-
1 логовище
Логово лігвище, кублище, лігво, кубло, леговище, (редко) тирло, барліг (-логу); срв. Берлога - см. Нора. [Знай свиня своє лігво (Номис). По кублищах своїх звір'я заляже (Куліш)]. -ще волчье - вовче лігво (тирло). [Оттут саме вовче тирло (Гуманщ.)]. -ще медвежье - ведмеже лігвище (лігво), ведмедячий барліг.* * *тж. л`оговолі́гвище, лі́гво, кубло́, ку́блище, ти́рло; ( берлога) барлі́г, -лога́ и -ло́га -
2 притон
(пристанище) пристановище, притулок (-лку), притулище; (гнездо) гніздо, кубло, кишло; (логовище) тирло, (медвежье) барліг (-логу). [Вовче тирло. Упала у ведмедячий барліг (Грінч. І.)]. Разбойничий воровской -тон - розбійницьке (розбишацьке), злодійське гніздо, кубло; злодіярня. Игорный, картёжный -тон - гральне, картярське кубло (гніздо). -тон разврата - кубло (гніздо) розпусти. Содержательница -на - бандарша, хазяйка кубла розпусти.* * *кубло́; (воровской, разбойничий) гніздо́, ки́шло\притон развра́та — кубло́ розпу́сти
-
3 барка
-
4 разрешение
ср.1. (вопроса, задачи) райхæлд, алыг, аскъуыддзагразрешение конфликта – быцæуы райхæлд
2. (позволение) бар, барлæвæрдс вашего разрешения – уæ барлæвæрдæй
-
5 выпустить
буд. вр. выпущу, -ишь II сов. 1. (кого-что) һарһх, тәвх; выпустить птицу на свободу шовуг сулдхҗ тәвХ; 2. (что) һарһх, барлҗ һарһх; выпустить книгу дегтр барлҗ һарһх -
6 берлога
лігво, (волчья, лисья) вовківня, скотище, скота, (медвежья) гавра.* * *барлі́г, -ло́га и -лога́; диал. ма́точник, гайно́, га́вра, ско́та, ско́тище -
7 лужа
калюжа, (зап.) калабаня, килабатина, (глубокая) баюра, ковбаня, бакай (-кая); (грязная) барліг (-логу), (где водятся лягушки) жабар (-ря), жабник (-ка и -ку), жабовина, жабовиння (-ння). [Заснули, мов свиня в калюжі, в своїй неволі (Шевч.). Аж калабані стоять, такий дощ був (Кам'янеч.). Гнилі баюри (Франко). Валяється, як свиня в барлозі (Котл.)].* * *калю́жа; диал. калаба́ня, калаба́тина; ( глубокая) баюрасесть в лу́жу — перен. сі́сти в калю́жу, сі́сти ма́ком
-
8 медвежий
1) ведмедячий, ведмежий. [Ведмедячий барліг (Грінч. I). Ведмежий суд (Греб.)]. -жья ветчина - ведмедяча (ведмежа) шинка. -жий жир (топлёный) - ведмедячий (ведмежий) лій (р. лою). -жье солнышко - ведмеже сонечко, місяць (-ця). -жья услуга - ведмежа послуга. Оказать -жью услугу - зробити ведмежу послугу, прислужитися як ведмідь. -жья шуба - ведмеже х[ф]утро, ведмеді (-дів), (тулуп) ведмежий кожух (-ха);2) бот. -жий виноград, -жьи ягоды (Arctostaphylos Uva ursi Spr.) - мучниця. -жьи когти (Acanthus mollis) - акант (-та и -ту). -жий корень - см. Корень 2. -жья лапа - а) (Heracleum Spondylium L.) борщівник (-ку), щербач (-чу);6) см. Машки. -жье ухо - см. Коровяк. -жье ушко (Primula Auricula L.) - первоцвіт (-ту) (садовий), аврикуля. -жий чеснок (Allium ursinum L.) - левурда.* * *ведмежий, ведме́дячий\медвежий у́гол — глухи́й за́куток (за́кутень)
-
9 подстилка
подстил1) (действ.) підстила[я]ння, оконч. підстелення;2) (всё, что подослано или подстилается) підсті[и]лка, пости[і]лка, послання, підклад, (из соломы для скота) постілка, гайно, (в свином хлеве) барліг (-логу), (в сапогах: из соломы стелька) устілка. [Ми довго були підстілкою (Єфр.). Кладе її на послання (Л. Укр.). Ще й устілка волочеться];3) геолог. - підложжя, підложе (-жа).* * *1) ( действие) підстила́ння, підстеля́ння, підсте́лення2) ( подостланное) підсти́лка, пі́дстілка; пости́лка -
