базар+бәяләре

базар (р. -ру), ринок (р. -нку), торг (ум. торжок), місто, торговиця (также и место, где происходит торговля скотом). Ходить на базар - ходити у (на) базар.

* * *

1) база́р, -у

2) перен. база́р, гармидер, -у

базар, ринок; чарше базары критий ринок У; т'ӧр базар ға бармаз, т'ӧрсӱз да базар болмаз СБА, дэли базарға бармай, базар дэлисиз болмай сліпий / дурень на базар не ходить, але й базар без сліпого / без дурня не буває СБФ.

неділя; базар кӱнӱ / гӱнӱ неділя ВН-К, СГ-СК, Кб. / СГСК; див. базарэртэ (си).

хто ходить на базар, базарянин; урядник на базарі О.

базар

базар, ринок

базар

збут

продавати

рекламувати

ринковий

ринок

базар

збут

продавати

рекламувати

ринковий

ринок

базар, ринок

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

1) базар; ринок (на Сході)

2) універсальний магазин; великий торговельний зал

3) благодійний базар

* * *

1) ( східний) базар

2) благодійний базар

3) універсальний магазин; великий торговельний зал

n амер.

1) продавець, торговець (на базарі)

2) покупець (на базарі)

* * *

n; амер.

1) продавець, торговець на базарі; роздрібний торговець; покупець ( на базарі)

2) eк. ринковий виробник

1. частка також, теж, же, і; о да т'ельсин він теж нехай прийде; у да айтый він же говорить ВН; о да хазанып т'есин хай і вона також собі заробить СМ; айттым да я ж сказав О; о да она йағ верий він же дає йому жир Г; падшах чағрый буну да цар покликав його також Г.

2. частка аж, поки СБ; у да даан кӱрешир эди тахым да йеңгенчек він же боротиметься й далі, аж поки всіх не переможе СБ.

3. посил. частка ж; хана да бахайых ану ж, давай подивимося СМ.

4. частка що-, кожного; биз йылда да сачаймыз йуртха гувалян, картоп ми щороку, кожного року садимо на городі соняшник, картоплю У.

5. енкл. у складі допустової форми хоча; йа да аңласа да, энди бир ший этмеэ болмай а хоч і розуміє, але все одно нічого зробити не може П; энди наз да оса бир дэне халаҗах тепер, як би там не було, залишиться один СМ.

6. ритмічна частка; Д йалан дӱня да йӱзӱне ойнап да гӱлӱп да йезмедим на цьому брехливому світі я не погуляв, не посміявся, не побродив П; ӱйӱмӱз да тулалы, сув тӧгӱп та сибирдим; ичиндэт'и да йаныхлада-рыны тӱркӱ да ӧтӱп йырладым наша хата з цегли, я побризкала водою й позамітала; свої внутрішні переживання я виспівала, співаючи пісні П; олайды беним ама-да-йылым якби була моя змога СГ.

7. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; биз урум алхы, о да татлар ми уруми, а вони татиМ; буну бахша бӧльмейе, буну да бахша бӧльмейе хойайляр її садять в одному відділенні, а його в іншому П; т'ӧр базарға вармай, т'ӧрсӱз базар да олмай сліпий на базар не ходить, а й без сліпого базар не буває К; лампасы да бар эди да тохтамадых і лампа в неї була (горіла), та ми не зупинилися У.

1. n

1) ярмарок; ярмарок марнославства; світ безділля і суєти

2) благодійний базар

3) виставка

4) поет. красуня; кохана

5) жінка

2. adj

1) чесний; справедливий; безсторонній; законний

2) досить добрий, стерпний

3) посередній

4) пристойний

5) білявий; світлий

6) чистий, незаплямований

7) ясний і сонячний

8) сприятливий, чудовий

9) чіткий, розбірливий (почерк)

10) красивий, прекрасний, гарний

11) непоганий; задовільний

12) широкий, просторий

13) багатий (на щось); рясний

14) чималий, значний

3. adv

1) чесно

2) прямо; точно

3) чисто; ясно

4) ввічливо, чемно

4. v

1) прояснятися (про погоду)

2) переписувати начисто

3) тех. забезпечувати обтічність; згладжувати контур

* * *

1) ярмарок

2) благодійний базар

3) виставка

1) icт.,; пoeт. красуня; кохана; жінка

2) посередня, задовільна оцінка; посередньо, задовільно

1) чесний; справедливий, неупереджений; законний

2) досить гарний, непоганий, пристойний; посередній; пристойний, слушний ( привід)

3) білявий; світлий

4) чистий, незаплямований

5) ясний, сонячний; сприятливий; ясний, чіткий

6) icт.,; пoeт. гарний, прекрасний

7) aмep. чистий, повний

1) чесно

2) прямо, точно

3) чисто; ясно

4) icт. чемно, поштиво

1) прояснятися ( про погоду)

2) переписувати начисто ( документ)

3) тих. забезпечувати обтічність, згладжувати контур

сліпий; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; анда йер т'ӧр — харанлых місце там сліпе, темрява ВН; т'ӧрлар сліпі У; т'ӧр бол / ол- сліпнути ВН, О / СК; т'ӧр олсун щоб вони посліпли ВН; т'ӧр сычан сліпа миша СМ, У, К; т'ӧр хайа підводна скеля, поріг О; т'ӧр хуйу сухий колодязь СБ, Г; т'ӧр сарош / шарош п'яний до нестями СБ / Б; хайтый йуртха т'ӧр сарош, бурну йезик, чӧби бош приходить додому п'яний до нестями, ніс розбитий, кишені порожні СБЧ; т'ӧр эт- сліпити, осліплювати О; анаңың т'ӧрӱ лайл. ти, сліпець своєї матері СБ; боғазы т'ӧр ненажерний СБ; т'ӧр базара вармай, т'ӧрсӱз базар да олмай сліпий на базар не ходить, але й без сліпого базар не буває СЛ, К; пор. кӧр.

разовий збір за продаж товарів на базарі

* * *

n; іст.

1) щорічний ярмарок-карнавал у Нідерландах

2) амер. доброчинний базар

* * *

1) щорічний ярмарок-карнавал у Нідерландах, Бельгії е Люксембурзі

2) aмep. ( благодійний) базар

1. n

1) ринок, базар

2) продаж, збут; попит

3) торгівля

4) ринкова ціна

5) амер. продовольчий магазин

2. v

1) продавати; збувати; знаходити ринок збуту

2) привезти на ринок

3) торгувати; купувати (продавати) на ринку

* * *

1) ринок, базар

2) ринок ( збуту)

3) торгівля

4) ринкова ціна (тж. market price)

5) aмep. продовольчий магазин black market чорний ринок

1) привезти на ринок

2) продавати; збувати; знаходити ринок збуту

3) торгувати, купити або продати на ринку

4) aмep. ходити за покупками, ходити по магазинах

продавець, купець, торговець (на базарі)

* * *

1) гайворонник

2) пташиний базар

3) місце гніздування

4) лігвище (тюленів тощо)

5) густонаселений старий будинок; нетрі

6) розм. кубло (злодіїв, шахраїв)

1) розм. скандал, сварка

* * *

1) граківник

2) лежбище ( тюленів)

3) пташиний базар

4) місце гніздування

5) густонаселений старий будинок; нетрі

6) кубло (злодійське, ігорне)

7) cл., дiaл. скандал, лайка