Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

броситься+в+голову

  • 21 броситься, ринуться во что-л. очертя голову

    •  se jeter [[lang name="French"]aller, donner] quelque part la tête la première [ la tête baissée]

    Современная Фразеология. Русско-французский словарь > броситься, ринуться во что-л. очертя голову

  • 22 очертя голову

    [Verbal Adv; Invar; adv; fixed WO]
    =====
    1. очертя голову броситься, кинуться и т.п. (to rush into sth., do sth.) recklessly, thoughtlessly:
    - (rush <plunge, throw o.s. etc> headlong (into sth.);
    - (throw o.s. etc) rashly (into sth.);
    - throwing caution to the winds.
         ♦ "Вот что значит говорить очертя голову обо всём, чего ты не понимаешь и не можешь понять..." (Герцен 1). "This is what comes of rushing headlong into conversation about all sorts of things you don't understand and can't understand..." (1a).
         ♦ "...Неужели ты думаешь, что я как дурак пошел, очертя голову? Я пошёл как умник, и это-то меня и сгубило!"(Достоевский 3). "Do you think I plunged headlong like a fool? No, I was clever about it-that's how I came to grief" (3b).
         ♦...Она [Фрида Вигдорова] очертя голову бросалась во все дела, где была попрана справедливость и где можно было надеяться её восстановить (Эткинд 1)....She [Frida Vigdorova] threw herself headlong into any cases where justice had been interfered with and there seemed some hope of restoring it (1a).
    2. бежать, мчаться и т.п. очертя голову (to run, race) very quickly, impetuously:
    - like a bat out of hell.
         ♦ Завернув за угол, бухгалтер незаметно перекрестился и побежал очертя голову (Ильф и Петров 2). Не [the bookkeeper] turned the corner, surreptitiously crossed himself and ran for all he was worth (2b).
    —————
    ← Apparently, a blend of сломя голову( which influenced the meaning) and очертить кругом (which refers to the old custom of drawing a line around oneself or another person in order to obtain protection from evil forces). Очертя is the old form of the short active participle of очертить; the corresponding modem form is the perfective verbal adverb очертив.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > очертя голову

  • 23 очертя голову

    разг.
    1) (безрассудно, не думая о последствиях (делать что-либо)) rush headlong (head-first) into smth.

    - Да зачем же ты женился, коли так? - Есть было нечего. Я познакомился с ней: у ней было рублей с тысячу: я и женился очертя голову. (Ф. Достоевский, Неточка Незванова) — 'Then why did you marry her if that is how it is?' I had nothing to eat. I got to know her; she had about a thousand roubles. I rushed headlong into matrimony.'

    2) (очень быстро, стремглав (побежать, броситься куда-либо и пр.)) rush madly (like mad); run for all one is worth; make a frantic dash for smth.

    Вскоре после приезда я не выдержал, сорвался однажды с места, кинулся очертя голову в город... (И. Бунин, Лика) — Soon after my arrival, my feelings got the better of me, I tore off and rushed madly to town.

    Это был бухгалтер Берлага. Сперва он вяло передвигал ноги, потом постепенно начал ускорять ход. Завернув за угол, бухгалтер незаметно перекрестился и побежал очертя голову. (И. Ильф, Е. Петров, Золотой телёнок) — This was bookkeeper Berlaga. At first he dragged his feet. Then he gradually increased his pace. He turned the corner, surreptitiously crossed himself and ran for all he was worth.

    - Тикай, Петька, тикай! - закричал он и очертя голову бросился к сходням. (В. Катаев, Хуторок в степи) — 'Run! Petka, run!' he yelled and made a frantic dash for the gangway.

