-
1 повстати
см. повставати II -
2 rebel
I.n.buntovnik · бунтовник m., povstanec · повстанец m., povstannik · повстанник m.II.v. buntovati · бунтовати vi., povstati · повстати vp.
См. также в других словарях:
повстати — див. повставати … Український тлумачний словник
повстати — див. повставати … Словник синонімів української мови
повстати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повсталий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до повстати. 2) у знач. прикм. Який піднявся на боротьбу, підняв повстання. Повсталий люд. || у знач. ім. повста/лий, лого, ч. Той, хто піднявся на боротьбу, підняв повстання … Український тлумачний словник
повставати — I = повстати (піднімати повстання, починати боротьбу з кимсь / чимсь, проти когось / чогось), у[в]ставати, у[в]стати, підніматися, підійматися, піднятися, підійнятися, підводитися, підвестися Пор. бунтувати II ▶ див. виникати I, протидіяти … Словник синонімів української мови