-
1 австрієць
ч -
2 Австрія
ж геогр.Austria (країна, Центральна Європа) -
3 австрійка
ж -
4 австрійський
-
5 земля
(в т. ч. адмін.-терит. одиниця в Австрії і ФРН) land, (адм.-тер. одиниця в Австрії і ФРН) state -
6 федеральний канцлер
( в Австрії і ФРН) Federal ChancellorУкраїнсько-англійський юридичний словник > федеральний канцлер
-
7 Відень
ч геогр. -
8 Зальцбург
-
9 Інсбрук
-
10 Тироль
ч геогр.Tirol, Tyrol (земля, Австрія) -
11 лютецій
символ Luru\ \ лютецийen\ \ lutetiumde\ \ Lutetiumfr\ \ \ Luteciumелемент №71 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 174,97; відомі 23 ізотопи з масовими числами 151, 153—156, 162, 164—180, типовий ступінь окислювання + III; сріблястобілий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1936 К; походження назви — від лат. назви Парижа — Lutetia; відкритий 1907 року Ж.Урбэном (Франція) і К.Ауер фон Вельсбах (Австрія); застосовується як гетер -
12 неодим
символ Ndru\ \ неодимen\ \ neodymiumde\ \ Neodymfr\ \ \ nêodymeелемент №60 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 144,24; відомі 24 ізотопа з масовими числами 129, 130, 132—152, 154, типовий ступінь окислювання +III; сріблясто-білий метал, відноситься до лантаноїдів; Tпл 1283 К; походження назви — від грецьк. neos — новий і didimos — близнюк; відкритий 1885 року К.Ауер фон Вельсбах (Австрія); застосовують у виробництві скла і порцеляни, як легувальну добавку в легких сплавах, у радіоелектрониці, як компонент лазерних матеріалів і магнітотвердих сплавів на основі заліза -
13 празеодим
символ Prru\ \ празеодимen\ \ praseodymiumde\ \ Praseodymfr\ \ \ praséodymeелемент №59 періодичної системи Д.І.Менделєєва (III група, 6 період), атомна маса 140,907; відомі 32 ізотопи з масовими числами 121,129,130,133—151; типові ступені окислювання + III, +IV, проста речовина, сріблясто-білий метал; відноситься до групи рідкісноземельних металів (лантаноїдів), Tпл 1204 К; походження назви — від грецьк. prasinos — зелений і грецьк. didimos — близнюк; відкритий 1885 р. К.Ауер фон Вельсбахом (Австрія); застосовують у виробництві скла і порцеляни, спеціальних сортів сталі і жароміцних магнієвих сплавів, як компонент магнітних сплавів з нікелем і кобальтом
См. также в других словарях:
австр. — австр. австрийский Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 … Энциклопедия культурологии
австрієць — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
австріяк — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
австр. — австр. австрийский Австрия Словари: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с., Новый словарь сокращений русского языка, М.: ЭТС, 1995 … Словарь сокращений и аббревиатур
австрійці — ів, мн. (одн. австрі/єць, і/йця, ч.; австрі/йка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Австрії … Український тлумачний словник
австрієць — див. австрійці … Український тлумачний словник
австріяк — а, ч., діал. Те саме, що австрієць … Український тлумачний словник
австрійка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
австрійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
австріяцький — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
австріячка — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови