Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

артҡы+рәттәр

  • 1 поп-арт

    поп-а́рт, -у

    Русско-украинский словарь > поп-арт

  • 2 артель

    артіль (р. -іли); а. рыбаков - ватага, тахва; а. землекопов - грабарка. Артелью - громадно, артіллю.
    * * *
    арті́ль, -лі

    Русско-украинский словарь > артель

  • 3 артельщик

    артільник, спільник.
    * * *
    арті́льник, арті́лець, -льця

    Русско-украинский словарь > артельщик

  • 4 артельный

    артільний.
    * * *
    арті́льний

    Русско-украинский словарь > артельный

  • 5 Артельщина

    артільщина, артілля (ср. р.).

    Русско-украинский словарь > Артельщина

  • 6 артельщица

    арті́льниця

    Русско-украинский словарь > артельщица

  • 7 Артельщичий

    артільницький.

    Русско-украинский словарь > Артельщичий

  • 8 ватага

    1) ватага, гурт (ум. гурток), купа, (стая) зграя; (только о стаде) отара, шматок;
    2) (артель) артіль (р. -іли), ватага (рибальська, то-що); валка (чумацька).
    * * *
    1) вата́га, гурт, -а и -у; ( гурьба) юрба́, юрма́ и юрма, ва́лка; ( стадо) ота́ра; ( стая) згра́я
    2) ( артель) диал. вата́га, арті́ль, -лі; ( чумацкая) ва́лка

    Русско-украинский словарь > ватага

  • 9 дружина

    1) (рабочая, рыболовная и т. п.) товариство, артіль (р. артіли), гурт;
    2) (княжья в старину) дружина. [Гуляє Оліг віщий, гуляє дружина (Рудан.)]; (воен. отряд) загін (р. загону), ватага, затяг (р. -гу).
    * * *
    1) дружи́на

    санита́рная \дружина — саніта́рна дружина

    2) ист., воен. дружи́на
    3) ( артель) диал. вата́га, дружи́на

    Русско-украинский словарь > дружина

  • 10 куражиться

    куражитися, (с капризами) комизитися, виламуватися, (с форсом) задаватися. [Артіль шапок не скидала та комизилася (Єфр.). Нап'ється п'яний, виламується (Козелеч.)]. -ться над кем (издеваться) - збиткуватися над ким, знехвалятися з кого. [Артіль знехвалялася з дрібного лісовика-хазяїна (Єфр.). Вже не збиткуються над нами (Сл. Гр.)].
    * * *
    кура́житися; ( с капризами) комизи́тися; ( безобразничать) бешкетува́ти; (издеваться над кем-л.) збиткува́тися; ( хвастаться) похваля́тися, задава́тися

    Русско-украинский словарь > куражиться

  • 11 артикул

    артикул.
    * * *
    арт`икул
    артику́л

    Русско-украинский словарь > артикул

  • 12 братчина

    тж. братч`ина
    бра́тчина; товари́ство, арті́ль, -лі

    Русско-украинский словарь > братчина

  • 13 ватажник

    член ватаги) ватажанин.
    * * *
    ватажа́нин, арті́льник

    Русско-украинский словарь > ватажник

  • 14 ватажный

    ватажний, гуртовий.
    * * *
    вата́жний, арті́льний

    Русско-украинский словарь > ватажный

  • 15 дворня

    двірня, двораки, челядь (р. -ди), двір (р. двору). [На голос збіглась двірня (Гул.- Арт.). Іде з своїм двором].
    * * *
    ист.
    двірня́; ( челядь) че́лядь, -ді

    Русско-украинский словарь > дворня

  • 16 жеребец

    жеребець (р. -бця), оги[е]р. [Нехай шкапа підо мною огирем танцює (Гул. Арт.)]. Племенной -бец - жеребець-насінник. Табунный -бец - табунний жеребець.
    * * *
    жеребе́ць, -бця; оги́р

    Русско-украинский словарь > жеребец

  • 17 затягивать

    затянуть
    1) починати, почати тягти;
    2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];
    3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;
    4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];
    5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];
    6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - затян`уть
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш

    Русско-украинский словарь > затягивать

  • 18 захилеть

    змарніти, знидіти, занепасти, змиршавіти, захиріти, зачевріти, зачучверіти, змізерніти, захлясти. [Дерева змиршавіли (Липовечч.). Знидів увесь так, що зробивсь аж чорний на виду (Яворн.). Захирів так, що й голови не підведу (Г.-Арт.). Якби не було товариства, то я-б давно зачевріла (Б.-Лев.)]. Захилевший - см. Захилелый.
    * * *