    Русско-английский фразеологический словарь > очертя голову

  • 24 бросаться в голову

    УДАРИТЬ/УДАРИТЬ <БРОСАТЬСЯ/БРОСИТЬСЯ, КИДАТЬСЯ/КИНУТЬСЯ> В ГОЛОВУ (кому)
    [VP; subj: a noun denoting an alcoholic drink or an emotion, intense experience etc]
    =====
    to have an intoxicating effect:
    - X ударил Y-y в голову X went (rushed) to Y's head.
         ♦ [Наталья Петровна:] Этот человек меня заразил своею молодостью... С непривычки мне все это в голову бросилось, как вино... (Тургенев 1). [N.R:] This man has infected me with his youth....I'm not used to this, it's gone to my head like wine (lc).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > бросаться в голову

  • 25 кидаться в голову

    УДАРИТЬ/УДАРИТЬ <БРОСАТЬСЯ/БРОСИТЬСЯ, КИДАТЬСЯ/КИНУТЬСЯ> В ГОЛОВУ (кому)
    [VP; subj: a noun denoting an alcoholic drink or an emotion, intense experience etc]
    =====
    to have an intoxicating effect:
    - X ударил Y-y в голову X went (rushed) to Y's head.
         ♦ [Наталья Петровна:] Этот человек меня заразил своею молодостью... С непривычки мне все это в голову бросилось, как вино... (Тургенев 1). [N.R:] This man has infected me with his youth....I'm not used to this, it's gone to my head like wine (lc).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > кидаться в голову

  • 26 кинуться в голову

    УДАРИТЬ/УДАРИТЬ <БРОСАТЬСЯ/БРОСИТЬСЯ, КИДАТЬСЯ/КИНУТЬСЯ> В ГОЛОВУ (кому)
    [VP; subj: a noun denoting an alcoholic drink or an emotion, intense experience etc]
    =====
    to have an intoxicating effect:
    - X ударил Y-y в голову X went (rushed) to Y's head.
         ♦ [Наталья Петровна:] Этот человек меня заразил своею молодостью... С непривычки мне все это в голову бросилось, как вино... (Тургенев 1). [N.R:] This man has infected me with his youth....I'm not used to this, it's gone to my head like wine (lc).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > кинуться в голову

  • 27 ударить в голову

    УДАРИТЬ/УДАРИТЬ <БРОСАТЬСЯ/БРОСИТЬСЯ, КИДАТЬСЯ/КИНУТЬСЯ> В ГОЛОВУ (кому)
    [VP; subj: a noun denoting an alcoholic drink or an emotion, intense experience etc]
    =====
    to have an intoxicating effect:
    - X ударил Y-y в голову X went (rushed) to Y's head.
         ♦ [Наталья Петровна:] Этот человек меня заразил своею молодостью... С непривычки мне все это в голову бросилось, как вино... (Тургенев 1). [N.R:] This man has infected me with his youth....I'm not used to this, it's gone to my head like wine (lc).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ударить в голову

  • 28 ударять в голову

    УДАРИТЬ/УДАРИТЬ <БРОСАТЬСЯ/БРОСИТЬСЯ, КИДАТЬСЯ/КИНУТЬСЯ> В ГОЛОВУ (кому)
    [VP; subj: a noun denoting an alcoholic drink or an emotion, intense experience etc]
    =====
    to have an intoxicating effect:
    - X ударил Y-y в голову X went (rushed) to Y's head.
         ♦ [Наталья Петровна:] Этот человек меня заразил своею молодостью... С непривычки мне все это в голову бросилось, как вино... (Тургенев 1). [N.R:] This man has infected me with his youth....I'm not used to this, it's gone to my head like wine (lc).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ударять в голову

  • 29 сломя голову броситься сражаться

    Универсальный русско-английский словарь > сломя голову броситься сражаться

  • 30 сломить

    Русско-белорусский словарь > сломить

  • 31 одурманить

    Синонимический ряд:
    опьянить (глаг.) броситься в голову; опьянить; охмелить; ударить в голову

    Русско-английский большой базовый словарь > одурманить

  • 32 опьянить

    1. intoxicate
    2. inebriate
    3. muddle
    Синонимический ряд:
    одурманить (глаг.) броситься в голову; одурманить; охмелить; ударить в голову

    Русско-английский большой базовый словарь > опьянить

  • 33 охмелить

    Синонимический ряд:
    одурманить (глаг.) броситься в голову; одурманить; опьянить; ударить в голову

