Перевод: с украинского на все языки

со всех языков на украинский

бер

  • 41 з

    = із, зо, зі; предл.

    з ра́нку до ве́чора — с утра́ до ве́чера

    їхати з гори — е́хать под го́ру; (при обозначении предмета, изнутри которого направляется какое-нибудь действие) из; (при обозначении целого, из которого выделяется часть) из

    ви́беріть кого-не́будь з вас — вы́берите ко́го-нибудь из вас; (при обозначении места происхождения, откуда прибыл) из

    ро́дом із Ки́єва — ро́дом из Ки́ева; (при обозначении исходного состояния, материала, составных частей) из; (при обозначении не поверхности, а отправного пункта движения; перен.) от; (при обозначении источника какого-нибудь явления, факта) от; ( при обозначении причины действия или состояния) от; с, со

    з го́ря — с горя; (при обозначении повода, основания, изредка причины какого-нибудь действия, явления) по (кому, чему); с, из (кого, чего)

    з до́зволу — по разреше́нию, с разреше́ния; (при обозначении отрасли науки, деятельности, специальности, сферы какого-нибудь действия) по

    і́спит з матема́тики — экза́мен (испыта́ние) по матема́тике

    незадово́лення з то́го — недовольство тем; (при глаголах со значением смеяться, издеваться и соответствующих существительных) над, на́до; для передачи отношения части в целом - употребляется род. п. существительного без предлога

    прихо́дьте з полу́дня — приходите после полудня

    2) (с вин. п.; при обозначении приблизительного количества, величины) с; (перед числительными и именами существительными со значением количества, меры) около; при инверсии числительного передаётся также вин. п. без предлога

    завви́шки з де́рево — высотою с де́рево

    3) (с твор. п.) с; (для указания на количество составных частей, членов и фразеологически) о (чём)

    брат із сестро́ю — брат с сестро́й; (при обозначении качества, характера действия, сопутствующих обстоятельств) с; ( в некоторых сочетаниях) при (чём)

    з допомо́гою кого́ — с помощью кого, при по́мощи кого́, при соде́йствии кого́

    Українсько-російський словник > з

  • 42 обер-єфрейтор

    -а; воен.
    о́бер-ефре́йтор

    Українсько-російський словник > обер-єфрейтор

  • 43 обер-кондуктор

    -а
    о́бер-конду́ктор

    Українсько-російський словник > обер-кондуктор

  • 44 обер-лейтенант

    -а; воен.
    о́бер-лейтена́нт

    Українсько-російський словник > обер-лейтенант

  • 45 обер-майстер

    о́бер-ма́стер

    Українсько-російський словник > обер-майстер

  • 46 обер-офіцер

    -а; воен.
    о́бер-офице́р

    Українсько-російський словник > обер-офіцер

  • 47 обер-прокурор

    -а
    о́бер-прокуро́р

    Українсько-російський словник > обер-прокурор

  • 48 овийка

    -и; диал.
    ови́йка ( берёзка)

    Українсько-російський словник > овийка

  • 49 опонець

    -нця; бот., диал.
    берёзка, вьюно́к

    Українсько-російський словник > опонець

  • 50 павутиця

    -і; бот.
    вьюно́к, берёзка

    Українсько-російський словник > павутиця

  • 51 підберезник

    -а; = підбере́зовик, -а; бот.
    подберёзовик, подбере́зник, берёзовик

    Українсько-російський словник > підберезник

  • 52 сміх

    -у
    1) смех; пересме́х; (мн.: -и, -хів) смешки́, сме́хи; ( издевки над кем-либо) пересме́шки

    сміх бе́ре (розбира́є) — смех берёт (разбира́ет)

    захо́дитися, зайти́ся (залива́тися, зали́тися, заляга́тися, залягти́ся) від смі́ху (із смі́ху, смі́хом) — залива́ться, зали́ться сме́хом; смея́ться захлёбываясь, пока́тываться со́ смеху (от сме́ха)

    ку́рям на сміх — ку́рам на́ смех

    нароби́ти собі́ (з се́бе) смі́ху — поста́вить себя́ в смешно́е положе́ние, подве́ргнуть себя́ осмея́нию

    на сміх — на́ смех; ра́ди сме́ха, в насме́шку

    2) смех, смехота́, умо́ра

    сміх та й го́ді — смех (смехота́) да и то́лько

    Українсько-російський словник > сміх

  • 53 страх

    I
    1) (очень, весьма) нар. страх, страсть; ( сильнее) у́жас, у́жасть, у́жасти (мн. ч.)
    2) ( в значений сказуемого) страх, у́жас
    II

    віддава́ти, відда́ти (прийма́ти, прийня́ти) на страх юр. — отдава́ть, отда́ть (принима́ть, приня́ть) на страх

    III
    1) (род. -у) страх, боя́знь; у́жас; жуть

    страх бере́, узя́в (охо́плює, охопи́в, обгорта́є, обгорну́в) — страх берёт, взял (обнима́ет, обня́л, охва́тывает, охвати́л)

    ли́цар без стра́ху — ры́царь без стра́ха и упрёка

    2) (род. -а) ( о страшном существе) страши́лище (м. и с.)
    3) (мн. ч.) стра́хи, у́жасы; стра́сти

    Українсько-російський словник > страх

  • 54 уїдатися

    = уї́стися
    1) въеда́ться, въе́сться
    2) перен. взъеда́ться, взъе́сться; придира́ться, придра́ться

    уї́лося в печі́нки — в печёнках сиди́т, за печёнку берёт

    Українсько-російський словник > уїдатися

  • 55 уїстися

    I
    1) нае́сться
    2) ( пополнеть) отъе́сться
    II
    1) въе́сться
    2) перен. взъе́сться; придра́ться

