-
1 Розумҍлъ
-
2 Розумҍю
Розумҍю разумҍю, мню вмҍняю, воминяю, вомҍняю -
3 Розумҍймо
Розумҍймо вонмҍмъ -
4 розуміння
-
5 понимание
розуміння, зрозуміння, (соображение, толк) тяма, тямок (-мку), (сознательн. представл.) свідомість (-мости), (взаимное) порозуміння. [Розуміння краси часто буває умовним (Грінч.). Нація була в розумінні Шевченка сім'єю з рівних людей-братів (Грінч.)]. - ние правды и добра - розуміння правди та добра. -ние права народного - зрозуміння права народнього. -ние своего положения - свідомість свого стану (становища). У толпы нет -ния - натовп не має тями. Нет -ния и телегу подмазать - нема тями й воза підмазати. Нет никакого -ния к чему - чорт-ма тями до чого. Вкладывать своё -ние в чьи-л. речи - вкладати власний тямок у чиїсь речі. Притти ко взаимному -нию - прийти (дійти) до порозуміння з ким.* * *розумі́ння; ( уяснение) зрозумі́ння, урозумі́ннявзаи́мное \понимание — взає́мне розумі́ння; ( совпадение взглядов) порозумі́ння
-
6 понятие
розуміння, поняття, тяма, утямок (-мку), тямок (-мку). Национальные -тия - національні розуміння. Абстрактные -тия - умозорні, абстрактні розуміння. Счастье -тие индивидуальное - щастя - розуміння індивідуальне. Два великие -тия смерти и любви - два великі тямки - смерти і любови (Конис.). Высокие -тия добра и правды - високі втямки добра і правди (Неч.-Лев.). -тия не имеет - тями не має; не тямить. Ложное -тие - фальшива тяма.* * *1) поня́ття\понятие сто́имости — эк. поня́ття ва́ртості
2) ( представление) уя́влення; ( мнение) ду́мка -
7 подразумевать
розуміти, мати на думці (на гадці, на увазі). Что вы -ваете под этим - що ви розумієте під цим? Говоря это, он -вал совсем другое - кажучи це, він мав зовсім инше на думці. Подразумеваемый - що мається на думці.* * *1) ( иметь в виду) ма́ти на ува́зі, ма́ти на ду́мці; ( предполагать) припуска́ти; ( под кем-чем) розумі́ти2) грам. ма́ти на ува́зі, ма́ти на ду́мці, доми́слювати -
8 подразумеваться
розумітися, матися на думці (на увазі). В баснях говорится о зверях, а -ваются люди - в байках мова (мовиться) про звірів, а на думці маються люди. Под этим -ется следующее - під цим розуміється таке, ось що.* * *1) ма́тися на ува́зі, ма́тися на ду́мці; припуска́тися; розумі́тися2) ма́тися на ува́зі, ма́тися на ду́мці, доми́слюватися -
9 разуметься
розумі́тися; ( иметься в виду) ма́тися на ува́зі (на ду́мці)\разуметься ме́ется — в знач. вводн. сл. или утверд. част. зрозумі́ло; розумі́ється; ( конечно) пе́вна річ, пе́вне ді́ло, звича́йно, зві́сно; ( при утвердительном ответе) авже́ж, ая́кже
само́ собо́й \разуметься ме́ется — звича́йно, зрозумі́ло, само́ собо́ю зрозумі́ло (розумі́ється), звича́йна (пе́вна) річ, звича́йне ді́ло
-
10 разумение
розумі́нняпо моему́ \разумение нию — скі́льки (наскі́льки) я розумі́ю; ( по моему мнению) на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд, як на ме́не
-
11 смыслить
розумі́ти; тя́мити, -млю, -миш; (в ком-чём, что - разбираться) розумі́тися (на кому-чому, в кому-чому), зна́тися (на чому), диал. шу́пити, -плю, -пиш (в чому, що), шуру́пати (в чому, чого) -
12 разуметь
розумі́ти; (знать, уметь) зна́ти, умі́ти; ( иметь в виду) ма́ти на ува́зі (на ду́мці) -
13 уразумение
розумі́ння, зрозумі́ння -
14 Голова - всему начало
Галава не булава, мазгі не пілавіныМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Голова - всему начало
-
15 Пыльным мешком стукнутый
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Пыльным мешком стукнутый
-
16 Раскидывать умом (мозгами)
Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Раскидывать умом (мозгами)
-
17 ум