    Русско-английский большой базовый словарь > охмелить

  • 34 tête

    (f) голова
     ♦ [lang name="French"]à se cogner la tête contre les murs, il n'en vient qu'une bosse камни кусать – только зубы ломать
     ♦ à tête reposée на свежую голову
     ♦ amour de tête рассудочная любовь
     ♦ article de tête передовица в газете
     ♦ [lang name="French"]autant de têtes, autant d'avis; ▼ [lang name="French"]vingt têtes, vingt avis сколько голов, столько умов
     ♦ avoir de la tête иметь голову на плечах
     ♦ avoir des affaires par-dessus la tête быть занятым по горло
     ♦ avoir la tête à ce qu'on fait быть целиком поглощённым тем, что делаешь
     ♦ avoir la tête à l'envers не знать, что и думать; растеряться; идти кругом (о голове)
     ♦ avoir la tête ailleurs замечтаться; отвлечься; задуматься о другом
     ♦ avoir la tête chaude [ la tête près du bonnet] быть вспыльчивым
     ♦ avoir la tête dans les étoiles витать в облаках
     ♦ avoir la tête de l'emploi соответствовать выполняемой роли, занимаемой должности
     ♦ avoir la tête d'enterrement иметь похоронный вид
     ♦ avoir la tête dure быть тугодумом
     ♦ avoir qch derrière la tête иметь задние мысли; замышлять что-л.
     ♦ avoir sa tête à soi иметь свою голову на плечах; не нуждаться в чужих подсказках
     ♦ avoir toute sa tête быть в здравом уме и твёрдой памяти
     ♦ avoir un pois chiche dans sa tête быть полным идиотом
     ♦ avoir une bonne tête (шутл.) вызывать к себе доверие, расположение; быть привлекательным на вид
      1) не вызывать к себе расположения
      2) иметь расстроенный вид
     ♦ avoir une tête bien ordonnée иметь здравый, методичный ум
     ♦ avoir une tête de qn быть похожим на кого-л.; смахивать на кого-л.
     ♦ bourrer la tête [ le crâne] забивать, морочить голову
     ♦ ça ne va pas la tête? ты в своём уме?; с головкой всё в порядке?
     ♦ casse-tête головоломка
      1) оглушать кого-л. шумом, криками
      2) надоедать, утомлять
     ♦ c'est à se taper la tête contre le mur из этого ничего не выйдет, хоть головой об стенку бейся
     ♦ c'est sans queue ni tête; ▼ cela n'a ni queue ni tête тут нет ни начала, ни конца; это полная белиберда
     ♦ c'est une tête (шутл.) это голова (об умном человеке)
     ♦ chasseur de têtes кадровик, занимающийся подбором высококвалифицированных кадров
     ♦ chercher dans sa tête стараться вспомнить; перебирать в памяти
     ♦ chères têtes blondes (шутл.) детвора, детишки
     ♦ coup de tête необдуманное действие; безрассудная выходка; опрометчивый поступок
     ♦ crier à tue-tête орать благим матом, во всю глотку
     ♦ donner [[lang name="French"]porter, monter] à la tête ударить в голову (о креп ком напитке)
     ♦ donner sa tête à couper дать голову на отсечение
     ♦ en avoir plein la tête только и думать о чём-л.
     ♦ en tête-à-tête с глазу на глаз; один на один
     ♦ être la tête de liste возглавлять список
     ♦ être tombé sur la tête (ирон.) вести себя вопреки здравому смыслу; головкой удариться
     ♦ faire la [[lang name="French"]sa] mauvaise tête упрямиться, упираться
     ♦ faire la tête [ la gueule] дуться
     ♦ faire une drôle de tête странно выглядеть
     ♦ forte tête упрямая голова; строптивец; бунтарь
     ♦ grosse tête дурья башка
     ♦ homme de tête решительный, рассудочный человек
     ♦ il a neigé sur sa tête он совсем поседел
     ♦ il a une tête qui ne me revient pas я его не припоминаю
     ♦ il y va de votre tête это может стоить вам жизни; вы можете поплатиться за это головой
     ♦ la tête bien faite est mieux que la tête bien pleine лучше быть умным, чем учёным
     ♦ la tête d'un fou ne blanchit jamais дурак с горя не поседеет
     ♦ laver la tête à qn устроить головомойку кому-л.
     ♦ marcher sur la tête ходить на голове
     ♦ mauvaise tête сторщик, скандалист, бузотёр
     ♦ mettre à prix la tête de qn назначить награду за чью-л. голову
     ♦ mettre [ donner] martel en tête; ▼ marteler la tête сильно встревожить; заставить неотступно думать о чём-л.
      1) вскружить кому-л. голову; взбудоражить, взвинтить кого-л.
      2) восстановить, на строить кого-л. против кого-л.
     ♦ n'avoir plus la tête à rien быть больше не в состоянии ни о чём думать
      1) выжить из ума
      2) потерять голову
     ♦ ne pas avoir de tête иметь дырявую голову; всё забывать
     ♦ ne pas avoir eu la tête à qch упустить из виду что-л.
     ♦ n'en faire [ n'agir] qu'à sa tête делать то, что придёт в голову; поступать как заблагорассудится
     ♦ par tête на одного человека; на душу населения
     ♦ payer de sa tête поплатиться головой
     ♦ petite tête (ласк. обращение) глупышка
      1) нырнуть вниз головой
      2) полететь кубарем
     ♦ [lang name="French"]plus grosse la tête, plus forte la migraine велик почёт не живёт без забот
     ♦ porter la tête haute держаться гордо, с достоинством
     ♦ prendre la tête de qch возглавить что-л.
     ♦ [lang name="French"]quand on n'a pas bonne tête, il faut avoir de bonnes jambes дурная голова ногам покоя не даёт
     ♦ quelle tête! (шутл. – ирон.) ну и видок!
     ♦ répondre sur sa tête ручаться головой
     ♦ se casser [ se creuser] la tête ломать голову
      1) бросаться кому-л. на шею
      2) навязывать свои услуги; выражать чрезмерные симпатии
     ♦ se jeter [[lang name="French"]aller, donner] quelque part la tête la première [ la tête baissée] броситься, ринуться во что-л. очертя голову [безрассудно]
      1) накрутить, взвинтить себя
      2) вбить себе в голову; возомнить
     ♦ se payer la tête de qn дурачить кого-л.
     ♦ tenir tête à qn противостоять, давать отпор кому-л.
     ♦ tête à claques [ à gifles] отвратительная, мерзкая рожа; мордоворот
     ♦ tête basse опустив голову; смиренно; покорно
     ♦ tête brûlée [ chaude] сорвиголова; горячая голова
      1) упрямец
      2) тупица
     ♦ tête d'andouille [[lang name="French"]de crétin, de lard] (ругат. обращение) приду рок, кретин, олух
     ♦ tête de cochon [[lang name="French"]de mule, d'âne] упрямец
     ♦ tête de la classe лучшие ученики в классе
     ♦ tête de linotte сумасброд; вертопрах; бестолковый человек
     ♦ tête de Turc объект постоянных насмешек, травли
     ♦ tête fêlée чокнутый, ненормальный
     ♦ tête folle отчаянный человек; забубённая головушка
     ♦ tête froide спокойный, хладнокровный человек
     ♦ toute la sagesse n'est pas и умный может нуждаться
     ♦ enfermée dans une tête в совете; ум хорошо, а два лучше

