-
1 arrest
арешт, накладання арешту, затримання ( підозрюваного тощо); заборона; припинення, призупинення ( виконання рішення тощо); постанова суду; (за)арештовувати, накладати арешт (на майно тощо), затримувати; припиняти, призупиняти ( виконання рішення тощо); забороняти- arrest a judgement
- arrest a suspect
- arrest an offender
- arrest by warrant
- arrest entry
- arrest federally
- arrest for crime
- arrest for drug possession
- arrest for federal crime
- arrest form
- arrest goods
- arrest in a frame-up
- arrest in custody
- arrest in quarters
- arrest judgement
- arrest judgment
- arrest locally
- arrest of cargo
- arrest of ship
- arrest of vessel
- arrest of judgement
- arrest of judgment
- arrest on suspicion
- arrest on charge
- arrest on civil process
- arrest on espionage charges
- arrest on mesne process
- arrest on probable cause
- arrest on spy charges
- arrest on spying charges
- arrest on suspicion
- arrest on suspicion of a crime
- arrest on the spot
- arrest on trumped-up charges
- arrest order
- arrest process
- arrest rate
- arrest record
- arrest records
- arrest resistance
- arrest technique
- arrest the body of offender
- arrest under suspicion
- arrest upon hue and cry
- arrest warrant
- arrest without warrant
- arrest witness -
2 authorized arrest
арешт на законній підставі, санкціонований арешт -
3 criminal arrest
арешт по кримінальній справі; арешт у зв'язку із вчиненням злочину -
4 major arrest
арешт великого (відомого, серйозного) злочинця; арешт у зв'язку із вчиненням серйозного злочину -
5 official arrest
арешт, здійснений офіційною особою; офіційний арешт -
6 seizure under legal process
арешт майна в порядку попереднього забезпечення позову; арешт майна для обернення стягнення на виконання винесеного рішенняEnglish-Ukrainian law dictionary > seizure under legal process
-
7 warrantless arrest
арешт без ордеру, необґрунтований (безпідставний) арешт -
8 wrongful arrest
арешт на порушення закону, незаконний (необґрунтований, безпідставний) арешт -
9 account attachment
-
10 apprehension
арешт, затримання ( підозрюваного тощо); підозра; побоювання -
11 arrest by warrant
арешт за ордером ( або наказом) -
12 arrest for federal crime
-
13 arrest in a frame-up
-
14 arrest of cargo
-
15 arrest of ship
-
16 arrest without warrant
арешт без ордеру; (за)арештовувати без ордеру -
17 arrestment
арешт, накладання арешту; накладання арешту на майно боржника, що знаходиться у третьої особи -
18 attachment of goods
-
19 civil custody
-
20 detention of a ship
См. также в других словарях:
арешт — у, ч. 1) Взяття під варту кого небудь. 2) юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном. •• Аре/шт майна/ опис майна та оголошення заборони розпоряджатися ним. Аре/шт на вклад припинення видачі грошей з рахунка вкладника. 3) заст.… … Український тлумачний словник
арешт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Танок на майдани Конго — ТНМКонґо … Википедия
арест — арестовать, с 1705 г., также арешт, 1705 г.; см. Христиани 25; Смирнов 43 и сл. Судя по ударению, арест через польск. arest, areszt (то же) прешло из нем. Arrest, которое восходит к ст. франц. arrest. Более ранним ударением является арест из нов … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Башловка, Анатолий Николаевич — Анатолий Николаевич Башловка Род деятельности: Адвокат, бизнесмен, политик Дата рождения: 18 января 1973(1973 01 18) (39 лет) … Википедия
арештний — а, е. Прикм. до арешт … Український тлумачний словник
в'язення — я, с., діал. Арешт, ув язнення … Український тлумачний словник
затримання — я, с. Дія за знач. затримати. •• Провести/ затри/мання здійснити арешт; заарештувати … Український тлумачний словник
імунітет — у, ч. 1) мед., біол. Несприйнятливість організму до збудників заразних хвороб, до отруєння; стійкість організму проти зараження, отруєння. •• Акти/вний імуніте/т імунітет, який виникає внаслідок імунної відповіді організму на введення антигену.… … Український тлумачний словник
посадити — саджу/, са/диш, док., перех. 1) Закопати в землю коріння саджанців, бульбу, цибулю і т. ін. для вирощування. Посадити сад. 2) Допомогти кому небудь або примусити чи запросити когось сісти. || Піднявши, допомогти комусь сісти на що небудь високе.… … Український тлумачний словник
посадовити — довлю/, до/виш; мн. посадо/влять; док., перех. 1) Допомогти кому небудь або примусити чи запросити когось сісти. || Піднявши, допомогти кому небудь сісти на щось високе. || Допомогти зайняти місце, влаштуватися де небудь для поїздки. 2) за що або … Український тлумачний словник
