Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

броситься+в+атаку

  • 1 пускаться

    пуститься
    1) страд. - пускатися, бути пущеним куди. Зрители -скаются сюда бесплатно - глядачів пускають сюди безплатно;
    2) возвр. - пускатися, пуститися, (отправляться) рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, (направляться) подаватися, податися куди. [Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночи (Коцюб.). Мідяні човна, золоті весла, ой пустимо-ж ся на тихий Дунай (Ант.- Драг. І.). Пустимось кіньми, як дрібен дощик (Ант.-Драг. І.). Не трать, куме, сили, пускайсь на дно (Грінч. І.)]. -скаться в свет - піти у світи, світами. -скаться, -ститься в (дальний) путь, в (дальнюю) дорогу - пускатися, пуститися, мандрувати, помандрувати в (далеку) путь, в (далеку) дорогу, (двинуться) рушати, рушити, вирушати, вирушити в (далеку) путь, в (далеку) дорогу. [І в далекую дорогу знов іти пустився (Рудан.). А по голому степу, мов та бурлацька доля у світі, помандрувало безрідне покотиполе (Васильч.)]. -ститься по тропинке в горы - податися стежкою в гори. -ститься в море - пуститися, податися в море. -ститься вплавь - плавця піти, пуститися. -скаться, -ститься в опасное, в рискованное предприятие - іти, піти на небезпечну справу, розпочати непевне діло, взятися до рисковитої справи. -скаться, -ститься на удалую, на удачу, на счастье - навмання пуститися, на одчай душі, на щастя іти, піти. -ститься на пропалую - пуститися берега. Он - тился во все нелёгкие - він зовсім берега пустився. -ститься на произвол судьбы - здатися на призволяще, на божу волю. -ститься на авось - піти, пуститися навмання, на гала(й) на бала(й). [Пустився на гала на бала, та й збувся вола (Кониськ.)]. -скаться, -ститься на хитрость, на хитрости - братися, взятися (іти, піти, підніматися, піднятися) на хитрість, на хитрощі. [Слухайте лишень, на яку хитрість узявся мій приятель (Франко). Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка)]. Он -скается давать советы - він береться давати поради;
    3) (броситься) пуститися, кинутися, вдаритися, погнатися, порватися, податися, (приняться) взяти, рухнути. [Вискочив і як опарений подався далі (Васильч.). Як узяв він їхати (Рудч.). Оце зілля рухне рости після дощу (Борз.)]. -ститься бежать - кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти, кинутися на втьоки. [Вертівся між собаками, одгонився - далі ударився бігти (Васильч.). Узяв бігти (Звин.)]. -ститься в бега - змандрувати, (образно) піти в довгі лози. [Ноги на плечі та й гайда в довгі лози (Кониськ.)]. -ститься в погоню, вслед за кем - пуститися, кинутися, ударитися на(в)здогін за ким. [Доглянули мене собачі діти, пустилися за мною наздогін (Франко)]. Он -стился стрелою - він кинувся, погнався як стріла. -ститься рысью, в галоп - пуститися ристю, пуститися, погнатися, побігти вчвал. -ститься на неприятеля, в атаку - піти, рушити, кинутися на ворога, в атаку. -ститься в пляску или плясать - піти в танець або танцювати, погнатися в танець. [Пари раптом погнались у свій танець (О. Пчілка)];
    4) (вдаваться) вдаватися, вдатися, ударятися, ударитися, вкидатися, вкинутися в що. -скаться, -ститься в разговор, -ры - заходити, зайти, увіходити, увійти в розмову, в речі. ] [Він зайшов у розмову з жидом (Корол.). Ввійшов із нею в речі (Гр.)]. -ститься в обширнейшие рассуждения, у разглагольствования - вдатися, ударитися в безконечне розумування, в балаканину, в просторікування.
    * * *
    несов.; сов. - пуст`иться
    1) пуска́тися, пусти́тися; (в путь, дорогу) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити
    2) (начинать что-л. делать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти, пуска́тися, пусти́тися; ( вдаваться) удава́тися, уда́тися
    3) (отваживаться, решаться на что-л.) зва́жуватися, зва́житися, нава́жуватися, нава́житися, пуска́тися, пусти́тися
    4) страд. (несов.) пуска́тися; ки́датися; шпурля́тися, жбурля́тися

    Русско-украинский словарь > пускаться

См. также в других словарях:

  • Бой морской — м. б. артиллерійскій, минный, таранный и смѣшанный. Артил. Б. наиб. общій видъ Б., т. к. арт рія является главнымъ оружіемъ флота. По мѣрѣ сближенія пр ковъ, входящихъ въ зону дѣйствительности другихъ родовъ оружія, артил. Б. можетъ перейти въ… …   Военная энциклопедия

  • Париж — *ПАРИЖЪ (Paris, древн. Lutetia Parisiorum, позднѣе Parisie, Parisia), столица Франціи и гл. городъ депар та Сены, на обоихъ бер. р. Сены, ниже сліянія ея съ Марной, мѣстопребываніе през та и всѣхъ высш. госуд. учежденій респ ки. Р. Сена, шир. отъ …   Военная энциклопедия

  • Испано-американская война 1898 г. — ИСПАНО АМЕРИКАНСКАЯ ВОЙНА 1898 г. Причины войны. Война Соед. Штатовъ Сѣв. Америки съ Испаніей въ широк. степени связана съ моремъ, какъ въ ея истин. причинахъ, такъ и во внѣш. поводахъ, и дѣйствія на морѣ въ ней явились рѣшающими. Періодическія… …   Военная энциклопедия

  • Битва при Фолкерке (1298) — Битва при Фолкерке Войны за независимость Шотландии Дата 22 июля 1298 Место Фолкерк …   Википедия

  • Лобозиц — ЛОБОЗИЦЪ (Ловозицъ), мѣст. въ Богеміи, на лѣв. бер. р. Эльбы. Сраж. 1 окт. 1756 г. Семил. война1 (см. это) открылась вторженіемъ Фридриха В. въ Саксонію. Саксон. войска, въ виду своей малочисл сти, отошли въ сильно укрѣпл. лагерь при Пирнѣ, гдѣ б …   Военная энциклопедия

  • Семейство морские дракончики, или драконовые —         Туловище большого дракона (Trachimts draco) в длину в 6 раз больше, чем в вышину, на спине почти ровное, а на брюхе несколько округлено. Передний очень короткий спинной плавник состоит из 6 тонких, но твердых шипов, из которых первый и… …   Жизнь животных

  • ВЕПРЬ — кабан, во многих мифологиях символ боевой мощи и плодородия. В гомеровском и древнегерманском эпосе имеется описание боевого знака «головы В.» на шлеме воина; этот знак известен также по микенским, римским, древнегерманским археологическим… …   Энциклопедия мифологии

  • Карл VI (король Франции) — В Википедии есть статьи о других людях с именем Карл. Карл VI Безумный фр. Charles VI le Fol, ou le Bien Aimé …   Википедия

  • Карл VI Безумный — Charles VI de France …   Википедия

  • вепрь — занимал видное место в мифологии и культуре кельтов. Вепрей за их свирепость почитали священными животными, ассоциировавшимися с войной. Боевые шлемы кельтских воинов часто украшались гребнями в виде вепря; широкое распространение получили и… …   Кельтская мифология. Энциклопедия

  • НА СЛОМ ПОЙТИ — броситься в решительную атаку, на пролом …   Казачий словарь-справочник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»