Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

Спасибо+друг

  • 1 друг

    I. приятель, друг; мн. - друзі (р. друзів), други (р. другів). [Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут (Рудч.) Без вірного друга великая туга. Не друзі, а чужії]; (о женщинах) приятелька, подруга, другиня, друга. Закадычный друг - друзяка, кревний друзяка, (вульг.) закантика.
    II. Друг, кратк. форма от местоим. Другой. Друг друга - один (или одно, одне) одного. [Ненавиди[я]ть один (одне) одного. Вони варті один одного = они стоят друг друга]. Друг другу - один одному, одно[е] одному. [Приневолює їх подати одно одному руки (Єфр.)]. Друг за друга - один (одне) за одного. [Ми відповідаєм один за одного]. Друг за другом - один (одне) по одному [по однім], (реже) один (одне) за другим. [Один по однім тихо роки встають у спомині моїм (Черн.)]. Друг о друге - один (одне) про одного, кожне про кожного. [Довідалися кожне про кожного (Крим.)]. Друг против друга - один проти одного, навпроти себе. [Діти одної матери, рідні брати стояли навпроти себе (Єфр.)]. Друг с другом - один (одне) з одним. [Ми добре познайомилися один з одним]. Друг у друга - один (одне) в одного. [Питали один в одного]. Самдруг - удвох, сам з кимсь.
    * * *
    I сущ.
    друг; при́ятель, -ля, ( о женщине) при́ятелька; друзя́ка

    друзья́ — мн. дру́зі, -зів

    любе́зный \друг — (в обращении - зват.) лю́бий дру́же

    II

    друг дру́га — оди́н о́дного, одна́ о́дну, одно́ о́дне, (мног.) одні́ о́дних

    друг за дру́га — оди́н за о́дного, одна́ за о́дну, одно́ за о́дне, (мног.) одні́ за о́дних

    Русско-украинский словарь > друг

  • 2 спасибо

    спаси́бі; ( благодарю) дя́кую

    за [одно́] \спасибо бо — [ті́льки] за спаси́бі

    Русско-украинский словарь > спасибо

  • 3 Мил-сердечный друг

    серцю любий (милий) друг (-га).

    Русско-украинский словарь > Мил-сердечный друг

  • 4 барствовать

    панувати, паніти. [Одні паніють на світі, другі бідують].
    * * *
    панува́ти

    Русско-украинский словарь > барствовать

  • 5 благоверный

    1) благовірний, правовірний;
    2) (как эпитет, даваемый супругами друг другу) старий, стара, мій, моя.
    * * *
    1) прил. благові́рний
    2) в знач. сущ. благові́рний, -ого, стари́й, -ого; мій, род. п. мого́

    Русско-украинский словарь > благоверный

  • 6 бодаться

    1) би́тися, бу́цатися, бу́цкатися; коло́тися [рога́ми]
    2) ( бодать друг друга) би́ти одно́ (одне́) о́дного, би́тися, бу́цати (бу́цкати) одно́ (одне́) о́дного, бу́цатися, бу́цкатися; коло́ти [рога́ми] одно́ (одне́) о́дного, коло́тися [рога́ми]

    Русско-украинский словарь > бодаться

  • 7 бороться

    1) змагатися з ким-чим (или проти кого) за що, боротися з ким, чим, войд(т)уватися з ким, борікатися з ким, (стойко) обстоювати за що. [Почали змагатися з великими панами і таки побороли їх. Кожна партія змагається за певну ідею. Неминучий історичний процес розвитку, проти якого змагатися дарма (Єфр.). З турками войтувалися. Войдується з стихіями (Кул.). Обстоюючи за права віри, наші прадіди боролись разом і за права рідної національности (Єфр.)];
    2) (шутя, играя) боротися, борушкатися, борю[і]катися.
    * * *
    боро́тися; ( друг с другом) борюка́тися, у ру́чки бра́тися; ( состязаться) змага́тися

