-
41 терять
1) (преим. о конкретных предметах) губи́ти; (оставлять, забывать что-л.) відбіга́ти\терять ве́щи — губи́ти ре́чі
2) (кого-что - преим. об отвлечённых объектах) втрача́ти, стра́чувати, -чую, -чуєш (кого-що); ( лишаться) позбува́тися (кого́-чого́)\терять авторите́т — втрача́ти авторите́т
\терять в ве́се — втрача́ти на вазі́
\терять вкус к чему́ — втрача́ти смак до чо́го, знеохо́чуватися в чо́му
\терять го́лову — розгу́блюватися, заморо́чуватися, не дава́ти собі́ ра́ди; заходи́ти в го́лову
\терять дру́га — втрача́ти (позбува́тися) дру́га
\терять жела́ние — втрача́ти бажа́ння, знеохо́чуватися
\терять слух — втрача́ти слух; ( глохнуть) глу́хнути
\терять нить расска́за — губи́ти (втрача́ти) ни́тку ро́зповіді
\терять по́чву под нога́ми — втрача́ти ґрунт під нога́ми
\терять равнове́сие — втрача́ти рівнова́гу; (прям.: о стоящем) зато́чуватися
\терять си́лу — втрача́ти си́лу
\терять созна́ние — неприто́мніти, втрача́ти свідо́мість, млі́ти, умліва́ти, зомліва́ти
\терять ум — втрача́ти (стра́чувати) ро́зум; захо́дити в го́лову
3) ( тратить нецелесообразно) втрача́ти, марнува́ти; ( время) га́яти, гайнува́ти, витрача́ти, уга́ювати; ( расходовать) тра́тити; (жизнь, здоровье) збавля́ти -
42 угодно
1) предик. тре́ба, ба́жано и бажа́но; ( хочется) хо́четься2) част. завго́дногде \угодно но — де завго́дно, де хоч; ( где бы то ни было) бу́дь-де, аби́-де
как \угодно но — як завго́дно
како́й \угодно но — яки́й завго́дно; ( какой бы то ни было) бу́дь-який, аби́який
когда́ \угодно но — коли́ завго́дно; ( когда бы то ни было) бу́дь-коли, аби́коли
кто \угодноно — хто завго́дно; ( кто бы то ни было) бу́дь-хто, аби́хто, хоч хто
куда́ \угодно но — куди́ завго́дно; ( куда бы то ни было) бу́дь-куди, аби́куди, хоч куди́
отку́да \угодно но — зві́дки завго́дно; ( отовсюду) звідусі́ль, звідусю́ди
ско́лько \угодно но — скі́льки завго́дно, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); ( вволю) досхочу́
что \угодно но — що завго́дно; ( что бы то ни было) бу́дь-що, аби́що
-
43 угодный
1) ( желательный) ба́жаний и бажа́ний, уго́дний; ( приятный) приє́мний; ( по нраву) до вподо́би2) см. угодливый -
44 хотение
хоті́ння, бажа́ння, жада́ння -
45 хотеть
хоті́ти, бажа́ти, волі́ти; охо́титися; (сильно, страстно) жада́ти, ба́гнутие́сли хоти́те (хо́чешь) — см. если
как хо́чешь (хоти́те) — як хо́чеш (хо́чете); ( как угодно) як тобі́ (вам) завго́дно
хо́чешь не хо́чешь, хошь не хошь — хо́чеш не хо́чеш, хо́чеш чи не хо́чеш, хотя́-не́хотя, хотя́ чи не́хотя; ( волей-неволей) хоч-не-хоч, хіть-не-хіть
не хочу́ — (в сочетании с повел. - вдоволь) досхочу́
-
46 хотеться
-
47 Благоугодный
-но до думки, до мисли, до вподоби. Ему благоугодно - йому до вподоби, йому бажається, він зволяє. -
48 Многий
багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)]. -
49 Есть ли у вас луга и пастбищные угодья?
Цанаш хьокху а, бажа бажо а меттигаш юй?Русско-чеченский разговорник > Есть ли у вас луга и пастбищные угодья?
-
50 свояк
сущ.уст воша (брат жены)бажа (муж свояченицы) -
51 вершить
бажа, бажаар -
52 свояк
См. также в других словарях:
бажа — Распространенное в Западной Грузии блюдо, приготовляется из вареной или жареной птицы в ореховом соусе (сацибели). (Кулинарный словарь. Зданович Л.И. 2001) * * * блюдо, распространенное в Западной Грузии, приготовляется из варенной … Кулинарный словарь
Бажа — Характеристика Длина 17 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток Устье Юрюзань · Местоположение 139 км п … Википедия
бажа — сущ., кол во синонимов: 1 • блюдо (133) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
бажа — См. База … Исторический словарь галлицизмов русского языка
бажа — Бажа: платня [51] … Толковый украинский словарь
бажа — зат. Бір адамның немесе ағайынды кісілердің қыздарына үйленген адамдар … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
бажақ — (Қарақ.) қолбасшы, басшы. Рустар айтады, бізді апаруға жер, ел танитын б а ж а қ керек – дейді. Біздің ата бабамыз орыстарға б а ж а қ болып келген. Жолы жосығын білмесең алдыңа б а ж а қ керек ғой (Қарақ.). Орысша вожак … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
бажақы — (Қ орда) асыл тастардың (маржан, меруерт, т. б.) жалпы атауы. Солардың бәрін тастап, Сені алармын, б а ж а қ ы Нарындағы, тірі тұрсақ (Шәңгерейдің әйелі өлгенде айтқаны) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
бажання — [бажа/н :а] н :а, р. мн. а/н … Орфоепічний словник української мови
бажать — бажить, бажанить, баж=енить желать, жаждать , бажоный любимый , укр. бага жажда , бажати, бажити желать , польск. zabagac захотеть, пожелать , чеш. bažiti se жаждать, стремиться , zabahnouti – то же. Возм., к греч. φώγω поджариваю , д. в. н.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Бажан Микола — (Николай Платонович) (1904 1983), украинский поэт, академик АН Украинской ССР (1951), Герой Социалистического Труда (1974). В исторических и современных эпических сюжетах темы противостояния добра и зла, конфликт творца и общества (сборник… … Энциклопедический словарь
