — whatever you please, any you please
6)який він вчений? — what kind of scholar is that?, how can you call him a scholar?
яке там! — nothing of the kind!, quite the contrary! ні в якому разі under no circumstances, not for anything, in no circumstances
хоч (би) який — whatever, whichever, any whatsoever
який завгодно — any; any one one likes
-
6 кожны
будь-якийбудь-якійбудь-якоїбудь-якоюкоженкожнийкожнійкожноїкожною -
7 кожны
будь-якийбудь-якійбудь-якоїбудь-якоюкоженкожнийкожнійкожноїкожною -
8 jakikolwiek
який-небудь, будь-який -
9 ни
1) союз - а) ні, (экспрессивнее) ані. [Кругом ні билини! (Шевч.). На небі нема ні зорі (Л. Укр.). На синьому небі ані хмариночки (Н.-Лев.)]. У него ни копейки денег - у його ні шеляга (грошей), (шутл.) у його ані копія. Ни даже - ні (ані) навіть. [А що він за це одержував? - Ні навіть належної пошани (Кінець Неволі)]. Ни души - ні духа (живого), ні (живої) душі, ні людини. [Добіга до полонини віла… леле боже! там нема ні духа, тільки чорна вся трава од крови (Л. Укр.). Ні душі ні в вікнах, ні круг хати не видно (М. Рильськ.). Нігде ні живої душі (Н.-Лев.). Ні людини кругом (Остр. Скарбів)]. На улице ни души - на вулиці (а)ні душі ((а)ні духа живого, нікогісінько, (фам.) ані лялечки). Ни духу (нет) - нічогісінько (нема). Ни капли - см. Капля 2. Ни крошки - см. I. Крошка 1. Ни малейшей надежды и т. п. - (ані) найменшої надії и т. п.; срв. Малейший. Ни с места - см. Место 1. Ни слова - а) ні (ані) слова, (как в рот воды набрал) (а)ні пари з уст. [Ні слова не мовить, мовчить (Л. Укр.). Вона-ж ні пари з уст - і глянула зненацька (М. Рильськ.)]. Не произнёс ни слова - ні (і) слова не промовив (не вимовив), і пари з уст не пустив. [Ніхто й слова не промовить (Шевч.)]; б) (молчать!) ні слова!; см. ещё Нигугу. Не говоря ни слова - не мовлячи й слова. Ни боже мой! - далебі, ні! бігме, ні!, (и думать нечего) і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Ни гугу - см. Нигугу. Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть - см. Ничто (Ни за что). Ни в зуб не знать - нічогісінько (ні бе, ні ме) не знати. Ни один не - жадний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жаден) не, (значительно реже) жодний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жоден) не и (очень редко) ні жа[о]дний (ні жа[о]ден) не, ні один не; (никто) ніхто не; срв. (ниже) Ни единый и см. Один. [Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної (Номис). З горла мого не виходить і жадного звука (Дніпр. Ч.). Облесник жаден не знав тебе (Грінч.). (Вітер) жодного села, хатинки не минає (П. Тичина). Без брехні ні жоден чоловік не сватався (Квітка). Ніколи ні жодної душі не обідив (ЗОЮР I). Ні одна ще зоря не була така гарна (Л. Укр.). Ні один співець її не вславив і ні один мистець не змалював (Л. Укр.)]. Ни один этого не говорит - ніхто (жадний, жаден) цього не каже. У него много книг, но он не прочёл ни одной - в його (він має) багато книжок, але (та) він не прочитав жадної (ні одної, і одної). Ни единый - жадний, жаднісінький, ні однісінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний. [Всіх перерізали, не втік ніже єдиний католик (Шевч.)]. Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п. - см. Никто. Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п. - см. Ничто. Ни за что (на свете) - см. Ничто. Ни к чему, нрч. - см. Никчему. Ни - ни (при перечислении) - ні - ні, ні - ані, ані - ні, ані - ані, ні (ані) - (а) ніже. [Ні батька, ні неньки: одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.). Ні руху, ні людей (М. Рильськ.). Ні бога, ні чорта (П. Тичина). Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба (Л. Укр.). Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю він (Данте) не забув своєї Беатріче (Л. Укр.). Він не забув його (сонце) ні в темряві понурій, ані при хатньому багатті (Л. Укр.). Ані битись, ні втекти (Рудан.). Ані зустрічи, ні проводу, без мети і навмання (М. Рильськ.). Не дошкуляють тут нас ані Австер, ні те честолюбство, ані пропасниці люті, ні смерти осінній ужинок (М. Зеров). Ані встати, ані сісти (Сл. Гр.). Я ні трохи не хочу заперечити ані високої літературної вартости (цих) творів, ані ваги їх в історії нашого літературного руху, ані їх великих заслуг (Грінч.). Не минайте ані титла, ніже тії коми (Шевч.)]. Ни этот, ни никакой - ні цей і ніякий. Ни он, ни никто - ні він і ніхто. Ни тебе, ни никому - ні тобі і нікому; ні тобі, ні кому. Ни да, ни нет - см. Нет 2. Ни так, ни сяк - ні так, ні сяк; ні сяк, ні так. Ни так, ни сяк, ни этак - ні сяк, ні так, ні о(н)так; ні сяк, ні такечки (ні онтакечки). Ни тот, ни другой - ні той, ні той. Ни туда, ни оттуда - ні туди, ні звідти. Ни туда, ни сюда - ні туди, ні сюди. Ни дать, ни взять какой кто - достоту (достеменно, достеменнісінько, існісінько, точнісінько) який хто, і спереду й збоку який хто, чистісінький, достеменнісінький, існісінький, точнісінький, (вылитый) викапаний хто. [У жупані - кругом пані і спереду й збоку (Шевч.)]. Ни кожи, ни рожи - см. Кожа 1. Ни из короба, ни в короб - см. Короб 1. Ни рыба, ни мясо - см. Мясо. Ни к селу, ни к городу - ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні впало, (грубо) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки; (некстати) не до речи, недоречно; як Пилип з конопель, як собаці п'ята нога. Ни то, ни сё - ні те, ні се; ні сякої, ні такої; (шутл.) ні теє, ні онеє. [Ви така ось, - ні те, ні се (Влизько)]. Ни с того, ни с сего - ні з того, ні з сього; ні сіло, ні впало; з доброго дива. [Він раптом ні з того, ні з сього здригався (М. Хвильов.). А він - ні сіло, ні впало - причепився до мене (Грінч.). Одного разу сей дурень їй каже так - ні сіло, ні впало: «чи ви-б мене не одружили?» (Грінч.)]. Ни за что, ни про что - ні за що, ні про що; дарма, дурно; б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч. Где ни - хоч де, хоч- би де, хоч де-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходив, де вже не молився, але, видно, жаден бог не змилосердився (Рудан.)]. Где бы ни - хоч би де, хоч де-б, (изредка) де-б не. Где бы вы ни были, я вас найду - хоч-би де ви були, я вас знайду. Где бы то ни было, где ни есть - аби-де, будь-де, (диал. будлі-де), де припаде, де трапиться. Как ни, как бы ни, как ни попало - см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён - хоч який він розумний, хоч який він був розумний. Как вы ни остерегайтесь - хоч-би як ви стереглися (береглися). Уж как ни, как бы ни (было), а… - см. Как 2. Как бы то ни было - хоч-би (там) як, хоч-би (так) що, будь-як-будь, будь-що-будь. [Будь-що-будь, церква місце публічне (Франко)]. Какой ни - хоч який, хоч-би який, хоча-б який, (изредка) який не. Какой бы ни, какой бы то ни было - см. Какой 2. Без какого и т. п. бы то ни было - без будь-якого, без ніякого и т. п. [Наша боротьба проти націоналізму мусить бути безумовна і без ніяких застережень (М. Скрипн.)]