    Современная Фразеология. Русско-французский словарь > tête

  • 35 бросаться

    165 Г несов.сов.
    броситься 1. (без сов.) чем (teineteist, üksteist) pilduma v loopima; \бросатьсяться снежками lumesõda pidama, lumepallidega loopima v pilduma;
    2. (без сов.) чем ülek. kõnek. mitte hoolima, mitte hindama; \бросатьсяться работниками töötajatest mitte hoolima, \бросатьсяться деньгами raha loopima v pilduma;
    3. на кого-что, без доп. (kallale) sööstma, tormama; \бросатьсяться на еду toidu kallale tormama, \бросатьсяться на помощь appi sööstma v tormama;
    4. во что, на что (alla) viskuma; langema; \бросатьсяться в воду vette viskuma, \бросатьсяться с моста sillalt alla viskuma, \бросатьсяться на диван diivanile viskuma, \бросатьсяться на шею kaela langema, \бросатьсяться на колени põlvili langema; ‚
    краска \бросатьсяется в лицо veri v puna lööb näkku;
    (вино) \бросатьсяется в голову vein hakkab v lööb pähe;
    \бросатьсяться v
    кровь \бросатьсяется в голову veri lööb pähe (äkkviha kohta);
    \бросатьсяться словами sõnu loopima, suure suuga rääkima

