Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

алтын+һүҙҙәр

  • 1 алтын

    (алтыллар СБ)
    1. золото; бӱйӱк алтын велика золота монета СБ; сары алтын червоне золото Б; фах алтын дрібне золото, дрібні золоті вироби Б, Г; йығ ао алтыннарын позбирай оте своє золото СК; алтын-кӱмӱш таш эт'ен, арпа-кӱрпе аш эт'ен золото й срібло — це всетаки каміння, а ячмінь і крупа — їжа СБ; холу алтын т'есей його руки крають золото — він є вправним, здобутливим СБА.
    2. золотий; алтын ахча золоті гроші, золота валюта П; алтын ханат золотокрилий Г.
    3. золотий, дирхем, дукат, таляр У, СЛ; сана заамет ахы йӱз бин алтын сайарым я відлічу тобі як платню сто тисяч золотих СЛ.

    Урумско-украинский словарь > алтын

  • 2 алтынҗи

    шостий П, СМ; пор. алтунҗу, алтынҗы II, алтынчы.

    Урумско-украинский словарь > алтынҗи

  • 3 алтынҗы

    I
    золотар, ювелір.
    II
    шостий; пор. алтунҗу, алтынҗи, алтынчы.

    Урумско-украинский словарь > алтынҗы

  • 4 алтын

    три копійки.
    * * *
    ист.
    алти́н; три копі́йки

    Русско-украинский словарь > алтын

  • 5 алтунҗу

    шостий НБЄ; пор. алтынҗ и, алтынҗы II, алтынчы.

    Урумско-украинский словарь > алтунҗу

  • 6 алтынчы

    шостий М; пор. алтунҗ у, алтынҗи, алтынҗы II.

    Урумско-украинский словарь > алтынчы

  • 7 эзиль-

    (эзлий) бути роздавленим, розтовченим, розмішаним, розчиненим Г; ах дэдикчез ах җиҗерим эзильди не встиг я ахнути, як мої легені було роздавлено СЛ; хынам эзильди мою хну розведено — мене видають заміж Г; алтын таз ичиндэ хынасы эзильди / алтын таз ичине хына эзильмиш її хну розведено в золотому тазу СК.

    Урумско-украинский словарь > эзиль-

  • 8 айт-

    (айтый, айтыр)
    1. казати, говорити; айтиим СБ, айтым Б кажу; айтымыз ми кажемо ВН; айтийлер вони кажуть ВН; наз айтлер буңа? як на це кажуть? ВН; айтмаға тилим бармай у мене язик не повертається сказати О; айтып йибер- висловити О; айтып йыла- голосити НБЄ, БТ; айтып хой- сказонути, ляпнути, проговоритися О; бурупбуруп айт- говорити з викрутасами, плутано, натяками СБ, К; йалан айт- брехати, говорити брехню К; айтып бошандым я сказав і заспокоївся Б; айтып аңнат- розтлумачувати Б.
    2. розказувати, розповідати; о да алтын хадэни айтхан сора а після того, як він розповів про золотий келих Б.
    3. наказувати Б; эп тэ о балаға, эптэ бӱйӱк ишлер айтый она і весь час вона доручає цій дитині робити великі роботи Б; … пийит айт- співати пісню СБ; пор
    эйт-.

    Урумско-украинский словарь > айт-

  • 9 аламан

    I
    голуб СБ; аламан бала голубеня НБЄ.
    II
    прудкий У
    аламан айах, алтын тайах, җын-җын этэй, җыңға хонай прудконоге, як золота паличка, робить дзиньдзинь, сідає на дзинь — загадка про бджолу У.

    Урумско-украинский словарь > аламан

  • 10 ахча

    гроші; монета ВН-П, Б, ГК; он беш капик ахча п'ятнадцять копійок грошей У; ахча чалыш- заробляти гроші СБ; алтын, бахыр, т'ағыт ахча золоті, мідні, паперові гроші П; фах ахча дрібні гроші СМ; ах ахча хара кӱнге білі гроші на чорний день СБФ; пор. акче, ахче, ахчи, ахчы.