. Какой ни есть - аби-який, будь-який, (диал. будлі-який), який припаде, який трапиться, (раскакой) переякий. Когда ни - хоч коли, хоч-би коли, хоч коли-б, (изредка) коли не. [Хоч коли приїду, до тебе, тебе вдома нема (Київ). Коли не приїдеш до тебе, то пуття не бачиш (Мова)]. Когда бы ни - см. Когда 3. Когда бы то ни было - аби-коли, будь-коли, (диал. будлі-коли), коли припаде, коли трапиться. Который бы ни было - см. Который-нибудь. Кто ни - хоч хто, хоч-би хто, хоч хто-б, (изредка) хто-б не. С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же - з ким (тільки) я не говорив (не розмовляв), до кого не звертався (не вдавався), всі відповідали мені те саме. Кто бы ни, кто бы то ни было - см. Кто 3. Куда ни - хоч куди, хоч де, хоч-би куди, хоч-би де, хоч куди-б и т. п., (изредка) куди не, де не; (каким путём) хоч кудою, хоч куди; хоч-би кудою, хоч-би куди, (изредка) кудою не, куди не. [Хоч куди-б пішов я, всі думки - про тебе (Крим.). Де не піду я, всюди твій розумний любий погляд сяє (Л. Укр.)]. Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека - хоч-би куди пішов, хоч-би де був, я зустрічаю цю людину. Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло - см. Куда 3. Сколько ни - хоч скільки, хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки не. [Скільки літ не пройде, - під осінніми зорями умиратиме в щасті пливець (М. Рильськ.)]. Сколько бы ни - хоч-би скільки, хоч скільки-б, (изредка) скільки-б не. [Скільки-б терну на тії вінки не стяли, ще зостанеться ціла діброва (Л. Укр.)]. Сколько бы то ни было, сколько ни есть - аби-скільки, будь-скільки, скільки є, скільки припаде, скільки трапиться. Что ни - хоч що, хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що не. Что ни сделает, всё неудачно - хоч що зробить (хоч-би що зробив), усе невдало. Кто что ни говори - хоч-би хто що казав. Что он ни говорил, его не послушали - хоч що (вже) він казав (говорив) или чого (вже) він не казав (не говорив), його не послухали. Что бы ни - хоч-би що, хоч що-б, (изредка) що-б не. [Справжніх чуд не буває, хоч-би що там ви говорили (Велз)]. Что бы то ни было - аби-що, будь-що, (диал. будлі-що), хоч що, хоч-би що, що припаде, що трапиться. Во что бы то ни стало - хоч-би (там) що, хоч-би що там було, хоч що-будь, будь-що-будь. [Польський уряд ухвалив хоч що- будь повернутися «лицем до моря» (Пр. Правда)]. Что ни на есть лучший - як-найкращий, що-найкращий, як-найліпший, що-найліпший;2) нрч. - ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2. Ни-ни - ні-ні, аніні, аніже. [Тільки щоб свої знали: щоб начальство ні-ні (Ледянко). Не руш! аніні! (Липовеч.). «Із-за Німану ви отримали щось?» - «Нічого, аніні!» (М. Рильськ.). Сиди тихо! аніже! (Липовеч.)].* * *I1) част. ні, усилит., ані; ніже́ни души́ — ні (ані́) душі́
ни ша́гу да́льше — ні кро́ку да́лі
ни оди́н не... — ні оди́н не..., жо́дний (жо́ден) не...; ( никто) ні́хто не
ни-ни́, ни-ни-ни́ — ні-ні, ні-ні-ні, ані-ні, ані-ані, аніже
2) (част. усилит.: после мест., нареч. перед глаг.) не; переводится также конструкциями с хочкто бы то ни был, кто ни на е́сть — хто б то не бу́в
