Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

абы+и+унэ

  • 1 и


    I
    1. числ. колич. восемь
    икIэ восемью
    2. восьмёрка (цифра).

    II союз соединит. и, да
    III ( абы и) мест. притяжат. его, её
    абы и унэ его (её) дом
    и щхьэкIэ (он) сам лично

    Кабардинско-русский словарь > и

  • 2 адыгэ

    адыги (самоназвание адыгейцев, кабардинцев и черкесов)
    / Адыгэ лъэпкъхэр (адыгейхэр, къэбэрдейхэр, шэрджэсхэр) зэрызэджэж цIэ.
    * Дэ, адыгэхэм, ди нэхъыжьыр ди гъуазэщ. Ад. фольк. Адыгэм я нэхъ мыгъуэми шыгъурэ пIастэрэ уигъэшхынщ. (погов.)
    адыгэ къамэ адыгский кинжал
    / Адыгэхэм нэхъ зэрахьэу щыта къамэ лIэужьыгъуэ (къамалъэм и Iумрэ и кIэмрэ дыжьынкIэ гъэщIэрэщIащ, и кур лъахъстэн фIыцIэщ).
    / Адыгэхэм хадэм щыхасэ къэб лъэпкъыгъуэ (и тхьэмпэхэр инщ, гъуэжьу мэгъагъэ, къэб къыщIэкIэхэр хъурейщ, шэжыпсыфэщ).
    адыгэ пхъэIэщэ см. пхъэIэщэ.
    / Адыгэхэм япэм ящIу щыта унэ кIыхь, и гупэ псом кIэлындор (пырхъуэ) ирикIуэу Iуту.
    Абы я пщIантIэм адыгэ унэ кIыхь дэтт.
    адыгэ фащэ адыгская национальная одежда
    / Адыгэхэм зэрахьэ лъэпкъ щыгъыныгъуэхэр.
    * - Дауэ сщIыну, - игукIэ жиIэу лIыжьым адыгэ фащэ къыхуахьар щетIагъэ. Хь. Хь.
    адыгэ хабзэ адыгский этикет
    / Адыгэхэм я дуней тетыкIэ, я хьэл-щэн, я нэмыс, я зэхущытыкIэ.
    * Михаил Ивановичыр адыгэ хабзэм щыгъуазэти, тхьэмадэ тIысыпIэр иубыдын идакъым: - Ар хъункъым, сэр нэхърэ нэхъыжь мыбы щIэсщ. Т. Хь.
    Адыгэ хабзэ хуэщIэн соблюдать адыгский этикет по отношению к кому-л.
    адыгэ цей черкеска
    / Хьэзырхэр и бгъэм тедарэ и бгыр идыкIауэ адыгэ цIыхухъу щыгъын щIыIутель.
    адыгэ цIыхубз зэхь женщина, воспитанная в традициях адыгского этикета
    / Адыгэ хабзэм щIапIыкIа, адыгэ нэмыс зыхэлъ цIыхубз.
    адыгэ шхын адыгское национальное блюдо
    / Адыгэхэм я лъэпкъ шхыныгъуэхэр.
    Iэнэр адыгэ шхынхэмкIэ узэдат.
    адыгэ Iэнэ адыгский трехногий столик
    / Лъакъуищ щIэту адыгэхэм зэрахьэ Iэнэ хъурей.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > адыгэ

  • 3 ин

    I 1. большой (напр. дом, город)
    / МыцIыкIу, абрагъуэ.
    Унэ ин. Къалэ ин.
    2. большой, значительный (успех, шум и т. п.)
    / МыцIыкIу, (Iэуэлъауэ, ехъулIэныгъэ, н. къ.).
    * Аузым къыдих Iэуэлъауэр зыкIи нэхъ кIащхъи, нэхъ ини хъуртэкъым, ар Iэуэлъауэ зэпIэзэрытт, ауэ зэпымыужт. КI. Т.
    3. взрослый
    / Балигъ.
    * Ин, цIыкIу щыIэтэкъым абы {Мурат} дежкIэ; пщIантIэм къыдыхьэм и Iэр иубыдын хуейт. Къу. С.
    Ин хъун подрасти, повзрослеть.
    II (ей) перех. гл. обмазать глиной что-л. (напр. дом)
    / Псэуалъэ сытхэм ятIэ щыхуэн.
    Унэ блыныр ин.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > ин