    Урумско-украинский словарь > ахча

  • 11 ағырлых

    (-ғы)
    1. вага, тягар Г-СК; вантаж М; мен саа ағырлыын хадар алтын веэрим я дам тобі золота стільки, скільки заважиш Г; бу иш ағырлых т'ибик сӱтме ця справа на мені, як тягар СГ.
    2. труднощі, скрута ГСК.
    3. біль Г-СК.

    Урумско-украинский словарь > ағырлых

  • 12 бар

    I
    є ВН-У; йа не бар саңа? а що в тебе нового? Б; телефон бар сеэң? у тебе є телефон? СБ; бар ны у мында? чи він тут? СБФ; бар йисан — йисанлығы бар, бар йисан — йисанлығы йох є люди, яким властива людяність, а є люди, у котрих людяності немає ВН; бизим бар ӱч балам у нас троє дітей П; бек хуваты бар атның айахка, артна у коня велика сила в ногах, ззаду СБ; авузу бар, тили йох у нього рот є, а язика немає П; барын да башыма йазғанда буну да айахларыма йазған коли все було записано на мою голову, це було записано на мої ноги СБЧ; бар эди був колись, було колись ВН, У; меэм эт'и алтын хадэм бар эди у мене було два золотих келихи Б; бар эт'ен був собі СБ, П; бир заманда бар эт'ен бир адам був собі колись один чоловік Б; бар этстворювати О.
    II
    весна У; пор. баар I, баарь, баир, баирь, байир, байыр, бары I, барь, бейер, бейир.

    Урумско-украинский словарь > бар

  • 13 бидэне

    1. один, єдиний; халды бидэне саха лишилася одна-єдина паця СЛ, СК.
    2. якийсь, якийсь такий, певний, особливий, унікальний, такий собі Г, СЛ, СК; алды эльне бидэне алтын мешепе узяв у руки такий собі золотий келих СК; ава — бидэне йағмур ум, җель им, сувух ум погода — таке щось — чи дощ, чи вітер, чи холод Г; бидэне бет — селе т'ибик така морда — як цідило для сиру Г.
    3. помітний, значний, сильний, великий; бидэне җель чыхты знявся великий вітер СЛ.
    4. щось, щось таке; бидэне хохулуй бу зенд'инин бурна, бидэне хохуй, ӧле дэ гӱзель хохуй щось таке пахтить багатієві перед носом, щось так сильно йому пахтить, так уже гарно пахне СЛ.

    Урумско-украинский словарь > бидэне

  • 14 билек

    (-ги)
    I
    лікоть, передпліччя, зап'ясток.
    II
    (=билезик)
    о беним алтын билегим той мій золотий браслет СЛ.

    Урумско-украинский словарь > билек

  • 15 долух

    повний, наповнений СГ, СК; чешмелер алтын долух криниця ніби наповнена золотом СК; хан долухту т'ипригимнен хашыма у я зазнала непоправного лиха — мої повіки й брови залило кров'ю СГ.

    Урумско-украинский словарь > долух

  • 16 им

    1. пит. частка чи СМ-Г,М, СК; билий ми т'итап охумаға йохсам бильмий им? уміє він читати книжки чи не вміє? СМ; доғру шлей им йохсам доғру ишлемей им? чи правильно він працює, чи неправильно? Б; мен т'ерек им саа — колхозун сыйырлары мы т'ерек саа? чи я тобі потрібен, чи колгоспні корови тобі потрібні? У; о аман бильген им дэ айтхандыр чи справді він так зразу взнав і сказав Г; сен им абу? чи ти це? Г; т'ечий им бизе? чи підходить нам? Г; чалмаа билер им? чи він уміє грати? Г; вабз этийлер им, этмейлер им, бильмейим я не знаю, чи хрестили, чи не хрестили М.
    2. спол. енкл., приєднує підрядні речення обставини часу як тільки; д'ирей им адамнар, эр адамнар тӱт'ана мал алмайа, эпси дэ адама шарап вер абу алтын мешепейинен як тільки заходять люди, чоловіки до крамниці купувати крам, їм усім давай випити вина з цього келиха СК; пор. ин, ми, му, мӱ, мы, ни II, ну, нӱ, ны II, ум, ун, ӱм, ӱн, ым, ын II.