10 Нырище
стар.1) руїни (звалища) тайникової (тайницької) вежі (башти), руїни (звалища) замкового тайника (замкової криївки);2) (каземат) казе[а]мата; (подземелье) підлази (-зів), підземелля (-лля), склеп (-пу), льох (-ху), (гал.) сутерени (-нів);3) (логово, берлога) лігво, скота, скотище, барліг (-логу);4) (лачуга) халупа, халабуда, (землянка) землянка;5) (буерак) яр (р. яру), яруга. -
11 барочник
-
12 барочный
-
13 бодливый
бадлівы, барлівы -
14 полубарка
-
15 дозволение
ср. барлæвæрд -
16 дозволенный
прил. барлæвæрд, баргонд -
17 недозволенный
прил. æнæбарлæвæрд, иваргонд -
18 остановка только за разрешением
-
19 согласие
ср.1. разыдзинадмолчание – знак согласия (посл.) – ницы дзурын разыдзинады нысан у
2. (дружба) хъуылайдзинад, æмуддзинад, æмзæрдæдзинадкогда в товарищах согласья нет, на лад их дело не пойдет (Крылов) – æмбæлтты 'хсæн хъуылайдзинад куы нæ уа, уæд сæ хъуыддаг рæстмæ нæ ацæудзæн
дать согласие – сразы уын, бар раттын
-
20 выпуск
-а, сущ. м. II 1. мн. ч. нет һарц, һарһлһн; выпуск книг дегтр барлҗһарһлһн; 2. һарц; первый выпуск газеты газетин негдгч һарц
- 1
- 2
См. также в других словарях:
барліг — [барл’і/г] ло/гу/ ло/га, м. (на) ло/з і, мн. ло/гие, ло/г іў … Орфоепічний словник української мови
барліг — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
барліг — ло/га і ло/гу, ч. 1) Лігво ведмедя. 2) перен., зневажл. Про неохайне, брудне житло. || Про місце для спання або схову. 3) перен. Безладдя; речі, що лежать у безладді. 4) Болото (у 2 знач.); калюжа … Український тлумачний словник
барлæвæрд — з.б.п., дтытæ, дтæ … Орфографический словарь осетинского языка
барліжник — а, ч. 1) Ведмідь, який заліг у барлозі. 2) Мисливець, що вміло відшукує ведмедя в його барлозі … Український тлумачний словник
гавра — Гавра: звіряче лігво, барліг [20;22] звіряче лігво [III,IV] зимове ведмеже лігво [9;VI,VII] зимове логовище ведмедя [X] лігво звіра, барліг [1] лігво [XII] логовише, лігво [5;7] рот (зневажливо) [I] Гаври: берлоги, нетрі [16] гавра (22, 497) –… … Толковый украинский словарь
Битва на Сомме — Западный фронт Первой мировой войны Льеж • Граница • Великое отступление • Марна (1) • Антверпен • Бег к морю • Фландрия • … Википедия
Битва при Сомме — Битва на Сомме Кафедральный собор в Амьене, заложенный мешками с песком от немецких бомб. 1916 Западный фронт Первой мировой войны … Википедия
Перонн (кантон) — Перонн фр. Péronne кантон Франции (АЕ 3 го уровня) … Википедия
лач-лач — 1. Пычрактан яки баткактан атлап барганда барл. кил. тавышны белдерә 2. Берәр нәрсәне ялаганда, чәйнәгәндә яки эчкәндә барл. кил. тавышны белдерә … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
лач-лоч — 1. Пычрактан яки баткактан атлап барганда барл. кил. тавышны белдерә 2. Берәр нәрсәне ялаганда, чәйнәгәндә яки эчкәндә барл. кил. тавышны белдерә … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге