Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

битва

  • 1 битва

    бій, битва, баталія, січа (р. -чі), побій (р. -бою), побиванка, (драка) - бійка. В битве, во время битвы - в бою, під баталію. Вступить в битву - до бою, до побою стати, звести бій.
    * * *
    би́тва; ( бой) бій, род. п. бо́ю, бойови́ще бойови́сько

    Русско-украинский словарь > битва

  • 2 битва

    техн. бой

    Українсько-російський політехнічний словник > битва

  • 3 бой

    1) бій (р. бою), побій, битва, (холодн. оружием) січа (р. -чі). [Хто не має зброї, най не йде в бої. Побій з татарами]; см. ещё Битва;
    2) (драка) бій, бійка. [Лайка - не бійка]. Кулачный бой - кулачки, перебій. В бою - серед бою. Место боя - бойовище. Бой-девка - зух-дівка, козир-дівка. Бой-баба - козир-баба. Вступать, итти, вступить, пойти в бой - ставати (стати) до бою, стинатися (стятися) з ким. Вступить с кем в открытый бой - давати кому поле. [Не даючи королеві поля, він його військо по-розницею шарпав (Куліш)]. Отбиться оружием в бою - відсіктися.
    * * *
    I
    1) бій, род. п. бо́ю; ( сражение) би́тва, бойови́ще, бойови́сько; побі́й
    2) ( состязание) бій, боротьба́
    3) (битьё, драка) бі́йка, биття́, бій
    4) (разбивание;: разбитая посуда, стекло) бій
    5) (звучание, звон) бій, биття́
    6) ( убой животных) бій, забі́й
    8) текст. ви́бій, -бою
    9) (строит. материала) зло́мки, -ів
    II
    ( мальчик-слуга) бой, род. п. бо́я

    Русско-украинский словарь > бой

  • 4 побоище

    1) (битва) бойовище, бій, побій (-бою). [Як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німеччині, в третьому побою у Туреччині];
    2) (поле битвы) бойовище, бойовисько, побойовище, побойовисько.
    * * *
    1) побо́їще; (сражение, схватка) бойови́ще, бойови́сько, побойови́ще, побойови́сько, бої́ще; (бой, битва) бій, род. п. бо́ю, би́тва, побі́й; ( драка) бі́йка
    2) ( место боя) бойови́ще, бойови́сько, побо́їще, побойови́ще, побойови́сько

    Русско-украинский словарь > побоище

  • 5 происходить

    произойти
    1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;
    2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.
    * * *
    несов.; сов. - произойт`и
    1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися
    2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти
    3) ( брать начало) похо́дити, піти́

    Русско-украинский словарь > происходить

  • 6 брань

    1) війна, воювання, бій;
    2) лайка, лаяння, лаянка, свар, сваріння, гризня (р. -ні), гримання; (грубая) псякування; (в глаза) наочна лайка; (площадная) гниле слово, матірщина, матюк, московщина. [Лають, сквернять його московщиною, - він мовчить, не відлаюється (Г. Барв.)]; (с упоминанием черта) чорне слово, лаяння-черкання. Осилить в -ни - перелаяти. [Лаяла, лаяла - насилу все село перелаяла]. Добить с -нью - висварити щось.
    * * *
    I
    ( ругань) ла́йка; ( порицание) карта́ння; диал. свар, -у
    II
    (война, битва) брань, -ні; бій, род. п. бо́ю

    Русско-украинский словарь > брань

  • 7 запылать

    1) запалати, (сильно и с шумом) запалахкотіти (-кочу, -котиш) и -котати (-кочу, -кочеш). [Земля затрясеться, небо запалає (Шевч.). Огонь знов запалахкотів (Н.-Лев.). Сухих дров поклав, то як запалахкотіло в грубі (Рудан.)];
    2) (стать огненным, огнеподобным) запалати, заполоменіти, заогнитися, зажаріти. [Небо запалало. Земля під нею запалала, сонечко як мак почервоніло (Квітка). Зажаріли голівки горицвіту, загула бджола (Васильч.). Очі заогнилися ненавищами (Васильч.)];
    3) (возгореться: о войне, борьбе, битве и т. п.) запалати, (вспыхнуть) спалахнути; (раскраснеться) зашарі[и]тися, зачервонітися, запашіти, зажеврітися (см. Зардеть, -ся, Раскраснеться). Снова -лала свирепая битва - знову лютий бій запалав. Щёки у нее -лали - лиця у неї или їй зашаріли(ся), запашіли. Он весь -лал - він увесь зашарівся. -лать страстью, негодованием, гневом, ненавистью - запалати, запалитися жагою (пристрастю), обуренням, гнівом, (з)ненавистю (ненавищами). [І почувши се, усі в синагозі запалали гнівом (Єв.)].
    * * *
    1) запала́ти, усилит. запалахкоті́ти, запалахкота́ти; ( распылаться) розпала́тися
    2) (перен.: сделаться ярко-красным) запала́ти; ( от прилива крови) запаші́ти, зашарі́ти

    Русско-украинский словарь > запылать

  • 8 молельщик

    -щица молільник, молільниця, (редко) молець (-льця) (м. р.). [Теперечки вже ось півночи, а ми й лоба не перехрестили. Молільники! (Корол.). Який солдат, така і битва, який молець, така й молитва (Складка)].
    * * *
    церк.
    молі́льник

    Русско-украинский словарь > молельщик

  • 9 пленение

    полон, полонина, полонення, ясирування, заневолення, поневолення. [Хижу орду з степів на шарпанину й полонину затягували (Куліш). Столітнє пращурів ясирування (Куліш). Виряджання в похід, битва з половцями, полон князя й поворот його до рідного краю (Єфр.)].
    * * *
    1) ( действие) полоне́ння
    2) ( плен) поло́н, -у

    Русско-украинский словарь > пленение

  • 10 поражение

    1) побиття, поразка, побій (-бою), побиванка. [Битва скінчилась повним побиттям римської армії (Павлик)]. Нанести неприятелю -ние - побити ворога, завдати побою, поразки ворогові. Потерпеть -ние - зазнати побиття, поразки, побою;
    2) мед. - ураження, увередження, ушкодження, (частичное) надвередження, ураза. Частичное или полное -ние нервных центров - часткове або повне враження, увередження, ушкодження нервових центрів;
    3) (громом) забиття (громом);
    4) (чувством) ураження.
    * * *
    1) ( действие) ура́ження, уража́ння; влу́чення, влуча́ння
    3) ( болезненное изменение в ткани) мед., биол. ура́ження
    4) юр. пора́ження, пора́зка

    \поражение прав (в права́х) — пора́ження прав (в права́х), позба́влення прав

    Русско-украинский словарь > поражение

  • 11 рать

    1) поэз., перен. рать, -ті; ( войско) ві́йсько
    2) ( сражение) рать; ( война) війна́; (битва) бій, род. п. бо́ю

    не хвали́сь, е́дучи на \ратьть — погов. не хвали́ся, йдучи́ у бі́й

    Русско-украинский словарь > рать

  • 12 сражение

    бій, род. п. бо́ю; ( битва) би́тва, бойови́ще, бойови́сько

    по́ле \сражение ния — по́ле бо́ю (би́тви), бойови́ще, реже бойови́сько

    Русско-украинский словарь > сражение

См. также в других словарях:

  • БИТВА — БИТВА, битвы, жен. (книжн.). Сражение, бой; решительное, генеральное сражение. Куликовская битва или битва на Куликовом поле. Битва под (городом): под Полтавой. Битва на (реке): на Калке, на Сити. Битва при (в др. случаях и о морской, а также и о …   Толковый словарь Ушакова

  • битва — Бой, баталия, брань, дело, перестрелка, перепалка, сражение, столкновение (вооруженное), стычка, схватка, сшибка, сеча; избиение, кровопролитие, побоище, резня. значительнее и , но менее важно, чем и Ср. Словарь русских синонимов и сходных по… …   Словарь синонимов

  • БИТВА — в пути. Жарг. шк. Шутл. О дороге в столовую, в гардероб. ВМН 2003, 24. /em> По названию кинофильма, экранизации одноимённого романа Г. Николаевой. Битва на Волге. Жарг. шк. Шутл. О ситуации в школьном гардеробе, раздевалке. Максимов, 34. Битва… …   Большой словарь русских поговорок

  • битва — продолжается • действие, субъект, продолжение началась битва • действие, субъект, начало произошла битва • существование / создание, субъект, факт …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • битва — грозная (Рылеев, Фруг); жаркая (Голен. Кутузов); жестокая (Загоскин); кровавая (Фруг); свирепая (Данилевский); ярая (Голен. Кутузов) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А …   Словарь эпитетов

  • битва — веревочная лестница , битовка – то же, битовье несмоленые снасти, бегучий такелаж . По Ильинскому (PF 11, 190), из *обвитва от вить, что в высшей степени сомнительно. Вероятнее, связано с бетать и заимств …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • БИТВА — БИТВА, ы, жен. (высок.). То же, что сражение. Б. за Москву. Б. под Полтавой. Б. при Бородине. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • БИТВА —     Битва, которую вы ведете во сне, наяву может означать, что вы преодолеете стоящие перед вами препятствия и одержите успех. Если же вы терпите поражение – в реальной жизни отвратительные поступки, совершенные другими помешают осуществлению… …   Сонник Мельникова

  • Битва —     Битва во сне означает борьбу с трудностями и победу в конечном итоге.     Если вы побеждены в битве, то чьи то неприглядные поступки помешают осуществлению ваших добрых намерений …   Большой универсальный сонник

  • Битва —     Битва во сне означает борьбу с трудностями и победу в конечном итоге.     Если Вы побеждены в битве – это значит, что дурные поступки, совершенные другими, помешают осуществлению Ваших добрых намерений …   Сонник Миллера

  • Битва — «Полтавская битва». Денис Мартен Младший. У этого термина существуют и другие значения, см. Битва (значения). Битва (сражение) широкомасштабные …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»