-
1 немой
и Нем1) (лишённый речи и перен.) німий, (ласк. німенький), безмовний, (стар. безмовий, немовний), без'язикий; срв. Бессловесный, Безгласный. [Він німий, як тварина (Луб.). Дівчинка допомагала своїй глухій і німій бабі (Михайлич.). Кіно німе, звукове та говорюще (Пр. Правда). Поділюся моїми сльозами, та не з братом, не з сестрою, - з німими стінами (Шевч.). Ой постіль біленька, а стіна німенька (Чуб. V). Нічого не мовить, як мрець безмовний (Г. Барв.). Син його недоросток безмовий (Куліш). Тварина немовна (Київщ.). І всі уряд поставали, наче без'язикі (Шевч.). Шевченко, вийшовши дивом якимсь із тії темноти притоптаної, похилої, без'язикої (Основа 1861)]. -мая азбука - німа абетка. -мое вино - німе (мертве) вино. -мой восторг - німий захват. [Увесь зворушений, у захваті німім (Вороний)]. -мая карта - німа (сліпа) мапа (карта). -мой приказ - німий наказ. [Такі, щоб зрозуміть німий наказ уміли (Грінч.)]. -мая скорбь - німа туга (скорбота). [Де поділися ви, голоснії слова, що без вас моя туга німа? (Л. Укр.)]. -мой страх, упрёк - німий страх, докір. [Німий страх дивився на неї великими як темрява очима (Грінч.). Далеко десь з німим докором в тій хвилі згадуєш мене? (Франко)]. -мой человек - німий (-мого); срв. Немтырь. [Глухого та німого справи не допитаєшся (Номис)]. -мая женщина - німа (-мої), (редко) німка, німкеня. -мые люди - німі (-мих) (люди), (соб.) німота. Быть -мым - бути німим, німувати; срв. Немотствовать. Делаться -мым - ставати німим, німіти; срв. Неметь. Стать -мым - стати німим, оніміти, заніміти, зніміти, (о мног.) поніміти; срв. Онеметь. [Чому-ж уста не заніміли? (Вороний). Мов поніміли всі (Мирний)]. Сделать -мым - онімити, знімити. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.)]. Он глух и нем к просьбам - він глухий і німий на прохання (до проханнів);2) (утративший чувствительность) затерплий, отерплий, замлілий, (о мног.) потерплий, помлілий;3) неголосний, недзвінкий. - мой колокол - неголосний (глухий) дзвін.* * *1) прил. німи́йнем (\немой о́й) как ры́ба (как моги́ла) — німи́й як ри́ба (як моги́ла, як домови́на, як ка́мінь, як стіна́)
\немой а́я а́збука — німа́ а́збука (абе́тка)
\немой а́я ка́рта — німа́ ка́рта
\немой а́я сце́на — німа́ сце́на
\немой о́й фильм, \немой о́е кино́ — німи́й фільм, німе́ кіно́
2) в знач. сущ. німи́й, -о́го -
2 рыцарь
ри́цар, -я; (поэз., фольк., перен.) ли́цар\рыцарь рь печа́льного о́браза — ли́цар сумно́го о́бразу
\рыцарь рь без стра́ха — и
упрёка — ли́цар без стра́ху́ і дога́ни
-
3 горький
1) (на вкус) гіркий, ум. - гіркенький, гіренький. Надоел как горькая редька - уївся як хрін, остогид, осточортів, осоруживсь, увіривсь, у печінках засів. См. Надоесть;2) (причиняющий горе) гіркий, прикрий; (бедственный) гіркий, безщасний, злиденний. Горькие упрёки, слова - гіркі докори, слова. Горькие воспоминания - гіркі, прикрі спогади. Г-ое оскорбление - гірка образа, живий ураз. Г-ое сожаление - живий жаль, гіркий жаль. Г- ая истина - гірка, ущиплива правда (правдонька). Г-кий хлеб - гіркий, затруєний хліб, гіркі гроші. Горькая участь, судьбина и т. д. - гірка доля, лиха доля, лиха година. Горькая моя участь - гіркий (лихий) мені світ. [Гіркий світ, а треба жить (Ном.)]. Г-ая жизнь - гірке (злиденне, безщасне) життя. Горе горькое - горе гірке, гірке бідування;3) (выражающий горе) гіркий, ревний. Горькие слёзы - гіркі (ревні) сльози, или просто - гіркі, гіркії. [Облився гіркими (Грінч.)]. Горький плач - ревний плач;4) (горемычный) - см. Горемычный. Эх, вы горькие! (о лошадях) - ой, ви горопашечки, небожата, ой, ви бідолашні;5) горький пьяница - гіркий п'яниця, п'яниця непросипенний. Пить горькую - пити без просипу. Пить (испить) -кую чашу - пити гірку, сов. спити (скоштувати) гіркої, випити добру повну. Делать, делаться горьким - см. Горчить, горчать. Сделать слишком - ким - перегірчити. Становиться более -ким - гіркішати, гірчати. Стать -ким, более -ким - згіркнути, погіркішати;6) горькая соль (английская) - гірка сіль, епсоніт. Г-кая вода - гірка вода. Г-кая земля - магнезія.* * *гірки́йго́ре го́рькое — гірке́ го́ре (бідува́ння)
\горький (го́рькая) пья́ница — гірки́й (безпроси́пний) п'яни́ця, питу́щий
-
4 набрасываться