  • 4 лъэгу

    1. анат. нижняя поверхность стопы человека или ноги животного
    / Лъакъуэм и щIагъ лъэныкъуэ щIым зэрытетыр.
    * ЛыцIынэIэнэу Уэсмэн и лъэгуитIыр къыр мывэ жанхэм щIахат. Хь. I.
    / Унэ е псэуалъэ кIуэцIхэм щыщу зытеувэ, къызыщакIухь и щIагъ лъэныкъуэр.
    * Ар {хъыджэбзыр} унэ лъэгум лъэIэсу умыщIэну, мэхуарзэ и IитIыр шэщIауэ. Iуащхь.
    4. лощина
    / ЛъагапIэ гуэрым къедза щIыпIэ лъахъшэ.
    * Бгым адэкIэ лъэгур къабзэщ, абы дэт Iэщыхъуэ унэр уолъагъу. Хь. Хь.
    Лъэгум къыщIэхуа ятIэм имыуасэн сильно уступать кому-л. в достоинствах.
    Лъэгум щIэгъэплъын продемонстрировать мастерство.
    * - Шэси уи лъэгум дыщIэгъэплъыт, - жиIащ лIыжьым. фольк.
    лъэгу гъуанэ дырявая подошва ( обуви)
    / Зи лъэгур зэпхрылэжьыкIа (вакъэ).
    Лъэгу гъуанэр дыжын.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > лъэгу

  • 5 унэзехьэ

    уборщица
    / Унэ кIуэцI къабзагъэм кIэлъыплъ, абы елэжь цIыхубз лэжьакIуэ.
    Унэзехьэм унэ лъэгухэр къилъэсащ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > унэзехьэ

  • 6 щIэлъэгъуэн

    (щIелъагъуэ) перех. гл. замечать, видеть кого-что-л. где-л. ( в помещении), под чем-л.
    / ЩIагъ гуэрым е унэ с. ху. гуэрым щылъагъун.
    * Унэ кIыфIым абы ерагъыу щIилъэгъуащ жьэгу пащхьэр мывэкIэ къипкIыкIауэ. У. А.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > щIэлъэгъуэн

  • 7 къэгъэтэджын

    / Къэтэджын псалъэм и каузатив.
    Щысыр къэгъэтэджын.
    2. поднять невесту к выходу из дома родителей, предварительно одарив ее подруг, находящихся при ней ( свадебный ритуал)
    / И адэ-анэм я унэ кърашыну ягъэхьэзыра нысащIэм зыкъегъэIэтын (къызэфIэгъэувэн), абы ипэ къихуэу абы къепщIэкIауэ щыт и ныбжьэгъухэм тыгъэ яхуэщIауэ (нысашэ хабзэщ).

