-
1 артилерія
-
2 артилерійський
-
3 важка артилерія
-
4 гусенична самохідна артилерія
Українсько-англійський словник > гусенична самохідна артилерія
-
5 зенітна артилерія
-
6 корпусна артилерія
-
7 самохідна артилерія
військ. -
8 квадрант
-
9 коректувати
= коригувати, корегувати1) to correct; to adjustкоректувати артилерійський вогонь — to adjust the fire, to do spotting for guns
2) ( виправляти текст) to proofread -
10 обстріл
-
11 обстрілювати
= обстрілятиto fire (at, upon); to pelt; to centre fire (on); ( артилерією) to gun, to shell; ( з кулеметів) to machine-gun -
12 позиція
ж1) positionартилерійська позиція — gun position, battery position
закрита позиція — covered ( indirect) position
запасна позиція військ. — alternative position
укріплена позиція військ. — fortified position
зайняти позицію — to take one's stand; військ. to take up a position
позиція завантаження тех. — load station
позиція меню комп. — menu entry
позиція мінуса комп. — minus zone
2) ( точка зору) position, stand, standpoint; ( ставлення) attitudeактивна життєва позиція — active attitude to life; active stand in life
вичікувальна позиція — attitude of wait-and-see, waiting attitude
змінювати свою позицію — to shift one's ground, to revise one's stand
См. также в других словарях:
артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
артилерійсько-стрілецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
артилерійський — а, е. Прикм. до артилерія. Артилерійська зброя. || Здійснюваний артилерією (у 1 знач.). || Признач. для стрільби з гармат. •• Самохі/дна артилері/йська устано/вка гармата великого калібру, установлена на броньованій машині з гусеничним ходом … Український тлумачний словник
артилерія — ї, ж. 1) збірн. Вогнепальна колективна зброя, гармати різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. 2) тільки одн. Рід військ, основним озброєнням яких є гармати. 3) тільки одн. Наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою … Український тлумачний словник
артилерія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
артилерійський — [артиелеир’і/йс кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
мінно-артилерійський — а, е. Стос. до використання на війні артилерійських мін, що вистрілюються з мінометів … Український тлумачний словник
зенітно-артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
мінно-артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
самохідно-артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
армата — артилерія, зброя, гармата; військовий загін … Зведений словник застарілих та маловживаних слів