-
1 берег
1) бере[і]г, узбере[і]жжя, надбережжя, край. [На узбережжі славного Дніпра. На широкім Дунаю, недалеко від краю, козак потопає]. Б. отвесный - стінуватий берег, пристін. Б. высокий, обрывистый - круча, крутобережжя. Б. покрытый гравием, галькою - зарінок, заріння. Б. обнаженный - лиса[я]к. У -га - з берегу. [У нас з берегу неглибоко]. По -гам - берегами. На б-г реки, моря - над річку, над море, у берег. [Прийшли над глибоку річку]. На обоих -гах - обаполи. [Обаполи Дніпра]. Б. противоположный, заречный - зарічок, той бік. Житель противоп. -га - зарічанин, тогобічний (чоловік). Вода у берега - берег. [Прала сорочки в березі].* * *берег; надбере́жжя -
2 наволок
I. см. II. Наволок 3.II. Наволок -1) (действие) - см. Наволочка. Сеять -ком - сіяти наволоком (натрусом, заволоком). [Як посієш наволоком, то і вродить ненароком (Приказка)];2) (наволоченное) наволік (-локу);3) (пойма) пійма, оболонь (-ни), (заросш. берег) лука, сплавня, (заливной берег) бережина, береговина, берег (-га); (ил) намул (-лу).* * *диал.1) (низменный берег реки, заливной луг) оболо́нь, -ні, оболо́ння; береговина́2) ( небольшая возвышенность) пагорб, згірок, -рка -
3 луговой
луч(а)ний; (о луге, поросшем лесом) луговий, ум. луговенький; левадний, береговий. [Купи вільхи були розкидані в лучаній місцині, мов невеличкі гаї (Н.-Лев.). Лісова, лучна та болотяна рослинність (Герин.). Верби луговії зашуміли (АД I). Яке це в вас сіно? лісове чи берегове? (Звин.)]. -вой берег, -вая сторона (реки) - лучний берег (-га). -вое сено - лучне (лучане) сіно, (с влажного берега) берегове сіно. [Покоси лучаного сіна (Н.- Лев.)]. -вой цветок - лучна (лучана) квітка. -вая рута, бот. Thalictrum flavum L. - рутвиця жовта, золотуха. -вой чай - см. Лужайник 2. -вой шафран, бот. Colchicum autumnale L. - пізноцвіт (-ту) (осінній). -вая собака, зоол. Cynomus socialis Raf. - лучний собачка.* * *лучни́й, лугови́йлугово́е хозя́йство — лучне́ (лугове́) господа́рство
\луговой мотылёк — энтом. лучни́й мете́лик
-
4 материк
1) (суша) суходіл (-долу), суходілля (-лля), суша. [Фінікійці провадили торг і на суходолі (Л. Укр.). Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кості на сушу (Чуб. V)];2) (континент) суходіл, (варв.) континент (-ту). [Великі суходоли звемо частями світу (Герин.)];3) (подпочва) материк (-ка), сталина, (твердий) ґрунт (-ту), (нетронутая) щирець (-рця). Докопалися до материка, либонь і вода буде (Сл. Гр.)];4) Берег -рик - нагірний, (на)горяний берег (-рега);5) (стрежень реки) стрижень (-жня), фарватер (-ру) (ріки).* * *Iматери́к, -а; ( суша) суході́л, -до́луII( матёрый зверь) здоро́вий звір; стари́й звір -
5 противный
1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].* * *I1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний2) ( противоречащий) супере́чний, проти́внийIIоги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний
См. также в других словарях:
берег реки — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN river bank … Справочник технического переводчика
Западный берег реки Иордан — Координаты: 31°58′00″ с. ш. 35°18′00″ в. д. / 31.966667° с. ш. 35.3° в. д. … Википедия
Западный Берег Реки Иордан — Координаты: 31°58′00″ с. ш. 35°18′00″ в. д. / … Википедия
Западный Берег реки Иордан — Координаты: 31°58′00″ с. ш. 35°18′00″ в. д. / … Википедия
Список израильских форпостов в Иудее и Самарии (Западный берег реки Иордан) — Цель данного списка предоставить основную информацию об израильских форпостах в Иудее и Самарии (Западный берег реки Иордан). Содержание 1 А Байт а Адом (Хават Ишув а Даат) … Википедия
Яр (обрывистый берег реки) — Яр (тюрк.), обрывистый крутой и высокий берег реки. В Северном полушарии чаще приурочены к правым берегам рек … Большая советская энциклопедия
Яр (обрывистый берег реки) — Яр высокий обрывистый берег реки; также овраг. Множество названий населённых пунктов в России включают это слово: Яр (Талицкий район Свердловской области) Яр (Байкаловский район Свердловской области) Яр (Томская область) (Томский район) Яр… … Википедия
незаселенный берег реки — сущ., кол во синонимов: 1 • пустоплесье (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Реки Грузии — Реки, протекающие по территории Грузии, можно разделить по бассейнам морей, в которые они впадают: Чёрного и Каспийского. Хребты, по которым проходит водораздел (с севера на юг): Главный Кавказский хребет, Рачинский хребет, Лихский хребет,… … Википедия
берег — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? берега, чему? берегу, (вижу) что? берег, чем? берегом, о чём? о береге и на берегу; мн. что? берега, (нет) чего? берегов, чему? берегам, (вижу) что? берега, чем? берегами, о чём? о берегах 1.… … Толковый словарь Дмитриева
Берег (значения) — Берег: В Викисловаре есть статья «берег» Берег узкая полоса взаимодействия между сушей и водоёмом или водотоком. Географические названия Берег деревня в Сольвычегодском городском поселении Котласского района Архангельской области, находится возле … Википедия