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къэгъэтэджын

  • 8 псэ

    душа; одушевлённость; наличие жизни
    / ЦIыху, псэущхьэ, хьэпщхупщ с. ху. гъащIэ яIэныр зэпха, абыхэм я псэуныгъэм и хэкIыпIэ.
    * Гум и щIасэр псэм и гуапэщ. (погов.) Псэ зиIэм ажал иIэщ. (погов.) Псэрэ псырэ нэхъ IэфI щыIэкъым. (погов.)
    Гурэ псэкIэ см. гу II.
    {Си} псэ закъуэ ненаглядный (букв. моя единственная душа).
    Псэ зыхэмыт 1) неодушевленный, мёртвый 2) безжизненный (о чем-л.).
    * ЩIыбымкIэ мазэгъуэнэху жэщыр псэ зыхэмыт и нэхэмкIэ щхьэгъубжэм къыщыдэплъырт. Къэб.
    Псэ зыIут живое существо.
    * - КъыщIэвмыгъэхьэ псэ зыIут, - жиIэри Гуащэнэ бжэм деж хъыджэбз игъэуващ. КI. А.
    Псэ зыIут (зыпыт) къэмынэу все от мала до велика.
    Псэ къыхэмынэжын дойти до изнеможения.
    Псэ къыхыхьэжын воспрянуть духом, ожить.
    Псэ хэлъхьэн вложить душу во что-л. ЗэIусэм псэ хелъхьэ. (погов.)
    Псэ хэтын быть живым, не мёртвым.
    * Абрэджым и псэр хэтт, ауэ и гущхьэ дыдэм деж хуэзэу уIэгъэ ин иIэт. КI. Т.
    ПсэкIэ зыхэщIэн почувствовать что-л. всей душой.
    ПсэкIэ ныкъуэкъуэн в душе сопротивляться чему-л.
    ПсэкIэ щIэн почувствовать душой.
    * Думэсарэ щIалэ цIыкIум зэрыIуплъэу, псэкIэ ищIащ абы хьэзабу телъыр зыхуэдизыр. КI. А.
    ПсэкIэ щIэщIауэ много, усердно работая. ПсэкIэ щIэщIауэ псэун.
    Псэм дэгъэхуэн (дэхуэн) в душе пережить что-л.
    Псэм дэщIа = псэм и щIасэ.
    * Мы ди гъащIэ IэфIу псэм дэщIауэ илъэс мин щызгъащIэу дунейм сытетами, къэзгъэщIэну гъащIэм арэзы сищIынкъым. Макъ.
    Псэм дыхьэн затронуть чью-л. душу.
    Псэм еджэу телъщ лежит, находится при смерти (букв. призывая свою душу).
    Псэм емыблэжын не жалеть себя.
    * Псэм емыблэжу дэIэпыкъун. Ахэр {хьэхэр} щыслъагъум, си псэм себлэжынт, си къару къихь къэзмыгъанэу нэхъри псынщIэ зысщIащ. Япэу лъ. з.
    Псэм еIэн покушаться на чью-л. жизнь.
    * Уи нэм къеIэм и псэм еIэ. (погов.)
    Псэм зигъэпсэхун обрести душевный покой.
    Псэм къеныкъуэкъун душу надрывает от чего-л.
    Псэм къищтэн принять душой что-л.
    Псэм тегуплIэн (тегъуэлъхьэн) ложиться на душу тяжёлым бременем.
    Псэм тенэцIыхьын вогнать кого-л. в смертельный страх.
    * СыщIалэу жармыкIэм сыкIуауэ бзаджащIэ гуэрхэм сапэщIэхуэри си псэм сытнэцIыхьауэ сакъыIэщIэкIыжащ. Черк. фольк.
    {И} псэм темыхуэн не выносить кого-что-л. Псалъэмакъыр и псэм темыхуэн.
    {И} псэм тешыныхьын бояться за свою жизнь.
    * Хъыджэбз цIыкIур и псэм тошыныхь, анэнэпIэсым къыжриIар ещIэжри. Черк. таур.
    Псэм фIэфIын (фIэIэфIын) прийтись по душе кому-л.
    * Псэм фIэфIыр нэм фIэдахэщ. (погов.)
    Псэм хэлъмэ хэмыхын души не чаять в ком-л.
    * Зэкъуэшищым я шыпхъу закъуэр я псэм хэлъмэ хамыхыну фIы дыдэу ялъагъу. КI. А.
    Псэм хэпщIэн (хыхьэн) запасть в душу.
    {Си} псэм хуэдэ душа моя, милый мой.
    Псэм хьэкъыу пхыкIын окончательно убедиться в чём-л.
    Псэм и хъуахуэ милые сердцу, душе.
    * Си нэм и нэхуу Си псэм и хъуахуэ Гухэлъ жыдгъэIэ. Къэб. п. и ант.
    * Псэм и щIасэр гуми нос. (погов.)
    Псэм щIэгъуэлъхьэн стоять над душой у кого-л.
    Псэр гугъу егъэхьын терзать душу кому-л.
    Псэр гъэгугъэн дин. 1) пообещать что-л. душе умершего 2) заронить надежду в чью-л. душу.
    Псэр гъэгуфIэн радовать душу кому-л.
    {И} псэр гъэнын умертвить кого-л.
    * Амыщыр пхъуантэм къыдехри Ахумыдэ и псэр егъэн. Нарт.
    Псэр гъэтыншын успокоить чью-л. душу.
    Псэр гъэщтэн внушить кому-л. ужас.
