абсолютизація

См. также в других словарях:

• абсолютизація — ї, ж. Визнання чого небудь безвідносно, винятково значимим, самодостатнім, зведення чого небудь в абсолют; доведення до абсолюту …   Український тлумачний словник

• абсолютизація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• етичний — а, е. Прикм. до етика. •• Ети/чний релятиві/зм методологічний принцип пізнання і тлумачення моралі, суть якого полягає в абсолютизації моменту відносності й умовності в змісті моральних норм, уявлень, ідеалів …   Український тлумачний словник

• лінеаризм — у, ч., муз. Голосоведення, основане на абсолютизації лінеарності …   Український тлумачний словник

• сцієнтизм — у, ч. 1) Тенденція до витлумачення філософського й соціологічного знання в світлі принципів і методів, властивих природничим наукам. 2) Абсолютизація ролі науки, наукових знань як головного чинника прогресу в історії і засобу вирішення суспільних …   Український тлумачний словник