во что бы то ни стало — що б то не ста́ло; ( любой ценой) за вся́ку ціну; ( как бы то ни было) хоч би [там] що́, хоч би що там було́, хоч що буде́, будь-що-будь
как ни на е́сть — хоч би там я́к
како́й ни на е́сть — хоч би там яки́й, яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший
3) союз ніни..., ни... — ні..., ні
IIни ме́сяца, ни звёзд — ні мі́сяця, ні зіро́к
ни от кого́ не зна́ю — ні від ко́го не зна́ю
-
10 какой
Каковой1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].* * *мест.1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший2) ( в относительном предложении) яки́й -
11 any
1. adj1) який-небудь, будь-який, якийсь, скільки-небудь (у питальних реченнях)2) всякий, будь-який; перший-ліпшийin any case, in any rate — у всякому разі
3) жодний, ніякий Су заперечних реченнях)2. adv1) скільки-небудь, ще2) знову, щеI am surprised you come here any more — я дивуюсь, що ви сюди знову прийшли
3) ніскільки, ніяк, аж ніяк4) амер., розм. загалом, взагалі; зовсім3. pron indef.1) хто-небудь, що-небудь2) ніхто, ніщо3) всякий, будь-якийany one of them — будь-хто (кожний) з них
* * *I a1) у питальних, умовних реченнях який-небудь; скільки-небудь, яка-небудь кількість2) у заперечних реченнях ніякий, жодний; анітрошки3) у стверджувальних реченнях усякий, будь-який; який би то не бувII adv1) у питальних, умовних реченнях скільки-небудь; ще2) у заперечних реченнях анітрошки, нітрохи3) у стверджувальних реченнях ще; знову4) aмep. взагалі, зовсімIII indef; pron1) у питальних, умовних реченнях хто-небудь; що-небудь2) у заперечних реченнях ніхто; ніщо3) у стверджувальних реченнях усякий, будь-який; хто б то не був, ( хоч) одинif any — якщо, є, то...
I have little time, if any — у мене майже немає часу
to get any — aмep.; cл. переспати з жінкою
-
12 whatever
1. adjякий би не; будь-який2. pron, conj1) усе, що; що б неtake whatever you like — беріть усе, що вам подобається
2) який-небудь, будь-якийhas he any chance whatever? — чи є у нього хоч якась можливість?; чи є у нього який-небудь шанс?
3) у заперечних реченнях ніякий, зовсім ні4) розм. що* * *I a1) який би неwhatever orders he may give they must be obeyed — які б розпорядження він не віддавав, їх треба виконувати
2) будь-якийII pronА conj1) щоб не булоwhatever happens, he is safe — що б не сталося, він в безпеці
2) будь-який; все, щоtake whatever you like — беріть все, що вам подобається
3) в питальних та умовних реченнях; який-небудь, який би не був4) в заперечних реченнях та в реченнях із заперечним змістом; ніякий; зовсім ніthey refused to admit anyone whatever — вони відмовилися прийняти будь-кого В inter емоц.- підсил. (виражає подив); щоє
-
13 which
1. adj1) який; котрийshe knew which were the best shops — вона знала, які магазини найкращі
2) будь-який; той, якийtake which of these books you please — візьміть будь-яку книжку, яка вам подобається
2. pron1) що (у прямих запитаннях)which will you take, milk or cream? — що ви візьмете (що вам дати) — молоко чи вершки?
which would you like best? — який (з них) вам подобається більше?
3. conjщо, хто; який, котрийwill you advise me which to take? — чи ви не порадите мені, який (з них) узяти?
take the book which is on the table — візьміть книжку, яка лежить на столі
he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що його значно затримало
after which, upon which — після чого
which is which? — хто з них (є) хто?