    Псэр дэхьэхын очаровать, приворожить кого-л.
    Псэр дзапэкIэ Iыгъын сильно волноваться, переживать (букв. держать свою душу зубами).
    Псэр егъэшхын любить всей душой.
    {И} псэр етауэ с душой, от души.
    Псэр зэпычын (зэпыгъэчын, гъэуфIыцIын) надрывать душу.
    {Я} псэр зы чысэм илъу душа в душу. Ахэр зэдэпсэунурт я псэр зы чысэм илъу. Iуащхь.
    {Си} псэр зышхын милый, дорогой.
    * ГущIэгъу къытхуэщI дэри, Рум дэрэ дыкъыщIонэ унэ нэщIым, кIуэ, си псэр зышхын, къурмэн сызыхуэхъун. Iуащхь.
    {И} псэр ихьу что есть духу (бежать, ехать, мчаться).
    * Цурэ и псэр ихьу макIуэ, ди дзэхэм я деж зынидзысыным хуопIащIэ. Къ. Хь.
    Псэр кIэрыпщIэн всей душой полюбить кого-л., привязаться к кому-л.
    * Нафисэт и псэр Хьэлахъуэ кIэрыпщIат. Iуащхь.
    Псэр къыпыхьэжын прийти в себя от страха. ЩIалэ шынам и псэр хуэм-хуэмурэ къыпыхьэжащ.
    {И} псэр къыIухьэжын = псэр къыпыхьэжын.
    Псэр лъэдакъэм кIуэжын = {и} псэр и лъэдакъэпэм нэсыжын.
    {И} псэр и лъэдакъэпэм нэсыжын душа ушла в пятки.
    {И} псэр пыт къудейуэ с трудом, еле-еле.
    * Тхьэмадэр къуажэм къыдэпщхьэжащ и псэр пыт къудейуэ. Нарт. Псэр пыхун изнемочь. Сешауэ си псэр поху.
    Псэр пIэпихын дух захватывать.
    Псэр тенэцIыхьауэ с большим трудом.
    Псэр тын отдать жизнь за кого-что-л.
    Псэр ужэгъун жить надоело.
    * - Сыт укъыщIэкIуар, уэри уи псэр бужэгъуа? - къыжриIащ и щхьэгъусэм. Къ. Ж.
    {И} псэр хэгъуэн сильно похудеть, отощать.
    Псэр хэкIын 1) умереть, испустить дух. 2) до смерти перепугаться.
    * Пхъэзакъуэ лъэмыжыр щысысым фызым и псэр хэкIащ, зэпыщIыкIын къыфIэщIри. фольк.
    Псэр хэлъэтын = псэр хэкIын.
    Псэр хэудын вытряхнуть душу из кого-л.
    Псэр хэхын 1) умертвить 2) нагнать страху.
    Псэр хэчын = псэр хэхын 1).
    * Хьэрып къуажэм жэщым къакIуэрт дыгъужь гуэр, ЩелIхэр шыхэр жэщым, Мэлхэм хечыр псэр. КIу. Б.
    Псэр хегъэчын зыгуэрым щхьэкIэ отдать жизнь ради кого-л.
    {И} псэр хьэршым кIуэжын (кIуэн) = {и} псэр хэкIын 2).
    * Чачэ и псэр хьэршым кIуэжауэ кIэзызу щытт. КI. А.
    Псэр хьэхун чаровать душу.
    Псэр щынэн = псэр хэкIын 1).
    * - Уи лIыгъэр хурикъумэ, зи сэбэп къокIыжын абы къыщыбгъуэтынущ, - къыжриIэри лIыжьым и псэр щинащ. Ад. таур.
    Псэр щIэхъуэпсын стремиться к кому-чему-л. душой.
    Псэр IукIын = псэр хэкIын 2).
    * Сэримэ, и псэр IукIауэ, зыщIихъумэжащ, Тембот и нитIыр къихуу щхьэгъубжэмкIэ плъэрт. КI. А.
    Псэр Iулъэтын = псэр IукIын.
    * Лацэ и псэр Iулъэтауэ Гуэнэщ кIыфIым щIолъэдэж. Щ. А.
    Псэр Iуудын = псэр Iухын.
    * Жэгъуэгъужьхэм.. Iудудакъэ я псэр, щIедгъэхьакъэ я щхьэр! Макъ.
    Псэр Iухын нагнать страху на кого-л. (букв. лишить души кого-л., отнять душу у кого-л.)
    Псибл Iутын быть физически очень крепким.
    * {МэзылIым:} - Тхьэ пхузоIуэр Псибл Iутами {Джэримэс} зы къэмынэу къыIусхынкIэ. Акъ. З.
    псэ быдагъ живучесть; крепость ( организма)
    / Псэ быдэ псалъэм къытекIа щыIэцIэ.
    псэ быдэ живучий; крепкий
    / Куэдрэ псэу, куэдым къела; гъащIэ кIыхь зиIэ.
    * Джэдум хуэдэу псэ быдэ Дымок и гъащIэр ебгъэухыну гугъут. Къэб.
    псэ махагъэ физическая слабость; болезненность
    / Псэ махэ псалъэм къытекIа щыIэцIэ.
    псэ махэ физически слабый; болезненный
    / Къарууншэ, быдагъ зыхэмылъ, гуащIэ мащIэ.
    Хъыджэбз цIыкIу псэ махэ.
    псэ хьэлэл душевный, добросердечный
    / Гуапэ, гущIэгъу зыхэлъ.
    ЦIыху псэ хьэлэл.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > псэ

