Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

беззастережно

См. также в других словарях:

  • беззастережно — Присл. до беззастережний …   Український тлумачний словник

  • беззастережно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • зброєносець — но/сця, ч. 1) іст. Молодий воїн середньовіччя, обов язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня. 2) перен. Людина, здатна беззастережно виконувати чию небудь волю …   Український тлумачний словник

  • мавпувати — у/ю, у/єш, недок., перех., зневажл. Беззастережно, сліпо наслідувати чужі звички, вчинки тощо. || Передражнювати …   Український тлумачний словник

  • обов'язковий — а, е. 1) Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. || Який вимагається в законодавчому порядку. •• Обов язко/ве навча/ння принцип основної політики, відповідно до якого діти певного віку в законодавчому порядку повинні… …   Український тлумачний словник

  • обов'язок — зку, ч. Те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління. || перев. мн. Певний обсяг роботи, сукупність справ, межі відповідальності і т. ін., що… …   Український тлумачний словник

  • притакувати — ую, уєш, недок., притакну/ти, ну/, не/ш, док. 1) Виражати згоду з ким небудь, схвалення висловленої кимсь думки (перев. сл. так або якими небудь жестами). 2) кому. Повністю підтримувати кого небудь, беззастережно погоджуватися з кимсь у всьому.… …   Український тлумачний словник

  • сноб — а, ч. 1) іст. Людина, яка беззастережно схилялася перед усім, що прийнято в аристократичному середовищі. 2) Людина, яка свої смаки, манери і т. ін. вважає винятковими і ставиться зневажливо до людей з іншими смаками, манерами тощо …   Український тлумачний словник

  • цадик — а, ч., рел. Праведний хасид – посередник між Богом і віруючими, молитви якого начебто чудотворні, а поради виконуються беззастережно; звання цадика – спадкове …   Український тлумачний словник

  • шия — ї, ж. 1) Частина тіла людини та більшості тварин, що з єднує голову з тулубом. •• Гна/ти в ши/ю беззастережно виганяти когось (перев. з роботи). 2) розм. Вузька частина якогось предмета, споруди тощо …   Український тлумачний словник

  • наслідувати — 1) (кого що перейнявши, засвоївши, зображати, виражати з можливою точністю чиї н. дії, рухи, звуки тощо / ознаки, особливості чого н.); копіювати (наслідувати з максимальною точністю, у всьому); імітувати (кого майстерно наслідувати, зазв.… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»