набросатьсяI. 1) (стр. з.) накидатися и накидуватися, бути накиданим, понакиданим, понакидуваним;2) (возвр. з.) накидатися и накидуватися, накидатися, понакидатися и понакидуватися куди. Много рыбы -салось в лодку - багато риби накидалося (понакидалося, понакидувалося) в човен.II. Набрасываться, наброситься -1) (стр. з.) накидатися, бути накинутим и накиненим, напинатися, бути напнутим и нап'ятим;2) (возвр. з.) накидатися, накинутися, нападатися, напастися, (напускаться) напускатися, напуститися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого. [Вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидалися осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.). На нього накинулись усі (Коцюб.). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе (Грінч.). Чорти як напустяться на його (Манж.). Як наскіпався на мене, так куди тобі! (Мирн.)]. Собаки -сились на меня, на них - собаки накинулися на мене, на них (їх), (напали со всех сторон) обпали мене їх. [Собаки обпали тих людей (Бердич.)]. -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) - накинутися, напастися, напуститися, наскіпатися, накотитися, накопатися на кого (з докорами, з криком, з лайкою). [Як вернувсь додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люди з грішми та почав пиячити (Вовчанщ.)]. -ться на еду - допадатися, допастися, довалюватися, довалитися, доскіпуватися, доскіпатися до їжі, нариватися, нарватися на їжу. [Допався як муха до меду (Номис). Доваливсь як віл до браги (Номис). Ото доваливсь до миски, як свиня до корита (Сл. Гр.). Доскіпається до горілки, що й не встане (Зміївщ.). Сонце на захід; отара наривається на пашу (Основа 1862)].* * *I страд.1) накида́тися2) накида́тися, накреслюватися, -люєтьсяII несов.; сов. - набр`оситься1) ( на кого-что - нападать) накида́тися, наки́нутися (на кого-що); ( со всех сторон) обпадати, обпа́сти, -падуть и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти (кого)2) (на что - с усердием приниматься за что-л.) накида́тися, наки́нутися, ки́датися, кинутися (на що), несов. хапа́тися (до чого); ( с жадностью) допадатися, допастися, -падуся, -паде́шся (до чого)\набрасываться ться на рабо́ту — накидатися, накину́тися на роботу, несов. хапа́тися до робо́ти; допада́тися, допа́стися до робо́ти
3) ( с бранью) накида́тися, наки́нутися; нападатися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпатися, наскі́патися, напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся\набрасываться ться с упрёками на кого́ — накидатися, наки́нутися (напада́тися, напа́стися, напускатися, напусти́тися) з доко́рами на ко́го; сов. накри́ти мо́крим рядно́м кого́
См. также в других словарях:
Без упрёка — УПРЁК, а, м. Выражение неудовольствия, неодобрения, обвинение. Бросить у. кому н. У. в неискренности. Осыпать кого н. упрёками. Не в у. кому н. (без желания упрекнуть). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
без упрёка — см. упрёк; в зн. нареч. Безупречно. Быть одетым без упрёка. Работать на совесть, без упрёка. Без упрёка честен кто л … Словарь многих выражений
УПРЁК — УПРЁК, а, муж. Выражение неудовольствия, неодобрения, обвинение. Бросить у. кому н. У. в неискренности. Осыпать кого н. упрёками. Не в у. кому н. (без желания упрекнуть). • Без упрёка безупречный. Рыцарь без страха и упрёка (о смелом, во всём… … Толковый словарь Ожегова
упрёк — а; м. см. тж. без упрёка Укоризна, обвинение, высказанные кому л. или по отношению к кому л. Прозвучал лёгкий упрёк. Обратиться к кому л. с упрёком. Упрёк в невнимании к людям. Высказать упрёк за плохо сделанную работу. Смотреть с немым упрёком … Словарь многих выражений
Без страха и упрёка (фильм) — Без страха и упрёка Жанр семейный фильм Режиссёр Александр Митта Автор сценария Илья Нусинов Семён Лунгин … Википедия
Без страха и упрёка — Без страха и упрёка … Википедия
УПРЁК — УПРЁК, упрёка, муж. Высказанное кому нибудь или обращенное к кому чему нибудь неудовольствие, неодобрение, обвинение, укоризна. Гневный упрёк. Дружеский упрёк. Осыпать кого нибудь упреками. «Услышит он упрек жестокий.» Пушкин. «Не можете мне… … Толковый словарь Ушакова
без страха и упрёка — без стр аха и упрёка … Русский орфографический словарь
упрёк — а, м. Укоризна, обвинение, высказанные кому л. или по отношению к кому л. Вы прежде были со мной откровенны, с легким упреком произнесла Елена. Помните? Тургенев, Накануне. Она увидела его в опере, призвала в ложу, осыпала его упреками за то, что … Малый академический словарь
Рыцарь без страха и упрёка — Книжн. Высок. Человек высоких нравственных достоинств, качеств. Было в старину хорошее выражение: «Рыцарь без страха и упрёка». Речь шла о таком благородном воине, который в бою показывал верх мужества и доблести, оставался верен высоким понятиям … Фразеологический словарь русского литературного языка
Рыцарь без страха и упрёка — РШЫ АРЬ, я, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