  • 9 пIэ

    I 1. место (определённое пространство, специально отведённое, предназначенное для кого-чего-л., или обычно занимаемое кем-чем-л.)
    / ЩIыгум, уэгум е ахэм яхыхьэ пкъыгъуэхэм ящыщу зыгуэрым хухэха, и Iыхьэ, зыгуэр здэщыс, здэщыт, здэщылъ.
    Мывэр и пIэм ихын. ЩIалэр и пIэм яхуикIакъым.
    2. отпечаток, след
    / Зыгуэрым и лъэужьу зыгуэрым къытенэ.
    Лъым ипIэ.
    {И} пIэ игъэувэжын поставить кого-л. на свое место.
    * Елдар фи къуажэ щIэкIуар нэгъуэщIкъым, уи адэм къамэ къыхуизыхар и пIэ иригъэувэжыну аращ. КI. А.
    {И} пIэ игъэувэн поставить, назначить кого-л. на какую-л. должность вместо кого-нибудь.
    ПIэ игъэщын сделать разметку на чём-л. (напр. на заготовке). Къэнжалым пIэ игъэщын.
    {И} пIэ ижыхьын застыть на месте, стоять, остановиться как вкопанный.
    * ЛIыжьым жиIэжхэр щызэхихым, щIалэщIэр и пIэм ижыхьащ. Къэб. Пхыр къиIэтар и дамащхьэм зэрытелъу и пIэм ижыхьри, {Къарней} мыбэуэжу зэпхыдэIукIащ. КI. М.
    {И} пIэ изэгъэжын успокоиться, утихомириться.
    * ЕтIуанэ махуэм щхьэж и пIэ изэгъэжащ. КI. А.
    {И} пIэ изэгъэн расположиться где-л. (о ком-л.).
    * Псори я пIэ изэгъа нэужь, гупым я унафэщIыр ираджащ. Iуащхь.
    {И} пIэ имызэгъэжын не находить себе места.
    * Хьэжы-Исмел и пIэ изэгъэжыркъым,.. мэпапщэ, мэщатэ. Ш. А.
    {И} пIэ имыхуэжын = {и} пIэ имызэгъэн. Уэ щIалэжь цIыкIур уи пIэ ущIимыхуэжыр сыту пIэрэ?
    {И} пIэ исыжын знать свое место, не совать нос в чужие дела. Уи пIэ уисыжын нэхъыфI щыIэкъым.
    {И} пIэ исын = {и} пIэ исыжын.
    * - Уи пIэ ис, щIалэ, уэ, - уэрыншэуи зэфIэдгъэкIынщ дэ а Iуэхур, - кIиящ лIыр. Щ. А.
    {И} пIэ иувэн занять место кого-л., взять на себя обязанности кого-л.
    * Кулэ, узэрашэу, Уи пIэ сиувэнщ. Хь. А.
    ПIэ ищын = пIэ игъэщын.
    {И} пIэ къимыгъэкIын убить, уложить на месте кого-л.
    * Зэ уэгъуэм и пIэ къимыгъэкIын.
    {И} пIэ къимыкIын умереть сразу, на месте.
    * Сэлим нэхъыфI дыдэу илъагъу шы пцIэгъуэплъ дахэр къытехуэри и пIэ къикIакъым. Къ. Хь.
    {И} пIэм зрилъэфыхьын проявлять нерешительность.
    * ЖиIэн имыщIэу, абы и пIэ зрелъэфыхь. Щ. I.
    {Уи} пIэм зичын тронуться, рвануться с места.
    * Зуримэ къеупщIам екIи фIыкIи жэуап иритыркъым, и нэр хъыджэбзым тедияуэ еплъу тIэкIурэ щотыжри, занщIэу и пIэм зреч. Iуащхь.
    {И} пIэм идиихьын = {и} пIэм ижыхьын.
    * Iэщхэри, Iэхъуэри, псыхъуэри, танэри, махуэри, дыгъэри - псори я пIэм идиихьа хуэдэщи, зыри хъеижыркъым. Н. А.
    {И} пIэм ижыхьын застыть на месте, остановиться как вкопанный.
    {И} пIэм имызэгъэжын беспокоиться о ком-чём-л., переживать за кого-что-л.
    * Район псор зэрыпагэу щыта жэмыр сэ къыслъыса дауэ хъуну, жиIэу Мысост и пIэм изэгъэжыртэкъым. Iуащхь. {И} пIэм итамэ букв. будь я на его месте...
    * Уи пIэ ситамэ, зызущэхунти сыщысынт, Жыраслъэн. М. Б.
    {И} пIэм иувэжын войти в привычную колею.
    * {ЛIыжьым:} - АтIэ, ар Iуэхукъым, щIалэщи аращ, унэ ихьэм и пIэ иувэжынущ. Iуащхь.
    {И} пIэм иуджыхьын топтаться на месте.
    * - Ещанэ бригадэр зыкъом щIауэ и пIэм йоуджыхь, ахъумэ и пэкIэ кIуатэркъым. Iуащхь.
    {И} пIэм иумэзэхэн = {и} пIэм ижыхьын.
    * Ар зэуэ и пIэм иумэзэхащ икIи, мыбэуэжым хуэдэу, зэпхыдэIукIащ. Къэб.
    {И} пIэм иуIэгуэн поставить на {свое} место кого-л.
    * Дзокъуэ и псалъэ нахуэхэм Дзури и пIэм ириуIэгуащ, Жэмали пщIантIэпс щIыIэ къыпхихуащ. Къ. Хь.
    И пIэм ихун вывести из себя кого-л.
    * {Зейнаб:} - Уэращ, хьэжы, мыр {Аслъэнджэрий} и пIэм изыхур, армыхъумэ ар игъащIэм ину къыдэпсэлъакъым. Iуащхь.
    {И} пIэм къишын = {и} пIэм ихун.
    * И къуэр и пIэм къизыша Iуэхур зэрымыIуэху цIыкIур Санят хьэкъ щыхъуащ. Хь. Хь.
    II 1. см. тепIэнщIэлъын. ПIэр зэщIэлъхьэжын. Пiэр Iухын.
    2. см. гъуэлъыпIэ. Джэдур пIэм исщ.
    ПIэ гъэщхъэн лечь спать.
    * Абы нэхърэ нэхъыфIкIэ пхуэсIуэни, укIуэжрэ адэ уи хьэуазапIэ бгъэщхъэжмэ. Къ. Хь.
    * - ПIэ тIэкIур схуэдзыжынт, - жиIэри лIыр фызым хуеплъэкIащ. Iуащхь.
    ПIэ кIуэцI имыгъуэлъхьэн не спать, бодрствовать.
    * ПIэ кIуэцI симыгъуалъхьэу сэ сызылъыхъуэр уэрт. Агъ. Л. ЖэщитI хъуащи ар {Гуащэнэху} пIэ кIуэцI игъуэлъхьакъым. Ж. Б.
    ПIэм къыхэнэжын быть прикованным к постели.
    * Жейм емызэгъыжу, шхын лъэпкъ щымыкIуэжу, ар {КIунэ} пIэм къыхэнэжат. ЛI. Ч. Iэрызехьэу пIэм къыхэмынэжатэмэ, а уи гуапагъэми цIыхугъэми {Алибей} и акъыл нэсынтэкъым. КI. Т.
    ПIэм хэлъын болезнь свалила кого-л. Фызыжьыр илъэс зыбжанэ хъуауэ пIэм хэлът.
    ПIэм хиубыдэн = пIэм хэлъын.
    ПIэр щIыжын постлать постель. ПIэр ящIыжри гъуэлъыжащ.
    пIэ дэкIуеигъуэ комплект постельного белья
    / Зы пIэм ехьэлIа тепIэнщIэлъынхэр.
    пIэ лъапэ изножье ( постели)
    / ПIэ ущилъым деж, лъакъуэм хуэзэ Iыхьэ.
    ПIэ лъапэм джэдур жейуэ телът.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > пIэ