    Русско-украинский словарь > бороться

  • 8 брызгаться

    пи[о]рскатися, бризкатися.
    * * *
    1) бри́зкатися, бри́зкати; при́скати, пи́рскати, по́рскати, чви́ркати; ляпати; хлю́патися, хлю́пати
    2) ( брызгать друг на друга) бри́зкатися; ( плескаться) хлю́патися

    Русско-украинский словарь > брызгаться

  • 9 брыкаться

    несов.; сов. - брыкн`уться
    1) ( брыкать) брика́тися, брикну́тися, брика́ти, брикну́ти; хвицатися, хвицну́тися; виха́тися, вихну́тися
    2) (несов.: брыкать друг друга) брика́ти, брика́тися; хвица́ти, хвица́тися, виха́ти, виха́тися

    Русско-украинский словарь > брыкаться

  • 10 взглядывать

    взглянуть поглядати, поглянути, глянути, споглядати, споглянути, (с)позирати, (с)позирнути. В. быстро - зиркати, зиркнути, зводити (звести) очі, скидати (скинути) очі (очима) на кого, скидати, скинути, закидати, закинути погляд, поглядом на кого, (сов.) вергнути, метнути, стрельнути, бликнути, глипнути очима. В. искоса, недовольно - поглядати, глянути скрива, зизом. В. исподлобья - поглядати, (сов.) (по)глянути и т. д. з- під лоба, сторч. В. друг на друга - скидатися, скинутися очима, поглядати, (поглянути) між собою, ззиратися, ззирнутися.
    * * *
    несов.; сов. - взглян`уть
    1) диви́тися, подиви́тися, гляді́ти, гля́нути, погляда́ти, погля́нути, сов. згля́нути; ( посматривать) зи́ркати и позира́ти, зи́ркнути и зирну́ти, спогляда́ти, спогля́нути
    2) (перен.: обращать внимание) диви́тися, подиви́тися, гляді́ти, гля́нути, сов. погля́нути

    Русско-украинский словарь > взглядывать

  • 11 взъедаться

    взъесться уїдатися, уїстися на кого, в кого, завзятися, напомогтися, напосістися на кого. В. друг на друга - заїдатися (між собою), заїстися. [Уже він на кого в'їсться, тому добра не буде (Крим.). Як напомоглися - тричі вигонили на тижні. Заїлися один на одного, як пси на перелазі].
    * * *
    несов.; сов. - взъ`есться
    уїда́тися, уї́стися; напосіда́тися, напосі́стися, сов. завзя́тися, заповзя́тися; ( напускаться) напуска́тися, напусти́тися

    Русско-украинский словарь > взъедаться

  • 12 возвращать

    возвратить
    1) вертати кого до чого, що, вернути [Вернути полонених до рідного краю. Минулого не вернеш. Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає], повертати кого до чого, що кому, повернути [І хто зна, коли мене поверне до своєї господи (Лев.). Права вам давні повертає (Руд.)], завертати, звертати, завернути кого, що кому [Звертаю вам сей документ (Франко). Хочуть пани завернути старий лад], привертати, привернути кого до чого (к чему), кому що [Потроху знов привертає вас до кріпацтва (Крим.). Назад до життя привернув (Сл. Грінч.). Приверни мені знов дитячі дні (Крим.)]. -щать, -тить при помощи колдовства к прежнему состоянию - відвертати, відвернути, відроблювати, відробляти, відробити. -щать, -тить, забраковавши что-н. сделанное, купленное по заказу, просьбе - прикидати що кому, прикинути [Не так пошиєш, - грошей не заплатять, а прикинуть тобі твоє шитво];
    2) (отдавать назад полученное) вертати, вернути що кому [Верну вам усенькі ваші трати (Крим.). Вернути борг], повертати, повернути що кому [Швидко зможу вам усе ваше повернути (Крим.)], завертати, звертати, звернути що кому [Заверну все твоє]. В-тить друг другу обратно вещи, которыми раньше поменялись - розмінятися [Поміняймось!.. Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місці].
    * * *
    несов.; сов. - возврат`ить
    поверта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; (заставлять возвращаться) заверта́ти, заверну́ти; несов., фольк. вороча́ти

