-
41 ослаблять
ослабить ослабляти, ослабити, послабляти, послабити, ( о возжах, верёвке) попускати, попустити, (о многих) поослабляти. -ться - ослаблятися, ослабитися, послаблятися, послабитися, (о возжах, верёвке) попускатися, попуститися; (о многих) поослаблятися. Срв. Ослабевать, ослабеть. Лета -бляют ум и память - літа ослабляють розум і пам'ять. -бить действие яда - зменшити силу отрути. -бить удар, силу падение, звук, горечь - ослабити (полегшити) удар, силу падання, притишувати, притишити звук, зменшувати, зменшити гіркоту. Ослабленный - ослаблений, послаблений, попущений, зменшений.* * *несов.; сов. - осл`абить1) ослабля́ти и осла́блювати, осла́бити2) (уменьшать силу, степень, напряжённость чего-л.) ослабля́ти и осла́блювати, послабля́ти и посла́блювати, посла́бити; ( облегчать) поле́гшувати, поле́гшити и полегши́ти3) (делать менее упругим, менее натянутым) ослабля́ти и осла́блювати, осла́бити, послабля́ти и посла́блювати, посла́бити; (отпускать - о верёвке, вожжах, поясе) попуска́ти, попусти́ти; ( распускать) розпуска́ти, розпусти́ти; ( уменьшать) зме́ншувати, зме́ншити -
42 отбивать
отбить1) что от кого, от чего, у чего - відбивати, відбити що від кого, від чого, у чого, у чому. [Козак нагайкою стріли відбиває. Відбив вушко від глечика (в глечика). Відбивати м'яч(а) (опуку) рукою]. -вать нападение, отражать - відбивати, відбити, відпирати, відперти напад;2) -вать что у кого (отымать силой) - відбивати, відбити, (реже) відгромлювати, відгромити що в кого. -бить у неприятеля город, пушку, пленных - відбити у ворога місто, гармату, полонених. -вать у кого работу, покупку, покупателей, невесту, жениха - відбивати, відбити кому или в кого працю, покупку, покупців, наречену (молоду), нареченого (молодого); (о любимом человеке ещё) перелюбити. [Перелюбила мого хлопця]. -бил у меня жену - відбив у мене (или мою) жінку. -вать советами, наговорами - відбивати, відбити, відмовляти, відмовити, відраювати, відраяти, відсуджувати, відсудити кого від кого, у кого;3) -вать замок, двери - відбивати, відбити колодку, двері (-рей);4) (удалять, уничтожать) что перебивати, перебити. -вать запах - перебивати дух (напр., горільчаний). -вать дурной вкус во рту - перебивати поганий смак у роті;5) (защищать) відбороняти, відборонити кого від кого. -бить бока, внутренности кому - надсаджувати, надсадити, відбивати, відбити кому боки, бебехи, печінки. -вать охоту кому - відбивати, відбити охоту кому до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. -вать такт - вибивати, вистукувати такт. -вать дробь, танцуя - дріботіти. -вать косу - клепати косу. -вать черту намеленной бечовкой - значити, позначити. Ружьё -вает - рушниця віддає. Отбитый - відбитий.* * *несов.; сов. - отб`итьвідбива́ти, відби́ти и повідбива́ти; ( заострять лезвие косы) клепа́ти, ви́клепати и поклепа́ти; (несов.: повредить) відсади́ти -
43 отшибать
отшибить, -бнуть відбивати, відбити, відшибати, відшибти що від чого. [Та в коморі й горобцеві крила відшибеш (Рудан.)]. Опять носок у чайника -ли! - знову носика в чайника відбили! -бить руку, грудь - вдарити, забити руку, груди. -бить мяч - відбити м'яча (опуку). Ему последнюю память -бло - геть памороки йому забило. Аминем беса не -бёшь - амінем чорта не збудешся (не спекаєшся). Отшибленный - відбитий, відшибнутий.* * *несов.; сов. - отшиб`ить1) відбива́ти, відби́ти и повідбива́ти; ( откалывать) відко́лювати, відколо́ти2) ( повреждать ударами) забива́ти, заби́ти и позабива́ти -
44 погублять