they are so alike, I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити
* * *I a1) в прямих питаннях; якийє, котрийє2) в непрямих питаннях та підрядних реченнях; який, котрийsay which chapter you prefer — є скажіть, який розділ вам більш за все подобаєтьсяє
which Miss Smith do you mean, the younger or the elder one — є котру міс Сміт ви маєте на увазі, молодшу чи старшує; який
I shall complain to the colonel, which colonel by the way is my cousin — я буду скаржитися полковнику, а він, доречі, мій родич
he stayed here two weeks, during which time he never left the house — он пробул тут два тижні, весь цей час ні разу не виходив з дому
he was told to apply to a police station, which advice he followed — йому сказали звернутися в поліцію, що він, зробив; будь-який; той, який
IItake which of these books you please — беріть будь-яку книгу, яка вам подобається
pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийєEx:which will you take, tea or coffee — є що ви будете пити, чай або кавуєwhich of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; якийtell me which of you did that — є скажіть мені, хто з вас це зробивєwill you advise me which to take — є чи не порадите ви мені, який /котрий, що/ ( з них) вибратиє В rel1) який, яка, якіtake the book which is on the table — візміть книгу, яка лежить на столі
the places to which we are going — ті містця, куди ми зараз їдемо
the pen which I was writing with — ручка, якою я писав; який; котрий
this fact, which I think you have forgotten, proves the contrary — цей факт, про який /котрий/, мені здається, ви забули, свідчить про зворотнє; використ. в якості підмету підрядного речення; що
he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що /, це/ його значно затримало
he was back in London, which I did not know — він вже повернувся в Лондон, про що я не знав
he is a wise fellow and, which is more, an efficiency expert — він розумний хлопець,, більш того, спеціаліст з організації праці
2) ( в словосполученнях з so) котрий, якийthere is not any argument so absurd, which is daily received — немає більш абсурдних аргументів, ніж ті, котрі ми чуємо кожного дня
3) в неправ. використ., де which зайвеthis is their due, and which ought to be rendered to them by all people — це їх заслуга, за це весь народ повинен віддати їм належне
after which, upon which — після чого
which is which — є котрий /який/ з них хтоє
they are so alike I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити
-
14 either
1. adj1) будь-який (з двох); один з двох; той чи інший; той чи той2) і той і інший; обидва; кожний; будь-який2. adv1) також, теж (при запереченні)) they didn't tell me either — вони мені теж не сказали2) замість3. pron1) будь-який4. conjабоeither... or — або... або
either one thing or the other — або це, або те, одно з двох
* * *I a2) , той, інший; обидва; кожний, будь-якийII pron1) будь-який2) хто-небудь ( з двох); що-небудь ( одне) ( з двох)III adv1) також, теж (в запереч. реченнях)2) . (звич. заперечення у відповідь на твердження) -
15 whichever
1. pronякий (би не); будь-який; який завгодноtake whichever book you please — візьміть будь-яку книжку, яка вам подобається
2. conjякий би не; що б неwhichever you may take you will be satisfied — що б ви не взяли, ви будете задоволені
* * *pronА conj який би не; що б не; будь-якийwhichever comes in first receives the prize — хто б не прийшов першим, отримає приз Б rel який би не
whichever way he turned he saw nothing but sand — в яку б сторону /куди б/ він не подивився, він скрізь бачив лише піски; будь-який, який завгодно
take whichever suit you like best — візьміть будь-який костюм, який вам більше підходить
-
16 all
1. adj1) весь, вся, все; цілий2) всякий, всілякий, будь-який3) найбільший, граничний4) який-небудь, який би то не було2. adv1) цілком, повністюthe pin is all gold — шпилька вся (повністю) із золота
2) спорт., розм. рівно, порівну (про рахунок)love all — по нулю, 0:0
3) (all-) все-3. pron indef.1) всі2) всеall is well — все гаразд, все в порядку
all is well that ends well — присл. все добре, що добре кінчається; кінець — ділу вінець
one and all, each and all — всі до одного
all and sundry, one and all — всі без винятку, всі до одного, всі підряд
in all — всього, разом
all in all — у підсумку, загалом
not at all — анітрохи, аніскільки; будь ласка, нема за що (у відповідь на «дякую»)
all but — майже, трохи не
at all — взагалі, зовсім, цілком
I shall be late if I come at all — я спізнюся, якщо взагалі прийду
he is not quite all there — він не при своєму розумі; у нього бракує клепки в голові
