-
1 шихтовка руд
шихтува́ння руд -
2 шихтовка руд
шихтува́ння руд -
3 шихтування руд
шихто́вка рудУкраїнсько-російський політехнічний словник > шихтування руд
-
4 офлюсование руд
-
5 порошки агломерационных руд
Словарь металлургической терминов > порошки агломерационных руд
-
6 порошки спекаемых руд
-
7 разубоживание руд
-
8 смешивание руд
-
9 рыжеть
руді́ти; ( становиться рыжим или более рыжим) руді́шати -
10 подходить
подойти1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.* * *несов.; сов. - подойт`ипідхо́дити, підійти́ и попідхо́дити; ( приближаться) підступа́ти, підступи́ти, приступа́ти, приступи́ти, підступа́тися, підступи́тися, приступа́тися, приступи́тися; (наступать: о времени, явлениях, событиях) надхо́дити, надійти́; (несов.: соответствовать) пасува́ти; (несов.: быть к лицу) ли́чити -
11 потухать
потухнуть погасати, гаснути, погаснути, з(а)гасати, з(а)гаснути, гаситися, погаситися, потухати, потухнути, чахнути, почахнути, (о мн.) поз(а)гасати, (о всём, совсем) вигасати, вигаснути, повигасати, вичахнути; срв. Погасать. [І у хмарі ясне сонце гасне, погасає (Руд.). Каганці згасали (Руд.). Останнє проміння погасло (Грінч.). Очі згасли (Кул.). Позгасали зорі (Руд.). Усе вже в печі вигасло. Гасилися зірки (Васил.)]. Потухлый, потухший - погаслий, згаслий, вигаслий, потухлий. [Погаслий день. По[з]гаслий вулкан. Погасла цигарка (папіроска). Вигасле вогнище (Л. Укр.)].* * *несов.; сов. - пот`ухнутьпогаса́ти, пога́снути; ( угасать) згаса́ти, зга́снути, вигаса́ти, ви́гаснути -
12 дуть
дунуть1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.* * *несов.; сов. - д`унуть2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити -
13 поймать
піймати, у[в]піймати, спіймати, пійняти, зловити, у[в]ловити (о мн. половити), імати, поїмати, з'їмати, злапати, попасти, злавудити; (захватить) запопадати, запопасти; (застигнуть) заскочити, застукувати, застукати кого, що. [Пійміть, діду. Дід пійняв (Руд.). Пусти-но батька в поле, - чи тоді піймеш (Руд.). Поїмали сиві коні, гнідії і чорні. Коня з'їмав у отаві. Сам собі риби влови. Злапали його і помчали швидше у губернію (Квітка). Заскочили пана і крихточку налякали (М. Вовч.). Застукали, як сотника в горосі]. -ть в руки - злапати, піймати до рук, злавудити у руки (лапи). -ть в проступке - спіймати в провині. -ть на месте преступления - застукати (злапати) на гарячому вчинку. -ть на слове - піймати в слові, вловити в мові. Если бы -ал я тебя в другом месте, знал бы ты - коли-б я був запопав тебе в иншому місці, знав-би ти. Его ни на чём не -ешь (он изворотлив) - його в ложці води не піймаєш. -ал, как же - а як-же, піймав; піймав зайця за хвіст. -ал не -ал, а погнаться можно (= попытаться) - втік не втік, а побігти можна. Либо рыбку -мать, либо домой не бывать - або здобути, або вдома не бути. -ал быка за рога (иронич.) - піймав облизня. Ловит волк, а как волка-то -мают - носить вовк, понесуть і вовка. Двух зайцев ловить, ни одного не -маешь - двох зайців гониш, ні одного не вловиш. Пойманный - пійманий, упійманий, спійманий, уловлений, злапаний, заскочений, застуканий.* * *пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти, злови́ти; зла́пати; (успеть найти, застать) попа́сти; охотн. уполюва́ти -
14 ржаветь
іржа́віти, ржаві́ти; ( о траве) руді́ти, руді́шати -
15 порошки
•- порошки для десульфурации стали - порошки для десульфурации чугуна - порошки для непрерывного литья - порошки для обессеривания стали - порошки для обессеривания чугуна - порошки для очищения стали - порошки для продувки металла - порошки для продувки стали - порошки для продувки чугуна - порошки для рафинирования стали - порошки мокрой газооочистки - порошки окислов - порошки спекаемых руд - брикетируемые порошки - быстротвердеющие порошки - волокнистые порошки - восстановительные порошки - высокоосновные порошки - грубые порошки - зернистые порошки - конструкционные порошки - крупные порошки - легированные порошки - легирующие порошки - легкоплавкие порошки - нейтральные порошки - окислительные порошки - осколочные порошки - пассивные порошки - плакировочные порошки - распылительные порошки - самоплавкие порошки - смазочные порошки - спекаемые порошки - хлопьевидные порошки - чешуйчатые порошки - шламовые порошки - экзотермические порошки -
16 сплотка
техн.1) ( действие) спо́ювання, з'є́днування, збива́ння2) ( ряд соединённых предметов) зчеп, -пу, зче́плення3) ( для промывки руд) ришта́к, -ка́ -
17 шихтовка
-
18 сплотка
техн.1) ( действие) спо́ювання, з'є́днування, збива́ння2) ( ряд соединённых предметов) зчеп, -пу, зче́плення3) ( для промывки руд) ришта́к, -ка́ -
19 шихтовка
-
20 риштак
См. также в других словарях:
Руд (инструмент) — Руд (от перс. رود «струна») струнный музыкальный инструмент персидского[1] происхождения. Название инструмента переводится с персидского как «струна»[1]. Арабское название музыкального инструмента уд, возможно, произошло от песидского названия… … Википедия
Руд и Сэм — Режиссёр Григор Гярдушян … Википедия
Руд и Сэм (фильм) — Руд и Сэм Режиссёр Григор Гярдушян Продюсер Илья Калеткин, Олег Моисеенков, Геворг Нерсисян Автор сценария Григор Гярдушян (автор идеи), Николай Щербаков В главных ролях Армен Джигарханян, Александр Калягин, Наталья Ионова … Википедия
Руд Гуд Гудибрас — валл. Run baladr bras, англ. Rud Hud Hudibras 9 й легендарный король Британии … Википедия
Руд — (англ. rood) единица площади в английской системе мер. Длина одной стороны прямоугольной площади в 1 руд составляет 1 фурлонг (201,168 м), а вторая сторона имеет длину в 1 род (5,0292 м). 1 руд = 1/4 акра = 40 квадратных родов = 1011,7141056 … Википедия
РУД — регулирование уличного движения Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка.… … Словарь сокращений и аббревиатур
руд — (англ. rood) единица площади в английской системе мер; 1 р. равен 40 кв. родам или 1011,71 м*. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. руд а, м. (англ. rood). Единица площади в английской системе мер, равная 40 квадратным родам, или… … Словарь иностранных слов русского языка
руд — сущ., кол во синонимов: 1 • единица (830) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
руд — руд, а (ед. измер.) … Русский орфографический словарь
Руді — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
рудівський — прикметник … Орфографічний словник української мови