бас+(голос)

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

см. альт 2

2. viola (инструмент)

string

brass

percussion

1. (голос) баритон (мэкъэ гъум шъыпкъэу бас зыфаIорэм нахь псыгъуаIоу ыкIи мэкъэ чан лъэшэу тенор зыфаIорэм нахь гъумыIор)

2. (певец) баритон (орэдыIоу ащ фэдэ макъэкIэ орэд къэзыIорэр)

1. густой, с большой концентрацией чего-л., насыщенный, не жидкий

2. густой, насыщенный, плотный, частый, мало проницаемый для глаза

3. густой, состоящий из многих рядом расположенных однородных предметов (о растительности)

4. густой, полнозвучный, низкий, басистый (о звуке, голосе)

5. густой, яркий, сочный, выразительный (о краске, цвете), насыщенный (о картинах)

6. густой, богатый содержанием чего-л., обильный, насыщенный, полный

7. в знач. сущ. густота, что-л. густое

1. прил. мягкий, не жёсткий

2. прил. мягкий, нежный, пухлый, не грубый

3. прил. мягкий, пушистый, тонкий, гладкий, шелковистый

Сравни с:

шыма

4. прил. мягкий, рыхлый, неплотный

Сравни с:

пурка, пуштырго

5. прил. мягкий, свежий, нечёрствый (о хлебных изделиях)

6. прил. перен. мягкий, приятный, бархатистый (о голосе)

7. прил. перен. мягкий, тёплый, приятный, ласковый

8. прил. перен. тонкий, слабый, не сильный, не крепкий

9. прил. перен. мягкий, мягкосердечный, кроткий, уступчивый, податливый, снисходительный; слабохарактерный

10. сущ. что-л. мягкое, мягкость, рыхлость

11. нар. мягко

– кийыме верет пушкыдо лийже

– пушкыдо вӱд

– пушкыдо ношмо

– пушкыдо согласный йӱк

несов.

1. дод задан, доду вой кардан (гуфтан); кричать от боли аз дард доду вой гуфтан; кричать от страха аз тарс дод задан // (о животных, птицах) наъра (уллос, фарьёд) кашидан, бонг задан; в степи кричали дрофы дар дашт дуғдоғҳо бонг мезаданд

2. дод гуфтан, баланд-баланд гап задан; не кричи, говори спокойно дод нагӯй, ором гап зан

3. кого фарьёд кардан, ҷеғ задан, садо кардан; кричать возницу аробакашро ҷеғ задан

4. на кого ҷанг (ҳақорат) кардан, дашном додан; кричать на ребёнка ба сари бача дод задан; бачаро ҷанг кардан

5. о ком-чём разг. бисьёр гап задан, ҷор задан, таъриф кардан; все газеты кричат об этом ҳама газетаҳо дар ин хусус менависанд

6. перен. (бросаться в глаза) ба назар бисьёр намоён будан <> кричать благим матом прост. аррос задан, гулӯ даррондан; кричать во всё горло (во всю глотку) прост. гулӯ дарронда дод задан; в голос (не своим голосом) кричать прост. сахт (гулӯ дарронда) фарёд кашидан; кричать дурным голосом зиёндорона (ғашдорона) аррос задан; криком кричать, на крик кричать сахт фарьёд задан; хоть караул кричӣ дод гуфтан мемонаду бас

сов.

1. кого-что нигоҳ доштан, боздоштан, дастгир кардан; ба даст даровардан, зада гирифтан; перехватить мяч тӯбро зада гирифтан; перехватить письмо мактубро ба даст даровардан // что ба даст даровардан, буридан, қатъ кардан, пеш гирифтан; перехватить коммуникации противника роҳҳои алоқаи душманро буридан // что перен. фаҳмидан, пай бурдан; перехватить взгляд маънии нигоҳро фаҳмидан

2. (схватыть в другом мес-те) чизеро аз ҷои дигараш ё бо дасти дигар доштан; перехватить топор поудобнее та-барро қулайтар доштан

3. что бас-тан, аз миён бастан; перехватить верёвкой бо арғамчин [печонда] бастан

4. что (дыханые, голос и т. п.) гирифтан, боздоштан, як муддат бастан (баста шудан)

5. что, чего и без доп. разг. (наскоро поесть) зуд шушбанд шудан

6. что, чего и без доп. разг. [ба муддати кӯтоҳ] қарз гирифтан; перехватить денег у приятеля аз ҷӯраи худ [ба муддати кӯтоҳ] қарз гирифтан

7. в чём и бездоп. разг. (проявить неумеренность) аз ҳадди эътидол гузаштан // в чём и без доп. разг. муболиға (муҳобот) кардан; ну, уж это ты перехватил! э, ту бисёр муҳобат кардӣ! \перехватить чёрез край бисёр муболиға кардан

несов.

1. кого-что рост мондан (шинондан, гузоштан); ставить столбы сутунҳоро шинондан

2. кого-что мондан, гузоштан, ҷойгир кардан; ставить книги в шкаф китобҳоро дар шкаф мондан; ставить посуду на стол зарфро дар рӯи стол гузоштан; ставить скот в стойла молро дар оғил ҷойгир кардан

3. что мондан, гузоштан; ставить банки банка мондан; ставить больному пиявки ба бадани бемор шуллук мондан

4. что ниҳодан, дӯхтан; ставить подметки кафакӣ андохтан; ставить заплату пина дӯхтан

5. что шинондан, сохтан, гузоштан, гузарондан, насб кардан; ставить памятник ҳайкал гузоштаг; ставить дом хона сохтан

6. кого разг. таъин кардан, мондан; ставить на работу ба кор таъин кардан; ставить часовых посбон таъин кардан

7. что гузоштан, мондан, муайян кардан; ставить новые задачи вазифаҳои нав гузоштан; ставить на обсуждение ба муҳокима мондан.

8. что театр. мондан, гузоштан; ставить спектакль спектакль гузоштан

9. что и без доп. карт. мондан, гузоштан; ставить пять рублей панҷ сӯм мондан

10. что дуруст мондан (гузоштан); ставить голос ҳунари суруд ёд додан; ставить руку дастро дуруст мондан; ставить часы соатро дуруст кардан

11. что мондан, гузоштан; ставить подпись имзо кардан; ставить запятую вергул мондан

12. кого-что андохтан, мондан; ставить в неловкое положение бесаранҷом (нороҳат) кардан, хиҷил кунондан; ставить под контроль ба зери назорат гирифтан

13. кого-что уст. воен. ҷойгир кардан, манзил додан; ставить на постой манзил додан

14. что мондан, гузоштан, гузарондан; ставить опыты таҷриба гузорандан; ставить дело на широкую ногу корро ба таври васеъ ба роҳ мондан <> ставить вопрос ребром масъаларо катъӣ (кӯндаланг) гузоштан; ставить всё на своё место ҳама чизро ҷо ба ҷо кардан, ба тартиб овардан; ставить всякое лыко в строку кому хурдагирӣ кардан, айбҷӯӣ кардан; ставить диагноз ташхис кардан; ставить знак равенства между кем-чем баробар донистан; ставить палки в колеса кому кулӯхи (садди) роҳ шудан, санги сари роҳ шудан, ба кор ишкел андохтан, халал расондан; ставить себя на чье-л. место худро ба ҷои касе гузоштан (тасаввур кардан, пиндоштан); ставить точки над «и» гапро комилан равшан кардан, пӯсткандаи гапро гуфтан; ставить точку тамом (бас) кардан; ставить в вину айбдор кардан; ставить что-л. во главу угла чизеро ба мадди аввал гузоштан; ставить в заслугу кому хизмати шоиста шумурдан; ставить в известность кого-что огоҳонидан, хабардор кардан; ставить в тупик кого ноилоҷ монондан; ставить на вид кому танбеҳ кардан (додан); ставить на карту что-л. чизеро ба қимор мондан, таваккал кардан; ставить на колени мутеъ кардан; ставить на кон ба дов мондан (гузоштан); ставить на ноги ба воя расондан; ставить на одну доску кого с кем (что с чем) баробар кардан, ба як қатор мондан; \ставить на [своё] место кого-л. лаҷоми касеро кашида мондан, шасти касеро гардондан; [ни] в [медный] грош не \ставить кого-что ба як пул нагирифтан, ҳеҷ писанд накардан; ни во что [не] -- ҳеҷ ба эътибор нагирифтан, ҳеҷ эътибор накардан; \ставить под вопрос что шубҳа кардан