    Урумско-украинский словарь > им

  • 17 ич

    I
    1. внутрішність, середина; ич йанындан із внутрішнього боку Г; ичне халтрай внутрішність тремтить Б; ичи чӧплӱкленд'ен засмічений усередині СМ; ичи толу шет'ер усередині повно цукру ВН; ичи долу сарош илен айныхлар усередині повно п'яних і тверезих СБ; ичи долу сығырчых усередині повно шпаків СГ; собаан ичи толду халды алтын піч наповнилася золотом Г; хап ичи внутрішність взуття СЛ; ичиндэн ізсередини СМ; ичиндэн йаман о середина в нього погана СК; эвин ични бойалама фарбувати внутрішність хати НКД.
    2. нутрощі, черево, живіт; ич йағ / май нутряний жир, здір О / НБЄ; ичим от тарзы йанай у мене всередині горить вогнем СБЧ; башлады аблай ичиме авурмаға почало у мене всередині отак боліти У; ичим туташты, йанай у мене всередині все запалене й горить СК; ичиндэн ур- бити в живіт СМ; ичи т'итий у нього понос СБ.
    3. сл. ім. внутрішня частина; хара да иче бийаз йолахлары бар чорне, а по ньому білі смужки ВН; хойар эдлер ичине поклали в нього СБ; Ортабазар ичине в Ортабазарі П; дағ ичине в лісі Б; дэнизин ичине боғул- потонути в морі Г; ӱч ай ичине тахымы д'ирими ресторан ӧртӱльдӱ протягом трьох місяців закрилися всі ресторани СК; мезарын ичине кирдилер залізли до могили Кб.; ичне бахалар, йыланлар у ньому жаби, гадюки СМ; хойайляр ичне бир адам кладуть у нього людину СМ; ичне дэ сув йиберийлер пускають туди (у нього) воду Б; алый бу казанок, бахай — ичне су вар бере цеберку, дивиться — в ній вода Г; т'ирди ичне зайшов туди (усередину) Г; хойайсы ичне вкидаєш туди К; таз ичне у мисці М; йыхылый чухурун ичне падає до ями СК; ичнен чых- виходити звідти ВН; пор. ч.
    II
    зовсім, взагалі; ич отралмаз эдин ти зовсім не міг усидіти ВН; ич олсун алай ший щоб цього не було ніколи СБ; мен алай ич стэмедим айтханыңы я зовсім не хотів, щоб ти так сказав СМ; ич та да бильмер эди хазахчазна У; ич йухум йох ахшамдан у мене з вечора немає сну У; ич олаҗах ший дӧгӱль це неможлива річ Г; ич тэ сағ халмай не залишаються живими Г; не чағырды?— ич, ич тэ т'ерек ший дӧгӱль, ама айтмаа стийим чому ти мене кликав? — нічого такого, зовсім непотрібна річ, але хочу сказати Г; ич олмаса принаймні Г; ич хасевет этме нітрохи не журися Г; ич раатсыз олма онун ичӱн нітрохи не турбуйся про нього СЛ; ич олур му, падышаам, ғарипнен зенд'ин уйар сӧрпет? хіба це можливо, щоб багатий знався з бідним? СЛ; ич олмаанда принаймні СЛ; ич севдаңа тайанамам я не можу витримати кохання до тебе У; ич биламадым я не міг знати зовсім СЛ; бир хычырий — буға ич тэпренмий дэ кричить раз — бугай навіть не ворухнеться СГ; ич олур му айрылых север досттан? хіба можна розлучитися з коханим другом? СГ; ич олур му гӱзеле доймах? невже можна насититися красунею? М; ич лазым йох о він зовсім не потрібен СК; ич бир зарар олмасын онлара щоб їм не було жодної шкоди Кб.; пор. ичтэ.

