-
81 нормалізування
normalizuwanńaс. -
82 психологізування
psyhołohizuwanńaс. -
83 сигналізування
syhnalizuwanńaс. -
84 соціологізування
socjołohizuwanńaс. -
85 стабілізування
stabilizuwanńaс. -
86 телефонізування
tełefonizuwannaс. -
87 вирізання
с див. вирізування -
88 відрізання
с див. відрізування -
89 лінія
ж1) (риска, смужка) lineбокова лінія — collateral line, branch
демаркаційна лінія — line of demarcation, demarcation line ( between), dividing line
дотична лінія мат. — tangent
паралельна лінія — parallel ( line)
пряма лінія — straight ( right) line; ( найкоротша відстань) beeline
лінія прицілювання військ. — line of aim; амер. line of sight
проводити лінію — to draw a line; to carry out the policy of, to pursue (a) policy
в одну лінію військ. — abreast
на одній лінії мор. — abreast
2) ( система зв'язку) linkлінія зв'язку — flow line, line of communication
3) (шлях транспортного зв'язку; маршрут)автобусна лінія — bus line; street-railway
трамвайна лінія — tram line, tramway
4) (система поглядів, дій)політична лінія — line of policy, tack
вести свою лінію, гнути свою лінію — to have one's own way, to hold one's ground, to stand firm
5) (ряд; ланцюг) line, strain, varietyлінія високовольтної передачі ел. — line of high-voltage ( tension) transmission
6) ( межа) border, frontier7)"гаряча" лінія — hotline
кредитна лінія ек. — credit line
лінія базова лінія — datum line, base line
лінія візування — axisrving line, line of sighting
лінія горизонту — skyline; ( в морі) sea-line
лінія запиту комп. — request line
лінія споріднення юр. — stem
-
90 Винниченко, Володимир Кирилович
Винниченко, Володимир Кирилович (1880, Єлисаветград, нині Кіровоград, - 1951) - укр. письменник, публіцист, політичний і державний діяч, автор етико-філософської теорії конкордизму, понад 100 оповідань, 14 романів, 23 п'єс, численних філософських і публіцистичних праць, більше 100 картин; відзначався харизмою як промовець. Навчався на юридичному ф-ті Київського ун-ту (1901-1902). Від 1903 р. займався активною революційною діяльністю. Лідер Революційної укр. партії (1901 - 1905), голова (1905), член ЦК (1907) Укр. соціал-демократичної партії, заст. голови Укр. Центральної Ради (1917), голова уряду - Генерального Секретаріату (1917); автор (або чільний співавтор) законодавчих актів УЦР, у т.ч. 4-х Універсалів О. чолював Директорію (листопад 1918 - лютий 1919). Видавав (разом із ІІІаповалом) ж. "Нова Україна" (1923 - 1925) В. ід 1925 р. - у Франції (спочатку Париж; від 1934 р. - Мужен). У роки впровадження в СРСР непу порушував питання про повернення в Україну, але безуспішно, бо був оголошений ворогом народу. Для світоглядної позиції В. характерною є тенденція до синтезу суперечливих підходів на ґрунті загальнолюдських цінностей. Був "за соціалізм, але й за вільну Україну", а відтак - речником, за його власними словами, "всебічного визволення". Прагнув примирити політику і мораль, діяти "з погляду вселюдської невмирущої правди і справедливості" З. рештою, виявився одинаком, який і в політиці, і в літературі, і в філософії торував свій власний шлях. В. - один із чільних творців укр. неореалізму. Як і Достоєвський, мучився таїною поневолення людини "звіролюдиною", власне людського в ній тваринно-хижим. Автор першої в укр. літературі соціальної утопії (роман "Сонячна машина", 1921-1924). Твори "Муженського циклу" (1934 - 1951) - це "романи ідеї", з ретельно виписаним у них етико-філософським виміром конкордизму. Як філософ і мудрець В. вважав, що людина з незапам'ятних часів (через гріхопадіння) порушила властиву їй в нормальному (щасливому) стані рівновагу й "погодження сил" та впала в дискордію, або розлад сил, а відтак - в агресієфільство К. апіталізм і державний (радянський) соціалізм, за В., є творінням хворої людини, неприйнятним для людей здорових Щ. об подолати цю хворобу, В. пропонує філософію конкордизму. Засадою її є "усуспільнення" людиною самої себе, погодженість її із собою, іншими людьми, з природою. Гносеологічно конкордизм має витоки в матеріалізмі, методологічно - у принципі примирення протилежностей та рівноваги, космічно - в ідеї єднання з природою ("сонцеїзм"), соціально - в ідеї колектократії (власність трудових колективів на фабрики, землю тощо), цивілізаційно - в ідеї "Світової Федерації" збратаного конкордизмом людства. Соціалізм, за В., це витвір класової свідомості, конкордизм - вселюдської; перший підпорядковує етику політиці, останній - політику етиці. У філософсько-ідеологічному плані - це різновид ідеології "третього шляху", спрямованої на зреалізування "вселюдської акції" просвітленого конкордизмом людства.[br]Осн. тв.: "Твори". У 23 т. (1928); "Політичні листи" (1920); "Революція в небезпеці!" (1920); "Щоденник. Т. 1 (1911 - 1920); Т. 2 (1921 - 1925)" (1980 - 1983); "Сонячна машина" (1989); "Відродження нації". У 3 ч. (1990); "Заповіт борцям за визволення" (1991); "Вибрані п'єси" (1991).Філософський енциклопедичний словник > Винниченко, Володимир Кирилович