глузд; разумнасць; разумнасьць; розум* * *муж.(грамадская) свядомасць, грамадская думка— кірунак (грамадскай) свядомасці, грамадскай думкі— настрой грамадскай думкі (грамадства, людзей)без ума (быть) от кого-либо, чего-либо
— у захапленні (быць), траціць розум (вар'яцець) ад каго-небудзь, чаго-небудзь— выжыць з розуму, здурнець— трымаць у галаве, помніць— з розуму сышло, з галавы вылецела— давесці да розуму, вывесці на правільную дарогу— наўме, у думках, у галаве— і наўме (і ў думках, і ў галаве) не было— у яго іншае наўме (у думках, у галаве)у него что на уме, то и на языке
— у яго што наўме (у галаве), тое і на языку, ён што думае, тое і гаворыцьне его (моего, твоего) ума дело
— не з яго (з маім, з тваім) розумам (рабіць што-небудзь, разважаць пра што-небудзь), не яго (мая, твая) справав уме (считать, прикинуть)
— у галаве— ненармальны, вар'ят— звар'яцець, страціць розум, з глузду з'ехаць— ён (яна) хітры (хітрая), яго (яе) не ашукаешсколько голов, столько умов
— што галава, то і розумум хорошо, а два лучше
— адна галава добра, а дзве яшчэ лепш— розуму недаступна, розум не можа знесці, незразумела -
18 научать
научить1) (обучать кого чему) навчати, (реже) научати и научувати, навчити и (реже) научити, вивчати и (реже) виучувати, вивчити, (приучать) зучати и зучувати, зучити, (о мног.) понавчати и понаучувати; повивчати и повиучувати кого чого и що робити. [Навчає чужих мов (Київ). Я дурно гроші беру, а вас нічого не навчаю (Крим.). Звідки знаєш, чого там научають? (Л. Укр.). Ви, каже, дітей не научуєте страху (Стефаник). Хто мовчить, той двох навчить (Приказка). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав (Пирят.). Всіх сама навчала пісень (Харківщ.). Важка робота в убозтві зучила їх труситися над кожною крихтою (Грінч.)];2) (наставлять) нав[у]чати, навчити (на розум, на добрий розум) кого, давати, дати науку кому, настановляти, настановити (на розум, на добрий розум), напучувати и напучати, напутити, нарозумляти, нарозумити (диал.) нагрущати, нагрустити кого, (советовать) радити, нарадити, раяти, нараювати, нараяти кого и кому, порадити кого. [Як жити він повинен, його научає (Рудан.)]. -чить уму-разуму - навчити (настановити, навести) на (добрий) розум. [Нехай прийде, навчимо його на добрий розум (Звин.). Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе (Номис)];3) (подучать) навчати, навчити, намовляти, намовити, наущати, наустити кого; см. Наущать. [Ви навчаєте його, щоб він мене лаяв (Крим.)]. Науче[ё]нный -1) навчений и (реже) научений, вивчений, понаучуваний, повиучуваний. -ный горьким опытом - гірким досвідом навчений;2) навчений, научений, настановлений (на розум, на добрий розум), напучений, нарозумлений, нагрущений;3) навчений, научений, намовлений, наущений. -ться -1) (стр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, бути навчаним и научуваним, навченим и (реже) наученим, понаучуваним чого и т. п.; срв. Научать;2) (возвр. з.) навчатися, (реже) научатися и научуватися, навчитися, вивчатися и (реже) виучуватися, вивчитися, (о мног.) понавчатися и понаучуватися, повивчатися и повиучуватися чого и що робити. [В школі вони знання навчаються (Звин.). В кого ти навчився тієї пісні? (Грінч.). В панів навчались (Квітка). І від кого вони понавчались так робити! (Грінч.). Понаучувались вони усяку пашню сіяти (Дещо). Звідки люди виучуються пісень? (Крим.). Став усього вчитися і за рік усього вивчився (Рудч.)]; -читься уму-разуму - вивчитися на добрий розум (Крим.), навчитися розуму, настановитися на (добрий) розум;3) (вдоволь, сов.) навчитися, поповчитися (досхочу).* * *несов.; сов. - науч`ить(чему) навча́ти, навчи́ти и мног. понау́чувати, -чую, -чуєш и понавча́ти, науча́ти, науча́ти, -учу, -учиш (чого, чому) -