    Русско-украинский словарь > захилеть

  • 19 зашелестеть

    зашелестіти, (однокр.) шелес[т]нути, зашамотіти, (однокр.) шерхнути, зашурхотіти, зашарудіти, залопотіти, (с отриц.) чичиркнути, шиширхнути, шебер(х)нути, шамнути. [Важко зідхнув, аж листя зашелестіло (Стор.). Листя залопотіло. Жита зашамотіли (Мирн.). Зашаруділа миша (Сл. Гр.). Тихо, ні мушка не шеберне (Етн. Зб. V). Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне (Мирн.). На землю злізла ніч, нігде ані шиширхне (Г. Арт.). Водою іде не хлюпне, очеретом - не шелесне (Номис). Там хіба ящірка шелетне (Звиног.)]. Ничто не -тит - ніщо ані чичиркне.
    * * *
    зашелесті́ти, -лести́ть, зашаруді́ти, -ди́ть, заше́мрати, зашумі́ти, -ми́ть, зашумува́ти, -му́є, залопота́ти, -по́че, залопоті́ти, -потить, однокр. шеле́снути, шу́рхнути, шебе́рнути и шеберну́ти, шебе́рхну́ти, ше́рхнути; зашамотіти, -моти́ть; ( пошелестеть) пошаруді́ти

    Русско-украинский словарь > зашелестеть

  • 20 изловчаться

    изловчиться примудровуватися, примудруватися и примудритися, умудровуватися, умудруватися и умудритися, ухиститися, схиститися, приловчатися, приловчитися, зловчитися. [Бач, чортяка, як умудрувався (Г.-Арт.). Шпак так умудрився, що як почне було співать - диковина й сказать (Гліб.). Ухистився так злізти на полицю, що й руками ні за що не брався (Грінч. I). Зловчився - тиць його ножиком (Корол.). Приловчився покласти їй голову на плече (Васильч.)].
    * * *
    несов.; сов. - изловч`иться
    ( ухитряться) примудря́тися, примудри́тися, умудря́тися, умудри́тися и умудрува́тися, -ру́юся, -ру́єшся

    Русско-украинский словарь > изловчаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • Артём — Артём, Артем Имя Артём (имя) (мужское) Фамилия Артём, Александр Родионович Топоним Артём (город)  город в Приморском крае Артём (Азербайджан)  посёлок в Азербайджане, пригород Баку. Расположен на острове Пираллахи. Раньше назывался… …   Википедия

  • Артём — а, муж. Разг. к (см. Артемий).Отч.: Артёмович, Артёмовна; разг. Артёмыч. Словарь личных имён. АРТЕМ В переводе с древнегреческого означает невредимый , безупречного здоровья . Несмотря на свое имя Артемы в детстве постоянно болеют респираторными… …   Словарь личных имен

  • АРТ — Арт, зынг ирон адæмон сфæлдыстады æмбæлынц сæ комкоммæ нысаниуæгимæ æмæ фæсномыгæй дæр. Ныр дæр ма арæх фехъусæн вæййы ахæм зæгъдтытæ: «Мæ артыл дон бакалд!», «Артæн бын фæнык ын нæй». «Мæ арт бауазал!», «Мæ зынг ахуыссыд!» Зынг (арт) царды… …   Словарь по этнографии и мифологии осетин

  • АРТ — Академия российского телевидения образование и наука, РФ Источник: http://news.mail.ru/news.html?370140 АРТ Агентство по развитию территорий Санкт Петербург Источник: http://www.rosbalt.ru/2003/10/18/124769.html АРТ авиационная и ракетная техни …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Арт — Арт: Арт (Швиц) (нем. Arth SZ) коммуна в кантоне Швиц на берегу Цугского озера, Швейцария. Арт деко (ар деко, фр. art déco  букв. «декоративное искусство»)  течение в декоративном искусстве первой половины XX века,… …   Википедия

  • арт... — АРТ... 1. АРТ... Первая часть сложных слов. Обозначает отнесённость чего л. к артиллерии; артиллерийский. Артбаза, артдивизион, артогонь, артполк, артустановка, артшкола. 2. АРТ... Первая часть сложных слов. Обозначает отнесённость чего л. к… …   Энциклопедический словарь

  • артқы — есік. Оңаша (жасырын) сөйлесу арқылы, астыртын жолмен мақсатқа жету іс әрекеті. Бір күні шешем әкеме : Осы сен Нұрланның болашағы жайында не ойлап жүрсің? Қазір а р т қ ы е с і к дегеннен өткен пәле бар ма? Үйде омалып отыра бергенше, сол а р т қ …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • арт. — арт. артикль; артикул арт. артиллерия воен. арт. артез. артезианский Арт. Артемий …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Артём — Артём, город в Приморском крае, в 53 км к северо востоку от Владивостока. Расположен в северной части полуострова Муравьёва Амурского, на территории Артёмовского буроугольного бассейна. Железнодорожная станция Артём Приморский I. Население… …   Словарь "География России"

  • Артёма — (Добропольский район) Артёма (Константиновский район) Артёма, 60 См. также Улица Артёма Площадь Артёма Артема …   Википедия

  • Артём — Артём, а, муж. разг. к Артемий отч. Артёмович, Артёмовна; разг. Артёмыч …   Словарь личных имён и отчеств

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»