-
1 бенефіціарій
cestui que trust, fidei-commissary -
2 бенефіс
ч мист. -
3 бенефіціар
ч юр. -
4 бенефіціарій
ч юр.beneficiary, appointee -
5 бенефіцій
ч -
6 бенефіціар
beneficiary; loss payee -
7 бенефіс
-убенефи́с -
8 бенефіціар
-а; фин.бенефициа́р -
9 бенефіціарій
-ябенефициа́рий -
10 бенефіцій
-я; ист., рел.бенефи́ций -
11 бенефіція
ист.бенефи́ция -
12 бенефіс
benefisч.benefis театр. -
13 бенефіція
beneficjaж. -
14 бенефіс
-
15 бенефіціант
-
16 бенефісний
бенефи́сный -
17 бенефіціант
бенефициа́нт -
18 бенефіціантка
бенефициа́нтка -
19 бенефісний
benefisnyjприкм. -
20 бенефіціант
beneficjantч.beneficjent фін., юр.
См. также в других словарях:
бенефіс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
бенефіціар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бенефіцій — іменник чоловічого роду іст … Орфографічний словник української мови
бенефіція — іменник жіночого роду королівський дар іст … Орфографічний словник української мови
бенефіціарій — я, ч. 1) Те саме, що бенефіціар. 2) Об єкт благодіяння, людина чи група осіб, на користь яких здійснюється певна позитивна моральна дія … Український тлумачний словник
бенефісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
бенефіціант — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бенефіціантка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бенефісний — а, е. Прикм. до бенефіс … Український тлумачний словник
бенефіціант — а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс … Український тлумачний словник
бенефіціантка — и. Жін. до бенефіціант … Український тлумачний словник