all the same — все одно, байдуже
* * *I n1) ( часто All) все суще; світ, всесвіт2) найдорожче або найцінніше для кого-небудьII a1) весь, цілий, вся, усе; усі2) усякий, усілякий; кожний; будь-який3) весь, найбільший, граничний; максимально можливий4) який-небудь, який би то не було5) емоц.- посил. весьIII adv1) цілком, повністю; зовсім; тільки, нічого крім, винятково2) cпopт.; жapг. порівну, рівно ( про рахунок)love all — по нулю, 0: 0
all along — розм. увесь час, завжди
all round, all around — навкруги, з усіх боків
all through — усе повністю, до кінця
all at once — раптом, відразу, раптово; одночасно
all of a sudden — раптом, зненацька
all the better [worse] — тим краще [гірше]
all the same — байдуже, однаково
all there — пильний, завжди напоготові
IV indef; pronnot all there — придуркуватий, дурнуватий
1) усі; усеall of yci; yce. best of all — найкраще; найбільше
one and all, each and all — усі до одного
not at all — нітрохи; будь ласка, не варто подяки
nothing at all — зовсім нічого; дурниця
and all;, — все інше;, так далі, тощо
in all — усього, в цілому
-
17 об'єкт
ОБ'ЄКТ ( від лат. objectus - предмет) - 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та практичної діяльності суб'екта. О. зазнає цілеспрямованого чи мимовільного діяння з боку суб'єкта, в результаті чого освоюється - перетворюється, пізнається, конструюється і пристосовується до потреб людини та суспільства. Особливою відмінністю О. є те, що він конституюється в процесі предметної діяльності людини. Тому будь-яка реальність актуалізується як О. лише у відношенні до суб'єкта. Актуальним О. є та частина природи, суспільства, зовнішнього та внутрішнього світу людини, яка безпосередньо чи опосередковано включається в індивідуальну чи суспільно-історичну практику. Реальність, що існує сама собою, виступає лише потенційним О. Принциповим означенням О. є те, що він незалежно від своєї матеріальної чи ментальної природи стає в опозицію до суб'єкта, що, у свою чергу, є необхідною умовою самого існування суб'єкт-об'єктного відношення. Зазнаючи діяння суб'єкта, О. протистоїть суб'єкту, чинить йому своєрідний опір і для свого освоєння вимагає відповідної затрати фізичних і розумових сил, належної організації предметної діяльності, застосування методів, що відповідають природі О., законам його розвитку та функціювання. Категорії О. і суб'єкта утворюють парну, біполярну категоріальну структуру "суб'єкт - О.", яка виражає сутність будь-якої людської діяльності. 2) О. у теорії пізнання виступає складовою пізнавального процесу, що характеризується як взаємодія О. і суб'єкта. Виділяють окремі різновиди цієї взаємодії: взаємодія О. і суб'єкта як предметних утворень, що впливають одне на одного предметним чином; взаємодія 0. й пізнавальних здатностей суб'єкта, в першу чергу відчуттів та мислення; відношення О. і засобів (методів) його освоєння; відношення О. і знання. В науковому пізнанні залежно від різновиду взаємодії і способу конституювання виокремлюють типи О.: а) За субстанційною основою та способами побудови - матеріальні О., що характеризуються уречевленістю та незалежністю від суб'єкта і його свідомості, напр., будь-яке природне тіло, що вступає в предметну взаємодію з суб'єктом; ідеалізовані О., що являють собою реально існуючі предмети і явища, реконструйовані через сукупність своїх істотних - у даному конкретному відношенні - властивостей при відволіканні від інших, напр., будь-яка модель (зокрема, планетарна модель атома), ген, геометричне тіло, ретроспективно відтворена історична подія. У цьому випадку одне й те саме природне тіло може виступати різними О., напр., вода як О. фізики і вода як О. хімії; ідеальні О., що сконструйовані через одну або декілька реальних властивостей, взятих у крайній формі свого вираження, напр., абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, система, непрониклива для інформації. Вони в дійсності не існують, проте мають відповідний аналог у реальності. б) За способами виокремлення та подання в системі знання - емпіричні О., конституйовані засобами чуттєвого споглядання і зафіксовані в безпосередньому досвіді, напр., будь-який предмет або явище, подані в наочно-образній формі; теоретичні О., конституйовані засобами теоретичного мислення шляхом синтезу загальних властивостей безконечної множини різноманітних реальних предметів та явищ, напр., система, структура, біологічний вид, соціальна група, в) За способом побудови та рівнем віддаленості від реальної дійсності - конкретні О., що конституюються через велику, потенційно безконечну