погубить губити, згубити и загубити, запагубити кого, погубляти, погубити кого, занапащати, занапастити, запропащати, запропастити кого, збавляти, збавити, нівечити, занівечити, (диал.) тратити, страчувати, стратити, затрачувати, затратити, (изводить), зводити, звести (з світу) кого, з світу зігнати (згладити) кого, збавляти, збавити життя (віку) кому, (истратить понапрасну) марнувати, змарнувати, переводити, перевести (о мног. помарнувати, попереводити) що. [Придумували, як-би його згубити (Єв.). Бодай-би вам стільки кар, скільки ви людей занапастили (Грінч.). Я сам занівечив свій вік (Шевч.). І куля і шаблюка не звела тебе з світу (Куліш)]. -бить душу, себя - загубити (згубити, погубити, запагубити, занапастити, затратити) душу, себе. -бить своё здоровье, счастье - занапастити, занівечити своє здоров'я, свою долю. Эта страсть -била его - ця пристрасть згубила його. -били девушку - занапастили (занівечили, звели) дівчину. Это навсегда -било его в общественном мнении - це назавсіди згубило його перед громадською думкою. Погублённый - згублений, загублений, погублений, занапащений, занівечений, страчений, змарнований.* * *см. губить -
45 подшибать
подшибить підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати; срв. Подбивать, подбить. -бить кому глаз - підбити кому око. -бить утку - підбити, (пулей) підстрелити качку. Подшибленный - підбитий; підстрелений.* * *несов.; сов. - подшиб`итьпідбива́ти, підби́ти и попідбива́типодшиби́ть у́тку — підби́ти ка́чку; ( подстрелить) підстрі́лити (підстре́лити) ка́чку
-
46 скоробить
1) зжоло́бити, -бить, пожоло́бити, скоро́бити, -бить; ( изогнуть) скрути́ти (скру́тить), мног. покрути́ти, покриви́ти, -кри́вить2) ( сводить судорогой) ско́рчити и мног. поко́рчити и поско́рчувати, -чує, скрути́ти и мног. покрути́ти, зсудо́мити, -мить -
47 стерпливаться
( редко)стерпе́ться — обте́рпітися, -плюся, -пишся сов., призвича́юватися, -ча́ююся, -ча́юєшся, призвича́їтися, ого́втуватися, -туюся, -туєшся, ого́втатися, обго́втуватися, обго́втатися
\стерпливатьсяпится-слю́бится — посл. зви́кне, то й полю́бить, зви́кне - полю́бить
-
48 Зарезывать
зарезать1) різати, зарізати, (насм.) закацапити, (о мн.) порізати, позарізувати кого. [Товариша зарізати хоче (Шевч.)]. Хоть зарежъ (хоть убей, во что бы то ни стало) - хоч заріж. [Хоч заріж, то не хоче (Номис)];2) (бить, колоть птицу, скот на пищу) різати, зарізати (курку), колоти, заколоти (свиню, кабана) (о мн.) поколоти; (провинц., о курице, цыплёнке и т. д.) зачикирижити, зачикати, чикнути, зачавити; см. Бить 2, Колоть. [Ми ці кабани поколем та попродаєм (Рудч.)];3) (делать зарезки) карбувати, закарбовувати, закарбувати, зарізувати, зарізати що. [Зміряв купу буряків та й зарізав на ціпку маленького карбика: скільки зміряє куп, то стільки й на палиці заріже карбиків (Звин.)];4) (перен.: погубить) різати, зарізати кого. Зарезанный - зарізаний; заколений и заколотий; закарбований. -
49 Натеребливать
и Натереблять натеребить1) чего - насмикувати, насмикати, (о мног.) понасмикувати чого; (льна, конопли) набирати, набрати, (о мног.) понабирати чого;2) что кому - насмикувати, насмикати, насіпувати, насіпати, нашарпувати, нашарпати кого за що. - бить бока кому - полатати боки кому, дати наминачки кому. -бить чуб - наскубти (надрати, нам'яти) чуба кому, начубити кого. Натереблённый -1) насмиканий, понасмикуваний; набраний, понабираний;2) насмиканий, насіпаний, нашарпаний; полатаний; наскублений, надраний, нам'ятий. -ться -1) насмикуватися, насмикатися, понасмикуватися; бути насмикуваним, насмиканим, понасмикуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) насмикатися, попосмикати (досхочу), (о мног.) понасмикуватися; насіпатися, попосіпати (досхочу), понасіпуватися и т. п.; срв. Теребить. -
50 Оттеребливать
оттеребить від[ви]смикувати, відсмикати, висмикати що, віддирати, віддерти, відідрати що. -бить лён, коноплю - вибрати льон, коноплі. -бить кому бороду, за бороду кого - натягти бороду кому, витягати за бороду кого. Оттеребленный - віддертий; (лён, конопля) вибраний. -
51 Перерубливать
перерубить и перерубать1) перерубувати, перерубати, (одним ударом) перетинати, перетяти и перетнути, (о мног.) поперерубувати, поперетинати. [Поперерубуй оці поліна надвоє. В нього така шабля, що на що наставиш, так і перетне (Манж.)]. -бить избу - перекидати, пересипати хату;2) (всех или многих: одно за другим) витяти, вирубати, порубати, повитинати. -бить всех до последнего - витяти, порубати до ноги. Много лесу -блено - багато лісу порубано. Перерубленный - перерубаний, перетятий; порубаний. -
52 Позноблять