19 понимать
понять1) розуміти, зрозуміти, урозуміти, порозуміти, прирозуміти, вирозуміти; (соображать) тямити, утямити, утямати, утямкувати, стямкувати, розтямкувати, розбирати, розібрати; (взять в толк) діймати, дійняти, донимати, доняти, унимати, уняти, шупити, ушупити, утнути що; (схватить сущность) збагнути, вбагнути; (разобраться) второпати, розторопати; (описат.) у тямки брати, взяти, умом зносити, знести. Я не -маю (не пойму) их языка - я їхньої мови не тямлю (не втну). Она -мает чужое горе - вона розуміє чуже горе. Народ не -мает пропаганды на чужом языке - народ не розуміє чужомовної пропаганди. И сам не -маешь, что говоришь - і сам не тямиш, що говориш. Как ему ни втолковывай, он не -мает (-мёт) - хоч як йому витолковуй, він не розбирає (не второпає). Ничего не -му, что говорят - нічого не второпаю, що кажуть. Он ничего не -мает - він нічого не тямить. Не -мать ни аза - ні бе, ні ме не тямити. [Що хоч кажи йому, а він ні бе, ні ме]. Мне это трудно -нять - мені це трудно збагнути, мені це не міститься в голові; (в толк не возьму) мені це не втямки. Давать кому -нять - давати кому наздогад, взнаки, навзнаки. Стараться -нять - доумуватися. -ть всем существом - живцем розуміти. -нять, выслушав - розслухатися. -нять глубоко - зглибити що. [Він добре зглибив дітську натуру (Основа)]. -нять дело основательно - дійти діла; доняти діла. Он всё хорошо -нял - він усе добре збагнув. Прочтёт, и -мёт через пятое десятое - прочита й уторопа через п'яте в десяте. Если чего не -аешь, то и не берись за то - коли не тямиш, то й не берися;2) -мать толк (смыслить в чём) - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Я в деньгах не много -маю - я на грошах не дуже-то знаюся. Он -ет толк в скоте, лошадях - він розуміється на худобі, на конях. -ешь толк, как свинья в апельсинах - тямиш, як Хома на вовні (як Гершко на перці);3) (о воде: покрывать) понимати, поняти. Вода поняла луга - вода поняла луки;4) (брать в жёны) брати, взяти, понимати, поняти [Поняв собі паняночку - в чистім полі земляночку]. Понятый - зрозумілий, урозумілий, прирозумілий, вирозумілий, збагнутий, уторопаний и т. д.* * *I несов.; сов. - пон`ять1) розумі́ти, зрозумі́ти; ( смыслить) тя́мити, утя́мити; (преим. с отрицанием: постигать) добира́ти, добра́ти и дібра́ти, утина́ти, утну́ти и утя́ти; (несов.: уразуметь) збагну́ти, урозумі́ти, уторо́пати, убагну́ти, узя́ти втямки́, узя́ти до тя́ми, доглу́патися, розчу́хати2) (что, в чём - несов.: быть сведущим) розумі́ти (що), розумі́тися (на чому); тя́мити (в чому)3) (о ком - несов.: иметь какое-л. мнение) ма́ти (ма́ю, ма́єш) ду́мку (про кого)II несов.; сов. - пон`ять( водой), диал. пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти -
20 недоумение
недомисл (-лу), (непонимание) нерозуміння и (реже) непорозуміння, (оконч. незрозуміння), невтяма, недоміркування, (грубо) невторопання, (колебание) вагання, (неуверенность) непевність (-ности), (сомнение) сумнів (-ву), недомудрення. [Отже глибини всі розгадано, отже з'ясовано всі недомудрення (П. Тичина). В його очах відбивається недомисл: «що це?» (Корол.). «Не знаю - це не значить, що їх не було», - справедливо кінчає: він свої недомисли (Рада). Немов якесь вічне непорозуміння стоїть в душі у письменниці (Рада)]. Быть в -нии (не понимать) - не розуміти, (колебаться) вагатися, (быть в нерешительности) бути ні в сих, ні в тих. В -нии - недомисленно, не домислюючись, в недомислі; (в нерешительности) ні в сих, ні в тих; см. ещё Недоуменно и Недоумевая (под Недоумевать). [Я спинився й стояв у недомислі (Н.