-
1 безостановочный
техн.безпереста́нний, безупи́нний, невпи́нний, неспи́нний, безпере́рвний, безуга́вний; ( без остановок) без зупи́нок -
2 безостановочный
техн.безпереста́нний, безупи́нний, невпи́нний, неспи́нний, безпере́рвний, безуга́вний; ( без остановок) без зупи́нок -
3 безостановочный
безупинний, невпинний, невгавний, невгамований, безугавний, безперервний, непереривчастий, безперестанний, безнастанний, разуразний, повсякчасний, невсипущий.* * *безупи́нний, невпи́нний, неспи́нний, безпере́рвний, безуга́вний; ( совершающийся без остановок) без зупи́нок -
4 непрестанный
безупинний, невпинний, безнастанний, ненастанний, безустанний, безперестанний, (немолчный) неу[в]гавний, безугавний, невгавущий, (всегдашний) повсякчасний, завсідній, разуразний; срв. Безостановочный. [Безупинне шукання людини (Крим.). У безупинній боротьбі (Пр. Правда). Гудіння робилося рівним, безупинним (Корол.). Я всю силу, що мав я і маю, на роботу невпинную клав (Грінч.). А надворі, неначе потоп, - дощ невпинний (Л. Укр.). Безнастанний біль (Київ). Ненастанні розмови (Франко). Ненастанний рух людей (Павлик). Безустанна війна (Куліш). Він аж зблід від безустанного зворушення (Коцюб.). Серед неугавної роботи (Грінч.). То до неба посилає гімни степ свої нічні - гармонійні, безугавні, невимовно чарівні (Чернявськ.). Тоді напала на мене туга ревная, невсипуща, невгавуща (М. Вовч.). Україна колотиться невгавущим колотом бунту (Куліш). Повсякчасне горе (Крим.)].* * *безпереста́нний, невпи́нний, неспи́нний, безупи́нний, ненаста́нний, безнаста́нний, безуста́нний, безуга́вний -
5 неугомонный
невгамовний, невгамований, невгомо[і]нний, нев[у]гавний, невгавущ[ч]ий, (диал.) безгамульний; (безостановочный) безугавний, безупинний, невпинний, безнастанний; (непоседливый) непосидющ[ч]ий; (неусыпный) невсипущий; (беспокойный) невпокійний, неспокійний. [Тихе море спокою навчило невгамовнеє серце моє (Л. Укр.). «Яким способом ви гадаєте досягти свого?» - допитувався невгамовний Стемпковський (Ор. Левиц.). Він невгамований, що стосується до вигадок у жартах (Н.-Лев.). А-а, та й невгомонний-же який! (Мирний). «Оксано! не спи!» - гука невгомонний наглядач (Крим.). Невгомонна щебетушка (Франко). Невгавні коники завели у траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить (Мирний). Чув розмову невгавущу (М. Вовч.). (До берега) біжать хлоп'ята невгавучі - і сміх, і гук, і галас навкруги (Грінч.). От-то який безгамульний! - та сядь, та хоч трохи посидь! (Яворн.). Невпинний моря шум (Франко). Безталання невсипуще і нам усміхнеться (Шевч.)]. -ный человек - невгомо[і]нна (невгамовна, неспокійна, непосидюща) людина; срв. Неугомонник, -ница.* * *невгамо́вний, невгомо́нний неуга́вний, непогамо́вний, непогамо́ваний невгаву́чий, невгаву́щий; невпокі́йливий -
6 неудержимый
невтримний, нестримний, (реже) невтримливий, невдержний, нездержний, (преимущ. безостановочный) невпинний, неспинний, (непреодолимый) непоборний, непереможний, (неукротимый) невгамовний, невгамований, непогамов(а)ний. [Невтримне бажання (Крим.). В гніві нестримний (струмок) порухом гордим кидався з кручі (Дніпр. Ч.). Веселий нестримний регіт (Черкас.). Як зберегла ти оцей тихий нестримний запал? (В. Підмог.). В огні нестримної навали рубали, різали наш сад (Сосюра). Сльоза в неї в очах бриніла від гарячих невтримливих слів (Л. Укр.). Сліпа невдержна сила (Стебн.). Гомін нездержного, мов стихія, потоку людського (Корол.). Ще хвилина - і криком, як невпинна стихія, полине кудись невільницька туга (Васильч.). Невпинні сльози заливали її обличчя (Коцюб.). Неспинний потяг (поезд) (В. Підмог.). Жадоба невгамовна помсти (Франко). Душа стрепенеться від дум невгамовних (Самійл.). Ідуть потужні голоси, як лави невгамовні (Бажан). Непогамований потяг (порыв) кудись далеко (Корол.)].* * *невтри́мний, неспи́нний, незде́ржний, невдержи́мий; ( безудержный) нестри́мний, невпи́нний
См. также в других словарях:
безостановочный — непрекращающийся, перманентный, постоянный; беспрерывный, ежесекундный, неизменный, неугомонный, неумолчный, неуклонный, непрерывный, неутихающий, безустанный, всечасный, беспересадочный, беспрестанный, ежеминутный, нескончаемый, неустанный,… … Словарь синонимов
БЕЗОСТАНОВОЧНЫЙ — БЕЗОСТАНОВОЧНЫЙ, длительный, непрерывный, беспрестанный, сплошной, бесперемежный; идущий своим, ровным порядком. Безостановочность, непрерывность; отсутствие остановки, замедления. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
БЕЗОСТАНОВОЧНЫЙ — БЕЗОСТАНОВОЧНЫЙ, ая, ое; чен, чна. Совершаемый без остановок. Безостановочное движение. | сущ. безостановочность, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Безостановочный — прил. Происходящий, осуществляемый без остановки или без остановок; непрекращающийся, непрерывный. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
безостановочный — безостановочный, безостановочная, безостановочное, безостановочные, безостановочного, безостановочной, безостановочного, безостановочных, безостановочному, безостановочной, безостановочному, безостановочным, безостановочный, безостановочную,… … Формы слов
безостановочный — безостан овочный; кратк. форма чен, чна … Русский орфографический словарь
безостановочный — … Орфографический словарь русского языка
безостановочный — Syn: см. непрекращающийся, см. перманентный … Тезаурус русской деловой лексики
безостановочный — ая, ое; чен, чна, чно. Происходящий без остановок; не прекращающийся, непрерывный. Б. переход. Б ая ходьба. Б. дождь. Б. поток автотранспорта. ◁ Безостановочно, нареч. Б. идти, мчаться куда л. Безостановочность, и; ж … Энциклопедический словарь
безостановочный — ая, ое; чен, чна, чно. см. тж. безостановочно, безостановочность Происходящий без остановок; не прекращающийся, непрерывный. Безостано/вочный переход. Б ая ходьба. Безостано/вочный дождь … Словарь многих выражений
безостановочный — без/останов/оч/н/ый … Морфемно-орфографический словарь
