Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

боліти

  • 121 умерший

    өлген, опат болған, қаза болған

    Русско-казахский словарь > умерший

  • 122 болид

    астр. болід.
    * * *
    астр., спорт.
    болі́д

    Русско-украинский словарь > болид

  • 123 горестный

    тужний, боліз[с]ний, гіркий (ум. гіренький, гіркенький), журний, ревний. [Тужне обличчя. Почувсь її тихий болізний голос (Мирн.). Гіркі (ревні) сльози]. Горестные вздохи - тужні зідхання. Горестные воспоминания, беседы - гіркі спогади, гіркі розмови. Горестное последствие - прикрий (сумний) наслідок. Горестная жизнь - злиденне життя, гірке життя, гірка доля, гіркий світ. [Гіркий світ, а треба жить].
    * * *
    1) ( полный горестей) гірки́й; (печальный, скорбный) тужни́й, тужливий, сумни́й, бо́лісний; жу́рний и журни́й, журбе́нний
    2) (жалкий, плачевный) жалюгі́дний

    Русско-украинский словарь > горестный

  • 124 заболевать

    заболеть (занемочь) чем занедужувати, занедужати, захворювати, захворіти, захорувати, заслабати, заслабнути, занепадати, занепасти на що, (о многих) понедужати, позанедужувати, послабнути, похворіти(ся). [Занедужав на кір. Воли йому похворіли, сам чумак заслаб (Рудч.)]. Он -лел лихорадкой, кашлем, корью и т. п. - він заслаб на пропасницю, на кашель, на кір, напала (на) його пропасниця, кашель, кір и т. п. -леть чесоткою - закоростявіти. -леть вертежом (об овцах) - замотиличитися, скрутитися. -леть сапом - заслабнути на посатизну (на сап), зносатіти. [Зносатів кінь].
    * * *
    I несов.; сов. - забол`еть
    ( чем - становиться больным) захво́рювати, -рюю, -рюєш, захворі́ти и мног. похворі́ти (на що, чим), занеду́жувати, -жую, -жуєш, занеду́жати и мног. понеду́жати; сов. засла́бнути, засла́бти, -бну, -бнеш, заслабі́ти, мног. посла́бнути, послабі́ти (на що, чим)
    II несов.; сов. - забол`еть
    ( начинать болеть - о частях тела) заболі́ти сов., почина́ти болі́ти, поча́ти (-чне́) болі́ти

    Русско-украинский словарь > заболевать

  • 125 мучительно

    нрч. боляче, болісно, стражденно, (адски) пекельно, люто, (невыносимо) нестерпно. [Мені стало боляче й моторошно (Крим.). На серці ставало так погано, прикро, болісно (Коцюб.)].
    * * *
    нареч.
    бо́лісно, болю́че; тя́жко; несте́рпно, лю́то

    Русско-украинский словарь > мучительно

  • 126 мучительный

    болючий, болісний, стражденний, тяжкий, (адский) пекельний, лютий, (невыносимый) нестерпний. [Страшні болючі спогади (Крим.). Болісний стогін (Крим.). Панська робота важка та пекельна (Мирн.)]. -ная болезнь - болюча (тяжка) недуга (хвороба). -ная боль - лютий (пекельний) біль. Его поставили в -ное положение - він опинився в болючому (тяжкому) становищі. Он постоянно находится в -ном беспокойстве - він раз-у-раз (завжди) в лютому неспокої (в тяжкій тривозі). -ное горе - болюче (стражденне) горе (лихо).
    * * *
    бо́лісний, болю́чий; ( тяжкий) тяжки́й; ( невыносимый) несте́рпний, лю́тий

    Русско-украинский словарь > мучительный

  • 127 мучить

    мучивать
    1) мучити, (терзать, истязать) катувати, мордувати, рвати, (подвергать мучениям) брати на муки, (предавать мучениям) давати (завдавати, віддавати) на муки; (томить) морити, томити, нудити кого; (причинять боль кому) завдавати кому болю, боліти кого; (изнурять) виснажувати, знесилювати кого. [Не мучте ви так його (Грінч.). Колись били-катували, посторонками в'язали (Пісня). Катувала, мордувала, та не помагало (Шевч.). Важке питання - воно мене мордує, не дає мені спокою (Н.-Лев.). Не рвися, люба, і не рви мене (Л. Укр.). Казала, що підеш за мене, то не мори мене (Квітка). Своє серденько томлю (Грінч. III). Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить (Пісня). Били мене, били, на муки давали (Голов.). Зневага до її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. Мысль, совесть -чит - думка, сумління (совість) мучить (гризе). [Гризе мене одна думка (Г. Барв.). Совість не дає мені спокою, гризе мене і день, і ніч (Сторож.)]. -чить тяжко - мучити тяжко (великою мукою). [Мучили її великою мукою, закували в тяжкі кайдани (Грінч.)]. Что лошадь -чишь? - нащо коня мордуєш? Беды -чат, уму учат - біда докучить, та розуму научить (Приказка). Что -чит, то и учит - мука - найкраща наука. Дело учит и -чит, и кормит - робота як намордує, то й навчить, нагодує. Его -чит голод, жажда, болезнь - його мучить (томить, в'ялить, сушить) голод, спрага, хвороба (недуга);
    2) докучати, настирливо домагатися.
    * * *
    му́чити; ( истязать) катува́ти, мордува́ти; ( нравственно терзать) гри́зти

    Русско-украинский словарь > мучить

  • 128 ныть

    нывать
    I. 1) нити, занивати, скиміти, мліти, млоїти; (ломить) ломити що, ломотіти в чому; (болеть) боліти. [Груди не ниють мої (Грінч.). Натомлені приємно ниють ноги (М. Рильськ.). Годі оманою нити, серце моє молоде! (Сосюра). Серце стогне, душа мліє (Метл.). Голова боліла, скиміла (Крим.)]. Зуб ноет - в зубі скимить, зуб ниє (скимить). [Скимить у зубі (Верхр.)]. Сердце -ет - серце ниє (заниває, мліє, скимить). [Вийшла з села - серце ниє (Шевч.). Десь поїхав мій миленький, десь поїхав і немає, моє серце заниває (Пісня). Чого-ж у мене серденько і мліє, і болить? (Глібів). Серце стогне, скимить і рида (Крим.)]. Сердце -ет по родимой сторонке - серце ниє-нудьгує за рідним краєм. Ныть от времени до времени, слегка - понивати. [Понивало стиха в грудях (Васильч.)];
    2) (хныкать, уныло жаловаться) скигляти, скімлити, скавуліти, (зап.) скуліти. [Скиглить, мов кривий цуцик (Номис). Не скигли, бо ти всіх побудиш (Шевч.). Повітові Гамлети, що скиглили по своїх кутках (Крим.). Чого скімлиш? аж набридло слухати! (Звин.)].
    II. Ныть, сщ. - см. Ноющий (-щая боль).
    * * *
    1) ни́ти (ниє); (о сердце, груди) скні́ти, скі́млити, скимі́ти, -ми́ть, скимлі́ти
    2) ( надоедливо жаловаться) ски́глити, ни́ти; ( хныкать) скі́млити

    Русско-украинский словарь > ныть

Страницы

См. также в других словарях:

  • болѣти — БОЛ|ѢТИ (324), Ю, ИТЬ гл. 1.Быть больным, хворать: нѣкто болѩ лазорь. УСт XII/XIII, 18; [Владимир] болѩше велми. въ неи же болѣзни и сконцасѩ Парем 1271, 261; ѡ оударивъшимь в бою ближ(н)ѩг... лѩжеть же на ѡдрѣ болѩ. КР 1284, 261г; впаде в… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Бол — Община Бол Bol Флаг Герб …   Википедия

  • бол. — бол. болото болотистый карт. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. Б Б. бол. Бол. Большой в топонимических названиях карт. Б …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • болѣньѥ — БОЛѢНЬ|Ѥ (2*), ˫А с. Ощущение боли: болѣнье же бедры побѣду ˫авл˫аѥть чл҃вчьскаго рожень˫а. ГБ XIV, 174а; с болѣние(м) многы(м) ||=с болѣзнью ср(д)чною взискати б҃а. мл(с)тi ѡ(т) не(г) проси(т) ЗЦ к. XIV, 45б в …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • боліти — 1 дієслово недоконаного виду спричиняти відчуття болю боліти 2 дієслово недоконаного виду страждати за кого , що небудь; уболівати боліти 3 дієслово недоконаного виду хворіти рідко …   Орфографічний словник української мови

  • бол — сущ., кол во синонимов: 1 • болюс (4) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • БОЛЁМ — болеть. Дон. Сильно болеть. СДГ 1, 34 …   Большой словарь русских поговорок

  • болівієць — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Болівія — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • болід — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • бол-во — большинство …   Словарь сокращений и аббревиатур

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»