множину ознак та властивостей і в дійсності ідентифікуються як індивідуальні утворення, локалізовані в просторі та часі, напр., Дніпро, Всесвіт, укр. народ, цей художній твір, той електрон; абстрактні О., що сконструйовані засобами абстрактного мислення шляхом відділення загальних властивостей та відношень від їхньої уречевленості і перетворення їх у самостійну сутність. Ці О. не мають статусу реального існування, однак за певних строго визначених умов можуть інтерпретуватися за допомогою предметів і явищ реальної дійсності, напр., числа, алгебраїчні структури, багатомірний простір, фізична маса, цінність, ментальність. Між окремими типами О. не існує різкого розмежування, отже, одному й тому самому визначеному О. можуть бути притаманні окремі риси кількох типів - ідеалізованого, теоретичного, абстрактного, завдяки чому утворюються класи проміжних або суміжних О. Залежно від ступеня узагальнення, абстрагування та ідеалізації утворюються різні рівні 0., що характеризуються різним ступенем віддаленості від об'єктивної реальності аж до появи гіпотетичних О. типу гравітона, уявних О. типу тих, що фігурують у мисленому експерименті, віртуальних 0., що конституюються засобами інформаційно-комп'ютерного моделювання, операціональних О. типу псі-функції в квантовій механіці О. нтологічна ідентифікація таких О. є складною науковою і логіко-методологічною проблемою, що отримала назву проблеми фізичної реальності, або існування. Система О., з якою співвідноситься сучасне наукове знання, утворює багатоструктуровану в горизонтальному і вертикальному відношенні ієрархію, що визначається як онтологія науки. У функціональному відношенні всі типи О. мають однаковий статус, у пізнавальному— істотно різняться між собою. Існуючі версії теорії пізнання дають різні, інколи альтернативні витлумачення природи О., його місця в пізнавальному процесі. 3) О. у логіці - одне з основних понять логічної семантики, позначає будь-який предмет, на який спрямована думка, мислення, судження. О. логічного мислення можуть виступати речі та їхні властивості, відношення між речами та властивостями, властивості властивостей та властивості відношень безвідносно до їхньої матеріальної чи ментальної природи. Основною рисою їх є те, що вони стають значеннями логічних висловів, де кожному О. відповідає ім'я, а кожне власне чи загальне ім'я означає О. У формалізованих мовах система логічних О. та їхній характер, визначання умов їх існування задаються мовним каркасом. О. трактуються як значення логічних формул, пропозиційних, предметних та предикатних констант і змінних. Константи означають одиничні О., змінні - їхні сукупності, на яких реалізується певний предикат. У різних варіантах логічної семантики для характеристики онтологічного статусу О. та формування логічної онтології використовується ряд відомих підходів. Так, у теорії типів використовуються засоби логіки класів і реалізується ієрархічний принцип будови, в основі якої лежить сукупність індивідів, що приймається за нульовий рівень. Над ним нашаровуються класи індивідів, класи класів індивідів і т.д., тобто 0. 1-го, 2-го, 3-го,..., n-го рівнів В. ідповідно розробляються засоби розв'язання проблеми існування. В теорії О. Мейнонга виділення та фіксація О. досягається через вказування на переживання - відчуття, уяву, мислення, бажання. Семантика можливих світів вибудовує конфігурацію системи логічних О. на основі модальностей та поняття моделі.П. Йолон -
18 whatever
I a1) який би неwhatever orders he may give they must be obeyed — які б розпорядження він не віддавав, їх треба виконувати
2) будь-якийII pronА conj1) щоб не булоwhatever happens, he is safe — що б не сталося, він в безпеці
2) будь-який; все, щоtake whatever you like — беріть все, що вам подобається
3) в питальних та умовних реченнях; який-небудь, який би не був4) в заперечних реченнях та в реченнях із заперечним змістом; ніякий; зовсім ніthey refused to admit anyone whatever — вони відмовилися прийняти будь-кого В inter емоц.- підсил. (виражає подив); щоє
-
19 whichever
pronА conj який би не; що б не; будь-якийwhichever comes in first receives the prize — хто б не прийшов першим, отримає приз Б rel який би не
whichever way he turned he saw nothing but sand — в яку б сторону /куди б/ він не подивився, він скрізь бачив лише піски; будь-який, який завгодно
take whichever suit you like best — візьміть будь-який костюм, який вам більше підходить
-
20 whether
1. nвказує на вибір (з двох можливостей)2. pron1) котрий з двох; котрий з кількохwhether is heavier, water or oil? — що важче — вода чи олія?