-
91 К'єркегор, Сьорен
К'єркегор, Сьорен (1813, Копенгаген - 1855) - датськ. філософ. Отримав освіту у Копенгагенському ун-ті; студіював філософію у Берліні разом із Шеллінгом В. історію філософії К. увійшов як основоположник філософії екзистенціалізму; вперше увів в обіг термін "екзистенціалізм". Створення власних філософських засад К. розпочав із критики системи ідеалізму Гегеля та заперечення об'єктивності істини, запропонувавши підхід до "істини як суб'єктивності", що передбачає безнастанне наближення до надії та особистісне самоздійснення О. днією з чільних у філософії К. є проблема вибору, з'ясування якої розгортається на кількох рівнях - естетичному, етичному та релігійному. На першому рівні індивід прагне до максимуму втіх і задоволень, і свобода вибору його є лише позірною, позаяк він цілковито залежить від власної ситуативної реакції. На етичному рівні індивід піднімається на вищий щабель, бо його вибір регулюється вже не безпосередніми обставинами, а сукупністю універсальних моральних цінностей, на ґрунті яких він чинить власний життєвий вибір. Третій рівень - релігійний - найвищий. Згідно з К., тільки здається, що його можливо досягти шляхом самопізнання (як у Сократа, раціонально), бо насправді існує стрибок від етичного рівня до релігійного. Поняття "стрибка" - одне з найважливіших у філософії К., включаючи не стільки момент розриву у мисленнєвих зв'язках, скільки радикальну зміну в екзистенційному просторі існування окремішнього індивіда, коли він через "страх і трепет" зрікається універсуму етичного і переходить до віри. Відбувається "теологічне зречення етичного" і зустріч з "абсурдом". Детальний і переконливий розгляд питання про віру як ситуацію абсурду (що виглядає такою з точки зору буденного світогляду) представлено крізь призму духовних колізій у старозавітній притчі про Авраама. Людина, за К., поєднує в собі часове і надчасове, вічне. Її життя розгортається через страждання, особливо тоді, коли вона прагне до самоздійснення. Щоб уникнути страждань, людина може розчинитися у групі, колективі, і тоді вона втрачає себе. Коли ж вона від себе не відвертається, то спроможна зробити прорив у вічність - через час - до Бога. Категорії "окремішного індивіда" та "повторення" також належать до засадничих у філософії К. "Повторення" - це породження постійного пошуку свободи, бо вічності неможливо досягнути одноразово, одним зусиллям. У царині соціальної філософії К. - рішучий противник комуністичних ідей у суспільному і політичному житті, а саме: ідей рівності, домінування "людини маси", революційного перевороту. У кн. "Твори любові" він застерігав проти можливого реалізування властивої комунізмові найстрашнішої тиранії - "тиранії страху перед людиною".[br]Осн. тв.: "Поняття іронії" (1841); "Сучасна доба" (1842); "Або-Або" (1843); "Страх і трепет" (1843); "Повторення" (1843); "Твори любові" (1848); "Хвороба до смерті" (1849); "Вправляння у християнстві" (1850); "Войовничий нейтралітет" (1851).
См. также в других словарях:
обрізування — я, с. Дія за знач. обрізувати. •• Обрі/зування кра/йньої пло/ті хірургічне колове вирізування крайньої плоті … Український тлумачний словник
урізування — I (врі/зування), я, с. Дія за знач. урізувати I 1), 3). II я, с. Те саме, що врізування I … Український тлумачний словник
врізування — 1 іменник середнього роду устромлювання врізування 2 іменник середнього роду відокремлювання … Орфографічний словник української мови
урізування — 1 іменник середнього роду відокремлювання урізування 2 іменник середнього роду встромлювання … Орфографічний словник української мови
врізування — I я, с. Дія за знач. врізувати I. II див. урізування I … Український тлумачний словник
вирізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відрізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
зрізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
надрізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
нарізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
обрізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови