-
61 personnel
n кадр. 1. персонал; особовий склад; кадри; штат; a кадровий; штатний; 2. відділ кадрів; кадри1. склад працівників, робітників чи службовців будь-якої установи, підприємства чи організації; 2. відділ установи, підприємства чи організації, що приймає і готує трудові документи працівників, робітників чи службовців і розглядає питання, пов'язані з їхніми правами та обов'язками═════════■═════════administrative personnel адміністративний персонал; auxiliary personnel допоміжний персонал; casual personnel тимчасовий персонал; clerical personnel канцелярський персонал; engineering personnel інженерний персонал; executive personnel виконавчий персонал; key personnel провідний персонал • провідні спеціалісти; maintenance personnel персонал технічного обслуговування • спеціалісти з технічного обслуговування; management personnel адміністративно-управлінський апарат; operating personnel обслуговуючий персонал • технічний персонал; quality assurance personnel персонал із забезпечення якості • спеціалісти забезпечення якості; quality control personnel персонал з перевірки якості • спеціалісти з перевірки якості; salaried personnel службовці, що мають встановлений оклад; sales personnel торговельний персонал; security personnel персонал служби безпеки; service personnel обслуговуючий персонал; supervisory personnel керівний персонал • служба контролю; support personnel допоміжний персонал; technical personnel технічний персонал; temporary personnel тимчасовий персонал; trained personnel кваліфікований персонал • кваліфіковані спеціалісти; wages personnel робітники • працівники═════════□═════════accomodation of personnel розміщення персоналу; information about personnel інформація про персонал; personnel administration управління кадрами; personnel department відділ кадрів; personnel development робота з персоналом; personnel management керівництво кадрами; personnel manager керівник персоналу; personnel office відділ кадрів; personnel officer керівник/ працівник відділу кадрів; personnel on duty черговий персонал; personnel training підготовка персоналу • навчання персоналу; to employ personnel наймати/найняти персонал; to engage personnel наймати/найняти персонал; to recruit personnel вербувати персонал; to train personnel готувати/підготувати персоналpersonnel²:: personnel department▹▹ employee -
62 administration
n1) адміністрація; адміністративний орган; уряд, (виконавча) влада2) управління, міністерство3) організація, координація•- civil aviation administration - Federal Aviation AdministrationEnglish-Ukrainian dictionary of aviation terms > administration
-
63 A.T.
-
64 adjudicatory process
судовий процес, адміністративний процес -
65 central
центральний, головний, основний- Central American Common Market
- central apparatus
- central archives
- central area of the city
- central authorities
- central authority
- central body
- central city
- central committee
- Central Criminal Court
- central government
- central government approval
- Central Intelligence Agency
- central organ
- central prison
- central security service
- central state bodies
- central state organs
- central-station alarm system
- central training prison -
66 circuit
округ (адміністративний, судовий, виборчий); баристери; виїзна судова сесія, виїзне судове засідання, об'їзд судді для відправлення правосуддя в провінціях- circuit court of appeals
- circuit judge
- circuit justice
- circuit paper -
67 county administrative court
English-Ukrainian law dictionary > county administrative court
-
68 district
1) місцевість; район; округ (адміністративний, судовий, виборчий, військовий); виборча дільниця ( територія)2) поділяти на округи, районувати•district administration for combating organized crime — = district administration for combatting organized crime районне управління по боротьбі з організованою злочинністю
- district authoritiesdistrict administration for combatting organized crime — = district administration for combating organized crime
- district center
- district centre
- district council
- district court
- district electoral commission
- district form of government
- district inspector
- district judge
- district of offence
- district of offense
- district police inspector
- district police
- district prosecutor
- district registrar
- district registry
- district supervisor -
69 division
