-
21 амоніогенез
-уаммониогене́з -
22 амоніоярозит
-у; мин.аммониоярози́т -
23 амонітний
аммони́тный -
24 амоніфікація
биол.аммонифика́ция -
25 амоніфікований
аммонифици́рованный -
26 амоніфікувати
аммонифици́ровать -
27 амонієвий
amonijewyjприкм.amoniakalny, amonowy -
28 амонієво-магнієвий
amonijewo-mahnijewyjприкм. -
29 амонізація
amonizacjaж. -
30 амонізований
amońizowanyjприкм. -
31 амонізувати
amonizuwatyдієсл. -
32 амонійковий
amoniakowyjприкм. -
33 амоніфікація
amonifikacjaж.amonifikacja біол., хім. -
34 сульфат
-
35 Омельянчик, Валентин Йосипович
Омельянчик, Валентин Йосипович (1954, Київ) - укр. філософ. Закінчив ф-т кібернетики (1976) та аспірантуру по кафедрі логіки філософського ф-ту (1979) КНУ ім Т. Шевченка. Захистив докт. дис. (1993). Пров. наук, співр. сектора логіки Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Основна сфера зацікавлень: логічні, онтологічні, епістемологічні та історичні аспекти теорії модальних понять та її застосування в метафізиці, філософії свідомості, теорії дії та філософії науки. Член Міжнародного тов-ва з вивчення середньовічної філософії (S.I.E.P.M.); член франц. тов-ва (S.O.P.H.A.); чл.-кор. Європейського тов-ва з аналітичної філософії (E.S.A.P.).[br]Осн. тв.: "Можливість, структура, дія (вступ до модального реалізму)" (1991); "Як міркувати про акратичну дію практично?", англ. мов. (1996); "Екстенсіональна свідомість", франц. мов. (1997 - 1998); "Абеляр, послідовник Амоніуса. (Ранні середньовічні коментарі на фрагмент "Про витлумачення") 23а7-18, англ. мов. (1998); "Аристотелівська екстенсіональна модальність: інтуїції Я. Хінтикки, логіка Я. Лукасевича та вердикт М. Мінуччі", англ. мов. (1999).Філософський енциклопедичний словник > Омельянчик, Валентин Йосипович
- 1
- 2
См. также в других словарях:
АМОН — (ìmn, букв. «сокрытый», «потаённый»), в египетской мифологии бог солнца. Центр культа А. Фивы, покровителем которых он считался. Священное животное А. баран. Обычно А. изображали в виде человека (иногда с головой барана) в короне с двумя высокими … Энциклопедия мифологии
Амон — (Аммон) ( надежный , верный (см. Аминь)): 1) градоначальник Самарии во времена Ахава (3Цар 22:26; 2Пар 18:25); 2) сын и наследник иуд. царя Манассии (641 640 гг. до Р.Х.). Он вступил на престол 22 летним и царствовал всего 2 года, продолжая… … Библейская энциклопедия Брокгауза
АМОН — в древнеегипетской мифологии бог покровитель г. Фивы, постепенно стал отождествляться с верховным богом Ра (Амон Ра) … Большой Энциклопедический словарь
Амон — древнеегипетский бог плодородия, первоначально местный (в Фивах); позже бог света, уподобившийся богу солнца Ре (или Ра) и одинаково почитавшийся. Отсюда А. = Ре. С течением времени А. стал главным богом Египта. Культ А. «царя богов» процветал в… … Литературная энциклопедия
амон — Ра Словарь русских синонимов. амон сущ., кол во синонимов: 2 • бог (375) • ра (4) … Словарь синонимов
амоніт — 1 іменник чоловічого роду викопний молюск амоніт 2 іменник чоловічого роду вибухова речовина … Орфографічний словник української мови
АМОН — АМОН, в египетской мифологии бог солнца, покровитель города Фивы. Почитался в облике барана … Современная энциклопедия
Амон — (м) скрытый Египетские имена. Словарь значений … Словарь личных имен
Амон — библейское название египетского главного божества Озириса ипосвященного его культу города Фивы (Ифp. XLVI, 25; Авак. III, 8).Филологи стараются найти корень этого имени в египетском языке и виероглифах и приискивают ему различные значения, но… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
амоніяк — амоніак (безбарвний газ із різким запахом), сморідець, аміа[я]к … Словник синонімів української мови
амоніак — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови