большие

гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.

* * *

надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.

* * *

надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.

* * *

1) ( большие весы) вага́, ва́ги, -гів, вагівни́ця; ( с коромыслом) терези́, -зі́в; тж весы

2) ( рычаг) ва́жіль, -желя, підва́га; ( в экипаже) штельва́га

астр., матем., физ.

- абелево неравенство

- адамарово неравенство

- алгебраическое неравенство

1) ( большие весы) вага́, ва́ги, -гів, вагівни́ця; ( с коромыслом) терези́, -зі́в; тж весы

2) ( рычаг) ва́жіль, -желя, підва́га; ( в экипаже) штельва́га

астр., матем., физ.

- абелево неравенство

- адамарово неравенство

- алгебраическое неравенство

техн. ва́га ( большие весы), вес, весы́, груз ( вес), тя́жесть (тяжёлый предмет, вес)

1) (яичный) білок (р. білка), біле (р. -ого);

2) (глазной) білок, (насмешливо) банька; (имеющий большие белки в глазах) білкатий, (ирон.) банькатий.

* * *

1) (весы) вага, терези, важниця;

2) (рычаг) підойма, підвага, важниця;

3) (часть экипажа) штельвага, стальвага.

* * *

1) ( большие весы) вага́, ва́ги, -гів, вагівни́ця; важни́ця; ( с коромыслом) терези́, -зі́в

2) ( рычаг) ва́жіль, -желя, підо́йма, підва́га; важни́ця

3) ( в повозке) стельва́га, штельва́га

4) (тяжесть, вес) диал. вага́, тяга́р, -я

вага и ваги (мн.), терези; шалі (мн.), (ум.) шальки (дословно: чашки весов). [Розваживши на добрих шалях (Куліш)]. Большие базарные весы - важниця; См. Безмен. Пружинные весы - кантар. Помещение или место, где постоянно находятся весы - важня. См. Вески, весочки.

* * *

вага и ваги (мн.), терези; шалі (мн.), (ум.) шальки (дословно: чашки весов). [Розваживши на добрих шалях (Куліш)]. Большие базарные весы - важниця; См. Безмен. Пружинные весы - кантар. Помещение или место, где постоянно находятся весы - важня. См. Вески, весочки.

* * *

віл (р. вола); (запряженный с правой стороны) борозний, борозенний, борозничий; (с левой) підручний; (запряженный в одиночку) бовкун; (с рогами высокими загнутыми) круторогий; (с загнутыми вниз) шулий; (с толстою шеею) припористий. Несколько волов цугом - батова. Большие волы, соб. - воляччя.

* * *

1) (большая сумма) сума, шмат (-ту), сила. Он проиграл большой куш - він програв суму, програв грошей шмат. Он зарабатывает большие -ши - він заробляє силу, шмат (грошей);

2) (в карт. игре) банк (-ку);

3) (охотн. междом.) куш! ляж!

* * *

1) карт. куш, -а

2) ( большая сумма денег) куш, шмат; диал. камза́

1) (черта) лінія, риса, риска. Береговая -ния - берегова лінія, борежина. Выпрямить, искривить -нию - виправити, закривити лінію. -ния искривлённая - скривлена лінія, кривуля. Кривая -ния - крива лінія. Касательная -ния - лінія дотична. Ломанная -ния - ламана лінія. -ния падения - спадова лінія. Параллельная -ния - лінія рівнобіжна. Прямая -ния - лінія проста (пряма), (в общежитии) прямець (-мця). -ния пунктиром (обозначенная) - лінія крапкована, точкована. Руководящая -ния - провідна лінія. Снеговая -ния - снігова лінія. Скошенная -ния - скошена лінія, косина (-ни), косиня (-ні). Цепная -ния - ланцюгова лінія;

2) (ряд) ряд (-ду), лава, шерег (-гу). [Зелена дібровонька в три ряди посаджена (Чуб. V). (Коноплі) стоять як москалі шиковані до лав (Рильськ.)]. Боевая -ния - бойова лава (лінія). -ния за -нией - ряд по ряду. [Ішли бояри ряд по ряду (Милор.)]. -ния домов (вдоль улицы) - лінія будинків, перія (-рії). [Оцією вулицею по правій перії його хата (Катериносл.)]. Нарушить -нию - зламати лінію (шерег). В одну -нию - в один ряд. [На курочці пір'ячко в один ряд (Пісня)];

3) (мера длины) лінія. Дюйм имеет десять -ний - цаль має десять ліній;

4) (пограничная полоса) лінія, кордон (-ну). [У городі, у Глухові у всі дзвони дзвонять, та вже наших козаченьків на лінію гонять (Шевч.)]. Таможенная -ния - митний кордон;

5) (родства) лінія, коліно, покоління. Боковая, восходящая, нисходящая, женская -ния родства - бічне, горове, низове, жіноче коліно роду (споріднення). Вести -нию чего - вести лінію чого, виводити далі нитку чого. [Веди свою лінію до самого краю (Кониськ.). Поет у своїх творах виводить далі нитку кращих традицій письменства (Єфр.)];

6) (полоса) лінія, смуга, пруга, пружок (-жка), колія. Железнодорожная -ния - залізнична колія. Защитная -ния - оборонна смуга. Огневая -ния - огнева смуга. Стратегическая -ния - стратегічна лінія. Поперечная -ния (в орнаменте) - поясок (-ска), поперечка. -ния руки - зморшка;

7) (направление, движение) лінія, напрямок (-мку), дорога. -ния не вышла (нет удачи) - не судилося; не так склалося. Ему -ния в большие люди - йому дорога в великий світ стелеться. Мне не -ния к нему на поклон итти - не рука мені до нього приклонятися. Не подходит под -нию - він не під масть, не під лінію. Ему -ния там быть, работать - йому з руки там бути, працювати;

8) (типогр.) лінія;

9) (лесная) лінія, просіка, просіч (-чи).

* * *

лі́нія; ж.-д. ко́лія, полотно́; ( на лице) ри́са; ( пограничная) межа́, кордо́н, -у; ( прямая) сущ., мат. пряма́, -ої; ( родства) колі́но

1) ( большие вилы) ви́ла, род. п. вил

2) (охапка сена, соломы на вилах) нави́лок, -лка, нави́льник

невигода, незручність, (редко) недогода, недогідність (-ности); (недостаток) хиба, вада; см. ещё Неудобность. [Араби користуються чужою монетою і не добачають собі в тім ніякої невигоди (Крим.). Готовий поділяти з своєю добродійкою всі невигоди вигнання (Ор. Левиц.). Власними боками зазнати всіх невигод містечкового балагули (М. Левиц.). Жити в таких невигодах так довго - без теплої страви, у безнастанній журбі (Маковей). Місто найшвидше денаціоналізується; коли ця незручність є в нас, то… (Грінч.). Недогода (недогідність) централізації - в тому, що… (Н.-Лев.)]. Не испытывать ни малейшего -ства - не зазнавати (не відчувати) (ані) найменшої невигоди (незручности). Причинять, причинить -ство кому - завдавати, завдати невигоди (незручности) кому, наробити невигоди кому. Представлять (иметь) свои -ства - мати свою невигоду (незручність), мати свої невигоди (незручності). Это представляет большие -ства - це чинить великі невигоди, в цьому є велика невигода (незручність).

* * *

1) незру́чність, -ності; (отсутствие комфорта, неуютность) неви́гідність, неви́года

2) ( неловкость) незру́чність, ні́яковість, -вості и нія́ковість