бенефіс

См. также в других словарях:

• бенефіс — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

• бенефіціар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• бенефіцій — іменник чоловічого роду іст …   Орфографічний словник української мови

• бенефіція — іменник жіночого роду королівський дар іст …   Орфографічний словник української мови

• бенефіціарій — я, ч. 1) Те саме, що бенефіціар. 2) Об єкт благодіяння, людина чи група осіб, на користь яких здійснюється певна позитивна моральна дія …   Український тлумачний словник

• бенефісний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• бенефіціант — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• бенефіціантка — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• бенефісний — а, е. Прикм. до бенефіс …   Український тлумачний словник

• бенефіціант — а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс …   Український тлумачний словник

• бенефіціантка — и. Жін. до бенефіціант …   Український тлумачний словник