-Лев.). Він стояв ні в сих, ні в тих, бо не міг зорієнтуватися (Київ)]. С -нием - недомисленно, з недомислом, з не(по)розумінням; см. ещё Недоуменно. [«Ви-ж погодилися в принципах», - сказала з недомислом Саня (Н.-Лев.). Спочатку з непорозумінням, а потім з чуттям страху став дивитися на батька (Виннич.)]. Полное (полнейшее) -ние - цілковите не(по)розуміння. В полном, полнейшем -нии - нічого, нічогісінько не розуміючи (не тямлячи, не розбираючи). Быть в полнейшем -нии - нічогісінько не розуміти (не тямити), нічогісінько не могти з[в]розуміти (втямити). Я в полнейшем -нии - я нічогісінько не (в)розумію (не (в)тямлю, не розбираю), я й думок не зберу, я нічогісінько втямити не можу, (в песнях) не здумаю думки, не змислю я мисли. Я пришёл в -ние - я (того, нічого) втямити не (з)міг, я аж знерозумнів, я запантеличився; я став ні в сих, ні в тих; мене посіло (обгорнуло) вагання; мене посіла (взяла) непевність, мене посів (взяв) сумнів (недомисл).* * *нерозумі́ння; вага́ння; по́див, -у; здивува́ння, здиво́вання; зачудо́вання, зачудува́ння, зчудува́ннявводи́ть, ввести́ (сов. пове́ргнуть) в \недоумение ние — спантели́чувати, -чую, -чуєш, спантели́чити; прийти́
(впасть) в \недоумениение — зчудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся
в \недоумение нии, с \недоумениением — у по́диві, здиво́вано, зачудо́вано, вага́ючись, з вага́нням
в кра́йнем \недоумениении — укра́й здиво́ваний, нічо́го (нічогі́сінько) не розумі́ючи
См. также в других словарях:
розуміти — [розум’і/тие] м і/йу, м і/йеиш … Орфоепічний словник української мови
розуміти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розуміти — і/ю, і/єш, недок., перех. 1) також без додатка і з підрядним реченням. Сприймати, осягати розумом (у 1, 2 знач.). || Сприймати інформацію, передану жестами, знаками і т. ін. || що. Осягати, схоплювати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення… … Український тлумачний словник
розум — 1) (здатність людей логічно мислити, пізнавати об єктивну дійсність, засвоювати, запам ятовувати тощо), інтелект, розуміння, глузд 2) (здатність окремої людини запам ятовувати, оцінювати події тощо та відповідно діяти й поводитися; звичайний,… … Словник синонімів української мови
розуміти — I 1) (бути здатним правильно оцінювати, осягати розумом що н.), тямити, розбирати, мізкувати, міркувати, петрати, прибирати, кмі[е]тити 2) (по якому, з якої володіти якою н. мовою, бути у змозі сприймати зміст висловленого нерідною мовою), тямити … Словник синонімів української мови
розумівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
розуміння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розумітися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розуміння — я, с. 1) Дія за знач. розуміти 1 6) і розумітися 1 3). 2) Погляд, кут зору. 3) Знання, досвід у чому небудь; уявлення про щось. •• У розумі/нні чиєму так, як уявляє хто небудь. 4) рідко. Те саме, що розум 1) … Український тлумачний словник
розумітися — і/юся, і/єшся, недок. 1) на чому, у (в) чому. Бути обізнаним з чим небудь, вміти розбиратися, мати досвід у чомусь. || Знати смак у чому небудь. || Мати елементарні початкові відомості з якої небудь галузі знання. 2) також над чим, рідко за чим,… … Український тлумачний словник
розумітися — (на чому, у чому бути обізнаним у чому н., мати знання, досвід у якій н. галузі), розбиратися, розуміти, тямити, знатися (на чому), петрати (у чому й без додатка), кумекати (у чому), тямитися (на чому), метикувати (у чому), шурупати … Словник синонімів української мови
