алты+һум

шість; алты ай шість місяців, півроку; алты-йеди шістьсім СМ.

алты гӱн дӱрӱй стоїть шість днів СК; див. дур-.

вік; олар эт'иси бир йашта вони обоє одного віку Г, К; йашым бек коп мені дуже багато років СБ; алтмыш йашна йому шістдесят СБ; алты йашна йому шість років ВН; беш йашна эдим мені було п'ять років СЛ; биз он алтышар йашна эдик нам було по шістнадцять років У; дохуз йашна йому дев'ять років П; йеди йашна мендэн кичик він молодший за мене на сім років У; мен энди йетмиш йашна мені вже сімдесят років Б; йетмиш беш йашына ихтийар старий у віці сімдесяти п'яти років Г; хач йашна? скільки йому років? СБ; хач йашнесиз? вам скільки років? ВН; йашына кӧре йер верди дав місце кожному за віком Г; т'елийлер о баллары он экишер йашна стає тим його дітям по дванадцять років Б; он эт'и он ӱч йашна бала дитина дванадцяти-тринадцяти років СМ; мен дэ сеэн йашта мені теж стільки років У; он алты он йеди йашнад'ерек до шістнадцятисімнадцяти років СМ; он йеди йашына в сімнадцять років У; т'еллер он йедишер он сет'изер йашна оланнар хлопці доросли до сімнадцяти-вісімнадцяти років Г; отуз эт'и йашындан хаста він хворий з тридцяти двох років У; отуз йашна оғлуму гӧмдӱм я поховала сина тридцяти років СК; сексен алты йашна йому вісімдесят шість років У; энди сексен йашна їй уже вісімдесят років М; сет'из йашнадан з семи років У; хырх йашынайым мені сорок років СЛ; ӱч йашна олуй энди йому вже три роки СГ; йашым т'ельди отуза я досяг тридцяти років Г; йашыма т'ель доживи до моїх літ К; йаш тол- виповнятися рокам, досягати повноліття СМ; йашы долмады вона ще не досягла повноліття СГ; сен хач йашна? — мен отуз йашнайым тобі скільки років? — мені тридцять років СГ, СК.

1. молодий, юний; хлопець, парубок, юнак; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; йаш йыллар молоді, юнацькі роки О; йашлар молоді люди, молодь СБ, СМ; бизим йашлар наші парубки У; йаш җан СМ, йаш киши СБ, йаш эриф СБ, П, Б молода людина; йаш чобан молодий чабан Г; мендэн йаш він молодший за мене М; йашна тай дийлер на молодого (коня) кажуть лоша, лошак К.

2. зелений, свіжий, соковитий, сирий, мокрий СБ; йаш от молода, зелена трава СБ; йаш хыйар молоді огірки Г; хуру билен йаш та йанай разом із сухим горить і мокре (зелене) СБЧ.

сльоза, сльози ВН, СМ, СГ; йаш / йашлар тӧк- лити сльози К / У; кӧзӱнден йаш тӱший у нього з очей капають сльози СМ; кӧз йаш (ы) сльози.

1. зерно, зернина; бир дэне да т'етирмей ні зернини не приносить У; нар дэне зернятко граната СК.

2. нумератив, лічильне слово штука, душа, голова; бир дэнеси он алты килоғрам одна штука шість кілограмів У; он алты дэне шістнадцятеро К; он дэне десятеро П; эт'и дэнейди авеле кӧйдэ, ойняаннар у селі було тільки двоє таких, що вміли грати СК.

3. щось; сӧле, ама гӱзель дэне заспівай, але щось дуже гарне Г; … бир дэне а) один, єдиний, один-єдиний; бир дэне уланлары бар у них є один син П; бир дэнеси один з них СЛ; бир дэне ми, эт'и дэне ми чи один раз, чи, може, двічі СМ; бир дэнечик хызым вар дівчина в мене одна-єдина ВН; бунда тэк мен бир дэне халдым тут лишилася тільки я одна-єдина М; тэк бир дэне стий хоче тільки одного СМ; тэк бир дэне мағбет т'ерек олмаға тільки треба бути хоч трохи дружними Б; б) хто-небудь, хтось, щось, якийсь; бир дэне тэшик якась нора СМ; в) значний, великий, справжній, видатний, видний, помітний; бир дэне кӧтэк чыхты зчинилася ціла бійка ВН; бир дэне хырсыз справжній злодій СБ; йасайляр бир дэне балабан эв будують такий собі величезний будинок Б; о бир дэне йаш эди, гӱзель він був видним хлопцем, гарним У; о Хрисан бир дэне адам эди той Хрисантій був видатною людиною У; эт'и дэне двоє ВН; пор. дане, тэне.

потреба М; бу кутулары алты айдан алты айа ачсыннар эпитропослар ве онда җем олунан акчелери алсыннар сколянын эхтизасы ӱчӱн ці скриньки щопівроку нехай опікуни відкривають і зібрані там гроші беруть на потреби школи М.

1. звичай, порядок, порядки, традиція; бизим адэтимиз алай у нас такий звичай СБФ; адэт ӱзере / ӱзерине за звичаєм М / Г; адэт чӱн задля звичаю Б; адэтине кӧч- прийняти його звичаї СМ.

2. звичка, характер, натура, порода; нас чиркин адэти до чого погана в нього натура СБФ.

3. натура, порода, категорія Г; аптидат'и адэти будур т'и алты ханатлы серафимнер перша категорія — шестикрилі серафими Г.

4. звичаєве право О, К.

(арды / арты)

1. зад, тил, задня частина, задниця; спина; башның арты тильна частина голови; потилиця (див. эңсе) СБ; хырсызын арты хулуш у злодія в заду дірка — він усього боїться СМ; артлен айлян- повертатися задом СМ; артымдан з-поза моєї спини СБФ; хылдан урба кийинди артына вона одягла на себе — на спину волосяницю Г.

2. задній СБ, Б, Г; ард айах задня нога, задні ноги СК; арт айахлары ӱстне отур- стояти (букв. сидіти) на задніх лапах СБ; арт кӧпчек / кӱпчек П, Б, СЛ, СГ / СБ заднє колесо; арт сыра задній ряд О.

3. сл. ім. задня частина; оғлан, йезме ардыма — бендэн саңа файда йох хлопче, не ходи за мною, від мене тобі користі не буде СМ; бизим артымыз ға услід за нами СБ; ардна / арт (ы) на за ним, позад нього, ззаду, позаду Г-СК / ВН-У; эм ардына, эм ӧгдэ і позаду, і спереду К; бир бири артна один за одним СБ; бир бир ардындан один за другим ВН; онун артна за ним ВН; Ростов-Дондан артна Нахичевань бар за Ростовомна-Дону є Нахічевань П; руль артна за кермом У; эв артына за хатою У; эв ардына эт'и дал за хатою дві верби ВН; айдан, ағалар, шини мем ардымдан ходімте, панове, тепер за мною Г; ардына айлянармансипирт' обертатися назад Б; артыңа атханың алдыңа чығай СБЧ, артна ташлағаны ӧгне чыхай СМ, артна ташлаған ӧгне чыхай Б що посієш, те й пожнеш — кинуте позаду зустріне тебе попереду; малынызы битирсениз онун ардына якщо потратите свій товар на нього Г; брахый чалачын ардна кидає за курінь СК; ардымдан д'елий іде за мною СБ; җеттилер артына вониїх наздогнали ВН; шоп сенин ардындан йетишмеэ щоб устигнути за тобою СГС; у бек йӱрий балларның артына вона дуже дбає про своїх дітей НБЄ; йӱрӱй бу мал артна доглядає за цією худобою СБ У; артындан йӱр- ходити за кимось О; артларындан бир адам кӧзетий один чоловік стежить за ними П; стол артына / артна отур- сідати до столу, сидіти за столом Б / СМ; т'елинне т'ийев отруй стол артна наречена з женихом сидять за столом Б; энди оон ардындан салхын су ич тепер про нього забудь — попий за ним холодної води СГ; тутай ардындан хапає ззаду СЛ; артымыздан т'елир эди він ішов услід за нами ВН; бир бир артынан т'ель- іти одне за одним Б; т'елий таванын ардындан іде в наш бік по горищі Г; артына т'ет- іти слідом за ким СБЧ; йип йинениң артына т'етий нитка снує за голкою СБЧ; олан ардындан атнен т'етий хлопецьїде за ним на коні Б; т'итий оларын ардындан іде за ними СГ; оон ардына хайттых ми повернулися слідом за ним СЛ; артна хал- відставати П; сендэн коп артна халмам від тебе далеко не відстану СБ; артына халған тоз-топрах хто відстає, тому дістається пилюка й багно СБЧ; мен ӧле дэ арттан халдым я й так відстав СГС; стол артына хой- посадити за стіл У; артындан хувай он алты атлы за ним женуться шістнадцять вершників СБ; ардына хувуп т'ет- наздоганяти Б; чыхай артындан виходить за ним СМ; …

(бағай СБ; бахайым / бағайым ВН)

1. дивитися, стежити, сторожувати, виглядати, очікувати; хана да бағайых ану подивімося СМ; баға-баға болдум баха виглядаючи його, я зовсім втратив глузд — став жабою СБЧ; бағай йалчини очікує наймита СБ; хайна, хазаным, алты ай, бах, хонағым, тохуз ай кипи, мій казане, шість місяців, дожидайся, мій гостю, дев'ять місяців СБА.

2. доглядати, виховувати, дбати; бала бах- доглядати дитину К, СГ; бала бахан хары нянька НКД, СГС; бир кӱн бӱтӱн йыл бағай день рік годує НБЄ; хоранда бахдбати про родину У; торунларым бахтым я доглядала своїх онуків ВН; бахшасы т'етрип сени бахса якщо хтось інший приносить і доглядає тебе П; буканаң сени бахканда не кӧрӱндӱ хадэңе? коли твоя бабуся тебе доглядала, що вона побачила в твоєму кухлі? — так тепер твоє життя і склалося СМ; мал бахдоглядати худобу ВН, Б; о тайлярны бахтым мен тих лошат доглядав я Б; мен энди ӧзӱмЄӧзӱмӱ бахамам тепер я вже сам себе не можу обслуговувати У; жанаварны не ғадар да бахсаң, тавға кӧстий скільки вовка не годуй, він весь час дивиться в ліс СБФ.

3. готувати їжу; ахыз, бах бир парча йемек эрт'енҗе послухай, приготуй що-небудь на сніданок дещо раніше Г.

4. роздивлятися, розглядати, шукати, ськати; бах башыма поськай у мене в голові СМ.

5. звертати увагу, зважати, рахуватися; сирт'еге бағып кӧлекни отха урмайлар зважаючи на блоху, сорочку в вогонь не кидають СБЧ; сениң ахылыңа бахсаң, ӧзӱң дэ дэли-дувана болус якщо слухати твоїх порад, сам здурієш і збожеволієш СБЧ; т'им саңа бахаҗах? хто на тебе зважатиме? Б.

6. куштувати; ағуның дамын бахмаған татлының дамын бильмез хто не куштував смаку гіркого, не розуміє смаку солодкого СБА; йейип бах- куштувати Г; ичсин бахсын хай вип'є, скуштує Г.

1. один; бир кӱн бар, бир кӱн йох, бир кӱн ач, бир кӱн тох одного дня є, одного дня немає, одного дня голодний, одного дня ситий СБЧ; бир чифт нал одна пара підків СБ; бир аттым, эт'и даан аттым кинула одне (яблуко), кинула й друге П; бир чингенедэн армалых бузулмай через одного цигана ярмарок не псується СБЧ; бир эльнен беш харпуз тутулмаз однією рукою п'ять кавунів не утримаєш СГ; бир бирин сайып сӱйейлер вони люблять і шанують один одного П; бир бирин артындан один за другим О; бир бирне беңзийлер вони подібні один на одного У; бир бирин хыймайлер, саймайлер не співчувають один одному, не шанують ВН; бир биримизге харшы йырладых ми співали один проти одного Б; бир бириндэн один за другимМ; бирдэн бир один-єдиний К; бир бол- / ол- О / К об'єднуватися, єднатися; бир йердэ разом ВН; бир йертэ де-небудь СМ; отурду бир олуп даа присів, лишившись сам Г; бир т'ере один раз О; бир эт- об'єднувати, з'єднувати, єднати О.

2. один раз, одного разу; бир бағас — ош-кош, бир бағас — канҗа-пчах дивишся раз — милі-любі, дивишся знов — на ножах СБЧ; бир д'ельдим дӱнйайа, бир даа д'еламам я прийшов у світ один раз, більше прийти не зможу СК.

3. єдиний; йынанырым бир аллаға вірую в єдиного бога Г; ону бирне айтма не кажи цього нікому Г; бир бол- бути єдиним СМ.

4. однаковий, однаково; бир дӱгӱль не однаковий У; он бармахтан эпси дэ бир авури (й) із десяти пальців усі болять однаково СБЧ; эпси дэ бир ағрый усі вони болять однаково СЛ; абуну т'ессен, ағрый — бир ағрый оцей поріжеш, болить — однаково болять СГ; эп тэ бир усе одно К; шап та / шеп тэ бир, шет'ер да бир що галун, що цукор — однаково СБ / Г, СГ.

5. певний, якийсь, котрийсь, такий собі, певним чином, так собі; бен бир Т'ӧроғлуйум я такий собі Тьороглу СК; бир хонуштух отак собі, якось так ми погуляли К; бир вахта колись, певного часу Б; бир заманда колись СМ; бир талай певна кількість У; бир хач декілька, кілька СБФ, Г, К, СГ; бир шей / ший щоcь, що-небудь СЛ / М; эр бир кожний, кожен; эр бир ший усе СМ.

6. приблизно, близько; бир беш кӱн сон т'етирийсиз принесете днів через п'ять СМ; т'етэйим мен бир йеди йылға піду я років на сім Б; бир алты-йеди йапрах близько шестисеми листків К; бир д'ирим йыладыр, д'ирим д'ирим беш йыладыр олуйду це сталося приблизно року двадцятого — двадцять п'ятого СК; бир хач кілька, декілька СБФ.

7. трохи, небагато, дещо; бир хонуш- трохи поговорити СЛ; бир даа див. даа; бир даан див. даан; бир дэне див. дэне; бир пара СБ, бир талай НБЄ, бир тосат Б трохи; див. бири, бири-бири, бириси, бир-эт'и.

половина; бир бучух півтора; бир бучух ай півтора місяці ВН, Б; бир бучух йашна йому півтора роки Б; бир бучух саатта за півтори години СБ; дӧрт бучух йыл чотири з половиною роки СБ; бир бучух йылдан бери оланымыз анда півтора роки наш син там У; алты бучух йыл шість з половиною років СК; эт'и бучух два з половиною СБФ, К.

рік; эт'и йыл два роки ВН; йыл да боса П, йыл сайы К щороку; йӱз дохсан алты йыл олду бизим эв йасағанымыз з часу, як ми збудували нашу хату, минуло сто дев'яносто шість років Б; алтмыш бир йылға доғду він народився шістдесят першого року ВН; йыл йирим бир йылға двадцять першого року ВН; т'елеҗек йылға на наступний рік Б; отуз беш йылда за тридцять років СМ; не йылда кислелерни боздлар? якого року поламали церкви? Б; отуз сет' из йылда... отуз сет'из йылға мени йибердлер Москваға, выставка ға тридцять восьмого року мене послали до Москви на виставку Б; ӱч йылда за три роки Б; йылда да щороку СМ, У; мен энди бунда отуз ӱч йылдан бери отруйум я мешкаю тут уже тридцять три рокиМ; йылларнен роками Б; Йаңы йылбен ВН, Йаны йылнен К, Йылына кӱнӱне савлух илен СБ з Новим роком; о йылы того року К; он дохузун йылында в дев'ятнадцятому році СГ; йылындан через рік після того СЛ; хырх йединҗ и йылыче в сорок сьомому році СМ; йылын эт- поминати через рік, справляти роковини НБЄ.

правий НМ; правий, лицевий Б; он йан правий бік, на лице, з лиця Б, К; пор. оң II.

десять; он алты йыл шістнадцять років П; сант'им, бен дэ йар сардым — он беш олду ніби й я обнімав красуню — було тоді п'ятнадцять У; он бир одинадцять Кб.; он дӧрт йашна бала, он бешне дитина років чотирнадцяти, п'ятнадцяти У; он тохуз дев'ятнадцять СБ; он экишер йашна їм по дванадцять років Б; он эт'и дванадцять СБ; он эт'и җан дванадцять душ П.

род. в. займ. о його СМ, Г; он йанна біля нього Г; он йизи його слід Г; он ӱчӱ П, он чӱн СМ для нього; тому.

рік; сене бин сет'из йӱз йетмиш дӧрт сенедэ тисяча вісімсот сімдесят четвертого року ВН; йирим биринҗи сене т'ельди ачлых двадцять першого року стався голод СМ; отуз бешинҗ и сенедэ доғду він народився тридцять п'ятого року ВН; эвлендим сет'из сенедэ я одружився восьмого року СБ; сет'изинҗи сенедэ восьмого року СМ; хырх бир сенедэ дӧгӱш чыхты війна розпочалася сорок першого року К; д'ирим алты сенедэ доғду він народився двадцять шостого рокуМ; он ӱч сенесиндэ доғдум я народився тринадцятого року ВН; бин дохуз йирим дӧрдӱнҗи сенесиндэ тисяча дев'ятсот двадцять четвертого року П; мен ӧзӱм йирим ӱч сенедэн сам я двадцять третього року У; отуз эт'и сенедэн хырх бир сенед'ерек з тридцять другого по сорок перший рік Б; эльли эт'и сенейерек до п'ятдесят другого року П; … сене толду СБ, сенелер толду СБ, Г, СЛ воповнилися літа, роки, настала пора; пор. сине I.

піч; плита СБФ; лежанка К; соба авузу ВН, СБ / собаан ағызы устя печі, челюсті Г, К, СК; соба арасы запічок О, К; соба дӱбӱне під піччю СГ; соба тӱбӱ черінь, під печі У; урум собасы вар эди, бир алты-йеди ӧкмек алыр эди були урумські печі, туди поміщалося шість-сім хлібин СЛ; ӱчт'ийев собаан чырайы осун приймак хай буде заслоною до печі СЛ.

кипіти, вирувати, бурхати, нуртувати, бурлити, шумувати, клекотати, клекотіти, гарячитися, збуджуватися, нервувати, злитися ВН-Б, К, М, СК; ханымыз хайнай проливається наша кров СБ; хайна, меним хазаным, алты ай, бах, мисафирим, йеди ай кипи, мій казане, шість місяців, очікуй, мій гостю, сім місяців СБФ; пор. хайня-.

крилатий О, К; алты ханатлы серафим шестикрилий серафим Г.

предик. форма перепов. мод. дієсл. э- нібито був, начебтоє; бар эт'ен СБ, вар эт'ен К, СГ був собі, нібито був; берир эт'ен давав П; алты йӱз хойу бар эт'ен у нього начебто було шістсот овець СБФ; йох эт'ен кажуть, не було СМ; атар эт'еннер нібито викидають НМ; йох эт'ен о эвдэ його не виявилося вдома Б; наз да оса, мен дэ хазахлардан эт'еним як би там не було, я також, виявляється, з українців К; о да бильмей, не эт'ен тырнавуч а він не знає, що таке граблі П; сачар эт'еллер сіяли були СБ; сизд'е да аз эт'ен а вам, виявляється, мало У; пор. икен, ит'ен, экен.

1. душа, дух; життя; любий, милий; җан дэдигин — учар бир хуш

җан хафестэн учар бир кӱн душа, про яку ти кажеш, — летючий птах

одного дня вона вилетить із клітки СК; ай, не татлыдыр җан о, до чого солодка душа — як не хочеться помирати СК; җаннар духи Г; җаны йох бездушний С; не җаны стий, о бар є все, чого душі заманеться СМ; җаным мій милий, моя мила; җаным йаш я молодий душею У; эм җаным, эм кӧзӱм ти моя душа, моє око СК.

2. нумератив душа; эт'и җан дві душі, дві людини, двоє ВН; ӱч җан три душі, три людини, троє СЛ; алты җан хорандаларынен три душі з сім'ями К.

3. відкрита частина грудей; җан тэри піт на грудях СГ; …