  • 10 уэредадэ

    старинная свадебная песня
    / Нысэ къыщашэкIэ е нысащIэр унэ щрашэкIэ жаIэ хьэгъуэлIыгъуэ уэрэдыжь.
    * Гур ирахулIэ бжэIупэми уэредадэ жаIэурэ нысащIэр ирашри и лэгъунэм щIашэ. Ад. фольк.
    Уэредадэ къишын распевать свадебную песню.
    Уэредадэ къыхэдзэн запеть свадебную песню.
    * Фызышэ шухэм уэредадэ къыхадзащ. Iуащхь.
    {Абы} и уэредадэщ {у него} большая радость.
    * Зэ Iуплъэгъуэ закъуэ фIэкI мыхъуми абы сыIуплъам си уэредадэт. фольк.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > уэредадэ

  • 11 абрагъуэ

    огромный, очень большой
    / Ин дыдэ.
    Унэ абрагъуэ. Жыг абрагъуэ.
    * Зы анэм дыкъилъхуащ, хьэтыркIэ сыноклъэIу, сызыкIэщIэгъэхьэ: абы фIэкIамэ, сеукIыпэр мы иныжь абрагъуэм! Ад. таур. Сэ лIышхуэ абрагъуэр мо дэп цIыкIу къызэцырхъам сыкъигъэхыщIащ. Щ. Т.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > абрагъуэ

  • 12 гъазэ

    гъазэ имыIэн 1) не иметь возврата к чему-л.
    * {Аслий:} - Гъазэ уиIэкъым, {Iэминат}, абы {школым}, уезыхулIаIакъым зыбукIыжыну.. уи унэ уисыжмэ, нэхъыфIщ. Къу. С. 2) быть неумолимым, решительным
    * Къыщыхэхъыжьэм деж, Щамел гъазэ иIэжтэкъым. Ш. А.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > гъазэ

  • 13 егъэщIын

    / ЕщIын псалъэм и каузативщ.
    * Алим и бгъэм иригъэщIри, Даду абы и щхьэм Iэ дилъащ. Гъу. Хъу.
    / ЩIын псалъэм и каузативщ.
    Унэ егъэщIын. Вакъэ егъэщIын. Гъуэмылэ егъэщIын.
    * Гуэдзыр иджыри пасэIуэщ, Фосэт, ауэ гъэмахуэр къэсу къызэресхьэлIэжу щIакхъуэ хуабэ езгъэщIынщ. Акъ. З.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > егъэщIын

  • 14 зэбгъэдэсын

    (зэбгъэдэсщ) неперех. гл. 1. сидеть друг возле друга
    / Зыр зым бгъэдэсын, зэгъунэгъуу щысын.
    * Къазджэрий и гуапэтэкъым Нащхъуэ и къулыкъур итыжыну, ауэ Iэмал щыIэуи къахуэгъуэтыртэкъым... ЗэкъуэшитIыр куэдрэ зэбгъэдэсащ, абы и гугъу ящIу. КI. А. ГуитIщхьитIу, гуфIэнуми гуIэнуми ямыщIэу, анэмрэ пхъумрэ зыкъомыфIрэ зэбгъэдэсащ, псалъэншэу. Т. Хь.
    2. жить вместе, одной семьей
    / Зэдэпсэун, зэгъусэу зы бынунагъуэу псэун.
    Зэкъуэшхэр зэхэмыкIауэ зэбгъэдэсщ.
    3. жить рядом, по соседству
    / Зэпэгъунэгъуу псэун.
    Дэ дызэгъунэгъущ, зы унэ фIэкIа димызэхуакуу дызэбгъэдэсщ.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > зэбгъэдэсын

  • 15 зэкIэщIэхын

    а) (зэкIэщIех) перех. гл. 1. расставить, раздвинуть (руки, ноги, крылья)
    / Зыр зым бгъэдыхьэн, зэпэIэщIэ щIын, зэбгъэдэхын.
    * Унэ лъэгум къэмыс щIыкIэ абы {мэз джэдум} и лъакъуэ цIыкIухэр ину зэкIэщIихырт. Анэд. ИжьырабгъумкIэ, мэз лъапэм деж.. кхъухьлъатэр щылът, зи дамэр зэкIэщIэзыхыу зи джэджьейхэм тегъуэлъхьа джэдкъурт хуэдэ, щIым хэубгъуауэ. Iуащхь.
    2. рассадить, разделить
    / Зэпэжыжьэу, зэпэщIэхауэ гъэтIысын, хэлъхьэн (жыг, къэкIыгъэ сыт хуэдэхэр).
    Жыгхэр зэкIэщIэхауэ хэсэн.
    3. кубано-зеленчукские переносное внести раздор, поссорить кого-л.
    / Зым игу зым егъэбгъэн, зэмыфI щIын, зэфIэгъэкIуэдын бзэгукIэ, хьилагъэкIэ, хъуэрщэрыгъэкIэ.
    Зэнэзэпсэу зэрылъагъу быныр цIыху бзаджэхэм зэкIэщIахащ.
    б) быть рассаженными, разреженными
    / ЗэпэщIэхауэ, зэпэжыжьэу хэсауэ щытын (жыг сыт хуэдэхэр).
    МэракIуэхэр зэкIэщIэхауэ хэсат.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > зэкIэщIэхын

