Перевод: с русского на все языки

СПАТИ

  • 1 бодрствовать

    не спати, не всипати, ніч зорити, чувати, пильнувати над ким (бодрствовать около кого, возле кого). [Чувай, стороже! Вона пильнує цілу ніч над ними]. Пободрствовать - попильнувати. [Ти, Симоне, не міг однієї години попильнувати (Св. П.)].
    * * *
    1) не спа́ти
    2) ( следить) пильнува́ти

    Русско-украинский словарь > бодрствовать

  • 2 боковой

    бічний, боковий, побічний, забічний. Боковая - боковенька. На -ую - на боковеньку. На -ой - на боковеньці. [Що-ж він робить? А що? Лежить на боковеньці, - ото його і вся робота]. Пора на боковую - пора на боковеньку, час лягати (спати).
    * * *
    бічни́й, бокови́й; (находящийся по сторонам чего-л.) побі́чний

    бокова́я пове́рхность — мат. бічна́ пове́рхня

    Русско-украинский словарь > боковой

  • 3 жёстко

    твердо, мулько, шерстко, цупко. [Голому й на сіні мулько]. Мягко стелет, да жёстко спать - м'яко стеле, та твердо спати.
    * * *
    1) (предик.: твёрдо) тве́рдо, му́лько
    2) (нареч.: сурово) жо́рстко
    3) (нареч.: без отклонений) тве́рдо, жо́рстко

    Русско-украинский словарь > жёстко

  • 4 жмурить

    -ся мружити, -ся. [Мружив очі проти блискучого сонечка (М. Вовч.). Хоч я ляжу спати - сон очей не мружить. Голова аж важніла на плечах, очі мружилися (Крим.)]. При игре в жмурки - жмуритися. [Хто буде жмуритися?]. Срв. Щурить.
    * * *
    мру́жити, жму́рити

    Русско-украинский словарь > жмурить

  • 5 забираться

    забраться забиратися, забратися, убиратися, убратися и увібратися, залазити, залізти, (пренебр.) утелющитися, утеребитися куди, в що. [Еней на піч забрався спати (Котл.). Злодій убрався в хижу. Чого це ти утеребився в льох?].
    * * *
    1) забра́ться
    2) забира́тися, забра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. позабира́тися; (влезть, войти) убира́тися, убра́тися, сов. утеса́тися (утешу́ся, уте́шешся), утелю́щитися, утереби́тися, -блю́ся, -би́шся; (заходить куда-л.) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'єшся и мног. позабива́тися
    3) страд. (несов.) забира́тися; видира́тися; заклада́тися; загоро́джуватися, -джується; (убирать, заправляя) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся, підтика́тися, підіткну́тися; (об одежде: убавлять) заву́жуватися

    Русско-украинский словарь > забираться

  • 6 заваливаться

    завалиться
    1) (чем) завалюватися, завалитися, закидатися, закидатися, привалюватися, привалитися, захаращуватися, захараститися; бути заваленим, закиданим, приваленим, захаращеним. -ться за что - западати, запасти, упасти за що; (задеваться где) заподітися, запроторитися десь. [Десь заподілися ножиці (Київщ.)]. -ться спать - укластися спати. -ться за кого - захилятися, захилитися, лягати, лягти за кого. За мужа -люсь, никого не боюсь - за чоловіка захилюся та й нікого не боюся (Приказка);
    2) (о стоячем предмете: уклониться, в сторону) похилитися; (о стене запавшей) увігнутися; (о прямой линии: погнуться) увігнутися. Линия фронта -лась - лінія фронта увігнулась.
    * * *
    несов.; сов. - завал`иться
    1) (падать, обрушиваться) зава́люватися, завали́тися, -валю́ся, -ва́лишся и мног. позава́люватися, па́дати, упа́сти (упаду́, упаде́ш) и мног. попа́дати

    кни́га \заваливаться ли́лась за дива́н — кни́жка (кни́га) впа́ла за дива́н

    2) ( накреняться) нахиля́тися, нахили́тися и мног. понахиля́тися, похиля́тися, похили́тися, -хилю́ся, -хи́лишся, зава́люватися, завали́тися
    3) ( терпеть неудачу) прова́люватися, провали́тися, зава́люватися, завали́тися
    4) ( укладываться спать) зава́люватися, завали́тися и мног. позава́люватися; заляга́ти, залягти́, -ля́жу, -ля́жеш
    5) страд. несов. зава́люватися; закида́тися; прова́люватися, зава́люватися

    [хоть] \заваливаться ли́сь — [хоч] завали́сь

    Русско-украинский словарь > заваливаться

  • 7 закат

    I. захід (-ходу) (сонця, місяця). На -те солнца - як сонце заходить (заходило), над захід сонця, навзаході[и], надзаходи (сонця). [Вже надзаходи сонечко, скоро вечір (Квітка). Вдома він буває саме тоді, як навзаходи сонце. Навзаході недобре спати хворим (Л. Укр.)]. Спуститься к -ту (о солнце) - стати навзаході, на схилку, повечоріти. [Пождіть, хай сонце трохи повечоріє]. Солнце (было) на -те - сонце вже (було) надвечори, на схилку, на вечірньому (у)прузі. [Вже хутко вечір; сонце вже на схилку (Л. Укр.)]. На -те дней своих - доживаючи свого віку, на схилку свого віку. «Закат Европы» О. Шпенглера - «Присмерк Европи» О. Шпенґлера.
    II. Закат снежный - забіг (-гу). [Не їдь туди - там великі забіги].
    * * *
    I
    1) за́хід, -ходу и захі́д, -хо́ду

    со́лнце бы́ло на \закат те — со́нце [вже] схиля́лося (схили́лося) над ве́чір, со́нце [вже] захо́дило, со́нце стоя́ло на вечі́рньому (на вечі́рнім) пру́зі

    2) (перен.: конец) кіне́ць, -нця́; ( упадок) зане́пад, -у; ( гибель) заги́бель, -лі; ( сумерки) при́смерк, -у, при́смерки, -ків

    на \закат те дней — на схи́лі ві́ку (сла́ви), на захо́ді життя́

    на \закат те [свое́й] сла́вы — в зане́паді [своє́ї] сла́ви

    II тж. зак`ят
    ( налог с мусульман) церк. закя́т, -у
    III мет.
    зака́т, -у

    Русско-украинский словарь > закат

  • 8 залегать

    залечь
    1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];
    2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];
    3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];
    4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];
    5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;
    6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];
    7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;
    8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).
    * * *
    несов.; сов. - зал`ечь
    заляга́ти, залягти́

    Русско-украинский словарь > залегать

  • 9 замирать

    замереть за(в)мирати и мерти, за(в)мерти, мертвіти, замертвіти, обмертвіти, мліти, зомліти, знеживлятися (мало употр.), знеживитися; (о звуке) затихати, затихнути, втихати, втихнути, вщухати, вщухнути. [Не дай спати ходячому, сердем замирати (Шевч.). Завмерла воля до життя (Франко). Серце розривалось, сльози сохли, душа мерла (Шевч.). Глянув, а вона лежить у крові, я так і замертвів (Сл. Гр.)]. Сердце, душа -ет, -рла - серце, душа завмирає, мре (мліє, в'яне, холоне, холодіє), серце завмерло, зайшлося, душа завмерла, похолола. Замерший - за(в)мерлий, обмерлий, зомлілий. [Завмерлеє в серці коханнє (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - замер`еть
    завмира́ти, завме́рти, -вмру́, -вмреш и мног. позавмира́ти, замира́ти, заме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позамира́ти, несов. ме́рти; ( от сильного переживания) замліва́ти, замлі́ти и мног. позамліва́ти, умліва́ти, умлі́ти; ( цепенея) укляка́ти, укля́кнути и укля́кти, -кну, -кнеш; ( о звуках) загаса́ти, зага́снути, згаса́ти, згаснути, ги́нути, зги́нути, (несов.: удаляясь) далені́ти

    се́рдце (душа́) \замирать мира́ет — се́рце (душа́) завмира́є (замира́є, холо́не), в се́рці (в душі́, на душі́, на се́рці, в гру́дях) холо́не

    Русско-украинский словарь > замирать

  • 10 запрятываться

    запрятаться заховуватися, заховатися, зашиватися, зашитися, (о мн.) позаховуватися, позашиватися куди; бути захованим. [Так-би зашився десь у куточку й румсав-би, наче дитина (Кониськ.)]. Куда он -тался спать? - де (куди) він зашився спати?
    * * *
    несов.; сов. - запр`ятаться
    захо́вуватися, -хо́вуюся, -хо́вуєшся, захова́тися и мног. позахо́вуватися, ховатися, сховатися и мног. похова́тися

