-
1 безповітряний
беспаветраны
См. также в других словарях:
безповітряний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безповітряний — а, е. Не заповнений повітрям … Український тлумачний словник
ефір — у, ч. 1) У давньогрецькій міфології – найвищий шар чистого й прозорого повітря, в якому нібито жили боги. 2) Далека височінь, безповітряний простір. 3) Повітряний простір, у якому поширюються радіохвилі. 4) хім. Органічна сполука, похідна якого… … Український тлумачний словник
порожнеча — і, ж. 1) Порожній, нічим не заповнений простір. || У фізиці – безповітряний простір, вакуум. || Брак будь якого наповнення; незаповненість. || Відсутність людей; малолюдність чи безлюддя. || перен. Стан душевної спустошеності, викликаний перев.… … Український тлумачний словник
торічелієвий — •• Торіче/лієва порожне/ча (пустота/) фіз. безповітряний простір над вільною поверхнею рідини в закритій згори посудині … Український тлумачний словник