-
1 бенефіс
-убенефи́с -
2 бенефіціар
-а; фин.бенефициа́р -
3 бенефіціарій
-ябенефициа́рий -
4 бенефіцій
-я; ист., рел.бенефи́ций -
5 бенефіція
ист.бенефи́ция -
6 бенефісний
бенефи́сный -
7 бенефіціант
бенефициа́нт -
8 бенефіціантка
бенефициа́нтка
См. также в других словарях:
бенефіс — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
бенефіціар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бенефіцій — іменник чоловічого роду іст … Орфографічний словник української мови
бенефіція — іменник жіночого роду королівський дар іст … Орфографічний словник української мови
бенефіціарій — я, ч. 1) Те саме, що бенефіціар. 2) Об єкт благодіяння, людина чи група осіб, на користь яких здійснюється певна позитивна моральна дія … Український тлумачний словник
бенефісний — прикметник … Орфографічний словник української мови
бенефіціант — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бенефіціантка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бенефісний — а, е. Прикм. до бенефіс … Український тлумачний словник
бенефіціант — а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс … Український тлумачний словник
бенефіціантка — и. Жін. до бенефіціант … Український тлумачний словник