Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

брать+на+душу

  • 1 забирать

    забрать
    1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];
    2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];
    3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.
    * * *
    несов.; сов. - забр`ать
    1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш

    \забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)

    2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш

    Русско-украинский словарь > забирать

  • 2 завладевать

    завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).
    * * *
    несов.; сов. - завлад`еть
    1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)
    2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > завладевать

  • 3 захватывать

    захватить
    1) (схватывать) захоплювати, захопити, захапувати, захапати, займати, зайняти, (переносно) обгортати, обгорнути, обіймати, обняти, понімати, поняти кого, що; см. Охватывать 2; (доставать) засягати, засяг(ну)ти, запосягати, запосягти. [Вітер захапує пару й односить її (Ком.). Сміливість обгорнула душу (Леонт.). Не вільний я. Кохання обняло (Грінч.). Заняв волів у спашу. Скільки оком засягнеш (Свидн.)]. Вода -тила и унесла - вода поняла й забрала, водою зайняло й занесло. Всех -тила радость - усіх поняла, обняла радість;
    2) (присваивать) захоплювати, захопити, забирати, забрати, загарбувати, гарбати, загарбати, загортати, загорнути, поривати, пі[о]рвати, запоривати, запірвати, зажирати, зажерти, заїсти, до рук прибирати, прибрати що. [Захопив царську скарбівницю (Руданськ.). Що можеш, запоривай, а я не дам (Звиног.). Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш (Н.-Лев.). Загарбав мішок грошей (Федьк,). Місто Ямпіль загорнув Міняйло (Руданськ.) Жадоба несита: все-б зажер собі (Грінч.). Заїла мого карбованця. Прибрав до рук касу];
    3) (забирать, уносить с собой) забирати, забрати, зохоплювати, захопити кого, що, (зап.) імати, імити (о мн. поімати, поімити), поняти, займати, зайняти;
    4) (застигать) захоплювати, захопити, схопити, застукати, заскочити, злапати. [Уже зоря; розійдемось, щоб нас усіх не захопив тут день (Грінч.). Застукав, як сотника в горосі (Номис). Листа Виговського злапали і до царя послали (Куліш)]. -тить по горячим следам, на месте преступления кого - с[за]хопити, піймати, запопасти, злапати на гарячому вчинку кого, спостигти, (зап.) імити кого. [Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Імив злодія в коморі (Стеф.)];
    5) (схватывать) запопадати, запопасти, попасти, допадати(ся), доп'ясти, діпнути чого. [Кашлю діп'яла (Борзенщ.). Запопав у руки];
    6) (останавливать дыхание, дух) перехоплювати, перехопити, спиняти, спинити, спирати, сперти, затамовувати, затамувати кому дух(а). [Семенові затамувало дух у грудях (Коцюб.). Марусі перехопило дух (Грінч.). У Лаговського сперло духа (Крим.). Аж духи сперло Луценкові (Тесл.)]. Дыхание -ло - дух перехопило, дух занявся кому. [Дух занявсь, а сама ні з місця (Квітка)]. От страха дух -ло - з переляку дух перехопило кому. Захваченный - захоплений, захапаний, зайнятий; загарбаний; застуканий; спинений, спертий, затамований. Захватывающий - а) прич. - хто захоплює, що захоплює, забирає и т. д.; б) прил. - захватний, забирущий. [З захватними деталями (Єфр.)]. -щий интерес - захватний, поривний інтерес.
    * * *
    I несов.; сов. - захват`ить
    1) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( насильственно присваивать) зага́рбувати, зага́рбати, га́рбати, зга́рбати; ( забирать) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; ( брать с собой) бра́ти, узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), прихо́плювати, прихопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; ( доставать) засяга́ти, засягну́ти и засягти́, -сягну́, -ся́гнеш; ( увлекать за собой) підбира́ти, підібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( заполучать) запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш
    2) (сильно увлекать, возбуждать) захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; ( заставать) застава́ти, -стаю́, -стає́ш, заста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. позастава́ти, захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; (сов.: успеть найти, застать) попа́сти; ( застигать) застига́ти, засти́гнути ( врасплох) засту́кати, сов. заско́чити
    II несов.; сов. - захват`ать
    (замусливать и перен.) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш

    Русско-украинский словарь > захватывать

  • 4 тянуть

    1) тягти́, тягну́ти; ( волочить) волокти́; ( пить) ціди́ти; (хмельное, трубку) смокта́ти; (тащить, незаконно брать) цу́пити

    \тянуть ду́шу из кого́, \тянуть за́ душу кого́ — перен. ду́шу вийма́ти з ко́го

    \тянуть жи́лы из кого́ — тягну́ти (тягти́, сота́ти) жи́ли з ко́го

    \тянуть за язы́к кого́ — тягти за язи́к кого́

    \тянуть чью ру́ку (сто́рону) — тягти́ ру́ку за ким

    2) ( влечь к себе) тягти́, ва́бити [до се́бе], порива́ти
    3) ( тяготеть) тяжі́ти, -жі́ю, -жі́єш и -жу́, -жи́ш
    4) (медлить, мешкать) зволіка́ти; тягти́

    \тянуть вре́мя — зволіка́ти час

    5) ( весить) ва́жити, тягти́
    6) (о птицах: тянуться) тягти́ся, тягну́тися; ( лететь) леті́ти, поэз. ли́нути
    7) (безл.: о струе воздуха) тягти́; ( о неприятном запахе) нести́, тхну́ти

    Русско-украинский словарь > тянуть

См. также в других словарях:

  • брать за душу — брать/взять за душу Разг. Чаще 3 л. наст. вр. или прош. вр. Сильно, глубоко волновать, вызывать боль, тоску, печаль, радость и т. п. = Брать/взять за сердце. С сущ. со знач. отвлеч. предмета: песня, выступление, рассказ, повесть, музыка… берёт за …   Учебный фразеологический словарь

  • брать за душу — входить в сердце, хватать за сердце, забирать за живое, хватать за душу, доходить до сердца, задевать за живое, брать за живое, приводить в волнение, брать за сердце, входить в душу, трогать, волновать, задевать, затрагивать за живое, затрагивать …   Словарь синонимов

  • Брать за душу — БРАТЬ ЗА ДУШУ. ВЗЯТЬ ЗА ДУШУ. Разг. Экспрес. Глубоко волновать, тревожить. Павка, сыграй что нибудь грустное, чтобы за душу брало (Н. Островский. Как закалялась сталь) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • брать на душу — См …   Словарь синонимов

  • Брать за душу — глубоко трогать, волновать. ФСВЧиЭ …   Термины психологии

  • БРАТЬ — БРАТЬ, беру, берёшь, прош. вр. брал, брали, брало, несовер. (к взять). 1. кого что. Захватывать рукой, принимать в руки. Брать палку. Берите, сколько можете донести. || перен. Останавливаться мыслью на ком чем нибудь, выбирать для рассмотрения,… …   Толковый словарь Ушакова

  • Брать грех на душу — БРАТЬ ГРЕХ НА ДУШУ. ВЗЯТЬ ГРЕХ НА ДУШУ. Разг. 1. Отвечать за предосудительные поступки, действия. Свекровушка Пелагея грех на душу берёт: где бы сына утихомирить, а она же его натравливает на жену (Мамин Сибиряк. Неразвязанный грех). 2. Поступать …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • брать грех на душу — губить свою душу, впадать в грех, грешить Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • брать за сердце — брать/взять за сердце Разг. Чаще 3 л. наст. вр. или прош. вр. Волновать, производить сильное впечатление. Брать/ взять за душу. С сущ. со знач. отвлеч. предмета: музыка, разговор… берет за сердце; брать за сердце кого? слушателей, зрителей, всех… …   Учебный фразеологический словарь

  • БРАТЬ ГРЕХ НА ДУШУ — кто Совершать неблаговидный или тяжкий поступок. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) по внутреннему убеждению или повинуясь каким л. обстоятельствам нарушает нравственные или правовые запреты. Говорится с неодобрением или с осуждением.… …   Фразеологический словарь русского языка

  • взять за душу — брать/взять за душу Разг. Чаще 3 л. наст. вр. или прош. вр. Сильно, глубоко волновать, вызывать боль, тоску, печаль, радость и т. п. = Брать/взять за сердце. С сущ. со знач. отвлеч. предмета: песня, выступление, рассказ, повесть, музыка… берёт за …   Учебный фразеологический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»