поділ; розділ; розподіл, розмежування; розподіл голосів ( під час голосування); голосування ( шляхом розподілу на групи в парламенті); розбіжність у поглядах; округ; відділ, відділення ( структурний підрозділ); контора; адміністративний округ; виборчий округ- division lobbyDivision for the Purpose of Appointing Independent Counsels — Управління з призначення незалежних прокурорів ( в США)
- division of an organization
- division of department
- division of estate
- division of land
- division of political power
- division of power
- division of powers
- division of responsibility -
70 federal administrative agency
English-Ukrainian law dictionary > federal administrative agency
-
71 forfeiture
втрата (прав, майна, посади тощо); позбавлення (прав, майна, посади); конфіскація; позбавлення права; штраф; адміністративний штраф- forfeiture for offence
- forfeiture for offense
- forfeiture of assets
- forfeiture of estate
- forfeiture of patent
- forfeiture of property
- forfeiture of right
- forfeiture proceeding
- forfeiture proceedings
- forfeiture to the Crown
- forfeiture to the State -
72 ministerial
міністерський; урядовий; адміністративний; виконавчий; службовий; який не передбачає свободи розсуду ( або дискреційних повноважень)- ministerial appointment
- ministerial crisis
- ministerial duty
- ministerial functions
- ministerial inquiry
- ministerial level
- ministerial level negotiations
- ministerial level talks
- ministerial meeting
- ministerial office
- ministerial order
- ministerial post
- ministerial procedure
- ministerial rank
- ministerial responsibility
- ministerial system
- ministerial tribunal -
73 ministerial duty
службовий обов'язок; обов'язок міністра, міністерський обов'язок; адміністративний обов'язок; виконавча функція -
74 sublegislative
-
75 sublegislativeure
підзаконний адміністративний орган, підзаконодавчі органи -
76 supreme
верховний; який має верховенство; вищий, найвищий- supreme arbiter
- supreme authority
- supreme body
- Supreme Commander-in-Chief
- Supreme Court
- Supreme Court attorney
- Supreme Court Judge
- Supreme Court of Appeal
- Supreme Court of Judicature
- Supreme Court's interpretation
- supreme judge
- supreme judicial body
- supreme law of the land
- supreme legislative body
- supreme normative principle
- supreme over domestic law
- Supreme Pontiff
- supreme power
- supreme representative body
- Supreme Soviet -
77 supreme administrative court
English-Ukrainian law dictionary > supreme administrative court
-
78 territorial-administrative
English-Ukrainian law dictionary > territorial-administrative
-
79 UN
скор.Організація об'єднаних націй (скор. ООН)UN Declaration on the Granting of Independence to Colonial Countries and Peoples — Декларація ООН про надання незалежності колоніальним країнам і народам
- UN body- UN Ch.
- UN Charter
- UN Emergency Force
- UN expert
- UN General Assembly
- UN member-state
- UN member-country
- UN observer
- UN organ
- UN peacekeeper
- UN presence
- UN refugee
- UN Resolution
- UN safe area
- UN Secretariat
- UN Secretary General
- UN Security Council
- UN Security Council Resolution
- UN Special Commission
- UN Statistical Commission
- UN subsidiary organ
- UN Trusteeship Council
- UN Under-Secretary-General
- UN war crimes tribunal -
80 ward
в'язничне (тюремне) приміщення; утримання під вартою, тюремне ув'язнення; підопічний (ім.); особа, яка перебуває під опікою; підопічна територія; держава, що знаходиться під протекторатом; держава, що перебуває під опікою; адміністративний район міста; виборчий округ ( у Великобританії)- ward treatment
См. также в других словарях:
адміністративний — [адм ін істрати/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
адміністративний — прикметник … Орфографічний словник української мови
адміністративний — а, е. 1) Стос. до адміністрації (у 1 знач.). •• Адміністрати/вний акт акт органу державного управління, який встановлює, змінює або припиняє конкретні правовідносини. Адміністрати/вний аре/шт найсуворіший вид адміністративного стягнення;… … Український тлумачний словник
командно-адміністративний — а, е. Те саме, що адміністративно командний … Український тлумачний словник
військово-адміністративний — прикметник … Орфографічний словник української мови
командно-адміністративний — прикметник … Орфографічний словник української мови
політико-адміністративний — прикметник … Орфографічний словник української мови
судово-адміністративний — прикметник … Орфографічний словник української мови
територіально-адміністративний — прикметник … Орфографічний словник української мови
тоталітарно-адміністративний — прикметник … Орфографічний словник української мови
церковно-адміністративний — прикметник … Орфографічний словник української мови