познобить (морозом) морозити, поморозити кого, -що; (о лихорадке) потрусити, покидати. [Таки добре потрусила пропасниця]. -бить цветы, пальцы - поморозити квіти, пальці. -бить тараканов - виморозити тарганів. -
53 Потеребливать
потеребить смикати, посмикати, сіпати, посіпати, шарпати, пошарпати кого за що; срв. Теребить. [Собака смикає за полу]. -бить за волосы - посмикати за чуба кого или почубати, поскубти кого, скубки дати кому. -бить сена из стога - посмикати сіна з стогу (з скирти). -
54 borrowing
['bɒrəuɪŋ]n1) позича́ння ( у когось)he who likes borrowing dislikes paying — той, хто лю́бить у борг бра́ти, той не лю́бить віддава́ти
2) запози́чення -
55 выбивать
техн., физ., несов. выбива́ть, сов. вы́битьвибива́ти, ви́бити, витрі́пувати, ви́тріпати, витоло́чувати, ви́толочити -
56 ослаблять
несов. ослабля́ть, сов. осла́битьматем., техн., физ. ослабля́ти и осла́блювати, послабля́ти и посла́блювати, осла́бити, посла́бити; (верёвку, канат и т. п.) попуска́ти, попусти́ти -
57 приспосабливать
техн., несов. приспоса́бливать, сов. приспосо́битьпристосо́вувати, пристосува́ти, прилашто́вувати, прилаштува́ти -
58 приспособлять
техн., несов. приспособля́ть, сов. приспосо́битьпристосо́вувати, пристосува́ти, прилашто́вувати, прилаштува́ти; ( пригонять - ещё) припасо́вувати, припасува́ти -
59 расслаблять
техн., несов. расслабля́ть, сов. рассла́битьрозсла́блювати и розслабля́ти, розсла́бити -
60 выбивать
техн., физ., несов. выбива́ть, сов. вы́битьвибива́ти, ви́бити, витрі́пувати, ви́тріпати, витоло́чувати, ви́толочити
См. также в других словарях:
битьё — битьё, я … Русский орфографический словарь
БИТЬ — БИТЬ, бивать что, наносить удары, ударять, колотить; заносить руку, палку или иное тупое орудие, и опускать с размаху: поражать, разить; толкать, толочь; раздроблять, В ·знач. самоуправщины, едвали не из каждого слова можно образовать гл.,… … Толковый словарь Даля
БИТЬ — БИТЬ, бью, бьёшь, д.н.в. (устар.) бия, повел. бей, несовер. 1. (совер. побить, прибить) кого что. Наносить кому нибудь удары, колотить кого нибудь. Не бей ребенка. Бить больно. Бить кого нибудь по голове. 2. (совер. убить) кого что. Избивать,… … Толковый словарь Ушакова
бить — Колотить (отколотить, поколотить, приколотить), сечь, ударять, хлестать, стегать, бичевать, драться, оскорблять действием; стучать, трепать. (Простор.): драть, дуть (вздуть), дубасить, лупить, тузить; дать (задать) взбучку, встряску, встрепку,… … Словарь синонимов
БИТЬ — БИТЬ, бью, бьёшь; бей; битый; (стар.) бия; несовер. 1. То же, что ударять (в 1, 2, 4 и 7 знач.). Б. молотком. Б. в дверь кулаком. Говорить, бия себя в грудь (с жаром уверять, убеждать, обычно сопровождая речь жестикуляцией; ирон.). Б. задом (о… … Толковый словарь Ожегова
бить — бью, бьёшь; бей; битый; бит, а, о; (устар.) бия; нсв. 1. чем во что, по чему. Ударять, колотить. Б. молотом по наковальне. Б. ногой в дверь. Б. в ладоши. Б. по мячу (в играх с мячом, шайбой: направлять в нужную сторону). Б. по воротам (в футболе … Энциклопедический словарь
бить — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я бью, ты бьёшь, он/она/оно бьёт, мы бьём, вы бьёте, они бьют, бей, бейте, бил, била, било, били, бьющий, бивший, битый 1. Когда вы бьёте по чему либо, вы ударяете по этому объекту рукой или каким то… … Толковый словарь Дмитриева
битьё — битьём битьё, битьём битьё (сплошные льды) … Словарь употребления буквы Ё
БИТЬЁ — БИТЬЁ, битья, мн. нет, ср. (разг.). 1. Действие по гл. бить в 1 знач.; побои. Отец вечно пьяный, вечно с руганью да с битьем. 2. То же в 6 и 7 знач. Битье посуды. Битье по столу кулаком. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
битьё — битьё, битья, битья, битей, битью, битьям, битьё, битья, битьём, битьями, битье, битьях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
бить — БИТЬ , бью, бьёшь, несов., что. Покрывать старшей картой. ◘ Почему ж не бить? сказал князь Ш**. Карта глупа, а не бивши не убьёшь . С.П.Жихарев. Записки современника. Дневник чиновника, 1806 1807. ◘ Представь, мечу я эдак штосс,… … Карточная терминология и жаргон XIX века