    Русско-украинский словарь > запрятываться

  • 11 засасывать

    -ся, засосать, -ся
    1) засисати, -ся, зассати, -ся, засмоктувати, -ся, засмоктати, - ся. [Собака як заб'є чи поране лапу, то сама-ж собі зассе її (Яворн.). Тії гадюки, що в животі, ссуть чоловіка за серце, аж доки не зассуть (Звин.). Чого це так довго дитина зассалася - годі вже, клади спати (М. Грінч.). Поросята засмоктали льоху (Київщ.)];
    2) (во что) засмоктувати, -ся, засмоктати, -ся, усмоктувати, -ся, усмоктати, -ся, затягати, -ся, затягти, -ся, втягати, -ся, втягти, -ся в що. [Важко їхати - болото засмоктує колеса (Київщ.). П'явка всмокталася (засмокталася) так, що й не одірвеш. Йому в ногу засмокталась чорная гадюка (Рудан.). Кінець рурочки засмоктавсь та й не тягне води (М. Грінч.)]. Среда -ла - оточення затягло, засмоктало кого.
    * * *
    несов.; сов. - засос`ать
    1) засмо́ктувати и смокта́ти, -кчу́, -кчеш, засмокта́ти, засиса́ти, засса́ти, -ссу́, -ссе́ш
    2) (перен.: затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти, засмо́ктувати, засмоктати
    3) (сов.: начать сосать) засмокта́ти

    Русско-украинский словарь > засасывать

  • 12 изжалить

    (о насек. растениях) пожалити. [Якби на кропиву не мороз, то вона-б усіх людей пожалила (Номис). Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти (Пісня)]. Изжаленный - пожалений. -ться - пожалитися.
    * * *
    пожа́лити

    Русско-украинский словарь > изжалить

  • 13 казаться

    1) (являться) являтися, з'являтися, показуватися; срвн. Показываться 2. И на глаза не -жись - і на очі мені не навертайся. Стыдно людям -заться - сором і на люди вийти (перед люди стати);
    2) (иметь вид) показуватися, видаватися за що, на що, чим; срвн. Представляться 7 (чем) и Показываться 4. [Він як народивсь, то показувався дуже слабкого здоров'я (Крим.). Оддалеки все видається меншим (Комар). Дядькові закиди видаються йому надто слабими (Борд.). Ця річ тільки видається на велику];
    3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здаватися, видаватися, увижатися, удаватися кому, для кого за що, чим; срвн. Показываться 4. [Кожна хвилина здавалась за цілі роки (Коцюб.). Цей простий звичай здавався для неї комедією (Н.-Лев.). Світ йому здавався чудний і непевний (Ніков.). Школа видавалась їй иноді домовиною (Коцюб.)]. -ться на вид - показувати. [Хліб з весни показував нічого (Звин.)]. -жется на вид - показує кому. [З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало (Свидн.)]. -зался (каким) - виглядав на кого, ким, немов хто, подавав на кого. [Син виглядав немов винний (Крим.)]. -ться странным, удивительным (что) - дивно здаватися кому. [Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те ані гадки (Куліш)]. Как вам -жется? - як вам здається? як на вас? як вам видається? як гадаєте? -жется, он вздорлив - здається, (що) він колотливий. Он мне -жется вздорным - він мені здається людиною недоладною; про мене (для мене) він виглядає на людину недоладну. Как мне -жется - як на мене. -жется молодым - виглядає на молодого, молодо глядиться. При заходе солнце -жется больше - навзаході сонце здається більшим;
    4) (мерещиться) здаватися, увижатися, увиджуватися, видітися, убачатися, видаватися, маритися, верзтися, уздріватися, виглядати, придаватися кому чим, на що; срвн. Показываться 3. [Йому все ввижається, що до хати злодій лізе, - то він спати не може (Звин.). А він усе перед моїми очима увиджується (Г. Барв.). Хоч видиться, що гусак промовляє тихо, а може то й не гусак (Рудан.). Все йому батько покійний убачається (ЗОЮР). Все йому виглядало, що він тоті діти носить (Стеф.). Як надивилася я на те страхіття, то й тут мені придається (Звин.)]. Как -жется (кому) - як здається (кому, для кого). -жется мне - видається, бачиться, видиться мені. Это только с первого взгляда так - жется - то тільки на перший погляд так (таке) увижається (видається). Это вам только так -жется - то вам так тільки здається (увижається);
    5) кажется (безлично) - здається, бачиться, виглядає. [Здається так-же само гуляють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Бачиться, в тиші глибокій крилами має весна (Вороний)]. -залось - здавалося, бачилося. -жется, верно - здається, вірно. -жется (утвердительно) - (та) здається!;
    6) -жется, как нрч. - см. Кажись 2, 3. Кажущийся - на погляд, на око, ніби-то такий, ніби-то справжній, гаданий, позірний, на позір, (гал.) ілюзоричний. Ошибка лишь -щаяся - помилка лиш на око така. -щийся результат - ілюзоричний наслідок. -щийся сильным - на позір сильний (дужий).
    * * *
    здава́тися, видава́тися; (безл.: представляться воображению) ввижа́тися, приви́джуватися

    ка́жется — в знач. вводн. сл. здає́ться, видає́ться

    каза́лось — в знач. вводн. сл. здава́лося

    Русско-украинский словарь > казаться

  • 14 калякать

    и Калякивать балакати, базікати, патякати, теревенити, теревені точити (гнути, нести, правити), баляси (баляндраси) точити, баляндрасити, (диал.) калантарити, барабосити. [Звичайно за слівцем балакали по слову (Греб.). Позіхають собі, базікають про те, про се, а спати не йдуть (Васильч.). Сусіда мій ладен був теревенити цілу дорогу (Крим.)]. -лякая - балакаючи, базікаючи, балу-балу. [Отак, балу-балу, хилили чарку за чаркою аж до вечора (Звиног.)].
    * * *
    (разговаривать, беседовать) бала́кати, гомоні́ти; ( болтать) базі́кати, тереве́нити

    Русско-украинский словарь > калякать

  • 15 караулить

    1) (охранять) вартувати, чатувати, калавурити кого, що, (стеречь) стерегти, берегти кого, що. [Полягали усі спати, а менший став вартувати (Пісня). Чатували козаченьки у зеленім гаю (АД)];
    2) кого (подстерегать) - чатувати на кого (и реже кого), чигати на кого.
    * * *
    вартува́ти, карау́лити, чатува́ти; ( стеречь) стерегти; ( охранять) охороня́ти

    Русско-украинский словарь > караулить

  • 16 кое-какой

    (некоторый, известный) деякий, який-не-який; (пустячный) такий-сякий, сякий-такий, який(сь), (с отрицанием) аби-який. [Деякий матеріял до міркування про се (Грінч.). Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Сяка-така напасть та спати не дасть (Номис). Було хазяйство так якесь в його (М. Вовч.). З його не аби-який чоловік вийде (Сл. Ум.)]. Я рассчитываю получить от него кое-какие сведения об этом - я сподіваюся дістати в його (в нього) деякі відомості про це.
    * * *
    1) де́який
    2) (неважный, незначительный) таки́й-сяки́й, род. п. тако́го-сяко́го, сяки́й-таки́й, аби́який

    Русско-украинский словарь > кое-какой

  • 17 колонна

    1) колона, (гал.) колюмна, (столп) стовп (-па), (зап.) слуп (-па). [Хто храми для богів, багатіям чертоги будує з мармуру, в горорізьбу фронтон ясний оздоблює, чи в лініях колон задовольняє смак вибагливий і строгий (М. Рильс.). Ввели його і при колоні у порога там поставили (Л. Укр.). Ґанок на штучно різблених стовпах (Р. Край). От палац… буду спати до раненька у сего слупа (Федьк.)]. Витая -на - кручена колона. -на с ложками - жолобчаста колона. -на коринфского ордена - колона коринт(ій)ського ордену. Фронтон с восемью -нами - фронтон на (у) вісім колон;
    2) (памятник) колона; стовп (-па). [Вандомська колона];
    3) (военн.) колона, (стар.) батова (-ви). -на по три - колона трійками. Каждый отряд о трёх -нах - кожний загін (відділ) на три колони (батови). Обозная -на - обозна валка. -на арестантов - колона арештантів;
    4) (столбец кирпича, карточек) стіс (р. стосу), (ум.) стосик, стовпчик, (пров.) табунчик. [І табунчик книжок перед їм (Звин.)];
    5) (столбец шрифта) стовпець (-пця), стовпчик, (оттиск из гранки) шпальта. Книга в две -ны - книжка на дві шпальти.
    * * *
    коло́на

    пя́тая \колонна — полит. п'я́та коло́на

    Русско-украинский словарь > колонна

  • 18 крепко

    (сильно) міцно, цупко, кріпко, сильно, (хорошо) добре, (прочно) міцно, кріпко, тривко, дебело. [Він її пригорнув до серця міцно (Квітка). Глядіть-же, цупко прикрутіте (Котл.). Добре били (Шевч.). Пошито міцно (М. Грінч.). Дебело зроблена ряма (Грінч.)]. -ко обнять - міцно (тісно) обняти. -ко связать - міцно (тісно, щільно, цупко) звязати. -ко держать - цупко (міцно) держати кого, що. -ко схватиться за что - міцно (цупко) схопитися за що, вчепитися чого. -ко задуматься - дуже (тяжко, сильно) замислитися про що. -ко спать, уснуть - спати, заснути міцно (твердо, цупко, добре, тяжко, здорово), заснути міцним (твердим) сном. [А дівчина тверденько заснула і не зчулась, як нічка минула (Чуб.). Тяжко заснула в житах на межі (Олесь)]. -ко спится кому - добре (міцно) спиться кому. Встать -ко на ноги - стати твердо на ноги. -ко стоять - твердо (міцно) стояти. [Твердо гордий дуб стоїть (Грінч.)]. -ко стоять за свои права - твердо стояти за свої права (за своїми правами). -ко закрыть глаза - тісно (щільно, міцно) заплющити (стулити) очі. -ко ударить (выругать) кого - дуже (тяжко, кріпко, здорово) ударити (вилаяти) кого. -ко хочется - дуже (тяжко) хочеться кому, кортить кого, кому. Жить -ко - жити скупо (скнаро). -ко держаться своего мнения - твердо (міцно) триматися своєї думки. -ко пьян был - дуже (тяжко, здорово) п'яний (напитий) був, п'яненний був. -ко-накрепко (сильно) - міцно- преміцно, дуже-предуже. -ко-накрепко запер дверь - добре замкнув двері. -ко-накрепко запретили мне делать это - суворо-суворісінько заборонено мені це робити. Крепче - міцніш(е), цупкіш(е), дебеліш(е), кріпше, лучче. [Що-дня тісніш, міцніш стискає нас мов обручем зо сталі лядська сила (Грінч.). Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства (Куліш). А його притискає ще лучче (Звин.)]. Довольно -ко - міцненько, кріп(к)енько, дуженько, тривкенько, дебеленько. [А рака кріпенько держить (Стор.)].
    * * *
    нареч.
    1) мі́цно, крі́пко; си́льно, цу́пко; ( хорошо) до́бре
    2) ( очень) ду́же, си́льно, ве́льми

    Русско-украинский словарь > крепко

  • 19 лечь

    (где, на чём, на что, куда) лягти (ляжу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла), (о мн.) полягати, полягти, (улечься) покластися, положитися де, на чому (реже на що), куди; см. Ложиться и Лежать. [Розбивши вітер чорні хмари, ліг біля моря одпочить (Шевч.). Смерть лягла вже на устах (Грінч.). Полягали на соломі (Рудан.). Дочка заміжня була - в землю полягла (Грінч.). На землі поклався (Рудан.). На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (Коцюб.)]. Лечь вокруг чего - облягти що, лягти, положитися круг чого, (о мн.) облягти що, полягати круг чого. Лечь под что - лягти, підлягти, (о мн.) попідлягати під що. Лечь на спину - лягти горілиць, (грубо) лягти горічерева, догори черева. Лечь ничком - лягти ниць. Всё -гло на твои плечи - усе лягло на твої плечі, усе зависло на твоїй голові (шиї). Лечь спать - лягти спати, (о мн.) полягати, полягти (спати). [Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж (Номис)]. Лечь в постель - лягти (покластися, положитися) в ліжко (в постіль). [Він мусів положитися в постіль (Крим.)]. Лечь в бою, лечь головою, костьми - (по)лягти в полі, в бою (в бої), накласти (лягти) головою, лягти, полягти кістьми. [Ой, Бог знає, чи жив вернусь, чи поляжу в полі (Пісня). Найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.)]. Рожь -ла - жито вилягло, полягло. Лечь в дрейф, морск. - лягти в дрейф, задрейфувати.
    * * *
    лягти́