    уї́лося в печі́нки — в печёнках сиди́т, за печёнку берёт

    III см. уїдатися

    Українсько-російський словник > уїстися

  • 56 шабер

    -а; техн.
    ша́бер

    Українсько-російський словник > шабер

  • 57 шибер

    -а; техн.
    ши́бер

    Українсько-російський словник > шибер

  • 58 шкребти

    1) скрести́; ( без прямого дополнения - производить шум) скрести́сь; (чистить - об овощах, о деревянной мебели) скобли́ть
    2) (перен.: беспокоить) скрести́

    за печі́нку скребе́ — в печёнках сиди́т (у кого), за печёнку берёт (кого)

    Українсько-російський словник > шкребти

  • 59 берилієва бронза

    надміцна бронза, основним легувальним елементом якої є берілій (≤2—2,5%); зміцнюється гартуванням і старінням; використовується для виготовлення пружних елементів; поєднує високу границю пружності з низьким модулем пружності

    Термінологічний Словник "Метали" > берилієва бронза

  • 60 Петров, Віктор Платонович

    Петров, Віктор Платонович (псевд.: В. Бер, В. Домонтович) (1894, м. Катеринослав - 1969) - укр. письменник, літературознавець, історик філософії, археолог. Закінчив слов'яно-рос. відділення історико-філологічного ф-ту Київського ун-ту (1918). Докт. літературознавства (1930), докт. філологічних наук (1966). Керівник (від 1927 р.) Етнографічної комісії УАН, зав. сектором Ін-ту історії матеріальної культури, директор (від 1941 р.) Ін-ту укр. фольклористики АН УРСР. Проф. філософського ф-ту Укр. Вільного ун-ту (Мюнхен) і проф. богословсько-педагогічної академії УАПЦ. Від 1956 р. - в Києві: співр І. н-ту археології АН УРСР. Автор повістей, оповідань, наукових праць. Започаткував в Україні жанр "романтизованої біографії" (повісті "Романи Куліша", "Аліна і Костомаров"), автор насиченої філософськими ідеями інтелектуальної прози (повісті "Доктор Серафікус", "Без грунту", філософської притчі "Апостоли" та ін.). Для історіософських студій П. характерне прагнення осмислити ідею часу в історії, пізнати в ній "не лише рух, але й сталість, не лише часове, але й надчасове". Історія - це не каузально-поступальне творення "золотого віку", а "чергування перервності". Людство, за П., змінило у XX ст. вектор руху, повернуло від засад Ренесансу до засад Середньовіччя (нехтування раціональністю, осягнення природного як відбитку надприродного у символізмі та ін.). Праці П. про особистості і творчість Куліша і Сковороди - це перлини в дослідженні творчості Куліша і Сковороди. П. осягає Сковороду як "філософа-старця", для якого бути - це мислити, а "філософувати - це втікати з цього земного світу, визволятись од тіла". По-новому поглянув П. і на естетику Шевченка, Лесі Українки, Гоголя та ін.
    [br]
    Осн. тв.: "Пантелеймон Куліш у 50-ті роки. Життя, ідеологія, творчість" (1929); "Аліна й Костомаров. До історії їх життєвих взаємин" (1929); "Історіософічні етюди" (1946); "Екзистенціалізм і ми" (1946); "Провідні етапи розвитку сучасного шевченкознавства" (1947); "Українські культурні діячі УРСР - жертви більшовицького терору" (1992); "Етногенез слов'ян. Джерела, етапи розвитку і проблематика" (1972); "Домонтович В.: Проза". У 3 т. (1988); "Походження українського народу" (1992); "Особа Сковороди" (1995).

    Філософський енциклопедичний словник > Петров, Віктор Платонович

Страницы

См. также в других словарях:

  • берёза — берёза, ы …   Русский орфографический словарь

  • берёза — берёза …   Словарь употребления буквы Ё

  • берёза — берёз/а …   Морфемно-орфографический словарь

  • БЕРЁЗА — (Betula), род деревьев и кустарников (иногда кустарничков) сем. берёзовых. Ок. 70 (по др. данным, более 100) полиморфных видов, в Сев. полушарии; в СССР ок. 20 видов (по др. данным, св. 70). Б. светолюбивы, хотя нек рые, напр. дальневосточная Б.… …   Биологический энциклопедический словарь

  • берёза — ы; ж. 1. Лиственное дерево с белой (реже тёмной) корой и пахучими сердцевидными листьями. Карельская, карликовая б. Белая, кудрявая, плакучая б. (трад. поэт.). 2. только ед. Древесина этого дерева; берёзовые дрова. Столик из берёзы. Бюро… …   Энциклопедический словарь

  • берёза — берёза, берёзы, берёзы, берёз, берёзе, берёзам, берёзу, берёзы, берёзой, берёзою, берёзами, берёзе, берёзах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Берёзы — Берёзы  топоним: Берёзы  деревня в Гродненской области Белоруссии; Берёзы  деревня в Холмогорском районе Архангельской области России; Берёзы  дачный посёлок, Рузский район, Московская область России. См. также Берёза… …   Википедия

  • бер. — бер. берег береговой Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.:… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • БЕР — Бизнес единица «МТС Россия» РФ, связь Источник: http://static.mts.ru//upload/images/11022008ABC final layout.pdf БЕР Берёзово код аэропорта авиа, Тюменская обл. Источник: http://www.sirena.net/sirena/goroda.htm …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • берёг — БЕРЁГ, берегся, берегла, береглась. прош. вр. от беречь, беречься. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • берёг — БЕРЁГ, берегся, берегла, береглась. прош. вр. от беречь, беречься. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»