  • 16 зэтеубэн

    (зэтреубэ) перех. гл. утрамбовать; утоптать
    / Теувэурэ, теуэурэ е тепкIэурэ зыгуэр зэщыгъэтIысхьэн.
    * Бэлъто къомыр абы хуэдизкIэ зэтеуба хъуати, зэхэпцIэжа пфIэщIынт, утесми утелъми унэ лъэгум хуэдэт.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > зэтеубэн

  • 17 зэхэлъэдэн

    (зэхолъадэ) неперех. гл. 1. сбежаться ( о многих)
    / Зэрызехьэу зэхыхьэн, зэхуэжэсын.
    Абы куэдрэ пылъынт къуажэр: зэхэлъадэри {зэлъзэфызым} унэ хуащIащ. Черк. таур. Шу гупитIыр зэхолъадэ, зэзэуэни ирагъажьэ. Зы б. з.
    2. слиться (напр. о реках)
    / Зыр зым хэлъэдэн, зэхэхуэн (пситI-щы, псыхьэлыгъуитI-щы). ЩыхупIэ хуэзэм къелъэу, лъэпощхьэпо Iэджэ къызэранэкIыурэ а псы къуэпсыр зыуэ зэхолъадэри псышхуэ лъэщ хъуауэ къызэрохьэх. Iуащхь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > зэхэлъэдэн

  • 18 зэхэтIыхьын

    а) (зэхетIыхь) перех. гл. перекопать, изрыть, исковырять что-л. во многих местах
    / ЩIыпIэ-щIыпIэхэр къэтIын, адэкIэ-мыдэкIэ куэд тIын.
    {Жыг хадэзехьэм} и къуэхэм ягугъащ абы {жызумей хадэм} хъугъуэфIыгъуэ {дыщэ сыт} щIэлъу, къанэ щымыIэуи хадэр зэхатIыхьащ. Къ. Б.
    б) (зэхэтIыхьащ) неперех. гл. быть перекопанным, изрытым во многих местах
    / ЩIыпIэ-щIыпIэкIэрэ, адэкIэ-мыдэкIэ тIауэ щытын.
    Зэгуэр Нурхьэлий тIэкIурэ къэтауэ къигъэзэжати, унэ лъэгур хьэлэчу зэхэтIыхьауэ къыхуэзэжащ. КI. А.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > зэхэтIыхьын

  • 19 зыукIыжын

    (зеукIыж) перех. гл. 1. зарезаться, застрелиться
    / ЗыгуэркIэ зэуэжу зыгъэлIэжын; уи зэранкIэ зыгъэлIэжын.
    Мащэм ихьэщ, жыр лэныстэр къищтэри езым {Дадусэ} зиукIыжащ. фольк.
    2. переносное измучиться, истерзаться
    / Хьэзаб Iей зытегъэлъын, гугъуехь ин фэм дэгъэхуэн.
    Гъазэ уиIэкъым абы, уезыхулIаIакъым зыбукIыжыну, бгъуэтыIамэ пшхыуэ уи унэ уисыжмэ нэхъыфIщ. Къу. С.
    3. переносное возмущаться, негодовать
    / Хуабжьу зыхъунщIэн, зышхыхьыжын.
    Жанхъуэтхэ я пхъур ныжэбэ кIуэсащи, лъэпкъ псори зэрызохьэ.. "ди напэр текIащ", - жаIэри заукIыж. Къэр. Хь.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > зыукIыжын

  • 20 къэфапщIэ

    этн. плата, откуп за танец ( свадебный обычай)
    / Унэ ирашэ нысащIэр и гуащэм деж щIаша нэужь, абы щащI джэгум щауэм и шыпхъухэм е и Iыхьлы цIыхубзхэм ящыщу къэфэн зымыдэхэм тралъхьэ "тазыр".
    КъэфапщIэ тын. КъэфапщIэ къеIыхын.

    Словарь Кабардино-Черкесского языка > къэфапщIэ

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»