    Русско-эстонский новый словарь > бросаться

  • 36 Г-266

    ОЧЕРТЯ ГОЛОВУ coll Verbal Adv Invar adv fixed WO
    1. \Г-266 броситься, кинуться и т. п. (to rush into sth., do sth.) recklessly, thoughtlessly: (rush (plunge, throw o.s. etc)) headlong (into sth.)
    (throw o.s. etc) rashly (into sth.) throwing caution to the winds.
    «Вот что значит говорить очертя голову обо всём, чего ты не понимаешь и не можешь понять...» (Герцен 1). "This is what comes of rushing headlong into conversation about all sorts of things you don't understand and can't understand..." (1a).
    «...Неужели ты думаешь, что я как дурак пошел, очертя голову? Я пошёл как умник, и это-то меня и сгубило!» (Достоевский 3). "Doyou think I plunged headlong like a fool? No, I was clever about it-that's how I came to grief (3b).
    Она (Фрида Вигдорова) очертя голову бросалась во все дела, где была попрана справедливость и где можно было надеяться её восстановить (Эткинд 1)____She (Frida Vigdorova) threw herself headlong into any cases where justice had been interfered with and there seemed some hope of restoring it (1a).
    2. бежать, мчаться и т. п. — (to run, race) very quickly, impetuously
    at breakneck speed
    for all one is worth like a bat out of hell.
    Завернув за угол, бухгалтер незаметно перекрестился и побежал очертя голову (Ильф и Петров 2). Не (the bookkeeper) turned the corner, surreptitiously crossed himself and ran for all he was worth (2b).
    Apparently, a blend of сломя голову (which influenced the meaning) and очертить кругом (which refers to the old custom of drawing a line around oneself or another person in order to obtain protection from evil forces).
    the corresponding modern form is the perfective verbal adverb очертив.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Г-266

  • 37 Г-280

    ударять/удАрить (бросАться/броситься, кидаться/кинуться) в ГОЛОВУ (кому) VP subj: a noun denoting an alcoholic drink or an emotion, intense experience etc) to have an intoxicating effect
    X ударил Y-y в голову = X went (rushed) to Y's head.
    (Наталья Петровна:) Этот человек меня заразил своею молодостью... С непривычки мне все это в голову бросилось, как вино... (Тургенев 1). (N.P:) This man has infected me with his youth....I'm not used to this, it's gone to my head like wine (lc).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Г-280

  • 38 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 39 бросаться

    2) ( не дорожить) sprecare
    ••
    * * *
    1) ( броситься) lanciarsi, buttarsi addosso

    броса́ться снежками — lanciarsi contro palle di neve

    2) перен. разг. prendere sotto gamba, non tenere in debito conto
    3) lanciarsi, buttarsi, gettarsi

    броса́ться в объятия — gettarsi nelle braccia

    броса́ться на помощь — lanciarsi in aiuto di qd

    броса́ться бежать — lanciarsi a correre

    броса́ться за кем-л. — lanciarsi dietro a qd

    броса́ться на диван — buttarsi sul divano

    броса́ться в глаза — saltare agli occhi

    4) ( прыгнуть с высоты) buttarsi / gettarsi giù

    броса́ться с моста — buttarsi giù dal ponte

    ••

    броса́ться деньгами — spendere e spandere

    * * *
    v
    gener. balzare, schiaffarsi, (contro) sferrarsi (íà+A), avventarsi, buttarsi, gettarsi, lanciarsi, precipitarsi, saltare (на кого-л., на что-л.), scagliarsi, scaraventarsi (contro qd), slanciarsi

    Universale dizionario russo-italiano > бросаться

  • 40 П-637

    ПУСКАТЬСЯ/ПУСТИТЬСЯ (БРОСАТЬСЯ/ БРОСИТЬСЯ, КИДАТЬСЯ/КИНУТЬСЯ) НАУТЁК coll VP subj: human or animal) to take off, fleeing from s.o. or sth. (danger, pursuers etc)
    X пустился наутёк = X took to his heels
    X turned tail (and ran) X dashed away X made a run for it.
    Два волка неожиданно выскочили из ольшаника, и все лошади и ослы бросились наутек (Искандер 3). Two wolves suddenly sprang out of an alder thicket, and all the horses and donkeys took to their heels (3a)
    ...Заслышав родную речь, сперва летим, как безумные, на ее звук: «Вы русские?» И тут же, опомнившись и даже не дослушав ответа, сломя голову кидаемся наутёк (Войнович 1)....Hearing our own language we first run like madmen toward the sound, saying: "Are you Russian?" But then at once we come to our senses and, without waiting for an answer, dash away as fast as our feet will carry us (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > П-637

См. также в других словарях:

  • броситься в голову — задурманить, вскружить голову, завести, закружить голову, одурманить, взвинтить, охмелить, ударить в голову, опьянить, взбудоражить, возбудить Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Броситься в голову — Броситься въ голову (иноск.) озадачить, ошеломить (намекъ на вино, которое бросается въ голову). Ср. Весь этотъ шумъ и гамъ, эта безцеремонная, почти буйная веселость... такъ и бросилась въ голову. Я просто опьянѣлъ какъ отъ вина.... Тургеневъ.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Броситься в голову — БРОСАТЬСЯ В ГОЛОВУ кому. БРОСИТЬСЯ В ГОЛОВУ кому. 1. Устар. Действовать на кого либо, раздражая, возбуждая и т. п.; о чём либо. Весь этот шум и гам, эта бесцеремонная, почти буйная весёлость… так и бросились в голову. Я просто опьянел как от вина …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • броситься в голову — (иноск.) озадачить, ошеломить (намек на вино, которое бросается в голову) Ср. Весь этот шум и гам, эта бесцеремонная, почти буйная веселость... так и бросилась в голову. Я просто опьянел как от вина.... Тургенев. Первая любовь. 7 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • БРОСИТЬСЯ — БРОСИТЬСЯ, брошусь, бросишься; совер. 1. Быстро устремиться. Б. на врага. Б. в объятия. Б. в драку. Б. на помощь. Б. бежать. Б. помогать. Б. за кем н. Б. на диван (стремительно лечь, сесть на диван). Краска бросилась в лицо (перен.: лицо внезапно …   Толковый словарь Ожегова

  • броситься — шусь, сишься; св. см. тж. бросаться, бросание, бросок 1) к кому, к чему, куда, с инф. Быстро устремиться, направиться куда л. (обычно в порыве какого л. чувства) Бро/ситься навстречу товарищу. Бр …   Словарь многих выражений

  • броситься — шусь, сишься; св. 1. к кому, к чему, куда, с инф. Быстро устремиться, направиться куда л. (обычно в порыве какого л. чувства). Б. навстречу товарищу. Б. в драку, в объятия. Б. на шею, на грудь. Б. на помощь, на выручку кому л. Б. бежать,… …   Энциклопедический словарь

  • вскружить голову — См …   Словарь синонимов

  • ударить в голову — задурманить, стукнуть в башку, взвинтить, броситься в голову, ударить в башку, стукнуть в голову, возбудить, охмелить, взбрести в башку, опьянить, взбудоражить, закружить голову, вскружить голову, одурманить, взбрести в голову, взбрести на ум,… …   Словарь синонимов

  • закружить голову — опьянить, броситься в голову, ударить в голову, вскружить голову, одурманить, охмелить, задурманить Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Бросаться в голову — кому. БРОСИТЬСЯ В ГОЛОВУ кому. 1. Устар. Действовать на кого либо, раздражая, возбуждая и т. п.; о чём либо. Весь этот шум и гам, эта бесцеремонная, почти буйная весёлость… так и бросились в голову. Я просто опьянел как от вина (Тургенев. Первая… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»