2) будь-який з двох3. conjчиI don't know whether he is here — я не знаю, чи він тут
he is in doubt whether he should wait — він сумнівається, чи потрібно йому чекати
this is what I think, whether right or wrong — правильна чи ні, але така моя думка
whether shall we stay or go? — (чи) залишимося ми чи підемо?
* * *I napx. один з двох; будь-який з двохIIpron apx.1) inter який з двохє, котрий з декількохєwhether is heavier, water or oil — є що важче, вода чи маслоє
whether of these men... — є котрий з них... є
2) indef будь-який з двохIIIput the wine into glasses or pots, whether you have — налий вина в склянки або кухолі, що в тебе є під рукою
cj1) вводить непряме питання (часто whether... or not;-... or whether); чиhe asked whether he could help — він спитав, чи може намдопомогти; підметові, додаткові, атрибутивні або предикативні підрядні речення, що виражають сумнів, невпевненність, вибір; чи
I am not interested in whether you approve of it or not — мене не цікавить, чи схвалюєте ви це
he is in doubt whether he should wait — він сумнівається, чи потрібно йому чекати
I am not informed as to whether he did the work — мені невідомо, чи виконав він роботу
I wonder whether he will go himself or he will send you — цікаво, чи поїде він сам або відішле вас
2) вводить умовно-допустові підрядні речення або звороти (звичайно whether... or no(t)); чиwhether he comes or not, we shall leave — (чи) прийде він чи ні, ми поїдемо
I shall go whether it is fine or not — я поїду, яка б не була погода
he was completely ignored, whether by accident or design — навмисне це трапилося чи ні, але вони не звернули на нього ніякої уваги
whether or no — в будь-якому випадку, що б не сталося; так чи інакше
I will do it, whether or no — так чи інакше, я це зроблю; (чи)... чи
whether or no it is possible, I cannot say — я не можу сказати, можливо це чи ні
См. также в других словарях:
будь-який — займенник … Орфографічний словник української мови
будь-який — займ. (немає значення який), у[в]сяк(ий), хоч який, байдуже який, будь котрий, абиякий, котрий будь; перший ліпший, який [котрий] завгодно, який [котрий] попало, який [котрий] припало … Словник синонімів української мови
будь-який — а/, е/, займ. неознач. Все одно (байдуже) який; всякий … Український тлумачний словник
який-колвек — будь який, який небудь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
який-небудь — яка не/будь, яке не/будь, займ. неознач. Той або інший; байдуже, який саме. || Який не заслуговує на увагу, нічим не примітний. || Незначний, найменший. || Хоч який, все одно; будь який … Український тлумачний словник
будь-коли — присл. (у будь який час), абиколи, повсякчас, хоч (би) коли; коли завгодно, байдуже коли, коли попало [попаде], коли хочеш [хочете], коли довешлося [доведеться], коли б [то (там)] не було [не буде] (будь коли без розбору) … Словник синонімів української мови
який-небудь — займ. неознач. (один із кількох / багатьох), котрий небудь, який, інший, котрий, той чи інший Пор. будь який … Словник синонімів української мови
будь-котрий — а/, е/, займ. неознач. Те саме, що будь який … Український тлумачний словник
який-небудь — займенник … Орфографічний словник української мови
ніякий — а, е, займ. запереч. 1) Уживається в заперечних реченнях для вираження повного заперечення. || Будь який, хоч би який. 2) у сполуч. з част. ні та ім. Уживається для заперечення якості, властивості, ознаки і т. ін. предмета. 3) у знач. прикм.,… … Український тлумачний словник
котрий-будь — займ., неознач., рідко. Те саме, що будь який … Український тлумачний словник