-
1 буерак
байрак, балка, яр. -рачек - байрачок, байраченько, балочка, ярок (р. ярка).* * *байра́к, -у и -а, ба́лка, яр, -у -
2 coulee
n1) геол. затверділий потік лави2) амер. глибокий яр (байрак); висохле річище* * *['kuːli]n1) гeoл. затверділий потік лави2) aмep. глибокий яр; висохле русло -
3 ravine
1. n1) ущелина; яр, байрак, балка; лощина; провалля2) провал кривої (в діаграмі)2. v* * *I n1) ущелина; яр, лощина; балка; дефіле2) cпeц. провал на кривій, на графікуII vпорізати або перерізувати ущелинами, ярами, лощинами ( ravine out) -
4 wash
1. м1) (а wash) миття, умиванняto have a wash — помитися, умитися
to give a wash — помити, вимити
2) (the wash) прання3) розм. випрана білизна; білизна у пранні4) помиї; кухонні відходи; бурдаthis soup is mere wash — це не суп, а бурда
5) прибій; накочування хвилі; шум прибою6) струмінь за кормою; кільватер; попутний струмінь7) ав. повітряний потік (за літаком)8) фіз. завихрення (потоку)9) примочка; полоскання, туалетна вода10) заливна смуга берега11) болото12) калюжа; мілкий ставок13) струмок14) вимивання; ерозія від хвиль15) яр, балка, байрак16) амер. каньйон17) старе річище19) тонкий шар (фарби тощо)20) рідина; розчин (для обприскування дерев тощо)22) рідка фарба24) геол. наноси; алювій; рослинна земля25) геол. золотоносний пісок26) пісок; гравій27) муст (молоде вино)2. adj1) що миється, що переться2) пральний, мийний, миючий3) промивальнийwash sale — бірж. фіктивна угода
3. v1) мити; обмивати, умивати; промиватиto wash one's hands — помити руки; перен. умити руки
2) митися; вмиватися3) прати4) змити, відмити; очистити (морально)6) перен. витримувати критику (випробування)7) поет. змочувати; кропити, окропити8) омивати (про море); орошувати; розмивати; обмивати9) розбиватися (про хвилі); хлюпатися14) гірн. збагачувати (мокрим способом)wash away — змивати; відмивати
wash down — вимити, змити; заливати; запивати
wash off — змити; відлити
wash out — змивати (ся); розм. анулювати, скасовувати; покинути; розм. провалити (ся) (на екзамені); линяти, втрачати яскравість (свіжість)
wash up — умиватися; мити посуд; викидати на берег; амер., розм. довести справу до кінця; амер., розм. провалитися, зазнати невдачі
* * *I n1) ( a wash) миття, умиванняto have a wash — вмиватися, помитися
to give a wash — вимити, помити
2) ( the wash) пранняat /in/ the wash — у пранні; білизна; білизна, що знаходиться в пранні
when will the wash come back from the laundry — є коли буде готова білизнає; норма закладки білизни в пральну машину
3) помиї, кухонні покидьки; відходи ( пивоварного заводу); несмачний, розбавлений напійthis tea is mere wash — це не чай, а вода
4) марнослів'я, базікання; переливання з пустого в порожнє5) ( thewash) прибій; накат хвилі; наганяння води; шум прибою6) струмінь за кормою, кільватер; попутний струмінь; aв. спутний струмінь, повітряний потік ( за літаком); фiз. завихрення ( потоку)7) мeд. примочка8) смуга берега, що заливається; болото; калюжа; дрібний ставок; струмочок9) розмивши, підмивши (грунти, береги); вимивання; водна ерозія10) яр, балка; aмep. каньйон; aмep. старе русло річки11) aмep.; cл. ковток води, пива ( після спиртного)12) тонкий шар (металу, рідкої фарби)13) cпeц. рідина, розчин ( для обприскування дерев); миючий засіб14) рідка фарба, акварель; = wash drawing15) гeoл. наноси, наносний шар; алювій; шар землі, що змивається; золотовмісний пісок16) cпeц. муст (молоде вино, що не перебродило); сусло17) тex. змив18) eк. фіктивна операція ( wash sale); to come out in the wash розкритися (про що-н. погане); роз'яснитися; улагодитися, утрястисяII a1) що миється, стираєтьсяwash fabrics — тканини, які можна прати
2) пральний, миючийwash liquor — cпeц. миючий розчин
3) cпeц. промивальнийIII v1) мити; обмивати; промиватиto wash one's hands — вимити руки; потирати руки; відсторонитися, умити руки
the cat was washing itself — кішка умивалась; митися; умиватися ( wash up)
2) she washes for a living вона заробляє пранням, вона прачка3) ( wash away wash down wash off wash out) змити, відмити, відіпратиto wash out a cup — сполоснути чашку; відмитися
the stain washed out — пляма відіпралася; очищати ( морально); облити ( з шланга)
to wash down a car — вимити ( шлангом) автомобіль
4) пратися ( про матерію); не псуватися від прання5) витримувати критику, випробування; не викликати сумнівів6) пoeт. змочувати; кропити, окроплюватиflowers washed with dew — квіти, обмиті росою
great spaces washed with sun — величезні простори, залиті сонцем; (upon, against) розбиватися ( про хвилі)
8) ( wash out wash away); розмивати; зносити, змивати; вимиватиwater had washed a channel — вода промила протоку; виявитися змитим
9) запиватиmy lunch was bread and cheese wash ed down with beer — мій сніданок, я запивав пивом
10) позбавляти сил, вимотувати11) відмінити; відкинути12) провалитися (на випробуванні, іспиті); провалити ( на іспиті); визнати непридатним (до військової служби, польоту)13) линяти, бліднути ( про фарбу); втрачати свіжість, яскравість14) ( over) обливати; перекочуватися15) заливати (чим-н.); покривати тонким шаромwashed with silver — посріблений; білити ( стіну)
16) гipн. промиватиto wash for gold — мити золото; збагачувати ( мокрим способом)
17) кapт. Тасувати -
5 долина
I. довжиня; см. Длина.II. долина (ум. долинка, долиночка, долинонька), діл (р. долу); (низина) низ (р. низу), низькоділ (р. -долу). [З гори спустився в діл (Крим.). Неси мене, сивий коню, горами, долами. Козак Савлук ходив і набрів оцей низькоділ, де тепер село (М. Вовч.). Пішли низами]. Небольшая круглая -на - падь (р. пади), падина. Степная -на длинная и узкая (овраг) - балка, балище. [По балищах степових]; лесистая - байрак (р. -ку). Долинка между двумя возвышениями - жолобина, жолоб (р. -ба); между горами - межигір'я; (теснина) просмик; устье долины - придолинок (р. -нку). [На степку садочок у придолинку]. Начало долины - одвершок (р. -шку). Житель долины - долинянин. Долинный - долинний, долиновий, долиняний, дольний.* * *доли́на, діл, род. п. до́лу, роздол, -у; ( горная) полони́на -
6 завиднеться
почати виднітися, (неясно) замріти, забовваніти, замаячіти (-чу, -чиш) и замаячити, замайоріти; см. Виднеться. [Щось замріло ліворуч - оце-ж і байрак (Грінч.) Забовваніє у брилі вівчар в степу серед толоки (Гліб.)].* * *завидні́тися; ( чуть-чуть) замрі́ти, забоввані́ти; ( вдали) замайорі́ти, замая́чити и замаячи́ти, замаячі́ти; ( о наступлении рассвета) безл. зазоріти -
7 каждый
1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).* * *ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)\каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́
\каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні
-
8 лесок
лісок (-ска); (рощица) гайок (-йка); (на низине или над рекой) лужок (-жка), лужинка; (в овраге) байрак (-ка). [А той собі до ліска скільки сили дує (Рудан.). Гайок зелененький (Шевч.)]. Берёзовый и т. п. -сок - березовий лісок, березинка, березни[я]к (-ка), березни[я]чок (-чка) и т. п.* * *уменьш.-ласк.лісо́к, -ска́; ( рощица) гайо́к, -йка́, дібро́вка; ( в овраге) байра́к, -а и -у, байрачо́к, -чка́; ( на низменности) лужо́к, -жка́ -
