-
1 алітування
техн. алити́рование -
2 бонітування
техн. бонитиро́вка -
3 віньєтування
астр.; физ. виньети́рование -
4 графітування
техн.; физ. графитиза́ция, графити́рование -
5 електрографітування
техн. электрографити́рованиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > електрографітування
-
6 облітування
техн. облётывание -
7 облітування літака
Українсько-російський політехнічний словник > облітування літака
-
8 сульфітування
техн. сульфити́рование -
9 окутывание
обгортання, оповивання, у[об]кутування, окривання.* * *1) обку́тування, уку́тування, оку́тування; заку́тування2) огорта́ння, обгорта́ння, загорта́ння, оповива́ння, повива́ння, заку́тування, обку́тування, уку́тування, оку́тування -
10 обволакивание
обволікання, обтягання, обпинання, заволікання.* * *обволіка́ння; обку́тування, оку́тування; укрива́ння; обплу́тування, оплу́тування, опу́тування, обсо́тування -
11 опутывание
обплу́тування, оплу́тування, опу́тування; обмо́тування; обсо́тування -
12 спутывание
1) плу́тання, сплу́тування; переплу́тування; заплу́тування2) пу́тання, спу́тування; сплу́тування -
13 завёртка
1) (действ.) загортання; см. Завёртывание;2) (у дверей, ворот) завертка, закрутка;3) (для завинчивания гаек и т. п.) ключ (р. ключа);4) (для ввинчивания винтов) тупе долото;5) (в санях) завертень (-тня). [Поробив завертні і поприкручував ними голоблі до саней];6) (в несжатом хлебе) закрутка.* * *1) ( действие) заго́рнення, (неоконч.) загорта́ння; замо́тування, угорта́ння; заку́тування, уку́тування; закру́чення, (неоконч.) закру́чування; заго́рнення, (неоконч.) загорта́ння, заверта́ння, зако́чування, зака́чування; закру́чування2) ( обёртка) заго́ртка; обго́ртка3) ( загиб) за́крут, -у, заги́н, -у4) (запор, двери) за́крутка5) ( папироска) самокру́ткахрапе́ть во все [носовы́е] \завёрткаки — шутл. хропти́ (хропі́ти) на всі [носові́] за́ставки
-
14 завёртывание
1) (во что) загортання, загортування, угортання, завивання, уповивання, замотування, умотування, заверчування у що;2) завертання;3) закручування;4) (крана) закручування; (винта, гайки) зашрубовування.* * *тж. завёртыванье1) загорта́ння, заверта́ння; замо́тування, угорта́ння; заку́тування, уку́тування; закру́чування2) загорта́ння; зака́чування3) заверта́ння4) закру́чування -
15 направление
1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.* * *1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку\направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння
\направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к
3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)
4) ( о документе) напра́влення -
16 выматывание
техн.вимо́тування, висо́тування -
17 накатывание
техн.1) ( наматывание) нако́чування2) (изготовление катанием, наглаживание катком) нака́чування3) (рисунка, резьбы и т. п.) нака́тування; ( ткани) нако́тування -
18 опечатывание
техн.опеча́тування, запеча́тування -
19 перемотка якоря
перемо́тування я́коря, перемо́тування ви́творця -
20 сматывание
См. также в других словарях:
ремітування — я, с., фін. Погашення боргів в іноземній валюті у разі, коли боржник, купуючи платіжний документ на національному валютному ринку, відправляє його кредиторові в рахунок сплати боргу. Ремітування векселя … Український тлумачний словник
літування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
алітування — я, с. Дія за знач. алітувати … Український тлумачний словник
багнітування — я, с. Дія за знач. багнітувати … Український тлумачний словник
бонітування — я, с. Дія за знач. бонітувати. •• Бонітува/ння ґру/нту порівняльна характеристика якості земельних угідь (у балах) на основі досліджень ґрунту … Український тлумачний словник
віньєтування — я, с., фіз. Часткове затемнення пучка променів, що проходить через оптичну систему … Український тлумачний словник
джигітування — я, с. Дія за знач. джигітувати … Український тлумачний словник
емітування — я, с. Дія за знач. емітувати … Український тлумачний словник
звітування — я, с. Дія за знач. звітувати … Український тлумачний словник
імітування — я, с. Дія за знач. імітувати … Український тлумачний словник
квітування — я, с. Дія і стан за знач. квітувати … Український тлумачний словник