    Урумско-украинский словарь > ич

  • 18 йасат-

    дати зробити, допомогти зробити, замовити зробити, казати зробити, віддати в ремонт, доручити лагодити; сорадан Арзы йасатый шорбаҗисине хырх босамахлы мердвен відтак Арзи просить свого чоловіка спорудити башту зі сходами на сорок щаблів Б; сатсын атын-арабасын — йасатсын беш йӱз алтын хай продасть свого коня й воза і складе п'ятсот золотих Б.

    Урумско-украинский словарь > йасат-

  • 19 литра

    міра ваги фунт, 1 / 3 ока Г; 12 литра алтын ве 15 дэ кӱмӱш дванадцять фунтів золота і п'ятнадцять срібла Г.

    Урумско-украинский словарь > литра

  • 20 мисефир

    гість СБ; мисефирниң сайынчлығы
    зӱфтэги кӱн — алтын, эт'инҗисине — кӱмӱш, ӱчӱнҗисине — бахыр, дӧрдинҗисине — тахыр-тахыр пошана гостеві
    перший день — золото, другий — срібло, третій — мідь, четвертий — туп-туп СБЧ; пор. мисафир, мысафыр.

    Урумско-украинский словарь > мисефир

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • АЛТЫН — муж., татар. (золото? шесть?) бывшая серебряная монета в 6 денег или в 3 копейки. Название пятиалтынный осталось доныне; грош, деньга, полушка или пул исчезли, как алтын, и поминаются почти только в поговорках, как древние куны и мордки, напр. За …   Толковый словарь Даля

  • алтын — жүзік. Алтыннан құйылған, көзі кішкен жүзік (Қаз. этнография., 2, 479). Алтын күрек. Көктемге жуық соғатын қатты жел. – Апырай! Қыс ортасы ауған бұл мезгілде біздің Оңтүстікте тап мұндай сұрапыл болмаушы еді ғой. «А л т ы н к ү р е к» әлі жоқ.… …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

  • Алтын — от тат. Алтын золото старинная мелкая русская монета и единица денежного счета. Соответствовала вначале 6 московским или 3 новгородским деньгам(копейка). В 1654 г. была выпущена медная монета алтынник, а в 1704 г. серебряный алтын. Словарь бизнес …   Словарь бизнес-терминов

  • АЛТЫН — (от татарского алтын золото), старинная русская монета и счетно денежная единица с 15 в. 1 алтын=6 московским и 3 новгородским деньгам (новгородская деньга получила позднее название копейка). В 1654 выпускались медные, в 1704 серебряные, в 1841… …   Современная энциклопедия

  • АЛТЫН — (от тат. алтын золото) старинная русская монета и счетно денежная единица с 15 в. 1 алтын равен 6 московским или 3 новгородским деньгам (новгородская деньга получила позднее название копейка); сохранилось название пятиалтынный для 15 копеечной… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Алтын — старинная русская счетно денежная единица. Алтын с XVII в. монета, состоявшая из шести московских денег. См. также: Счетно денежные единицы Старинные монеты Денежная единица в Российской Федерации Финансовый словарь Финам …   Финансовый словарь

  • алтын — монета, трехкопеечная монета, трешка Словарь русских синонимов. алтын см. трёхкопеечная монета Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык …   Словарь синонимов

  • Алтын — старинный русский монетный счет, название которого получилосьот татарского слова алты (шесть). До Петра I алтыны у нас не чеканились,но велся только счет на алтыны: по курсу в алтыне считалось от трех дошести денег. При Петре I были выпущены… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • АЛТЫН — АЛТЫН, алтына, муж. (тат. золото) (устар.). Старинная русская медная монета (три копейки). «Не было ни гроша, да вдруг алтын.» погов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • АЛТЫН — Золото (драгоценный металл); золотой. Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов.. АЛТЫН Золото (драгоценный металл). Антрополексема. Татарские, тюркские, мусульманские женские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • АЛТЫН — АЛТЫН, а, род. мн. ын и ов, муж. В старину: три копейки (род. мн. ын), а также монета в три копейки (род. мн. ов). Не было ни гроша, да вдруг а. (посл.). Цена пять алтын. Пять медных алтынов. | прил. алтынный, ая, ое. Толковый словарь Ожегова.… …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»