9 овраг
обрывистый) яр (р. яру, ув. яруга), звір (р. звору), провалля (ср. р.), (очень глубокий и обрывистый, почти непроходимый, преимущ. горный) бескед[т]; (соб. бескеддя, бескеття), (поросший лесом) байрак; (степной, с пологими стенками) балка (ув. балище); (неглубокий) вибалок (-лка), видолинок (-нка). Отрог -га - приярок (-рка). Начало -га - вершина.* * *яр, -у; ( большой) яру́га; (поросший лесом, буерак) байра́к, -у и -а; ( балка) ба́лка; ( глубокий) крутоя́р, -у, бе́скид, -у, бе́скед, -у, бе́скет, -у, беске́ття; ( небольшой) при́ярок, -рка; ( поперечный) перея́рок, -рка; ( пропасть) прова́лля; диал. звір, род. п. зво́ру, ізві́р, -во́ру, зво́рище (увел.), чортори́я -
10 перепрыгивать
перепрыгнуть перестрибувати, перестрибнути, переплигувати, переплигнути, перескокувати, перескочити, перескікнути, (о мног.) поперестрибувати, попереплигувати, поперескокувати що и через що. -нуть через ров - перестрибнути (переплигнути, перескочити) рівчак и через рівчак. -нуть через плетень - перескочити тин (пліт) и через тин (через пліт). [З розгону перестрибнули байрак. Пішли до куреня, переплигуючи через огудиння (Неч.-Лев.). Перескочив рів глибокий].* * *несов.; сов. - перепр`ыгнутьперепли́гувати, перепли́гнути и поперепли́гувати, перестри́бувати, перестрибну́ти и поперестри́бувати, переска́кувати, переско́чити и перескакну́ти и попереска́кувати -
11 тарама
яр, яруга, байрак, балка, долина, рів, рівчак; тарама бойу над яром П, СГ; җап-тарама, тарама-җап нерівний — то яруги, то пагорби СМ.
См. также в других словарях:
БАЙРАК — БАЙРАК, см. буерак. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
БАЙРАК — (тур.). Знамя, значок. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. БАЙРАК турецкое знамя, значок. Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке. Попов М., 1907 … Словарь иностранных слов русского языка
байрак — балка, овраг, буерак Словарь русских синонимов. байрак сущ., кол во синонимов: 6 • балка (55) • буерак … Словарь синонимов
БАЙРАК — (от тюрк. байрак балка), сухой овраг, зарастающий широколиственным, преимущественно дубовым, лесом. Термин Б. распространен гл. обр. на Среднерусской и Приволжской возвышенностях, юге Европейской части СССР. Особо выделяют “байрачный лес”,… … Экологический словарь
БАЙРАК — Знамя, флаг. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов … Словарь личных имен
байрак — Сухой овраг или балка в лесостепных и степных районах Европейской России, зарастающие широколиственным лесом … Словарь по географии
Байрак — У этого термина существуют и другие значения, см. Байрак (значения). Байрак сухой неглубоко врезанный овраг или балка, зарастающий растительностью, в основном широколиственным лесом. Название распространено преимущественно в лесостепных и степных … Википедия
Байрак (значения) — Байрак: Содержание 1 Топоним 1.1 Россия 1.2 Украина … Википедия
Байрак (фамилия) — Байрак украинская фамилия. Известные носители: Байрак, Виктор Григорьевич (род. 1957) певец, бард и журналист Байрак, Виталий (1907 1946) блаженный Украинской грекокатолической церкви, священник, монах, мученик. Байрак,… … Википедия
Байрак (Липоводолинский район) — Село Байрак укр. Байрак Страна УкраинаУкраина … Википедия
Байрак (Богодуховский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Байрак (значения). Село Байрак укр. Байрак Страна Украина … Википедия