    легло́ подозре́ние на кого́ — упа́ла підо́зра на ко́го

    \лечь голово́ю — лягти́ (накла́сти, наложи́ти) голово́ю

    Русско-украинский словарь > лечь

  • 20 ложиться

    лягати, (укладываться) кластися, покладатися, (опускаться) налягати, полягати на що; срв. Лечь. [Лягає тінь вечірняя на небо голубе (Крим.). Курява лягає (Шевч.). Шовкова трава на коси полягає (Пісня). Ой туман яром та налягає (Грінч. III)]. -житься спать - лягати спати, кластися спати, облягатися, (диал.) обкладатися, ляговитися, кладовитися. [Заходилися лягати спати (М. Вовч.). Ще дівчина спатоньки не клалась (Пісня). Тихо було і в спальні, коли облягалися (Коцюб.). Час уже й ляговитися (Крим.)]. -житься в постель - лягати в ліжко. -житься в десять часов - лягати в [о] десятій (годині). Я как раз -жился (спать) - я саме лягав (спати). Пора -житься (спать) - час лягати (спати), час уже кластися (облягатися). Время, когда -жатся (спать) - обляги, (у)ляги (-гів); см. Время. Хлеб -жится - хліб вилягає. -житься на якорь (бросать якорь) - кидати кітву. -житься на (в) дрейф - лягати в дрейф, дрейфувати. Как на вертись, а в могилку -жись - смерти не одперти, крути-верти, а доведеться вмерти, (шутл.) круть-верть, а під черепочком смерть.
    * * *
    ляга́ти; ( укладываться) кла́стися

    Русско-украинский словарь > ложиться

См. также в других словарях:

  • спати — Спать спати (1) 1. Находиться в состоянии сна: Погасоша вечеру зари. Игорь спитъ, Игорь бдитъ, Игорь мыслію поля мѣритъ отъ великаго Дону до малаго Донца. 40. Глагола имъ: Отидѣте, не умрѣ бо дѣвиця, нъ съпить. Остр. ев., 66 об. (1056 1057 гг.).… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • СПАТИ — Санкт Петербургская академия театральных искусств образование и наука, Санкт Петербург …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • спати — сплю, спиш; мн. сплять; недок. 1) Перебувати у стані сну. || Мати нормальний сон. || із запереч. част. не. Страждати безсонням; мати неміцний сон. || перен. Бути безлюдним, затихлим. || перен. Бути у стані повного спокою, нерухомості. || перен.… …   Український тлумачний словник

  • спати — (перебувати у стані сну), відпочивати, спочивати, відсиплятися, відсипатися (довго спати, відновлюючи сили після перевтоми, недосипання) Пор. дрімати …   Словник синонімів української мови

  • СПАТИ — Театральная академия на Моховой Санкт Петербурская государственная академия театрального искусства (СПбГАТИ)  высшее учебное заведение Санкт Петербурга, основано в 1779 году как Петербургская театральная школа. Содержание 1 Адрес 2 История …   Википедия

  • спати — [спа/тие] спл у, спиш, спиемо/, спиете/, спл ат ; нак. спи, сп іт …   Орфоепічний словник української мови

  • спати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • люг спати — Гж. Положився спати …   Словник лемківскої говірки

  • кимати — «спати, лежати»[ VI, 144] (з новогрець. kimume, kimonie «сплю») [ОГ] може кимати жолоб: Може лежати хлоп Тільки треба кляво шпанувати, бо в кукурузї може кимати жолоб, то щоб вас не заскочив. [ІФ 1905] …   Толковый украинский словарь

  • σπαθί — [спати] ουσ. о. сабля, меч, шпага, (в картах) трефы …   Λεξικό Ελληνικά-ρωσική νέα (Греческо-русский новый словарь)

  • Oi Khodyt Son Kolo Vikon —   Oy Khodyt Son Kolo Vikon (help·info) is a Ukrainian lullaby. The title is usually translated into English as The Dream Passes by the Windows . The song is a traditional lullaby, composed of three verses in a minor tone. However, as it is a …   Wikipedia

Книги

Другие книги по запросу «СПАТИ» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

Мы используем куки для наилучшего представления нашего сайта. Продолжая использовать данный сайт, вы соглашаетесь с этим.