    Русско-украинский словарь > возвращать

  • 13 возле

    біля (побіля) кого, чого, коло кого, чого, край (покрай, окрай) кого, чого, близько кого, чого, при кому, чому, коло боку у кого, чийого; (рядом) обік (обіч, побік, побіч) кого, чого, попліч кого, поруч кого, сумежно з чим, уряд за чим [Оце сидить він бувало у другій кімнаті, уряд за тією, де вчаться школярі (Еварн.)], по(у)з кого. [Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка]. Возле дверей - одвір. Проходить возле кого, чего - іти проз кого, що. [Іде проз нашу хату. Ішов проз нас і не вклонивсь].
    * * *
    1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля; ( поблизости) поблизу́
    2) предл. с род. п. ко́ло, бі́ля (кого-чого); ( подле) побі́ля, край, о́край (кого-чого); ( рядом) поряд, по́руч (кого-чого); (у чего-л.) під, по́під (чим), при, по́при (кому-чому); ( обок) обі́ч, по́біч, обі́к (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > возле

  • 14 выпускать

    выпустить випускати, випустити, пускати, пустити (мног. - повипускати). [Бранців з темниці повипускали. Пущено стрілу. Меча не пускає з лицарських він рук (Грінч.). Де-ж-таки видано, щоб землю з рук пускати! (Грінч.)]; (отстать от чего) пуститися чого. [Як припала до кухля, то поки всього не випила,- не пустилася (Мирн.)]. Выпускать из рук друг друга - пускатися. Не выпуская из виду - не пускаючи з очей, назирцем, назирці, наглядом, позирці. Выпустить из виду - спустити з очей, з уваги. Выпустить тепло - вистудити (хату). Выпустить в свет - випустити в світ, появити. Выпускаемый - появлюваний, пусканий (що випускається).
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпустить
    випуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти

    Русско-украинский словарь > выпускать

  • 15 дополнять

    -ся, дополнить, -ся доповняти, -ся, доповнювати, -ся, доповнити, -ся; додбати; докладати; (возмещать) надолужувати, надолужити, приповняти, -ся. [Ніхто його не додбає, ані розруйнує (Шевч.). До книжок докладав він своє розумне слово. Хай вам бог приповня (Ном.)]. Дополнять сыпучим телом - досипати, досипати. -ять водой - доливати, долити, долляти, (кипяток, борщ, водку) досипати, досипати. Дополненный - доповнений, долитий, доллятий, (сып. телом) - досипаний; (о книге, рукописи) з додатками, доповнений. [Нове видання, з додатками].
    * * *
    несов.; сов. - доп`олнить
    допо́внювати и доповня́ти, доповнити

    дополня́ть друг дру́га — допо́внювати (доповня́ти) оди́н о́дного (одна́ о́дну, одно́ о́дне)

    Русско-украинский словарь > дополнять

  • 16 дорогой

    дорогий (ум. дорогенький, дорогесенький); (ценный) коштовний. [Дорогий друже! Бачив я усякі перли і коштовні самоцвіти (Самійл.)]. (Срв. ст. дорожчий и дорогший). Крайне, непомерно дорогой - дороженний. [Продати-б - не куплять таку дороженну (Крим.)]. Дорогая вещь - дорога річ, коштовня. Дорогой в высшей степени - дорогісінький, дорогесенький. [Моя й матінко, моя й дорогісінька. Моя пораднице дорогесенька].
    * * *
    I дор`огой
    нареч.
    доро́гою, по доро́зі, у доро́зі
    II дорог`ой
    дороги́й; ( ценный) кошто́вний; (милый, любимый) лю́бий

    \дорогой друг! — лю́бий (дороги́й) дру́же!

    дорого́й цено́й — перен. дорого́ю ціно́ю

    Русско-украинский словарь > дорогой

  • 17 драть

    дирать драти, дерти. [Одежу так дере, що страх]. -ть горло - горлати - см. Горланить. -ть за волосы кого, друг друга - чубити, -ся, вихрити, -ся, скубти, -ся, скубки (почубеньків) давати кому. [Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться]. -ть за уши - скубти за вуха, крутити вуха. -ть розгами - парити, лозанів давати - см. Сечь. -ть в горле - драти (дерти) в горлі (горло). [Проханий шматок горло дере]. -ть в тридорога - драти (лупити, дерти) як за батька. -ть взятки - см. Взятка, Взяточничать. -ть нос - кирпу дерти, кирпу загинати (гнути). Мороз дерёт по коже - мороз пішов по-за плечима (по-за шкурою), наче снігом по шкурі (по спині) тре, з-за спини морозом бере.
    * * *
    1) (рвать, разрывать) де́рти, дра́ти, рва́ти, роздира́ти, розрива́ти, шматува́ти
    2) (отделять, снимать) де́рти, драти; ( вырывать) рва́ти, вирива́ти

    \драть ко́ру с де́рева — де́рти (дра́ти) ко́ру з де́рева

    3) ( растерзывать) де́рти, дра́ти, розрива́ти, роздира́ти
    4) (наказывать поркой, сечь) бити, шмага́ти, сікти́; (за волосы, за уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти; ( за волосы) чу́бити

    \драть за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ за ву́ха кого́

    5) (перен.: брать слишком дорого) де́рти, дра́ти, лупи́ти
    6) (скоблить, тереть) де́рти, дра́ти, шарува́ти
    7) (царапать, раздражать) де́рти, дра́ти, дря́пати; в

    го́рле дерёт — безл. у го́рлі (го́рло) дере́ (дря́пає)

    8) (кричать, громко петь) горла́ти, горла́нити, репетува́ти, галасува́ти

    \драть го́рло (гло́тку) — де́рти (дра́ти) го́рло (гло́тку), горла́ти, горла́нити

    9) (убегать, удирать) де́рти, дря́пати

    Русско-украинский словарь > драть

  • 18 другой

    1) (второй) другий. На -гой день - другого дня, на другий день. В -гой раз - удруге. [Зайшов він і вдруге і втретє]. С -гой стороны - з другого боку. Один за -гим (друг за другом) - один по однім, один за другим;
    2) (иной) инший, инакший, иначий, (редко) другий. [Забув мене мій миленький, иншу полюбив. Шукайте собі вже инакшої куховарки (Крим.)]. В -гое время - иншим часом. В -гой раз - иншим (другим) разом. В -гое место - куди-инде. В -гом месте - де-инде, (реже) инде. [Ходім куди-инде. Шукай де-инде. В Жаботині родилася, инде не привикну (Чуб.)]. Другое запел - иншої (вже не тієї) співає. Это -гое дело - це инша річ [справа]. И тот и -гой, и то и -гое - і той і цей, і те й це (і це й те). Ни то, ни -гое - ні те, ні це (ні це, ні те).
    * * *
    1) ( иной) інший, дру́гий; диал. она́кий

    други́ми слова́ми — вводн. сл. жарг. іна́кше, і́ншими слова́ми

    друго́й раз — ( иногда) і́нколи, і́ншим ра́зом

    2) (второй, следующий) дру́гий, насту́пний
    3) (некоторый, какой-л. иной) і́нший
    4) в знач. сущ. і́нший, -ого

    Русско-украинский словарь > другой

  • 19 дружка

    1) пара, рівня. [До цього коня ніяк не підберу пари]. Друг дружку - один (одне) одного. Друг к -ке - один (одне) до одного;
    2) (на свадьбе) боярин, дружко, (гал.) дружба, (м. р.); (ж. р.) дружка, подруга.
    * * *
    I II

    друг дру́жку — оди́н о́дного

    друг дру́жке — оди́н о́дному

    друг о дру́жке — оди́н про о́дного

    Русско-украинский словарь > дружка

  • 20 жгучесть

    пекучість, палючість, (г)острість (р. -ости); (о крапиве и друг. растен.) жаркість (р. -кости), жалчина.
    * * *
    1) пеку́чість, -чості; палю́чість; жа́ркість, -кості; лю́тість, -тості
    2) пеку́чість

    Русско-украинский словарь > жгучесть

См. также в других словарях:

Книги

Другие книги по запросу «Спасибо+друг» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»